Озима пшениця: готуємося до сівби

Озима пшениця: готуємося до сівби

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 03 серпня 2020 12:22

Визначення норм висіву пшениці озимої проводять із розрахунку отримання густоти сходів у межах 400–450 шт./м² для сортів із низькими коефіцієнтами кущення, а для сортів, які інтенсивно кущаться, — 350–400 шт./м².

Розміщення у сівозміні

Оптимальні умови вирощування пшениці озимої у сівозміні забезпечуються розміщенням після кращого попередника і дотриманням оптимального періоду повернення на попереднє місце вирощування. Цінність того чи іншого попередника залежить від ряду факторів, основними з яких є водний режим ґрунту, наявність поживних речовин у ґрунті; фітосанітарний стан ґрунту; тривалість періоду від збирання попередника до сівби. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», оптимальне розміщення культур у сівозміні дозволяє збільшити їх урожайність на 15–20%.

У лісостеповій зоні високі і порівняно стабільні врожаї зерна доброї якості пшениця озима забезпечує за розміщення після багаторічних трав на один укіс (в умовах достатнього зволоження — на два), однорічних трав і кукурудзи на зелений корм, гороху на зерно, ранньої картоплі і кукурудзи на силос ранніх строків збирання. Добрим попередником для неї у цій зоні є сидеральний пар. Зокрема, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» вирощування пшениці озимої після сидерального пару (ріпаку ярого), в середньому за 2006–2010 рр., забезпечило отримання 7,72 т/га зерна, а в найбільш сприятливі 2007 і 2009 роки урожайність становила 10 т/га і більше. Задовільним попередником для неї є гречка ранньостиглих сортів широкорядного способу сівби. Помітно знижується урожайність пшениці озимої у повторних посівах та за розміщення після ячменю.

У поліській зоні, за вирощування на зв’язних ґрунтах стабільні врожаї пшениці озимої одержують після люпину на силос, багаторічних трав на два укоси, ранньої картоплі, однорічних трав і льону. За умов своєчасного збирання, обробітку ґрунту і сівби в оптимальні строки, особливо у вологі в період сівби роки, високі врожаї зерна пшениці озимої отримують також після удобрених кукурудзи на силос і середньостиглих сортів картоплі.

pshenica ozima

 

Обробіток ґрунту

Основними принципами підготовки ґрунту під пшеницю озиму є: максимальне збереження і накопичення продуктивної вологи у допосівний період; якісне заробляння добрив та післяжнивних решток попередників; доведення поля до посівного стану в єдиному технологічному циклі з основним обробітком незалежно від способу і глибини його проведення. Вибір способу основного обробітку під сівбу озимини залежить від ґрунтово-кліматичних умов регіону, попередників, забур’яненості, ступеня окультурення ґрунту, наявності відповідних агрегатів у господарствах, стану кожного поля.

Обов’язковими заходами основного обробітку ґрунту є післязбиральне лущення полів на глибину від 5–6 до 8–10 см дисковими знаряддями або важкими культиваторами в єдиному технологічному циклі зі збиральними роботами з мінімальним, у декілька годин, розривом у часі, між звільненням поля від попередника і наступним обробітком; проведення наступного обробітку через 10–14 днів після лущення з одночасним вирівнюванням та ущільненням поверхні ґрунту.

За розміщення озимини після гороху і всіх попередників, які відносно пізно звільняють поле, рекомендується проводити поверхневий обробіток ґрунту дисковими знаряддями або широкозахватними культиваторами.

Після попередників, які пізно звільняють поле, коли розрив між їх збиранням і сівбою озимини мінімальний, основний, передпосівний обробіток і сівбу проводять у єдиному технологічному циклі, використовуючи при цьому дискові борони чи лущильники та комбіновані агрегати типу «Європак», які забезпечують високу якість підготовки ґрунту до сівби за один прохід.

За несприятливих умов, які складаються у післязбиральний період, коли у верхньому 0–10 см шарі ґрунту міститься менше 10 мм продуктивної вологи, ефективнішим є безполицевий обробіток із використанням комбінованих дискових агрегатів, культиваторів-плоскорізів, щілювачів-плоскорізів, із негайною розробкою грунту після дискування комбінованими агрегатами з одночасним боронуванням і ущільненням кільчасто-шпоровими котками.

Після основного обробітку площі під озимину за потреби боронують або культивують, підтримуючи їх у чистому від бур’янів, розпушеному стані.

 

Особливості удобрення пшениці озимої

Одним із найважливіших факторів підвищення урожайності та якості зерна пшениці озимої є мінеральні добрива. Величини доз мінеральних добрив під пшеницю озиму в основне удобрення визначаю­ться рівнем родючості ґрунтів, попередниками та рівнем їх удобрення, біологічними особливостями сортів, погодними умовами. Під пшеницю озиму восени під основний обробіток ґрунту необхідно застосувати всю заплановану дозу фосфорних і калійних добрив і лише частину (за необхідністю) азотних.

Азотні добрива під пшеницю озиму ефективніше вносити роздрібнено у 2–3 строки, починаючи навесні по мерзлоталому ґрунту. Перед сівбою азотні добрива в дозах не більше 25–30 кг/га вносять лише на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення, і після таких попередників, як кукурудза на силос, однорічні злакові трави, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових попередників допосівне внесення азоту в умовах Лісостепу недоцільне.

Осіннє внесення азотних добрив під пшеницю озиму застосовують у разі використання нетоварної частини врожаю попередників на добриво (солома злакових та зернобобових культур, сидерати, зелена маса поукісних і післяжнивних посівів зернових, олійних і зернобобових культур). У цьому випадку для інтенсивного розкладання подрібненої соломи та рослинних решток необхідне внесення 10 кг діючої речовини азоту на 1 т побічної продукції. За узагальненими результатами досліджень наукових установ мережі НААН лісостепової зони, загальні дози азотних добрив, що забезпечують на ґрунтах чорноземного типу на фоні фосфорних і калійних ­(­Р60–90 К60–90) високі врожаї доброякісного зерна, для пшениці озимої становлять 90–120 кг/га.

dobriva 12

Крім макродобрив, під озимі культури можливе застосування мікродобрив для допосівної обробки насіння. За обробки насіння мікродобривами енергія проростання підвищується на 30–60%, а збереженість рослин після перезимівлі покращує­ться на 30–40%. Важливим резервом зростання урожайності озимини є використання асоціативних бактеріальних препаратів для обробки насіння. Для пшениці озимої на основі відселектованих активних штамів бактерії Agrobacterium radiobacter створено бактеріальний препарат діазофіт.

 

Підбір адаптованих сортів пшениці озимої

Підбір сортів із відповідною адаптивністю до стресових чинників природного середовища та екологічною пластичністю є найдоступніший агротехнічний захід для сучасного сільськогосподарського виробництва, за допомогою якого в умовах дефіциту матеріальних ресурсів можна реально вплинути на рівень і стабільність урожаїв. На 2019 рік до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, включено понад 400 сортів пшениці озимої м’якої.

У разі підбору сортів до конкретних ґрунтово-кліматичних умов серед багатьох ознак пшениці озимої слід враховувати тривалість вегетаційного періоду, зимо-, стійкість проти вилягання та хвороб, стабільність продуктивності за різних умов вирощування, посухостійкість, генетично обумовлену якість зерна, стійкість до обсипання та проростання зерна в колосі. Особливу увагу слід звернути на стійкість до проростання зерна в колосі за умов дощової погоди, яку мають сорти з довгим періодом післязбирального дозрівання.

З метою кращого використання екологічних умов та різноманітного агротехнічного фону, особливо попередників, у господарствах доцільно вирощувати 2–3 сорти пшениці озимої, які істотно різняться за тривалістю вегетації та реакцією на елементи агротехніки. Перевагу в цьому відношенні слід надавати тим сортам, які менше уражуються хворобами і є стійкішими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів та формують якісне зерно.

 

Підготовка насіння до сівби

Для сівби пшениці озимої використовують насіння, яке за посівними кондиціями відповідає вимогам чинного ДСТУ 4138–2002, тобто має масу 1000 насінин не менше 40 г, чистоту не нижчу 98%, силу росту не менше 80%. Протруювання насіння є обов’язковим профілактичним заходом підготовки його до сівби. Проводять його одним із рекомендованих препаратів, що ввійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» поточного року. Останнім часом під час протруєння насіння використовують комплексні препарати з інсектицидно-фунгіцидним спектром дії. У виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів, що дозволяє забезпечити економію до 30–40% коштів на придбання і застосування препаратів. Протруювати насіння можна як завчасно (за 2–3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та зниження шкідливої дії інших факторів одночасно з протруюванням можлива обробка насіння мікроелементами і біо­стимуляторами росту рослин, але ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та іншими препаратами, які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії. За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди.

 

Строки сівби

Відомо, що запорукою майбутнього врожаю пшениці озимої є проведення сівби в оптимальні строки. Дослідженнями ННЦ «Інститут землеробства НААН» та іншими науково-дослідними установами встановлено, що відхилення строків сівби від оптимальних на 15–25 днів знижує урожайність озимини на 15–35%. Критерієм визначення оптимального строку сівби є ступінь осіннього розвитку рослин, основними факторами для якого є вологозабезпеченість та достатня кількість тепла. На час припинення осінньої вегетації рослини пшениці озимої повинні утворити не менше 3–4 розвинених пагони, що забезпечується накопиченням суми ефективних температур вище +5º, не нижче 200º, тривалістю осінньої вегетації близько 45–50 днів за умов достатнього вологозабезпечення.

nasinnya 13

За результатами багаторічних досліджень науково-дослідних установ Лісостепу і Полісся України та виробничим досвідом господарств, у західному Лісостепу оптимальним терміном сівби пшениці озимої є період із 15 по 30 вересня. У північно-східному Лісостепу оптимальними строками сівби для озимини є період із 10 по 20 вересня. Допустимо ранні строки — з 1 вересня, допустимо пізні — до 30 вересня. У центральному та північному Лісостепу оптимальними строками сівби пшениці озимої є період з 15 по 30 вересня, допустимо ранні — 10–15 вересня, допустимо пізні — до 5 жовтня. На Поліссі оптимальними строками сівби пшениці озимої є період з 10 по 25 вересня, допустимі строки сівби — ранні з 5 по 10 вересня, пізні — до 30 вересня.

 

Способи сівби

Найпоширенішим способом сівби є звичайний рядковий із шириною міжрядь 12,5–15,0 см. Обов’язковим прийомом під час сівби пшениці озимої, що вирощується за інтенсивними технологіями, повинно бути утворення технологічної колії для проходів агрегатів під час догляду за посівами. Норми висіву насіння залежать від біологічних особливостей сорту, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому і повинна забезпечувати оптимальну густоту продуктивного стеблостою.

Визначення норм висіву пшениці озимої проводять з розрахунку отримання густоти сходів у межах 400–450 шт./ м² для сортів із низькими коефіцієнтами кущення, а для сортів, які інтенсивно кущяться, — 350–400 шт./м². Таким чином, норми висіву насіння середньостиглих сортів становлять 4,5–5,0 млн схожих насінини на гектар. Для короткостеблових сортів норму висіву доцільно збільшувати на 15–20%. Вона також дещо збільшується за несприятливих умов для отримання дружніх сходів, у разі запізнення із сівбою, в умовах дефіциту ґрунтової вологи, несвоєчасного збирання попередників та на малородючих ґрунтах.

Найважливішими факторами, які визначають глибину загортання насіння, є вологість ґрунту та його механічний склад. За якісного передпосівного обробітку ґрунту і наявності в ньому продуктивної вологи оптимальна глибина загортання насіння має бути 3–4 см. У такому разі вузол кущення розміщується на оптимальній глибині (2,0–2,5 см), що сприяє успішній перезимівлі рослин.

За умов посушливої погоди глибину загортання потрібно збільшувати, висіваючи насіння лише у вологий шар ґрунту. У разі запізнення із сівбою, а також після обробки насіння препаратами, що мають ретардантний ефект, глибину загортання обов’язково потрібно зменшувати до 2,5–3,0 см, а норму висіву дещо збільшувати. Такі підходи виправдані і за вимушеної сівби озимини у пізні строки. Від глибини загортання насіння залежить тривалість періоду сівба-сходи. Встановлено, що збільшення глибини загортання пшениці озимої після 6 см на кожні наступні 2 см польова схожість знижується на 20%, а поява сходів затримується на добу.

 

Володимир ЮЛАканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник, 
завідувач відділу інтенсивних технологій зернових і кукурудзи
Катерина ОЛІЙНИКканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Національний науковий центр «Інститут землеробства» НААН»

svidome

 17 вересня 2021
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
17 вересня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.