Сівбу озимих зернових культур першочергово необхідно розпочинати з гірших, але добре підготовлених попередників (кукурудза на силос та зерно, соняшник, соя), пластичними сортами універсального або напівінтенсивного типу Ужинок, Шестопалівка, Подолянка, Колос Миронівщини, Журавка одеська, Ліра одеська, Дума одеська, Досконала тощо.
За настання оптимальних строків сівбу по попередниках чорний та зайнятий пар, однорічні та багаторічні трави, горох, ріпак проводити сортами високоінтенсивного типу універсального використання Смуглянка, Епоха одеська, Заграва одеська, Благодарка одеська, Місія одеська, Істина одеська, Нива одеська, Мелодія одеська, Мирлена, Фаворитка та ін.
За пізніх строків сівби після попередників соя, соняшник, кукурудза на зерно, підготовка яких затримується, висівати сорти інтенсивного типу універсального використання, які характеризуються високою кущистістю: Антонівка, Пилипівка, Зміна, Безмежна, Турунчук, Борвій Оранта одеська Гармонія одеська, Ліга одеська тощо.
Оптимальні строки сівби забезпечують захист рослин озимої пшениці від шкідливих організмів. За ранніх посіви сильно пошкоджуються жужелицею, злаковими мухами (пшенична, шведська), інтенсивно розмножуються гессенська муха, злакові попелиці, цикадки, розповсюджується борошниста роса, кореневі гнилі. Водночас неприпустимо й затягувати сівбу, оскільки у слабо розкущених з осені посівів знижується зимостійкість, а у весняний період вони більшою мірою пошкоджуються шкідниками і хворобами, особливо твердою сажкою.
Аналіз досліджень Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук (до 2018 р. — Кіровоградської ДСГДС НААН) і узагальнення виробничого досвіду свідчить, що у південних районах Кіровоградщини найбільш доцільно висівати озиму пшеницю з 15 по 25 вересня; у перехідних — із 10 по 25 числа місяця та у лісостепових — із 5 по 20. По парових попередниках, у разі запізнення з підготовкою ґрунту та інших організаційно-господарських причин, допускається сівба у пізніші строки — з 25 вересня по 2–5 жовтня на площах, добре розроблених та забезпечених вологою і поживними речовинами. За пізньооптимальних строків сівби урожайність сортів озимої пшениці суттєво перевищує показник, що отримано у посівах ранніх строків сівби (до 1 вересня).
Норми висіву насіння
Залежно від строків сівби необхідно корегувати й норми висіву насіння, враховуючи попередник, наявність вологи в ґрунті, його родючість та біологічні особливості сортів. Найбільш доцільними нормами висіву сортів після попередників чорний і зайнятий пар прийнято вважати 4,0–4,5 млн штук схожих зерен на 1 га. На гірших за агрофоном непарових попередниках оптимальні норми висіву становлять 5,0–5,5 млн шт./ га. Посіви ранніх строків потребують зменшення норми висіву, а більш пізніх — збільшення на 0,5–1,0 млн шт./ га. Слід мати на увазі, що за несприятливих агрометеорологічних умов норма повинна збільшуватись на 15–20%.
Результати досліджень переконливо свідчать про значний вплив строків сівби на формування урожайності зерна озимої пшениці, а в окремі роки він у декілька разів перевищує вплив сортового фактору.
Комплексні спостереження за ростом і розвитком рослин озимої пшениці дозволяють вважати, що основними причинами зниження урожайності посівів озимої пшениці ранніх строків сівби можуть бути:
- фізіологічна старість рослин, що закінчивши стадію яровизації недостатньо загартовуються і мають низький рівень морозостійкості;
- надмірний ріст вегетативної маси зумовлює наступне перевитрачання вуглеводів на процес дихання протягом зимівлі та різке зниження рівня морозостійкості і виживання рослин, особливо за подовження тривалості зимового періоду;
- надмірне загущення стеблостою внаслідок підвищеної індивідуальної кущистості і переростання сприяє значному поширенню збудників хвороб і шкідників, ураженню рослин хворобами, пошкодженню прихованостебловими та іншими шкідниками, що провокує виснаження рослин, зменшення рівня зимостійкості рослин і щільності продуктивного стеблостою;
- за пізнього відновлення вегетації на фоні різкого стресового підвищення температурного режиму, сухості повітря і ґрунту спостерігається значне відмирання осінніх пагонів та ослаблених рослин.
Ранні строки сівби озимої пшениці можуть забезпечувати високий рівень урожайності, але за умови раннього припинення осінньої вегетації рослин, і якщо дещо пізніше вона відновлюється навесні.
Пізні посіви озимої пшениці зменшують урожайність внаслідок нерозкущеності рослин і недостатньої щільності продуктивного стеблостою. У роки з пізнім відновленням весняної вегетації за підвищеного температурного режиму повітря і весняних суховіїв спостерігається повільне відростання рослин і значна їх загибель, що зумовлює необхідність пересіву. Однак і пізні посіви можуть різко підвищувати свою продуктивність в умовах глибокої осені, пізнього припинення осінньої і раннього відновлення весняної вегетації. За таких умов рослини пізніх строків сівби у фазі 2–4 листків як стадійно молоді не завершують стадію яровизації, добре загартовуються і мають достатній рівень морозо- та зимостійкості.
За даними наукових досліджень Кіровоградської ДСГДС НААН та виробничої перевірки у 2014–2016 рр., під час сівби в пізні строки (з 01.11 по 21.12), за умови раннього відновлення вегетації, сприятливих погодних умов у весняний період та відповідного догляду, посіви озимої пшениці забезпечували рівень врожаю 4,38–5,34 т/га (фаза входження у зиму: «шильце» — 1–2 листки), 4,08–4,38 т/га (сходи відсутні, проростки розміром 0,5–2,0 см), ячменю озимого — 3,79–5,07 та 3,62–4,24 т/га відповідно.
Дослідження, проведені впродовж 2017–2019 років із сортом Антонівка, показали, що за останні роки строки сівби, за яких озима пшениця забезпечує максимальну урожайність, здвинулися на більш пізні календарні терміни.
В умовах 2017 та 2019 років по чорному пару вища урожайність зерна в сорту Антонівка 4,76 та 7,42 т/га відповідно була сформована за сівби 25 вересня, а в 2018 р. (7,16 т/ га) –5 жовтня.
За вирощування озимої пшениці по чорному пару в середньому за 2017–2019 рр. вищу врожайність сорту Антонівка (6,38 т/га) одержано за сівби 25 вересня.
Урожайність пшениці озимої сорту Антонівка залежно від строків сівби по попереднику чорний пар, т/га (ІСГС НААН)
Строки висіву мали дещо інший вплив на урожайність озимої пшениці по попереднику соя. В умовах 2017 та 2018 рр. вищу урожайність сорту Антонівка (4,00–4,08 т/га та 6,45–6,59 відповідно) отримали під час сівби з 15 вересня по 5 жовтня, а в 2019 р. — (4,92–5,10 т/га) за сівби 15 та 25 вересня.
За вирощування озимої пшениці після сої у середньому за 2017–2019 рр. вищу врожайність сорту Антонівка (5,15–5,26 т/га) отримано під час сівби 15 та 25 вересня.
Урожайність пшениці озимої сорту Антонівка залежно від строків сівби по попереднику соя, т/га (ІСГС НААН)
Інакше впливали строки сівби на урожайність озимого ячменю по попереднику соя.
В умовах 2017 року вищу врожайність сорту Паладін Миронівський (3,73 і 3,75 т/ га) отримали під час сівби 15 та 25 вересня відповідно, торік — (5,90–6,19 т/га) за сівби з 15 вересня по 5 жовтня, а в 2019-му вона вищою (4,79 т/га) була за сівби 15 вересня.
В середньому за 2017–2019 рр. під час вирощування озимого ячменю по сої вищу врожайність сорту Паладін Миронівський (4,90 т/га) отримали за сівби 15 вересня. Проведення її у пізніші терміни (25 вересня і 5 жовтня) призводило менших врожаїв на 0,24 і 0,44 т/га.
Урожайність ячменю озимого сорту Паладін Миронівський залежно від строків сівби по попереднику соя, т/га (ІСГС НААН)
На підставі отриманих даних рекомендується в умовах північного Степу України сівбу озимої пшениці по чорному пару виконувати в період із 25 вересня по 5 жовтня, по непарових попередниках озиму пшеницю та озимий ячмінь висівати в другій половині вересня.
Отже, оптимізація строків сівби без додаткових витрат на вирощування сприяє збільшенню дохідності виробництва зерна.
Назар УМРИХІН, завідувач науково-технологічного відділу
рослинництва й тваринництва ІСГС НААН, к. с.-г. н.,
експерт-дорадник з питань рослинництва
Микола МОСТІПАН, завідувач кафедри загального
землеробства ЦНТУ, к. б. н., професор
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва і
трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с.,
експерт-дорадник з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва
