Увага: борщівник Сосновського!
/
Агрономія Сьогодні
/
Четвер, 06 жовтня 2011 12:32
Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, академік АН ВО України і МАНЕБ, Львівський національний аграрний університет
«Увага, борщівник Сосновського!» - такого змісту таблички-інформатори та серії різних інформаційних повідомлень (листівки, брошури, буклети, лекції, бесіди, роз’яснювальна робота через ЗМІ повідомлення на радіо і телебаченні місцевого та всеукраїнського рівня) повинні привертати особливу увагу керівників усіх рівнів державних та інших форм господарювання на землі, а також пересічних громадян країни різного віку до цієї культури. Адже незнання біологічних особливостей борщівника Сосновського та шкоди, якої він може завдати як сільському господарству (на локальному і державному рівнях!), так і здоров’ю населення, призводить до значного (неконтрольованого!!!) поширення цієї культури регіонами країни та щораз частішого ураження населення біомасою рослини.
Актуальність проблеми
Україна, як велика європейська країна, маючи величну хліборобську історію, є важливим гравцем на міжнародному ринку, повинна мати відмінний екологічний стан і бути безпечною для здоров’я населення та туристів. Це особливо актуально зараз, коли в країні триває підготовка до проведення ЄВРО-2012, розробляються інші міжнародні програми. Тому на фоні недостатньої загальної культури в суспільстві, у тому числі й у землеробстві, необхідно вживати невідкладних заходів для виправлення ситуації.
Наслідки такого стану цілком зрозумілі: адже культура, яку вирощували на корм (силос) для тварин у 50-их роках минулого сторіччя, у зв’язку зі змінами соціально-економічних умов у країні та реформами в аграрному секторі (зміни власності на землю, перепрофілювання сільськогосподарських підприємств тощо) втратила свою кормову і господарську цінності. Через наявність у ньому фурокумаринів (у тому числі бергаптен, ізобергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин псорален та інші), які викликають під час контакту зі шкірою людини важкі дерматити, схожі на опіки, борщівник перестали культивувати вже понад 30 років.
З’ясувалось, що борщівник легко дичавіє і проникає у природні екосистеми. За цих обставин та через загальну бездіяльність у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше вирощували, «мігрує» Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, поблизу дошкільних, навчальних, наукових, відомчих установ і організацій, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником, на землях різних категорій і спостерігається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних (особливо голкових - сосни і ялини) порід рослин.
Захоплюючи нову площу, він пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню грунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.
Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, зазнає змиву. Так відбувається процес блокування вихідного біоценозу і формування нового.
Цьому багато у чому сприяли і наша неосвіченість, самовпевненість у вирощуванні та інтродукції культури, недотримання рекомендацій з її вирощування, складні економічні умови у землекористуванні, а також інші, у тому числі й місцеві чинники.
Впровадження (інвазія) агресивних чужорідних видів є наразі значною частиною глобальних природних змін і часто призводить до істотних втрат біологічного різноманіття та економічної значимості екосистем, схильних до біологічних інвазій. Іноді це впровадження може завдавати значних економічних збитків і навіть створювати небезпеку для здоров’я людей. Кількість великих екологічних катастроф, викликаних інвазіями чужорідних видів, постійно зростає. Досить назвати лише кілька прикладів: амброзія, колорадський жук, борщівник Сосновського... Поки що не існує універсальних способів зупинити агресивні види. Розроблення заходів щодо запобігання біологічних інвазій, пом’якшення їх наслідків та моніторингу є обов'язком усіх країн, які підписали у 1992 році в Ріо-де-Жанейро Конвенцію про біологічне різноманіття.
Біологічні особливості культури
Борщівник Сосновського («ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») - багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава».
З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше - на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м, має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 см.
Борщівник вимогливий до світла, погано переносить затінення та покривні посіви. Вимогливий до вологи, у посушливих умовах росте повільно. Рослина еутотрофна - потребує родючих ґрунтів або внесення органічних і мінеральних добрив. Добре росте на родючих легко- та середньосуглинкових супіщаних ґрунтах з рН 5,5-7,0. Висівають під зиму у вересні-жовтні по 6-8 кг/га широкорядним способом. За весняної сівби насіння необхідно обов’язково стратифікувати. Він - морозо- і холодостійка культура (під снігом витримує морози до -40-50°С), непогано реагує на приморозки до -10°C і спеку до +37°C. Насіння проростає при 1-2°С, а сходи з’являються при 7-10°С. Коренева система у рослин стержнева, добре розвинена, але у грунт проникає не глибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см (окремі корені досягають глибини понад 2 м).
Урожайність борщівника коливається у межах 600-800 ц/га зеленої маси. Висота рослин становить 2-2,5 м. Листки міцні, 80-100 см завдовжки і до 70 см завширшки. Може вегетувати 6-8 років.
Кормова та господарська цінності
Поживність силосу з нього висока -100 кг відповідає 14-15 корм. од. і містить 90-110 г перетравного протеїну. Завдяки високому вмісту цукрів (19-23% на суху речовину) борщівник легко силосується у чистому вигляді та з іншими культурами, що важко піддаються силосуванню. Силос добре поїдають тварини. У його рослинах міститься багато вуглеводів, протеїну, вітамінів, мікроелементів, а за забезпеченням кобальту його зелена маса наближається до бобових трав. Крім того, в борщівнику чимало цинку, міді, марганцю, заліза і достатньо кальцію.
Використовують зелену масу також на корм для кроликів. Вівці, після деякого періоду звикання, охоче її споживають. Вони віддають перевагу молодим свіжим рослинам і швидко їх знищують. Для цього краще використовувати чорних овець, оскільки у тварин з пігментованою шкірою ризик фотохімічних опіків мінімальний. Навесні рекомендують випасати 20-30 овець, а влітку чисельність можна зменшити до 5-10 овець на 1 га.
Квітки борщівника мають багато пилку і нектару, є добрими медоносами. Підраховано, що на кожному гектарі під час його цвітіння активно працюють до 500-600 бджіл, що гарантує збір 300 кг меду.
У медицині використовують листки і коріння борщівника звичайного. Рослина містить вуглеводи, цукор, білок, протеїн, вітамін С, каротин, фітокумарини; мікроелементи: кобальт, цинк, мідь, марганець, титан, бор, нікель, залізо, кальцій; ефірні олії: октиловий ефір оцтової і масляної кислот.
Поширення борщівника
Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості сприяють розселенню насіння.
У середньому в популяції 10% рослин цвітуть і завершують життєвий цикл, тоді як інші зберігаються у вегетуючому стані до наступного року. Зацвітає борщівник на другий-сьомий рік життя залежно від ступеня розвитку. Рослини, які не плодоносили на другий та у наступні роки, до осені утворюють розетку з 9-15 листків.
У рослин, що плодоносили, нагромадження маси в середині літа практично припиняється і вони у вегетуючому стані залишаються до глибокої осені, добре перезимовують і наступного року відростають відразу ж після танення снігу. Через 40-45 днів після початку весняного відростання їх висота сягає 1,5-1,7 м. Приблизно через місяць (кінець червня-початок липня) найбільш розвинені рослини зацвітають. Тривалість цвітіння становить 30-40 днів. На центральних парасольках насіння дозріває через 40-45 днів, на бічних - на 7-10 днів пізніше. Після плодоношення рослина відмирає. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посухи або регулярного скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років.
Одна монокарпічна рослина здатна щороку давати від 15-20 тис., а в окремі роки і до 100 тис. життєздатного насіння (маса 1000 насінин - 12-15 г). У грунтi насіння борщівника можуть зберігати життєздатність 3-5, іноді 10-15 років.
На жаль, борщівник Сосновського не є карантинною рослиною, це кормова культура, але враховуючи темпи розповсюдження та шкоду, яку він завдає людині за безпосереднього контакту, його неодмінно потрібно знищувати.
Туристам-мандрівникам слід мати на увазі, що в останні роки він дуже поширився у центральних областях європейської частини Росії, Білорусі, поширюється в Україні та Прибалтиці і стає все більш небезпечним для людини.
Заходи боротьби та застереження
Органи влади на усіх рівнях зобов’язані контролювати здійснення комплексу заходів боротьби з борщівником Сосновського та інших видів небезпечних рослин, дотримання земельного та природоохоронного законодавства відповідно до Законів України «Про захист рослин», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про благоустрій населених пунктів».
Землевласники і землекористувачі знають (зобов’язані знати!), що заходи боротьби з бур’янами, у тому числі борщівником Сосновського, підпадають під адміністративну відповідальність за ст. 52 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення». У разі невжиття заходів накладається штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Інспекція відділу земельних ресурсів також має усі необхідні повноваження для накладання штрафів за нецільове використання землі.
Для розв’язання цієї проблеми потрібна державна програма і цільове фінансування та контроль за її виконанням. Зволікання у цьому напрямі призведе до значних державних та людських збитків і ускладнення екологічної ситуації в країні, погіршення інвестиційного клімату та туристичного приваблення. До цієї справи могли б долучитись також інвестори, які вкладають фінансові ресурси у розвиток сільськогосподарського виробництва, туризму тощо. Борщівник Сосновського власника землі не обирає!
У всіх країнах Євросоюзу борщівник Мантегацці і Сосновського офіційно віднесені до так званої карантинної групи рослин. В Україні ж попри очевидну небезпеку цього досі не зроблено.
Зокрема, у Фінляндії знищення борщівника стало частиною державної програми, на реалізацію якої уряд відвів 20 років. У Німеччині, Чехії, скандинавських країнах, в Естонії вже діє національна програма боротьби з борщівниками. У Білорусі на рівні уряду розроблено План дій щодо запобігання та мінімізації збитків від поширення небезпечного виду рослини.
Через декілька років (якщо проявляти байдужість!) ця проблема глибоко назріє і в Україні.
На сьогодні є всі підстави борщівник Сосновського, якого раніше культивували і котрий втратив ознаки культурної рослини, росте й поширюється стихійно (повсюдно!), вважати карантинним бур’яном, поки він не зайняв усі терени України. З огляду на це потрібно здійснювати необхідні заходи стосовно обмеження його поширення й остаточно знищити.
Знаючи біологічні особливості борщівника, можна розробляти заходи боротьби з цими небажаними рослинами. Світовий досвід демонструє, що боротись з борщівником доволі складно, проте є певні напрацювання і позитивні результати.
Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування, переорювання тощо) не забезпечують належних результатів - борщівник доволі активно відростає від кореневої системи і відновлюється проростанням насіння.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично виконувати запобіжні заходи з його поширення: випасання - молоді листки рослини поїдають вівці та ВРХ; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8-12 см, що забезпечує знищення рослини.
Найефективніший засіб боротьби - хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати препарати гліфосатної групи, у тому числі раундап, чистопол, антибур’ян, напалм, торнадо тощо, які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих фірмових магазинів, у фірмах, котрі займають реалізацією цієї продукції.
У Білорусі, наприклад, для знищення борщівника на землях несільськогосподарського користування ефективне застосування таких гербіцидів: Анкор-85 (ВДГ - 0,12-0,35 л/га), Грейдер (ВГР - 2-2,5 л/га), Террсан (ВДГ - 0,30-0,35 кг/га), Торнадо (ВР - 3-6 л/га), Раундап (ВР - 360 г/л) та інших, дозволених «Державним реєстром засобів захисту рослин (пестицидів) і добрив». Обробку здійснюють по вегетуючих рослинах бур’янів за висоти останніх до 30 см. Відповідно до «Державного реєстру ...» у межах кордонів рибогосподарських водойм дозволено застосування наступних гербіцидів: Буран супер (ВР - 3,6-4,5 л/га), Раундап Макс (ВР - 4,8-6,4 л/га), Раундап Макс Плюс (ВР - 4,8-6,4 л/га), Раундап Екстра (ВР - 4,2-5,5 л/га). Під час обробки площ слід використовувати норму витрати робочої рідини максимум 150 л/га. Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не тільки на листкову поверхню, але й стікав по черешках у розетку листків. Після обробки площі гербіцидами грунт необхідно глибоко переорати (з обертанням пласта).
У Росії також плідно провадять дослідження щодо знищення борщівника. Тут вважають, що обробку краще виконувати у фазі відростання рослини при висоті до 50 см такими препаратами: Гліфор, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) з нормою витрати 6-8 л/га. Для підсилення дії можна додати гербіцид Рефері, ВГР (351 г/л дикамба к-ти) нормою 0,2 л/га; Торнадо, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) нормою витрати 6-8 л/га; Магнум, ВДГ (600 г/кг) 0,01 кг/га; Ураган Форте, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) нормою витрати 3-4 л/га; банвел, ВР (400 г/л дикамба к-ти) до 3 л/га; Шквал, ВРК (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га; Грейдер, ВГР (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га; Арсенал, ВК (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га, а також інші дозволені для застосування на території Російської Федерації гербіциди. Препарати на основі діючої речовини імазапір застосовують тільки на землях несільськогосподарського призначення (землі промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та інші)(табл.. 1).
Селективного гербіциду на сьогодні ще не існує, однак процес розробки його триває у багатьох наукових центрах.
В Росії на науковому рівні проводяться дослідження із виведення комах, які б знищували біологічну групу рослин зонтичні, трофічна група - оліготрофи (М.Г. Кривошеина, 2011). Авторка виділяє групи комах, які пошкоджують листки борщівника, вигризають зав’язі, стебла, харчуються нектаром і пилком та не завдають істотної шкоди суцвіттям; комахи-паразити і хижаки, що знаходять на борщівнику господарів і жертв.
Наразі єдиним методом боротьби з поширенням борщівника в дикій природі є картування зон його самосіву та знищення рослин до утворення і дозрівання насіння (табл. 2 і 3).
В Естонії вже є національна програма боротьби з борщівниками. Там винищенням рослини займаються спеціально навчені бригади. Через декілька років ця проблема назріє і в нас, позаяк борщівники, не маючи природних ворогів, дуже швидко поширюються: вже зараз береги закарпатських водойм густо прикрашені його заростями.
Для знищення популяцій борщівника Сосновського доцільно застосовувати різні підходи і способи, а також комплекс заходів (табл. 4).
Таблиця 4. Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського
Практика показує, що люди часто плутають борщівник із лопухом. У відділенні лікувалася жінка, котра помилково зробила собі компрес із лістя борщівника, наслідком чого став такий глибокий опік, що довелося робити пересадку шкіри. Особливо небезпечними є ураження у ділянці суглобів, котрі постійно перебувають у русі. Це поглиблює опік, може приєднуватися інфекція, і тоді процес одужання триває довше.
Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, академік АН ВО України і МАНЕБ, Львівський національний аграрний університет
«Увага, борщівник Сосновського!» - такого змісту таблички-інформатори та серії різних інформаційних повідомлень (листівки, брошури, буклети, лекції, бесіди, роз’яснювальна робота через ЗМІ повідомлення на радіо і телебаченні місцевого та всеукраїнського рівня) повинні привертати особливу увагу керівників усіх рівнів державних та інших форм господарювання на землі, а також пересічних громадян країни різного віку до цієї культури. Адже незнання біологічних особливостей борщівника Сосновського та шкоди, якої він може завдати як сільському господарству (на локальному і державному рівнях!), так і здоров’ю населення, призводить до значного (неконтрольованого!!!) поширення цієї культури регіонами країни та щораз частішого ураження населення біомасою рослини.
Актуальність проблеми
Україна, як велика європейська країна, маючи величну хліборобську історію, є важливим гравцем на міжнародному ринку, повинна мати відмінний екологічний стан і бути безпечною для здоров’я населення та туристів. Це особливо актуально зараз, коли в країні триває підготовка до проведення ЄВРО-2012, розробляються інші міжнародні програми. Тому на фоні недостатньої загальної культури в суспільстві, у тому числі й у землеробстві, необхідно вживати невідкладних заходів для виправлення ситуації.
Наслідки такого стану цілком зрозумілі: адже культура, яку вирощували на корм (силос) для тварин у 50-их роках минулого сторіччя, у зв’язку зі змінами соціально-економічних умов у країні та реформами в аграрному секторі (зміни власності на землю, перепрофілювання сільськогосподарських підприємств тощо) втратила свою кормову і господарську цінності. Через наявність у ньому фурокумаринів (у тому числі бергаптен, ізобергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин псорален та інші), які викликають під час контакту зі шкірою людини важкі дерматити, схожі на опіки, борщівник перестали культивувати вже понад 30 років.
З’ясувалось, що борщівник легко дичавіє і проникає у природні екосистеми. За цих обставин та через загальну бездіяльність у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше вирощували, «мігрує» Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, зерносховищах, складах, населених пунктах, поблизу дошкільних, навчальних, наукових, відомчих установ і організацій, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником, на землях різних категорій і спостерігається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних (особливо голкових - сосни і ялини) порід рослин.
Захоплюючи нову площу, він пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню грунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.
Під борщівником зникає навіть деревна дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, зазнає змиву. Так відбувається процес блокування вихідного біоценозу і формування нового.
Цьому багато у чому сприяли і наша неосвіченість, самовпевненість у вирощуванні та інтродукції культури, недотримання рекомендацій з її вирощування, складні економічні умови у землекористуванні, а також інші, у тому числі й місцеві чинники.
Впровадження (інвазія) агресивних чужорідних видів є наразі значною частиною глобальних природних змін і часто призводить до істотних втрат біологічного різноманіття та економічної значимості екосистем, схильних до біологічних інвазій. Іноді це впровадження може завдавати значних економічних збитків і навіть створювати небезпеку для здоров’я людей. Кількість великих екологічних катастроф, викликаних інвазіями чужорідних видів, постійно зростає. Досить назвати лише кілька прикладів: амброзія, колорадський жук, борщівник Сосновського... Поки що не існує універсальних способів зупинити агресивні види. Розроблення заходів щодо запобігання біологічних інвазій, пом’якшення їх наслідків та моніторингу є обов'язком усіх країн, які підписали у 1992 році в Ріо-де-Жанейро Конвенцію про біологічне різноманіття.
Біологічні особливості культури
Борщівник Сосновського («ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») - багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава».
З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше - на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м, має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 см.
Борщівник вимогливий до світла, погано переносить затінення та покривні посіви. Вимогливий до вологи, у посушливих умовах росте повільно. Рослина еутотрофна - потребує родючих ґрунтів або внесення органічних і мінеральних добрив. Добре росте на родючих легко- та середньосуглинкових супіщаних ґрунтах з рН 5,5-7,0. Висівають під зиму у вересні-жовтні по 6-8 кг/га широкорядним способом. За весняної сівби насіння необхідно обов’язково стратифікувати. Він - морозо- і холодостійка культура (під снігом витримує морози до -40-50°С), непогано реагує на приморозки до -10°C і спеку до +37°C. Насіння проростає при 1-2°С, а сходи з’являються при 7-10°С. Коренева система у рослин стержнева, добре розвинена, але у грунт проникає не глибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см (окремі корені досягають глибини понад 2 м).
Урожайність борщівника коливається у межах 600-800 ц/га зеленої маси. Висота рослин становить 2-2,5 м. Листки міцні, 80-100 см завдовжки і до 70 см завширшки. Може вегетувати 6-8 років.
Кормова та господарська цінності
Поживність силосу з нього висока -100 кг відповідає 14-15 корм. од. і містить 90-110 г перетравного протеїну. Завдяки високому вмісту цукрів (19-23% на суху речовину) борщівник легко силосується у чистому вигляді та з іншими культурами, що важко піддаються силосуванню. Силос добре поїдають тварини. У його рослинах міститься багато вуглеводів, протеїну, вітамінів, мікроелементів, а за забезпеченням кобальту його зелена маса наближається до бобових трав. Крім того, в борщівнику чимало цинку, міді, марганцю, заліза і достатньо кальцію.
Використовують зелену масу також на корм для кроликів. Вівці, після деякого періоду звикання, охоче її споживають. Вони віддають перевагу молодим свіжим рослинам і швидко їх знищують. Для цього краще використовувати чорних овець, оскільки у тварин з пігментованою шкірою ризик фотохімічних опіків мінімальний. Навесні рекомендують випасати 20-30 овець, а влітку чисельність можна зменшити до 5-10 овець на 1 га.
Квітки борщівника мають багато пилку і нектару, є добрими медоносами. Підраховано, що на кожному гектарі під час його цвітіння активно працюють до 500-600 бджіл, що гарантує збір 300 кг меду.
У медицині використовують листки і коріння борщівника звичайного. Рослина містить вуглеводи, цукор, білок, протеїн, вітамін С, каротин, фітокумарини; мікроелементи: кобальт, цинк, мідь, марганець, титан, бор, нікель, залізо, кальцій; ефірні олії: октиловий ефір оцтової і масляної кислот.
Поширення борщівника
Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості сприяють розселенню насіння.
У середньому в популяції 10% рослин цвітуть і завершують життєвий цикл, тоді як інші зберігаються у вегетуючому стані до наступного року. Зацвітає борщівник на другий-сьомий рік життя залежно від ступеня розвитку. Рослини, які не плодоносили на другий та у наступні роки, до осені утворюють розетку з 9-15 листків.
У рослин, що плодоносили, нагромадження маси в середині літа практично припиняється і вони у вегетуючому стані залишаються до глибокої осені, добре перезимовують і наступного року відростають відразу ж після танення снігу. Через 40-45 днів після початку весняного відростання їх висота сягає 1,5-1,7 м. Приблизно через місяць (кінець червня-початок липня) найбільш розвинені рослини зацвітають. Тривалість цвітіння становить 30-40 днів. На центральних парасольках насіння дозріває через 40-45 днів, на бічних - на 7-10 днів пізніше. Після плодоношення рослина відмирає. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посухи або регулярного скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років.
Одна монокарпічна рослина здатна щороку давати від 15-20 тис., а в окремі роки і до 100 тис. життєздатного насіння (маса 1000 насінин - 12-15 г). У грунтi насіння борщівника можуть зберігати життєздатність 3-5, іноді 10-15 років.
На жаль, борщівник Сосновського не є карантинною рослиною, це кормова культура, але враховуючи темпи розповсюдження та шкоду, яку він завдає людині за безпосереднього контакту, його неодмінно потрібно знищувати.
Туристам-мандрівникам слід мати на увазі, що в останні роки він дуже поширився у центральних областях європейської частини Росії, Білорусі, поширюється в Україні та Прибалтиці і стає все більш небезпечним для людини.
Заходи боротьби та застереження
Органи влади на усіх рівнях зобов’язані контролювати здійснення комплексу заходів боротьби з борщівником Сосновського та інших видів небезпечних рослин, дотримання земельного та природоохоронного законодавства відповідно до Законів України «Про захист рослин», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про благоустрій населених пунктів».
Землевласники і землекористувачі знають (зобов’язані знати!), що заходи боротьби з бур’янами, у тому числі борщівником Сосновського, підпадають під адміністративну відповідальність за ст. 52 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення». У разі невжиття заходів накладається штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Інспекція відділу земельних ресурсів також має усі необхідні повноваження для накладання штрафів за нецільове використання землі.
Для розв’язання цієї проблеми потрібна державна програма і цільове фінансування та контроль за її виконанням. Зволікання у цьому напрямі призведе до значних державних та людських збитків і ускладнення екологічної ситуації в країні, погіршення інвестиційного клімату та туристичного приваблення. До цієї справи могли б долучитись також інвестори, які вкладають фінансові ресурси у розвиток сільськогосподарського виробництва, туризму тощо. Борщівник Сосновського власника землі не обирає!
У всіх країнах Євросоюзу борщівник Мантегацці і Сосновського офіційно віднесені до так званої карантинної групи рослин. В Україні ж попри очевидну небезпеку цього досі не зроблено.
Зокрема, у Фінляндії знищення борщівника стало частиною державної програми, на реалізацію якої уряд відвів 20 років. У Німеччині, Чехії, скандинавських країнах, в Естонії вже діє національна програма боротьби з борщівниками. У Білорусі на рівні уряду розроблено План дій щодо запобігання та мінімізації збитків від поширення небезпечного виду рослини.
Через декілька років (якщо проявляти байдужість!) ця проблема глибоко назріє і в Україні.
На сьогодні є всі підстави борщівник Сосновського, якого раніше культивували і котрий втратив ознаки культурної рослини, росте й поширюється стихійно (повсюдно!), вважати карантинним бур’яном, поки він не зайняв усі терени України. З огляду на це потрібно здійснювати необхідні заходи стосовно обмеження його поширення й остаточно знищити.
Знаючи біологічні особливості борщівника, можна розробляти заходи боротьби з цими небажаними рослинами. Світовий досвід демонструє, що боротись з борщівником доволі складно, проте є певні напрацювання і позитивні результати.
Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування, переорювання тощо) не забезпечують належних результатів - борщівник доволі активно відростає від кореневої системи і відновлюється проростанням насіння.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично виконувати запобіжні заходи з його поширення: випасання - молоді листки рослини поїдають вівці та ВРХ; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8-12 см, що забезпечує знищення рослини.
Найефективніший засіб боротьби - хімічний, який потрібно використовувати навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати препарати гліфосатної групи, у тому числі раундап, чистопол, антибур’ян, напалм, торнадо тощо, які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих фірмових магазинів, у фірмах, котрі займають реалізацією цієї продукції.
У Білорусі, наприклад, для знищення борщівника на землях несільськогосподарського користування ефективне застосування таких гербіцидів: Анкор-85 (ВДГ - 0,12-0,35 л/га), Грейдер (ВГР - 2-2,5 л/га), Террсан (ВДГ - 0,30-0,35 кг/га), Торнадо (ВР - 3-6 л/га), Раундап (ВР - 360 г/л) та інших, дозволених «Державним реєстром засобів захисту рослин (пестицидів) і добрив». Обробку здійснюють по вегетуючих рослинах бур’янів за висоти останніх до 30 см. Відповідно до «Державного реєстру ...» у межах кордонів рибогосподарських водойм дозволено застосування наступних гербіцидів: Буран супер (ВР - 3,6-4,5 л/га), Раундап Макс (ВР - 4,8-6,4 л/га), Раундап Макс Плюс (ВР - 4,8-6,4 л/га), Раундап Екстра (ВР - 4,2-5,5 л/га). Під час обробки площ слід використовувати норму витрати робочої рідини максимум 150 л/га. Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не тільки на листкову поверхню, але й стікав по черешках у розетку листків. Після обробки площі гербіцидами грунт необхідно глибоко переорати (з обертанням пласта).
У Росії також плідно провадять дослідження щодо знищення борщівника. Тут вважають, що обробку краще виконувати у фазі відростання рослини при висоті до 50 см такими препаратами: Гліфор, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) з нормою витрати 6-8 л/га. Для підсилення дії можна додати гербіцид Рефері, ВГР (351 г/л дикамба к-ти) нормою 0,2 л/га; Торнадо, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) нормою витрати 6-8 л/га; Магнум, ВДГ (600 г/кг) 0,01 кг/га; Ураган Форте, ВР (360 г/л гліфосату к-ти) нормою витрати 3-4 л/га; банвел, ВР (400 г/л дикамба к-ти) до 3 л/га; Шквал, ВРК (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га; Грейдер, ВГР (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га; Арсенал, ВК (250 г/л) нормою витрати 2-5 л/га, а також інші дозволені для застосування на території Російської Федерації гербіциди. Препарати на основі діючої речовини імазапір застосовують тільки на землях несільськогосподарського призначення (землі промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та інші)(табл.. 1).
Селективного гербіциду на сьогодні ще не існує, однак процес розробки його триває у багатьох наукових центрах.
В Росії на науковому рівні проводяться дослідження із виведення комах, які б знищували біологічну групу рослин зонтичні, трофічна група - оліготрофи (М.Г. Кривошеина, 2011). Авторка виділяє групи комах, які пошкоджують листки борщівника, вигризають зав’язі, стебла, харчуються нектаром і пилком та не завдають істотної шкоди суцвіттям; комахи-паразити і хижаки, що знаходять на борщівнику господарів і жертв.
Наразі єдиним методом боротьби з поширенням борщівника в дикій природі є картування зон його самосіву та знищення рослин до утворення і дозрівання насіння (табл. 2 і 3).
В Естонії вже є національна програма боротьби з борщівниками. Там винищенням рослини займаються спеціально навчені бригади. Через декілька років ця проблема назріє і в нас, позаяк борщівники, не маючи природних ворогів, дуже швидко поширюються: вже зараз береги закарпатських водойм густо прикрашені його заростями.
Для знищення популяцій борщівника Сосновського доцільно застосовувати різні підходи і способи, а також комплекс заходів (табл. 4).
Таблиця 4. Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського
Практика показує, що люди часто плутають борщівник із лопухом. У відділенні лікувалася жінка, котра помилково зробила собі компрес із лістя борщівника, наслідком чого став такий глибокий опік, що довелося робити пересадку шкіри. Особливо небезпечними є ураження у ділянці суглобів, котрі постійно перебувають у русі. Це поглиблює опік, може приєднуватися інфекція, і тоді процес одужання триває довше.
Схожі матеріали (за тегом)
24 квітня 2024
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
Загальне споживання риби в Україні за рік складає понад 520 тис. тонн.
24 квітня 2024
24 квітня 2024
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
Перші, поки невеликі партії молодої білоголової капусти з'явилися на українському ринку. Цьогоріч початок сезону ранньої капусти в Україні відбувся приблизно в ті самі терміни, що й рік тому, що стало можливим завдяки досить м'якій зимі та досить гарній весняній погоді.
24 квітня 2024
24 квітня 2024
Ринок ріпаку в Україні останнім часом є дуже мінливим, тому різке зростання цін на олійну, яке відбулося минулого тижня, ймовірно, зміниться стабілізацією.
Ринок ріпаку в Україні останнім часом є дуже мінливим, тому різке зростання цін на олійну, яке відбулося минулого тижня, ймовірно, зміниться стабілізацією.
24 квітня 2024
24 квітня 2024
Міжнародна науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience визнана компанією з найкращим управлінням корпоративною репутацією в українському рейтингу «Репутаційні АКТИВісти 2024» в номінації «Агросектор – постачальники агрохімії та насіннєвого матеріалу». Автор рейтингу - агенція PR-Service, яка вже вдев`яте оцінює результати компаній з управління корпоративною репутацією у профільних номінаціях.
Міжнародна науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience визнана компанією з найкращим управлінням корпоративною репутацією в українському рейтингу «Репутаційні АКТИВісти 2024» в номінації «Агросектор – постачальники агрохімії та насіннєвого матеріалу». Автор рейтингу - агенція PR-Service, яка вже вдев`яте оцінює результати компаній з ...
24 квітня 2024
24 квітня 2024
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
24 квітня 2024
24 квітня 2024
Станом на 2024 рік понад 210 об’єктів портової інфраструктури в Україні були повністю або частково зруйновані в результаті російських атак.
Станом на 2024 рік понад 210 об’єктів портової інфраструктури в Україні були повністю або частково зруйновані в результаті російських атак.
24 квітня 2024
