Кущі смородини зазвичай досягають 1,5–2 м висоти. Основна маса кореневої системи розташована в шарі грунту на глибині 10–60 см, а окремі корені досягають 1,5 м. Розгалужується коріння вбік від основи куща на відстань до 2,5 м. Чим далі, тим на більшій глибині залягає коріння. Це важливо враховувати як під час обробітку грунту, так і вибору ділянки під насадження смородини на схилах, де наявна водна ерозія грунту.
В останньому випадку слід врахувати світлолюбність кожної конкретної культури і сорту. У затінку кущі смородини значно більше вражаються хворобами і пошкоджуються шкідниками, затримується дозрівання ягід. За таких несприятливих умов швидко оголюються скелетні гілки. Все це негативно впливає як на врожайність смородини в цілому, так і на якість ягід. У такому разі також складніше правильно формувати кущі.
У південній частині Лісостепу і степовій зоні України через нестачу вологи в грунті зростання кущів пригнічується. Тому обираючи місця під смородину в цих районах, варто відводити ділянки, що перебувають на зрошуванні, або ж принаймні низинні місця. Основні сорти, котрі вирощуються в Україні, є самоплідними, однак найбільше ягід зав’язується, коли пилок переноситься із квітки на квітку комахами. Тому, щоб привабити до запилення квіток смородини бджіл та інших корисних комах, її слід садити в місцях, захищених від вітрів.
У виборі ділянки треба також враховувати кислотність грунту. Наприклад, смородина погано росте і плодоносить на кислих грунтах. Тому варто віддавати перевагу землям із нейтральною або слабокислою реакцією. У крайньому разі провести попереднє вапнування грунту або ж внесення фосфоритного борошна. Натомість у таких культур, як лохина кардинально протилежні вимоги до кислотності грунтів, які потрібно обов’язково враховувати і спеціально готувати грунт під плантацію.
Смородину висаджують на добре підготовленій і підживленій ділянці. Це сприятиме швидкому росту і розвитку кущів, а також допоможе їх правильному формуванню. Надалі це забезпечить високу врожайність, тривалість періоду продуктивного використання насаджень, і що важливо — стійкість до різноманітних стресів.
Під час підготовки грунту під ягідну плантацію необхідно знищити кореневищні та коренепаросткові бур’яни, накопичити достатню кількість вологи і поживних речовин та розпушити грунт на глибину залягання основної маси коренів. Для цього підзолисті ґрунти орють на глибину орного шару глибокорозпушувачами, щоб не вивертати на поверхню підзолистий шар, а на грунтах із глибоким гумусовим горизонтом здійснюють класичну оранку на глибину 35–40 см. На площах, засмічених пирієм та іншими коренепаростковими бур’янами, за півтора-два місяця до посадки смородини вносять гербіциди до їх повного очищення ділянки від небажаної рослинності.
Під оранку рекомендується внести органічні і мінеральні добрива. Це 40–60 т/га гною і по 90–120 кг/га фосфору й калію. Калійні добрива бажано застосовувати в безхлорній формі. Азотні вносять уже навесні — під перший обробіток грунту і у вигляді підживлень. Звісно, що на сьогодні гній ВРХ перетворився на справдешній дефіцит. Однак якщо ми закладаємо 2–3 га ягідників, то принаймні декілька причепів органіки можна десь знайти.
Смородина починає розвиватися навесні дуже рано. Більшість сортів вегетує за температури 5–6°С, але за настання стійких середньодобових температур 2–3°С починається процес розпускання бруньок. Тому смородину краще висаджувати восени, коли саджанці вже завершили свій розвиток, і рослини перебувають у стані відносного спокою. Оптимальними термінами посадки вважається кінець вересня-перша половина жовтня.
У степовій зоні України цей період може подовжуватися на 15–20 днів залежно під погодних умов конкретного року. Важливо, щоб до настання стійких заморозків пройшло з моменту посадки не менш ніж 15–20 днів. Це забезпечить часткове осіннє приживання кореневої системи, а надалі — із настанням весняного тепла відбуватиметься одночасний розвиток надземної і підземної частин.
Зазначимо також, що під час весняної посадки важливо здійснити всі необхідні роботи до розпускання бруньок. І, звісно, впродовж періоду, коли в грунті є достатня кількість весняної вологи.
Щільність посадки для смородини становить 2,5–3 м між рядами, а у рядах поміж кущами — 1,5 м, залежно від біологічних особливостей сорту і технічних характеристик сільськогосподарських агрегатів, які будуть використовуватися для обробки.
Ямки під саджанці копають безпосередньо під час посадки, виходячи з розміру кореневої системи. Якщо органічних і мінеральних добрив під оранку було внесено обмежену кількість, то посадкові ями викопують розміром 60х40 см і глибиною 30х40 см, і при цьому заправляють їх добривами. З розрахунку на одну яму бажано внести 5–6 кг перегною, 120–140 г суперфосфату і 50 г калійної солі. Ці добрива треба перемішати і прикрити невеликою кількістю грунту, щоб уникнути прямого контакту активних коренів із їх гранулами.
Відразу ж після посадки, якщо грунт недостатньо вологий, рослини поливають із розрахунку 4–5 л води на одну рослину. Оптимально, звичайно ж, відразу налагодити можливість штучного зрошення ягідника.
Глибина посадки залежить від типу грунту. На землях важкого механічного складу умовну кореневу шийку заглиблюють на 3–5 см, на легких — на 8–10 см. Восени кущі завжди висаджують на кілька сантиметрів глибше, ніж навесні. Весною надземну частину саджанців зрізають на 2–3 бруньки.
Незайвим буде напочатку залучити досвідченого садовода, якщо такого немає у штаті господарства. Дуже важливо довести до автоматизму як процес посадки ягідних кущів, так і догляду за ними. Враховуючи кліматичні реалії останніх десятирічь, організація штучного, ліпше крапельного зрошення, вбачається обов’язковою.
Володимир ВОВЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
