Ріпак озимий — культура вдячна і перспективна

Ріпак озимий — культура вдячна і перспективна

Серед польових культур помірної кліматичної зони планети у ріпаку становище особливе. Воно специфічне передусім щодо місця в сучасній систематиці рослин, адже це, по своїй суті, рослина з роду Капуста — Brassica ботанічної родини Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Вимоглива культура

Людина здавна вирощує різні форми капусти: головчаста, цвітна, листяна, брюссельська, кольрабі, броколі та інші як типові овочеві культури, а ріпак фактично є польовою культурою. Проте питання не у тонкощах систематики, а у вимогах ріпаку озимого до умов вегетації. Як типовий представник ботанічного роду Капуста ріпак озимий має високі вимоги до рівня родючості орних земель, його аерації та забезпечення вологою під час вегетації. Ріпак озимий має високий транспіраційний коефіцієнт, який залежно від особливостей гібрида або сорту й умов вегетації рослин становить від 650 до 700. Тобто під час формування одиниці сухої маси ріпак озимий витрачає від 650 до 700 одиниць води. Відповідно, для реалізації свого потужного біологічного потенціалу ріпак озимий має вегетувати в умовах достатнього забезпечення вологою.

Під час вегетації ріпак озимий здатний формувати потужну кореневу систему, що проникає в ґрунт завглибшки близько 2 м. Всі овочеві культури вимагають високого рівня родючості ґрунтів, ріпак теж має подібні вимоги, проте виявляє і певну специфіку. Якщо у більшості видів овочевих культур головним компонентом майбутнього врожаю є біомаса листків, стебел (капуста головчаста, кольрабі) та квіток і суцвіть (цвітна, броколі), то у ріпаку озимого це насамперед насіння. Для формування великого обсягу насіння з високим умістом білків і жирів необхідна відповідна система забезпечення і засвоєння сполук мінерального живлення кореневою системою. Насіння ріпаку містить у своєму складі від 19 до 31% добре збалансованих за амінокислотним складом білків і до 48–52% рослинної олії.

До складу білків входять різні амінокислоти, зокрема і незамінні. Частина амінокислот білків у своїй хімічній будові обов’язково має сполуки сірки. Серед них амінокислоти: аланін, гістидин, серин, цистеїн, зокрема незамінна амінокислота — метіонін. Саме для синтезу таких амінокислот ріпак озимий під час своєї вегетації активно засвоює з ґрунту аніони сірки.

13 428 23

Процес засвоєння кореневими волосками всіх необхідних аніонів, а також сполук сірки рослинами відбувається шляхом активного мембранного перенесення з ґрунтового розчину орного шару до цитоплазми клітин кореневих волосків через клітинні мембрани. Таке активне перенесення іонів у рослинах вимагає затрат енергії у формі засобу транспортування енергії — молекул АТФ, які рослина синтезує в мітохондріях клітин у результаті процесів активного дихання і засвоєння молекул вільного кисню (О2) з повітря, яке присутнє в орному шарі. В результаті дихання відбувається окислення молекул глюкози, і звільнена енергія буде використана на формування макроенергетичних зв’язків молекул АТФ.

Шляхом активного мембранного перенесення відбувається засвоєння всіх необхідних для рослин сполук аніонів: фосфору (Р), частини сполук азоту (NO3), мезо- і мікроелементів. Саме тому для забезпечення високої біологічної активності діяльності кореневої системи ріпак озимий вимагає достатньої аерації орного шару ґрунту як обов’язкової умови забезпечення надземних частин необхідним мінеральним живленням.

Аграрії, що планують отримати вагомий урожай насіння ріпаку озимого (не нижче 5,5–6,0 т/га), мають забезпечити посіви не лише достатніми обсягами мінерального живлення макроелементами (NPK), а і, відповідно, сполуками сірки та інших.

Немає потреби нагадувати всі складові частини сучасної технології вирощування посівів ріпаку озимого. Вона всім добре відома. У технології немає непотрібних елементів, і кожен з них має свій раціональний вплив на кінцевий результат — отримання урожаю насіння.

 

Кроки до оптимізації умов вегетації посівів ріпаку озимого

Варто зупинитися на питанні оптимізації умов вегетації посівів ріпаку озимого. Спробуємо піти від зворотного: чому реальні урожаї насіння ріпаку озимого у більшості регіонів країни сьогодні менші від потенційно можливих, тобто таких, які можуть бути забезпечені біологічним потенціалом насіння сучасних гібридів? На таке запитання може бути багато версій відповідей. Кожна з них матиме певний сенс. Розпочнемо аналіз від початку вегетації. Коли сіяти ріпак? Всі це добре знають, проте що робити, коли нема вологи у верхньому шарі ґрунту на полях? Найбільш просто кивати на погоду і зміни клімату. Вони мають значення. Проте не завжди вирішальне.

Технологічні рішення, які виявилися виграшними у певний рік, коли вчасно пройшли дощі та вдалось отримати сходи ріпаку озимого навіть після вирощування ринково привабливих культур, що винесли з ґрунту багато вологи, не можуть бути орієнтиром. Це просто гра випадку. Аграріям потрібна стабільність і прогнозованість результату. Як їх отримати за умов роботи просто неба?

Передусім треба дотримуватися на полях законів агрономії. Відповідно, для майбутніх посівів ріпаку озимого необхідно мати такі попередники, які рано звільняють площу і на яких є шанс накопичити і зберегти вологу, що необхідна для своєчасного проростання насіння ріпаку озимого. На жаль, не всі проблеми можливо розв’язувати в межах поля або господарства. Багато питань вимагають як мінімум скоординованих регіональних рішень, а це вже здійснити складно.

Спробуємо пояснити деякі з них. Чи можливо впливати на регулярність опадів у регіонах? Частково можливо. На практиці ми все робимо для того, щоб опадів у нас було мало. Ступінь розораності території безпосередньо впливає на тепловий баланс будь-якого регіону країни. Чим вищий рівень розораності території, тим більше тепла генерує поверхня і тим більш високий атмосферний тиск формується в регіоні. Про таку закономірність науковці й аграрії-практики добре знають. Саме тому в цивілізованих країнах ЄС на національному рівні прийнято програми оптимізації площ орних земель. Наприклад, Франція вивела з господарського використання більше як 3,0 млн гектарів у минулому орних земель (було 19, залишилося 16 млн гектарів). У такий спосіб не лише зупинили активні ерозійні процеси, а й покращили клімат у багатьох регіонах країни та підвищили продуктивність орних земель, які залишилися в обробітку.

13 428 24 1

Доведено, що без погіршення клімату й деградації довкілля у формі ріллі не може бути більше як 30% площі поверхні суші в регіоні. Навіть за сприятливого руху повітряних мас з Атлантичного океану вони традиційно обходять зону високого тиску (антициклон із сонячною погодою). Вологе повітря обходить зону антициклонів і випадає дощами в інших місцях. Ми маємо по країні рівень розораності 56,7%. У зоні Степу цей показник ще значно вищий. Не розорані лише дороги і дно річки. Все інше — рілля. Тому звинувачувати природу в зміні клімату можливо лише частково. Тут дуже велика частка саме господарської діяльності людини.

Антициклон традиційно супроводжується сухим і гарячим вітром. Його створює перепад температури і тиску. За швидкості вітру 4–6 м/сек. і відносної вологості повітря менше як 50% (типова метеорологічна ситуація) інтенсивність випаровування вологи з орного шару ґрунту становить від 3 до 9 мм за добу.

Не складно порахувати, за який період випарується волога з поля після випадання тихого облогового дощу в 30 мм. Як зберегти вологу опадів у орному шарі ґрунту для посівів культурних рослин? Здається, запитання риторичне. Проте це лише на перший погляд. Навіть забороноване поле інтенсивно втрачає вологу під дією сильного сухого вітру.

Глибина загортання насіння ріпаку озимого, як відомо, дуже мала, і тому для його успішного проростання необхідна наявність вологи саме у верхньому шарі ґрунту. Головних шляхів утримання вологи в орному шарі ґрунту відомо два. Бажано, щоб вони один одного доповнювали. Водночас реалізувати їх в одному господарстві можливо лише частково.

Передусім, як було зазначено раніше, головним напрямом втрат наявної вологи з ґрунту є висока швидкість приземного шару повітря. Логічним є висновок про те, що необхідно зупиняти вітер. Найбільш ефективно для досягнення такої мети мати розгалужену систему полезахисних лісосмуг у регіоні. Можливі часткові рішення — це створення системи рослинних куліс на полях впоперек напряму панівних вітрів. Бажано у приземному шарі повітря знизити його швидкість до 0,5–1,5 с/сек.

Другим шляхом є утримання вологи опадів у орному шарі ґрунту шляхом її легкого зв’язування у формі колоїдів (амбібіційна вода). Нині практика сучасного землеробства майже повністю ігнорує органічні добрива та їх виробниче застосування. У більшості аграрних господарств тваринництво як галузь повністю відсутнє, і тому господарі розраховують лише на дорогі мінеральні добрива. Органічних добрив більшість площ орних земель не отримували вже протягом десятків років.

Що 5 років у середньому по країні вміст гумусу в орному шарі ґрунту знижується на 0,05%. Тобто дефіцит гумусу на полях у середньому становить від 500 до 700 кг/га на рік. Саме сполуки гумусу здатні формувати колоїди з водою і утримувати її легкозв’язаною (доступною рослинам) в орному шарі ґрунту. Чим більші запаси гумусу, тим більш істотні запаси доступної для рослин вологи може бути зафіксовано після випадання опадів у колоїдах. В орному шарі (0–30 см) за наявності гумусу 4,0% обсяг амбібіційної води, яка може бути утримана, становить від 36 до 84 л/м² (1 л/м² відповідає 1 мм опадів, що надійшли в ґрунт). Тобто це може становити від 0,7 до 1,5 середньомісячної норми опадів у зоні Лісостепу.

На початковому періоді вегетації таких мінімальних запасів вологи достатньо, щоб рослини ріпаку озимого не лише проросли, а й розвивалися до настання осінніх дощів і поповнення резервів вологи в орному шарі ґрунту.

Для формування майбутнього врожаю насіння ріпаку озимого найбільші обсяги засвоєння вологи рослинами відбуваються в кінці весни наступного року.

13 428 24 2

Найбільша потреба рослин культури у воді припадає на генеративний етап органогенезу (період цвітіння). Відповідно, опади холодного періоду року та весняних місяців бажано не лише спрямувати в ґрунт, а й зберегти їх для раціонального використання рослинами культури під час наступної вегетації.

Високі транспіраційні коефіцієнти рослин ріпаку озимого свідчать про те, що дефіцит доступної вологи, особливо в період цвітіння і початку формування стручків та насіння, негативно проявляється на рівні урожайності посівів. Тому питання накопичення запасів доступної вологи в ґрунті та її збереження й раціональне використання є одним з ключових для отримання високих урожаїв і вагомих валових зборів насіння ріпаку озимого.

 

Відносини з комахами: потрібно балансувати

Посіви ріпаку озимого є бажаними не лише для аграріїв, а й для цілого комплексу комах. Рослини культури є ентомофільними, і для здійснення успішного запилення квіток потребують послуг корисних комах, передусім бджіл медоносних. Якісне запилення посівів ріпаку озимого є обов’язковою умовою формування майбутнього урожаю насіння.

Проте у відносинах із комахами у посівах культури виникає гостре протиріччя. Біля посівів бажаними є бджолині пасіки (від 2 до 4 вуликів на гектар посівів), які не лише забезпечують надійне запилення квіток, а й збирають нектар та продукують якісний мед. Ріпак озимий є кормовою рослиною для цілого комплексу комах фітофагів: від хрестоцвітих жуків-блішок до прихованохоботників і квіткоїдів.

Посіви культури вимагають потужного і раціонального захисту, зокрема в період активного цвітіння рослин. Необхідна добре продумана і екологічно прийнятна система захисту посівів від шкідників і забезпечення активної роботи бджіл медоносних на рослинах ріпаку озимого.

Посіви вимагають і постійного моніторингу ситуації за наявністю і розвитком хвороб рослин культури. Важливим у технології вирощування посівів ріпаку озимого є їх ефективний захист від бур’янів. Такі питання заслуговують на окрему розмову, тому на них зупинятись зараз недоцільно.

Як легко зрозуміти з приведених фрагментів актуальних і гострих проблем, технологія вирощування посівів ріпаку озимого не така проста як здається на перший погляд. Можливо, на підняті питання не варто звертати увагу? Тоді розраховувати на високі, а головне, стабільні позитивні результати теж не доводиться.

Рівень урожайності насіння в 3,0–3,5 т/га це теж певний прибуток для господарства. Проте чому не отримати 5,5–6,0 т/га якісного насіння? Невже це буде гірший результат? Умови для вирощування посівів ріпаку озимого ми маємо. Тенденція м’яких зим підтверджує перспективність вирощування такої культури. Водночас рівень урожайності насіння в нашій країні істотно нижчий, як порівняти з показниками країн ЄС. Це вказує на наявність у нас значних і ще не використаних резервів. Ріпак озимий — культура вдячна. Коли до її вирощування підходять виважено і професійно, тоді й посіви здатні щедро віддячити за розуміння потреб рослин культури і проявлену турботу.

Ріпак озимий — трансформована людиною капуста, сьогодні є важливою не лише як технічна, олійна, кормова культура. Це рослина високої культури землеробства, матеріального достатку і розумного ставлення як до землі, так і до довкілля. Це високий і стабільний прибуток кожного, хто розумно і професійно вирощує ріпак.

 

Олександр ІВАЩЕНКОд-р с.-г. наук, професор, дійсний член НААН,
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 25 вересня 2020
Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації на початку вересня звернулися з проханням до Мінекології залучити експертів Асоціації до роботи над змінами у механізми продажу необробленої деревини, але цього досі не відбулося.
Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації на початку вересня звернулися з проханням до Мінекології залучити експертів Асоціації до роботи над змінами у механізми продажу необробленої деревини, але цього досі не відбулося.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Таку ситуацію спричинив великий профіцит російських вантажних вагонів і вагонів з подовженим терміном експлуатації, вважають керівники вагонобудівних і логістичних компаній.
Таку ситуацію спричинив великий профіцит російських вантажних вагонів і вагонів з подовженим терміном експлуатації, вважають керівники вагонобудівних і логістичних компаній.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Для збереження вологи в ґрунті аграріям варто переходити на мінімальні технології обробітку ґрунту та збільшувати кількість культур у сівозміні.
Для збереження вологи в ґрунті аграріям варто переходити на мінімальні технології обробітку ґрунту та збільшувати кількість культур у сівозміні.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Україна є вільною від грипу птиці і звернулася до держав – членів Європейського Союзу щодо зняття відповідних обмежень.
Україна є вільною від грипу птиці і звернулася до держав – членів Європейського Союзу щодо зняття відповідних обмежень.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
В червні 2021 року Corteva Agriscience анонсує план скорочення викидів парникових газів від своєї операційної діяльності.
В червні 2021 року Corteva Agriscience анонсує план скорочення викидів парникових газів від своєї операційної діяльності.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Рада експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ започатковує новий формат взаємодії з вітчизняним бізнесом – регулярні онлайн-брифінги за участі послів України та представників українського бізнесу.
Рада експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ започатковує новий формат взаємодії з вітчизняним бізнесом – регулярні онлайн-брифінги за участі послів України та представників українського бізнесу.
25 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.