Захист виноградників від хвороб восени

Захист виноградників від хвороб восени

Ефективний захист виноградників від хвороб буде досягнутим лише за умов, коли заходи в осінній період будуть направлені передусім на радикальне обмеження або знищення джерела інфекції, блокування чи уповільнення шляхів поширення інфекції у період початку вегетації рослин весною, створення сприятливих умов для доброї перезимівлі рослин. З цієї точки зору важливо знати шкідливість найбільш поширених хвороб винограду і джерела резервування (місця перезимівлі) їх збудників (інфекції) у зимовий період.

Мілдью

Шкідливість хвороби виявляється у суттєвому зниженні асиміляційної поверхні рослин, у результаті передчасного обпадання уражених листків, значного скорочення продуктивності рослин і якості ягід в наступні роки вегетації. Уражений посадковий матеріал стає непридатним для його подальшого використання. У роки з частими дощами і за відсутності необхідних засобів захисту або порушення технології їх проведення рослини можуть бути уражені мілдью настільки, що не тільки втратять урожай до 80% і більше поточного року, але значно знизять його закладку наступного.

В епіфітотійні роки мілдью може знищити повністю весь листовий апарат та урожай винограду. Уражені кущі погано зимують, розвиток їх ослаблений. За інтенсивного розвитку хвороби протягом 2–3 років поспіль кущі винограду можуть загинути. Чим вологіше рік, тим більша шкідливість мілдью. Тобто отримання високих урожаїв лімітується здебільшого розвитком мільдью за умов високої вологості повітря протягом вегетації рослин. Вино, приготоване з уражених грон, є часто некондиційним, має підвищену кислотність, знижену цукристість, надмірний вміст азотистих речовин, погано освітлюється і легко псується.

 

18 409 57 1

Мілдью

 

Джерелом первинної інфекції є ооспори гриба, що зимують в обпалих уражених листках і ягодах. На 1 мм² поверхні ураженого листка може формуватися до 200–250 ооспор патогена. Тривалість зберігання життєздатності його ооспор в рослинних залишках та ґрунті сягає 2–5 років.

 

Оідіум

Шкідливість хвороби виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин, зниженні врожаю та його якості. Листки за сильного ураження деформуються, засихають і обпадають. Уражені пагони слабо розвиваються, повільно дерев’яніють, часто вимерзають за незначного зниження температури. Уражені суцвіття засихають і опадають, дрібні ягоди припиняють ріст, крупні розтріскуються, оголюючи насіння, загнивають або засихають і стають непридатними для вживання. Шкідливість хвороби різко збільшується на загущених виноградниках через несвоєчасне підв’язування пагонів.

 

18 409 57 2

Оідіум (уражені листки і ягоди)

 

За останні десятиріччя шкідливість хвороби виросла утроє-четверо, а частота епіфітотій збільшилась до 7–8 разів протягом 10 років. Так, у 2017-му на окремих виноградниках спостерігалось від 50 до 100% ураження грон.

 

18 409 57 3

Оідіум (уражений пагін)

 

Джерело інфекції — уражені пагони рослин, на яких між лусочками бруньок зимує грибниця патогена, а весною, на початку вегетації рослин, поновлюється розвиток конідіального спороношення.

 

Уражені антракнозом кущі відстають у рості

Шкідливість хвороби виявляється у тому, що уражені листки зменшують асиміляційну поверхню, а пагони стають крихкими і ламаються від незначного вітру. Вони повільно визрівають і часто вимерзають. Уражені кущі відстають у рості і, як правило, через 3–4 роки після цього гинуть. Урожай ягід суттєво знижується не тільки у рік найбільшого прояву хвороби, а й наступного. За шпалерної системи виноград хворіє на антракноз значно менше, ніж за аркової чи розстеленої.

Джерелом інфекції є уражені лоза й рештки, на яких зимують склероції, конідії, сумко­спори і цисти гриба.

 

Плямистий некроз (чорнилка)

Характерною особливістю є те, що збудник хвороби Mollisia vitis Jurku (анаморфа: Rhacodiella vitis Schterenb.) розвивається на надземних здеревілих органах виноградних кущів — пагонах, рукавах, штамбах, обумовлюючи коротковузля, чахлість рослин, відмирання рукавів, формування дрібних листків, є причиною осіннього антоціанового забарвлення листків. На уражених рослинах вічка лози не розкриваються, на верхівці куща утворюється рясна поросль.

Хвороба розвивається також у період зимового спокою лози за високої вологості і пониженої температури (0–8°С) повітря. Оптимальні умови для розвитку її створюються під час теплих і вологих зим у критих траншеях та інших місцях, коли багаторічні частини кущів вкриваються ґрунтом. Підщепні лози можуть уражуватися під час зберігання у траншеях у разі пересипання їх вологим піском, тирсою або ґрунтом. В роки з теплими і тривалими дощами восени і взимку плямистий некроз уражує і неукривні виноградники.

Шкідливість хвороби виявляється у розладі функцій живлення рослин, останні повільно розвиваються, чахнуть, пізніше відмирають окремі рукави або весь кущ.

Джерелом інфекції є уражені кущі винограду, в тканині яких зберігається грибниця і сумчаста стадія патогена.

 

Чорна плямистість (фомопсис, ескоріоз) знищує листки

Шкідливість хвороби проявляється у деформації і передчасному відмиранні уражених листків, що знижує активність фотосинтезу листкового апарату. На уражених однорічних пагонах нижніх міжвузлів гине до 60% вічок, що зменшує навантаження кущів вічками. Уражені пагони часто ламаються, частина їх вимерзає у зимовий період. Лоза, уражена чорною плямистістю, є непридатною для вирощування саджанців, тому що характеризується низьким калюсоутворенням. Отримані з неї саджанці є дуже сприятливі до ураження іншими хворобами під час їх зберігання.

Зимує гриб в ураженій деревині рослин та корі у вигляді грибниці. На поверхні ураженої кори восени і навесні утворюються численні пікніди у вигляді чорних крапок.

 

Церкоспороз

Збудники хвороби гриби з роду Cercospora sp. (C. roеsleri Sacc. та ін.), уражують пагони, плодоніжки і ягоди.

Шкідливість хвороби полягає у суттєвому зменшенні асиміляційної поверхні рослин, уражені листки відмирають та обпадають, що ослаблює рослини, які взимку часто вимерзають. На уражених рослинах формуються ягоди низької якості, плодоніжки ягід всихають, ягоди твердіють, набувають синього забарвлення і також опадають. За інтенсивного розвитку хвороби гине більша частина врожаю.

18 409 58

 

Сіра гниль погіршує смак ягід

Хворі ягоди на смак є кислими, мають неприємний запах плісняви і є непридатними для приготування соку. Вина з них мають неприємний запах, швидко прокисають. За наявності сприятливих умов під час зберігання і транспортування винограду від хвороби гине значна частина врожаю.

Джерело інфекції — уражені ягоди, що осипалися, листки, пагони, інші рослинні рештки, на яких гриб зберігається у формі склероціїв. Додатковим джерелом інфекції є уражені однорічні пагони, на яких зберігається грибниця патогена. Інтенсивність розвитку сірої гнилі залежить від екологічних умов і особливостей агротехніки вирощування винограду. В умовах високої вологості і температури сіра гниль може знищити 50–60% урожаю.

 

Біла гниль

Збудник хвороби гриб Coniothyrium diplodiella Sacc. уражує переважно ягоди і пагони, рідше розвивається на інших органах рослин. Інтенсивне ураження ягід спостерігається за пошкодження їх градом, сонячних опіків та пізнього заведення пагонів на шпалеру.

Шкідливість хвороби виявляється в утворенні на пагонах маточників підщепних лоз великої кількості плям і виразок із розривами поверхневих тканин. Останні є непридатними для використання як підщепи під час вирощування саджанців. Після випадання граду в умовах вологої і теплої погоди ураженість ягід хворобою становить до 30–60% протягом 3–5 днів.

Джерело інфекції — уражені пагони та ягоди, що осипалися, на яких гриб зберігається у формі пікнід і склероціїв. Пікноспори в пікнідах зберігають свою життєздатність до 2–3 років і більше.

 

Чорна гниль

Шкідливість хвороби виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні рослин, зниженні врожаю та його якості. Уражені пагони слабо розвиваю­ться, часто вимерзають за незначного зниження температури, а ягоди загнивають і стають непридатними для вживання.

Джерелом інфекції є уражені опалі листки, пагони, ягоди, на яких зберігається грибниця і пікнідіальне спороношення патогена.

Найбільшої шкоди бактеріальний рак завдає молодим рослинам у розсадниках. Уражені рослини мають пригнічений вигляд, відстають у рості, припиняють плодоношення і швидко гинуть. Джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки, в яких зберігаються бактерії.

 

Рекомендації щодо захисту винораду від хвороб восени

Враховуючи фітосанітарний стан виноградників та сприятливі для накопичення збудників захворювань погодні умови останніх років, після збору врожаю доцільним є проведення осінньої профілактичної обробки насаджень проти накопиченої інфекції мілдью, оідіуму, антракнозу, чорної плямистості, сірої гнилі, бактеріального раку препаратом на основі діючої речовини сульфату заліза (Айрон, з. п., 15–18 кг/га).

За інтенсивного розвитку мілдью, антракнозу, чорної плямистості останнє обприскування насаджень восени слід виконати препаратом на основі діючої речовини гідроксиду міді (Косайд 2000, вг., 2,5 кг/га). З цією метою можна використати також контактні препарати на основі діючих речовин: сульфату міді (Купроксил, к. с., 5,0 л/га та аналоги), сульфату міді триосновного (Купроксат, к. с., 3,0–5,0 л/га); сульфату міді + фосфористої кислоти (Блу Голд, к. с., 3,0 л/га); каптану (Малвін 80, в. г., 1,8–2,5 кг/ га); манкоцебу (Дітан М-45, з. п., 2,0–3,0 кг/га та аналоги); метираму (Полірам ДФ, в. г., 2,5 кг/га); хлорокису міді (Медян Екстра 350 SC, к. с., 2,5–3,5 л/га та аналоги). Застосування мідьвмісних фунгіцидів у цей період суттєво зменшує зимуючий запас збудників хвороб у насадженнях, покращує перезимівлю кущів, скорочує кратність обробок фунгіцидами проти цих захворювань наступного року.

На ранньостиглих сортах винограду після збору ягід, залежно від інтенсивності розвитку мілдью, оідіуму, антракнозу, сірої гнилі, чорної плямистості тощо, слід провести 1–2 профілактичні обприскування насаджень, використовуючи препарати на основі діючих речовин: азоксістробіну (Квадріс 250 SC к. с., 0,8 л/га та аналоги); алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти (Фитал, р. к., 2,0–2,5 л/ га); валіфеналу + манкоцебу (Валіс М, в. г., 2,0 кг/га); гідроксиду міді + сірки (Аккорд, м. с., 4,0–7,0 л/га); диметоморфу + фолпету (Сфінкс Екстра, в. г., 1,8–2,2 кг/ га); крезоксим-метилу (Стробі, в. г., 0,3 кг/га та аналоги); крезоксим-метилу + дифеноконазолу (Кумир, к. с., 0,2–0,3 л/га та аналоги); піраклостробіну + метираму (Кабріо Топ, в. г., 2,0 кг/ га); пропіконазолу + тебуконазолу (Титул Дуо, к. к. р., 0,15–0,25 л/га); тріадимефону + флутриафолу (Джерело, к. с., 0,1–0,2 л/ га); фолпету (Фольпан, в. г., 1,5–2,0 кг/га та аналоги); фолпету + тріадименолу (Шавіт Ф 72, в. г., 2,0 кг/ га); ципродинілу (Хорус 75 WG, в. г., 0,5–0,7 кг/га та аналоги); ципродинілу + тебуконазолу (Бенелус, к. е., 0,8–1,6 л/га).

За розвитку лише оідіуму на виноградниках можна використати для осіннього обприскування виноградників препарати на основі діючих речовин: дифеноконазолу + цифлуфенаміду (Діналі 90 DC, к. д., 0,6–0,7 л/ га); крезоксим-метилу + боскаліду (Колліс, к. с., 0,4 л/ га); метрафенону (Вівандо, к. с., 0,2 л/ га); міклобутанілу + квіноксифену (Принцип 90 SC, к. с., 1,0 л/ га); пенконазолу (Топаз 100 ЕС, к. е., 0,15–0,25 л/га та аналоги); проквіназиду (Талендо 20, к. е., 0,175–0,225 л/ га); сірки (Кумулюс ДФ, в. г., 4,0–6,0 кг/ га; Тіовіт Джет 80 WG, в. г., 5,0–8,0 кг/га та аналоги); тебуконазолу + тріадименолу + спіроксаміну (Фалькон 460 ЕС, к. е., 0,3 л/ га); тетраконазолу + проквіназиду (Талендо Екстра, к. е., 0,3–0,35 л/га); трифлоксістробіну (Флінт 50 WG, в. г., 0,25 кг/ га); флутріафолу (Фитолекарь, к. с. — 0,1 л/га).

Проти сірої гнилі на виноградниках застосовують фунгіциди на основі діючих речовин: боскаліду (Кантус, в. г., 1,0–1,2 кг/га); піриметанілу (Скала 400 SC, к. с., 1,2–2,4 л/га та аналоги); фенгексаміду (Тельдор 50 WG, в. г., 1,0 кг/га); ципродинілу + флудіоксонілу (Світч 62,5 WG, в. г., 0,75–1,0 кг/га).

За прояву неінфекційного хлорозу необхідно з’ясувати справжні причини його виникнення та прийняти відповідні заходи. У разі дефіциту заліза в ґрунті слід внести залізний купорос із розрахунку 1,0–1,5 кг/га, проведення позакореневих підживлень рослин необхідними макро- і мікро­елементами, систематичне рихлення ґрунту в міжряддях, що покращує дренаж ґрунту, за необхідності підкислення його відповідними добривами.

Живці прищепи та підщепи перед закладанням на зберігання проти сірої гнилі та пліснявіння замочують протягом 18–24 годин в 0,1% суспензії Топсина-М або обприскують у період загартування щеплень. Підщепну лозу зберігають у підземних буртах, під навісом. Під час зберігання потрібно, щоб лоза не контактувала з мокрим ґрунтом;

Після викопування зі шкілки саджанці винограду ретельно сортують і знезаражують перед закладанням на зберігання 0,1% суспензією Топсина-М або аналогами. Корені саджанців, закладених на зберігання, присипають вологим піском. Забороняється поливати штабелі саджанців водою. Відносну вологість повітря у сховищах підтримують не нижче ніж 70–80%. Проти бактеріального раку ефективним заходом є обробка виноградних прищеп і чубуків перед висаджуванням одним із сірковмісних препаратів Тіовіт Джет 80 WG, в. г. або аналогами з розрахунку 0,3–0,5 кг на 100 штук.

Забороняється осіннє закладання виноградників чубуками, а також садіння саджанців з ознаками бактеріального раку, антракнозу й вірусних хвороб. Розміщувати виноградники необхідно на південних, південно-західних або південно-східних схилах, на яких рядки розташовують паралельно напрямку панівних вітрів. Перед садінням виноградників вносять органічні і мінеральні добрива з урахуванням рівня забезпеченості ґрунтів елементами живлення.

Проведення ретельного фітосанітарного контролю у маточниках підщепних лоз, який виконують тричі: перший — у травні-червні з появою на рослинах інфекційного хлорозу, облямівки жилок, прижилкової мозаїки; другий — у серпні-вересні у разі скручування листків на рослинах; третій — після обпадання листків, перед заготівлею лоз на бактеріальний рак. Виявлені уражені рослини на маточниках знищують. У випадку, коли кількість уражених кущів перевищує 5%, ділянку виключають із розмноження.

Вирощування підщепної лози на вертикальних шпалерах для захисту від плямистого некрозу, а там, де підщепні лози культивують у розстил, їх необхідно збирати не пізніше грудня.

Осіння обрізка винограду, за необхідності проведення вологозарядкового поливу, знищення опалого листя і видалених уражених пагонів, оранка міжрядь і перекопування ґрунту в рядках, своєчасне вкриття лози укривних сортів у канавах на зиму, глибоке загортання уражених решток у ґрунт, що суттєво знижує запас інфекції мілдью, антракнозу, плямистого некрозу, краснухи та інших хвороб.

 

Іван МАРКОВканд. біолог. наук, професор НУБіП України

17bbffa263551ac879b30ab411df2d7c

 25 вересня 2020
Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації на початку вересня звернулися з проханням до Мінекології залучити експертів Асоціації до роботи над змінами у механізми продажу необробленої деревини, але цього досі не відбулося.
Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації на початку вересня звернулися з проханням до Мінекології залучити експертів Асоціації до роботи над змінами у механізми продажу необробленої деревини, але цього досі не відбулося.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Таку ситуацію спричинив великий профіцит російських вантажних вагонів і вагонів з подовженим терміном експлуатації, вважають керівники вагонобудівних і логістичних компаній.
Таку ситуацію спричинив великий профіцит російських вантажних вагонів і вагонів з подовженим терміном експлуатації, вважають керівники вагонобудівних і логістичних компаній.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Для збереження вологи в ґрунті аграріям варто переходити на мінімальні технології обробітку ґрунту та збільшувати кількість культур у сівозміні.
Для збереження вологи в ґрунті аграріям варто переходити на мінімальні технології обробітку ґрунту та збільшувати кількість культур у сівозміні.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Україна є вільною від грипу птиці і звернулася до держав – членів Європейського Союзу щодо зняття відповідних обмежень.
Україна є вільною від грипу птиці і звернулася до держав – членів Європейського Союзу щодо зняття відповідних обмежень.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
В червні 2021 року Corteva Agriscience анонсує план скорочення викидів парникових газів від своєї операційної діяльності.
В червні 2021 року Corteva Agriscience анонсує план скорочення викидів парникових газів від своєї операційної діяльності.
25 вересня 2020
 25 вересня 2020
Рада експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ започатковує новий формат взаємодії з вітчизняним бізнесом – регулярні онлайн-брифінги за участі послів України та представників українського бізнесу.
Рада експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ започатковує новий формат взаємодії з вітчизняним бізнесом – регулярні онлайн-брифінги за участі послів України та представників українського бізнесу.
25 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.