Мікродобрива в дії

Мікродобрива в дії

Серед способів застосування мікродобрив найбільш економічними й ефективними є передпосівна обробка насіння та позакореневе підживлення рослин, що вегетують. Оброблений мікродобривами посівний матеріал підвищує енергію схожості, стає більш стійким проти грибкових та бактеріальних хвороб.

Необхідно дотримуватися принципу збалансованого живлення між макро- і мікроелементами. За умов підвищеної небезпеки накопичення нітратів у продукції рослинництва збільшують дози фосфору та калію, вносять мікроелементи — молібден, мідь і манган, які активізують ферменти, що беруть участь у відновленні нітратів до аміаку.

Бажано якомога ширше застосовувати внесення азотних добрив частинами, у суворій відповідності до потреб польових культур, згідно з основними етапами органогенезу, використовуючи дані ґрунтово-рослинної діагностики.

Більше уваги надають способам внесення добрив. Локальне їх внесення у ґрунт сприяє зниженню втрат газоподібних сполук азоту в 1,5–2,0 рази, що посилюється гальмуванням нітрифікації, унаслідок дії високої концентрації солей у стрічці добрив, на життєдіяльність нітрифікуючих мікроорганізмів.

Внесення органічних добрив Україні залишається досить проблематичним, оскільки відсутня необхідна кількість їх під польові культури. Одним із важливих альтернативних джерел поповнення органічної речовини в ґрунті є солома зернових культур, яка містить близько 15 % води і майже на 80 % складається з органічної речовини. Складові елементи соломи — целюлоза, пентозани, геміцелюлоза і лігнін (до 80 %), які слугують енергетичним матеріалом для мікроорганізмів ґрунту, а продукти їх деструкції (розкладання) — будівельним матеріалом для лабільного («поживного») гумусу.

Хімічний склад соломи суттєво змінюється залежно від властивостей ґрунту і погодних умов. У середньому солома містить 0,5% азоту, 0,25 % фосфорного ангідриду, 0,8 % окису калію і 35-40% органічного вуглецю. З одної тонни соломи в грунт може надійти на 1 га 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 8 кг калію, 8-9 г бору, 1-3 г міді, 6-14 г марганцю, 0,5 г молібдену, 3-13 г цинку і 0,3-1,0 г кобальту.

dobriva 5

Технологія використання пожнивних і поукісних рослинних решток на добриво зводиться до наступного. У період збирання врожаю солома і стебла польових культур подрібнюються та рівномірно розподіляються полем, а вся маса побічної продукції рівномірно розподіляється по ширині захвату комбайна. Після збирання врожаю на рівномірно подрібнену і розподілену полем органічну масу вносять азотні добрива (10 кг діючої речовини азоту на 1 т соломи). Його краще використовувати в аміачній або амідній формі. Замість мінеральних добрив можна додавати до соломи рідкий гній (6-10 т/га). Для розкладання соломи гороху азотних добрив вносити не потрібно, адже в ній співвідношення між вуглецем і азотом становить 25-30:1, тобто оптимальне співвідношення, яке забезпечує достатню кількість азоту для живлення мікроорганізмів деструкторів. Недоцільно вносити додатковий азот і після збирання соняшнику, якщо це поле в сівозміні наступного року відводиться під пар. Усі злакові культури мають вельми широке співвідношення вуглецю до азоту (85-80:1), і застосування азотних добрив для розкладу маси є обов’язковим.

Після внесення азотних добрив площу поля всіх культур дискують на 8-10 см. Загортання соломи чи стебел на таку глибину сприяє більш енергійному її розкладу, без накопичення токсичних речовин. Через 3-4 тижні на полі виконують технологічні операції, передбачені для вирощування наступної культури.

За умов розкладу кореневих та пожнивних решток зернових культур, у зв’язку з відносно низьким вмістом у їхньому складі азоту, процеси мінералізації переважають над процесами гуміфікації, оскільки безазотисті гумусові сполуки нестійкі і досить швидко мінералізуються. Встановлено, що для кореневих решток пшениці озимої коефіцієнт гуміфікації знаходиться у межах 0,15-0,18 (С:N - 35-40:1), для соломи — близько 0,10 (С:N - 80:1), того часу як коефіцієнт гуміфікації органічних добрив становить 0,2-0,3 (С:N — 25-35:1).

Істотним джерелом поповнення органічних речовин у ґрунті є також сидерати. Вирощування їх на площі 8-10 млн га дозволило б накопичувати 200-250 млн т біомаси, що еквівалентно 100 млн т гною. За інтенсивного землеробства доцільно застосовувати сидерати як проміжну культуру, що дає змогу використовувати зелене добриво в сівозмінах без зміни структури посівних площ.

Для суттєвого зростання урожайності польових культур та підвищення родючості ґрунтів Степу України передусім використовувати у вигляді органічного удобрення пожнивної рослинні рештки польових культур з відповідною компенсацією азоту для життєдіяльності мікрофлори, а за наявності використовувати напівперепрілий чи рідкий гній. Гранульовані і рідкі мінеральні добрива, КАС вносити локально за допомогою стерньових сівалок прямої сівби та зернотукових, культиваторів-рослинопідживлювачів, а також відповідних ґрунтообробних агрегатів, що забезпечує безпосередній контакт кореневої системи польових культур з елементами живлення. Для обробки насіння й позакореневого підживлення рослин, що вегетують, ширше використовувати мікродобрива у вигляді комплексонатів мікроелементів.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

svidome

 26 жовтня 2020
В Україні зараз немає протистояння між трейдерами та сільгоспвиробниками. Це єдиний ланцюг, який дозволяє розвивати агросектор. Але якщо аграрії не виконають свої зобов'язання за раніше укладеними контрактами, трейдери зупинять фінансування або істотно його скоротять, що призведе до падіння виробництва.
В Україні зараз немає протистояння між трейдерами та сільгоспвиробниками. Це єдиний ланцюг, який дозволяє розвивати агросектор. Але якщо аграрії не виконають свої зобов'язання за раніше укладеними контрактами, трейдери зупинять фінансування або істотно його скоротять, що призведе до падіння виробництва.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
У вересні 2020 року виробництво рафінованої соняшникової олії українськими підприємствами склало рекордні для даного місяця 60 тис. тонн проти 58 тис. тонн роком раніше. 
У вересні 2020 року виробництво рафінованої соняшникової олії українськими підприємствами склало рекордні для даного місяця 60 тис. тонн проти 58 тис. тонн роком раніше. 
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
Станом на 22 жовтня, в Україні зібрано 64,8 млн тонн основних культур з площі 20,6 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 48,8 млн тонн з площі 12,7 млн га (83% до прогнозу).
Станом на 22 жовтня, в Україні зібрано 64,8 млн тонн основних культур з площі 20,6 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 48,8 млн тонн з площі 12,7 млн га (83% до прогнозу).
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
Після проблем із посухою, агрометеорологічні умови другої декади жовтня на більшій частині України складалися сприятливо для розвитку озимих культур.
Після проблем із посухою, агрометеорологічні умови другої декади жовтня на більшій частині України складалися сприятливо для розвитку озимих культур.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
За перші три місяці 2020/21 маркетингового року Україна експортувала 2,2 тис. тонн жита на загальну суму $2,56 млн, що у грошовому виразі всього на 1% менше, ніж торік за аналогічний період.
За перші три місяці 2020/21 маркетингового року Україна експортувала 2,2 тис. тонн жита на загальну суму $2,56 млн, що у грошовому виразі всього на 1% менше, ніж торік за аналогічний період.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
В новому сезоні, через складні погодні умови, що склалися в Україні наприкінці весни – на початку літа поточного року, спостерігається дефіцит пропозиції якісного яблука.
В новому сезоні, через складні погодні умови, що склалися в Україні наприкінці весни – на початку літа поточного року, спостерігається дефіцит пропозиції якісного яблука.
26 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.