Вгадати зі строками сівби

Вгадати зі строками сівби

Озимі культури є основою формування і підтримання на належному рівні продовольчого, кормового й експортного балансу держави. Для одержання високих урожаїв озимих зернових культур потрібна своєчасна підготовка ґрунту, внесення добрив і сівба в оптимальні строки.

Аналіз досліджень Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук (до 2018 р. — Кіровоградської ДСГДС НААН) і узагальнення виробничого досвіду свідчить, що в південних районах Кіровоградщини найдоцільніше висівати озиму пшеницю з 15 по 25 вересня; у перехідних районах — з 10 по 25 вересня і в лісостепових — з 5 по 20 вересня. По парових попередниках, у разі запізнення з підготовкою ґрунту й інших організаційно-господарських причин допускається сівба у пізніші строки — з 25 вересня по 2–5 жовтня на добре розроблених і забезпечених вологою й поживними речовинами площах. За пізньооптимальних строків сівби врожайність сортів озимої пшениці суттєво перевищує показник, що отримано у посівах ранніх строків сівби (до 1 вересня).

Проте важливо не лише своєчасно розпочати сівбу, а й диференціювати терміни сівби щодо певного сорту чи екологічної групи сортів, відповідно до їх реакції на зміну погодних умов.

За визначення строків сівби слід виходити з того, що оптимальні умови перезимівлі й високу продуктивність забезпечують посіви, де рослини вегетували до початку зимівлі 50–55 діб й утворили не менше як 2–3 стебла.

 

Готуємося до сівби

Сівбу озимих зернових культур першочергово слід розпочинати з гірших, але добре підготовлених попередників (кукурудза на силос і зерно, соняшник, соя), пластичними сортами універсального або напівінтенсивного типу Ужинок, Шестопалівка, Шпалівка, Подолянка, Колос Миронівщини, Журавка одеська, Ліра одеська, Дума одеська, Досконала й інші.

За настання оптимальних строків сівбу по попередниках чорний і зайнятий пар, однорічні та багаторічні трави, горох, ріпак проводити сортами високоінтенсивного типу універсального використання Смуглянка, Епоха одеська, Заграва одеська, Благодарка одеська, Місія одеська, Істина одеська, Нива одеська, Мелодія одеська, Сториця одеська, Наснага, Фаворитка й ін.

За пізніх строків сівби після попередників соя, соняшник, кукурудза на зерно підготовка яких затримується, висівати сорти інтенсивного типу універсального використання, які характеризуються високою кущистістю: Антонівка, Пилипівка, Зміна, Безмежна, Турунчук, Борвій, Оранта одеська, Гармонія одеська, Ліга одеська й інші.

Для одержання стабільних, гарантованих урожаїв сортів озимої пшениці, обов’язково слід уникати ранніх строків сівби (до 2–5 вересня) та пізніх (після 5 жовтня), а також проведення сівби на площах неякісно підготовлених і з недостатніми запасами продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту.

Оптимальні строки сівби забезпечують захист рослин озимої пшениці від шкідливих організмів. За ранніх — посіви сильно пошкоджують жужелиця, злакові мухи (пшенична, шведська), інтенсивно розмножуються гессенська муха, злакові попелиці, цикадки, поширюється борошниста роса, кореневі гнилі. Водночас неприпустимо й затягувати сівбу, бо в слабо розкущених з осені посівів знижується зимостійкість, а у весняний період їх більшою мірою пошкоджують шкідники й хвороби, особливо тверда сажка.

18 433 41

Залежно від строків сівби потрібно коригувати й норми висіву насіння, враховуючи попередник, наявність вологи в ґрунті, його родючість і біологічні особливості сортів. Найдоцільнішими нормами висіву сортів після попередників чорний і зайнятий пар заведено вважати 4–4,5 млн штук схожих зернин на 1 га. На гірших за агрофоном, непарових попередниках оптимальні норми висіву — 5–5,5 млн шт./га. Сівба ранніх строків потребує зменшення норми висіву, а пізніших — збільшення на 0,5–1 млн шт./га. Слід мати на увазі, що за несприятливих агрометеорологічних умов норма висіву має збільшуватися на 15–20%.

Результати досліджень переконливо свідчать про значний вплив строків сівби на формування врожайності зерна озимої пшениці, а в окремі роки він у кілька разів перевищує вплив сортового чинника.

За період з 1986-го по 2016 рік, як показують отримані результати досліджень, відбулося зміщення оптимальних термінів сівби пшениці озимої на пізніші календарні строки.

Вища врожайність зерна озимої пшениці по попереднику чорний пар у період з 1986-го по 1998 рік отримана за сівби з 10 по 25 вересня й становила від 5,21 до 5,30 т/га. Надранні строки сівби (25 серпня) знижували врожайність озимої пшениці на 0,92–1,01 т/га, а пізні (2 жовтня) — на 0,57–0,66 т/га. Сівба пшениці озимої на початку першої декади вересня (2.09) також забезпечувала меншу врожайність пшениці озимої як порівняти з оптимальними строками, але вона все ж таки була більшою, ніж за сівби 2 жовтня. Результати свідчать, що врожайність озимої пшениці за сівби 2 вересня в середньому становила 4,86 т/га проти 4,64 т/га за сівби 2 жовтня.

За період з 1999-го по 2016 рік вища врожайність пшениці озимої формувалася за сівби 17 та 25 вересня й відповідно становила 5,46 та 5,50 т/га. Але в цей період сівба 2 вересня забезпечувала істотно меншу врожайність проти сівби 2 жовтня. Вона в середньому становила 4,42 т/га проти 5,31 т/га за сівби 2 жовтня. Водночас урожайність пшениці озимої за сівби 2 жовтня виявилася більшою проти сівби 10 вересня, яка становила 5,10 т/га.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що в зоні північного Степу України оптимальний період сівби пшениці озимої по чорному пару в окремо взятому році досить звужений і становить переважно 7–14 днів.

 

Чому врожаї падають

Комплексні спостереження за ростом і розвитком рослин озимої пшениці дозволяють уважати, що основними причинами зниження врожайності посівів озимої пшениці ранніх строків сівби можуть бути:

  • фізіологічна старість рослин, що закінчивши стадію яровизації недостатньо загартовуються і мають низький рівень морозостійкості;
  • надмірний ріст вегетативної маси зумовлює наступне перевитрачання вуглеводів на процес дихання протягом зимівлі та різке зниження рівня морозостійкості й виживання рослин, особливо за подовження тривалості зимового періоду;
  • надмірне загущення стеблостою внаслідок підвищеної індивідуальної кущистості й переростання сприяє значному поширенню збудників хвороб і шкідників, ураженню рослин хворобами, пошкодженню прихованостебловими й іншими шкідниками, що призводить до виснаження рослин, зменшення рівня зимостійкості рослин і щільності продуктивного стеблостою;
  • за пізнього відновлення вегетації на тлі різкого стресового підвищення температурного режиму, сухості повітря і ґрунту спостерігається значне відмирання осінніх пагонів і ослаблених рослин.

 

Ранні строки сівби озимої пшениці можуть забезпечувати високий рівень урожайності, але за умови раннього припинення осінньої вегетації рослин і якщо дещо пізніше вона відновлюється навесні.

Пізня сівба озимої пшениці зменшують урожайність унаслідок нерозкущеності рослин і недостатньої щільності продуктивного стеблостою. У роки з пізнім відновленням весняної вегетації за підвищеного температурного режиму повітря і весняних суховіїв спостерігається повільне відростання рослин і значна їх загибель, що зумовлює необхідність пересіву. Однак і пізні посіви можуть різко підвищувати свою продуктивність в умовах глибокої осені, пізнього припинення осінньої й раннього відновлення весняної вегетації. За таких умов рослини пізніх строків сівби у фазу 2–4 листки як стадійно молоді не завершують стадію яровизації, добре загартовуються і мають достатній рівень морозостійкості й зимостійкості.

За даними наукових досліджень Кіровоградської ДСГДС НААН та виробничої перевірки у 2014–2016 рр., за сівби в пізні строки (з 01.11 по 21.12), за умови раннього відновлення вегетації, сприятливих погодних умов у весняний період і відповідного догляду посіви озимої пшениці забезпечували рівень урожаю 4,38–5,34 т/га (фаза входження в зиму: «шильце» — 1–2 листки), 4,08–4,38 т/га (сходи відсутні, проростки розміром 0,5–2 см), ячменю озимого — 3,79–5,07 та 3,62–4,24 т/га відповідно.

Дослідження, проведені протягом 2017–2019 роках із сортом Антонівка, показали, що за останні роки строки сівби, за яких озима пшениця забезпечує максимальну врожайність, змістилися на пізніші календарні терміни.

В умовах 2017-го та 2019 років по чорному пару вища врожайність зерна в сорту Антонівка 4,76 та 7,42 т/га відповідно була сформована за сівби 25 вересня, а у 2018 році (7,16 т/га) — за сівби 5 жовтня.

 

Урожайність пшениці озимої сорту Антонівка залежно від строків сівби по попереднику чорний пар, т/га (ІСГС НААН)

18 433 40 1

 

За вирощування озимої пшениці по чорному пару в середньому за 2017–2019 рр. вищу врожайність сорту Антонівка (6,38 т/га) одержано за сівби 25 вересня.

Строки сівби мали дещо інший вплив на врожайність озимої пшениці по попереднику соя. В умовах 2017-го та 2018 рр. вищу врожайність сорту Антонівка (4–4,08 т/га та 6,45–6,59 відповідно) отримали за сівби з 15 вересня по 5 жовтня, а у 2019 році — вища врожайність (4,92–5,10 т/га) була за сівби 15 та 25 вересня.

 

Урожайність пшениці озимої сорту Антонівка залежно від строків сівби по попереднику соя, т/га (ІСГС НААН)

18 433 40 2

 

У вирощуванні озимої пшениці після сої в середньому за 2017–2019 рр. вищу врожайність сорту Антонівка (5,15–5,26 т/га) отримано за сівби 15 та 25 вересня.

 

Сівба ячменю

По іншому впливали строки сівби на врожайність озимого ячменю по попереднику соя.

В умовах 2017 року вищу врожайність сорту Паладін Миронівський (3,73 і 3,75 т/га) отримали за сівби 15 та 25 вересня відповідно, у 2018 році вища врожайність (5,90–6,19 т/га) була за сівби з 15 вересня по 5 жовтня, а у 2019 році врожайність вищою (4,79 т/га) була за сівби 15 вересня.

 

Урожайність ячменю озимого сорту Паладін Миронівський залежно від строків сівби по попереднику соя, т/га (ІСГС НААН)

18 433 40 3

 

У середньому за 2017–2019 рр. за вирощування озимого ячменю по сої вищу врожайність сорту Паладін Миронівський (4,90 т/га) отримали за сівби 15 вересня. Проведення сівби в пізніші терміни (25 вересня і 5 жовтня) приводило до зниження врожайності озимого ячменю на 0,24 і 0,44 т/га.

На підставі отриманих даних рекомендується в умовах північного Степу України сівбу озимої пшениці по чорному пару проводити в період із 25 вересня по 5 жовтня, по непарових попередниках озиму пшеницю й озимий ячмінь висівати в другій половині вересня.

Отже, оптимізація строків сівби без додаткових витрат на вирощування сприяє збільшенню дохідності виробництва зерна.

 

Назар УМРИХІН, завідувач науково-технологічного відділу рослинництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Микола МОСТІПАН, завідувач кафедри загального землеробства ЦНТУ,
канд. біол. наук, професор, дорадник з питань рослинництва та
технологій вирощування сільськогосподарських культур
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, ст. наук. співробітник,
дорадник з питань механізації сільського господарства та економіки с/г виробництва.

svidome

 26 жовтня 2020
В Україні зараз немає протистояння між трейдерами та сільгоспвиробниками. Це єдиний ланцюг, який дозволяє розвивати агросектор. Але якщо аграрії не виконають свої зобов'язання за раніше укладеними контрактами, трейдери зупинять фінансування або істотно його скоротять, що призведе до падіння виробництва.
В Україні зараз немає протистояння між трейдерами та сільгоспвиробниками. Це єдиний ланцюг, який дозволяє розвивати агросектор. Але якщо аграрії не виконають свої зобов'язання за раніше укладеними контрактами, трейдери зупинять фінансування або істотно його скоротять, що призведе до падіння виробництва.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
У вересні 2020 року виробництво рафінованої соняшникової олії українськими підприємствами склало рекордні для даного місяця 60 тис. тонн проти 58 тис. тонн роком раніше. 
У вересні 2020 року виробництво рафінованої соняшникової олії українськими підприємствами склало рекордні для даного місяця 60 тис. тонн проти 58 тис. тонн роком раніше. 
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
Станом на 22 жовтня, в Україні зібрано 64,8 млн тонн основних культур з площі 20,6 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 48,8 млн тонн з площі 12,7 млн га (83% до прогнозу).
Станом на 22 жовтня, в Україні зібрано 64,8 млн тонн основних культур з площі 20,6 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 48,8 млн тонн з площі 12,7 млн га (83% до прогнозу).
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
Після проблем із посухою, агрометеорологічні умови другої декади жовтня на більшій частині України складалися сприятливо для розвитку озимих культур.
Після проблем із посухою, агрометеорологічні умови другої декади жовтня на більшій частині України складалися сприятливо для розвитку озимих культур.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
За перші три місяці 2020/21 маркетингового року Україна експортувала 2,2 тис. тонн жита на загальну суму $2,56 млн, що у грошовому виразі всього на 1% менше, ніж торік за аналогічний період.
За перші три місяці 2020/21 маркетингового року Україна експортувала 2,2 тис. тонн жита на загальну суму $2,56 млн, що у грошовому виразі всього на 1% менше, ніж торік за аналогічний період.
26 жовтня 2020
 26 жовтня 2020
В новому сезоні, через складні погодні умови, що склалися в Україні наприкінці весни – на початку літа поточного року, спостерігається дефіцит пропозиції якісного яблука.
В новому сезоні, через складні погодні умови, що склалися в Україні наприкінці весни – на початку літа поточного року, спостерігається дефіцит пропозиції якісного яблука.
26 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.