Ефективність вирощування зернових підвищується

Ефективність вирощування зернових підвищується

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 26 жовтня 2020 14:42

Осінній період — це час формування майбутнього врожаю озимих культур. При цьому важливого значення набуває забезпечення здійснення організаційно-господарських і агротехнологічних заходів.

Істотне значення під час вирощування озимих зернових має застосування сівозміни з правильним чергуванням культур, добір сортів з урахуванням їх особливостей, оптимізація систем обробітку ґрунту та удобрення, підготовка високоякісного насіння, вибір строків і способів сівби тощо. З метою забезпечення високих господарсько-фінансових показників виробництво зерна озимих культур має здійснюватися на основі застосування інтенсивних технологій вирощування, що здатні найбільш ефективно забезпечувати раціональне використання ресурсів.

 

Зернова стабільність держави

Озимі культури є основою формування і підтримання на належному рівні продовольчого, кормового та експортного балансу держави. Наявність у структурі посівних площ оптимальної їх частки забезпечує значною мірою стійкість валового збору зернових культур.

Невіддільною складовою високоефективного і конкурентоспроможного аграрного виробництва є дотримання збалансованої частки основних сільськогосподарських культур у структурі посівних площ у сівозміні. Водночас наявна динаміка структури посівних площ під озимими культурами на зерно і зелений корм у 2010–2020 рр. зазнала значних змін (рис. 1).

 

19 434 44 2

Рис. 1. Частка озимих культур у структурі посівних площ, %

 

Певний вплив на зміну частки озимих культур у структурі посівних площ справляла їхня урожайність порівняно з ярими культурами.

Загалом рівень ефективності виробництва зернових культур із кожним роком підвищується, як за рахунок покращення культури землеробства, так і внаслідок впровадження сучасних наукових розробок і технологій.

Інтенсивне сільськогосподарське виробництво за сучасних ринкових відносин можливе лише при раціональному поєднанні земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів, а також з урахуванням економічних умов організації конкурентоспроможної діяльності на основі дотримання оптимальних розмірів господарств, які характеризуються різною правовою формою ведення агробізнесу та напрямом спеціалізації.

Головними складовими формування високого врожаю за інтенсивних технологій в умовах регіону є вибір районованих сортів, застосування оптимальної системи внесення добрив та інтегрований захист рослин від бур’янів, шкідників і хвороб. Важливим також залишається чинник своєчасності і якості виконання усіх означених заходів.

Останніми роками спостерігалася тенденція як до стабілізації врожайності озимих зернових культур, так і певного її коливання. Зокрема, 2014 року середня урожайність озимих зернових культур досягла найбільшого рівня — 4,11 т/га, а в 2015–2019 рр. відповідно 3,61 т/га, 3,85 т/га, 2,94 т/га, 3,19 т/га і в 2019 році перевершила свій попередній рекорд 2014 року та становила 4,27 т/га.

 

Таблиця 1. Урожайність озимих зернових культур у Кіровоградській області в динаміці за 2000–2020 рр., т/га

19 434 45 1* за оперативними даними департаменту АПР Кіровоградської ОДА, станом на 3 вересня 2020 року

 

Очікувані прогнозні умови формування врожаю 2021 року, як і у минулі роки, відрізнятимуться від попередніх періодів.

На майбутній урожай озимих зернових культур впливатимуть наявні запаси продуктивної вологи в ґрунті, а також очікувані погодні умови їх перезимівлі та інші чинники.

Тому актуальною нині є проблема розробки і реалізації нових стратегій організації ведення агропромислового виробництва, які не лише розв’язуватимуть економічні проблеми галузі, але й враховуватимуть погодно-кліматичні негаразди.

Водночас своєчасне виконання комплексу заходів із сівби озимих культур під урожай 2021 року визначатиметься такими чинниками:

  • можливостями аграрія щодо залучення додаткових фінансових ресурсів на придбання насіння, пально-мастильних матеріалів і добрив за прийнятими цінами, а також відсотковими ставками кредитів;
  • ціновою кон’юнктурою на ринку сільськогосподарської продукції та матеріаль­но-технічних ресурсів.

 

Технології в дію

Передусім треба визначити обсяги та структуру посівних площ озимих культур та обрати технологію, за якою вони мають вирощуватися. При цьому слід враховувати, що в основі сучасних технологій вирощування озимих культур теорія формування врожаю, що забезпечує скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю рослин, підвищення виходу необхідної продукції (зерна, білка, олії тощо) із загального врожаю.

Сівозміна є заходом, що майже без додаткових матеріальних витрат за розміщення польових культур відповідно до їхніх біологічних вимог сприяє підвищенню врожайності на 20–25%.

Значення сівозміни є комплексним і включає вплив на кількість ґрунтової вологи, циркуляцію і доступність поживних речовин, температуру ґрунту, розвиток корисних мікроорганізмів, утворення рістстимулювальних речовин, які містяться в рослинних рештках, фізичну структуру ґрунту. Попередник має вплив на якість створення насіннєвого ложа для наступної культури, наявність шкідників, бур’янів та збудників хвороб.

Досягнення стабільно високих обсягів виробництва озимих зернових культур має здійснюватись як шляхом мінімізації дії несприятливих чинників погодно-кліматичних умов, так і шляхом оптимізації структури посівних площ та впровадження сучасних високоінтенсивних технологій їх вирощування.

Науковці ІСГС НААН на основі багаторічних досліджень і практичного досвіду розробили науково обґрунтовану, пристосовану до умов регіону структуру посівних площ у Кіровоградській області.

Під час її формування враховувалося, що вирощування різноманітних культур у правильно побудованій сівозміні забезпечує їм кращі фітосанітарні умови, дає змогу збільшити в ґрунті запас органічної речовини та покращити його фізичні властивості. В ході порівняння науково обґрунтованої та фактичної структури посівних площ Кіровоградської області (рис. 2) встановлено перевищення в 1,8°раза питомої ваги посівів соняшнику, при тому що частка посівних площ ячменю (як ярого, так і озимого) та кормових культур є вдвічі меншою від рекомендацій науковців. Так, наприклад, площі парів у 2019 році є одними з найменших за останнє десятиріччя і майже у 5 разів меншими, ніж науково обґрунтовані показники. Така ситуація вимагатиме якнайретельнішого дотримання технологій виробництва озимих культур і насамперед обробітку ґрунту, накопичення вологи та поживних речовин.

 

19 434 46 2

Рис. 2. Науково обґрунтована структура посівних площ Кіровоградської області, %

 

Досліджуючи рівень врожаю пшениці озимої залежно від попередників у короткоротаційних сівозмінах за різного насичення сівозмін соєю, використовували три системи удобрення: без застосування мінеральних добрив та побічної продукції попередника, мінеральну та органо-мінеральну. За мінеральної системи удобрення вносили добрива кількістю, розрахованою для п’ятипільних короткоротаційних сівозмін, видаляючи побічну продукцію попередників. За органо-мінеральної системи використовували норми добрив як у мінеральній системі удобрення, але з додаванням побічної продукції попередників. На зелене добриво у зайнятому пару навесні сіяли гречку, а з 2009 року як парозаймаючу культуру почали використовувати цукрову кукурудзу, яка, окрім зеленої маси, що заробляли в ґрунт, забезпечувала й основну продукцію — качани із зерном молочної стиглості.

За результатами досліджень, проведених ІСГС НААН впродовж 2007–2019 рр., встановлено, що під час вирощування пшениці озимої після чорного та сидерального пару в зернопаропросапній сівозміні з насиченням соєю 20% застосування органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення підвищувало урожайність цієї культури на 0,45 та 0,52 т/га або на 9,2 та 10,5% відповідно, як порівняти з варіантом без добрив.

 

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від системи удобрення та попередників за різного насичення сівозмін соєю, 2007–2019 рр.

19 434 46 1* П. П. — побічна продукція попередника

 

Пшениця озима у зернопросапній сівозміні з насиченням соєю до 40% після сої як попередника формувала значно нижчий урожай, ніж після пару. Проте після сої зростання врожаю від застосування добрив було більшим, ніж у зернопаропросапній сівозміні. Мінеральні добрива та добрива в комплексі з побічною продукцією попередника забезпечували істотне збільшення урожайності пшениці озимої: відповідно 0,83 т/га (22,6%) та 0,96 т/га (26,3%) щодо варіанту без добрив.

Пшениця озима у зернопросапній сівозміні з насиченням соєю до 60% після сої як попередника формувала значно нижчий урожай, ніж після чорного та сидерального пару в зернопаропросапній сівозміні. У зернопросапній сівозміні з насиченням соєю до 60% у варіанті без добрив озима пшениця формувала найнижчу урожайність — 3,55 т/га. За застосування мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення рівень врожаю пшениці озимої становив 4,18 та 4,27 т/га, що на 0,64 та 0,72 т/га перевищувало показник варіанта без добрив.

Таким чином, вища урожайність пшениці озимої формувалася під час вирощування культури по чорному та сидеральному пару за всіма системами удобрення, а застосування мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло значному зростанню врожаю щодо варіантів без добрив.

 

Юрій КЕРНАСЮКстарший науковий співробітник лабораторії біоадаптивних
технологій в АПВ ІСГС НААН, канд. екон. наук, експерт-дорадник
із питань економіки та управління підприємствами;
Юрій МАЩЕНКО, завідувач науково-технологічного відділу збереження родючості
ґрунтів ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник із питань рослинництва;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.,
дорадник із питань механізації сільського господарства та економіки
сільськогосподарського виробництва

svidome

 17 січня 2021
Vertical Field, ізраїльський стартап, який розробив систему вертикального землеробства, підписав угоду з Moderntrendo S.R.O, міжнародним сільськогосподарським дистриб’ютором, про розміщення своїх установок в мережах супермаркетів по всій Україні.
Vertical Field, ізраїльський стартап, який розробив систему вертикального землеробства, підписав угоду з Moderntrendo S.R.O, міжнародним сільськогосподарським дистриб’ютором, про розміщення своїх установок в мережах супермаркетів по всій Україні.
17 січня 2021
 16 січня 2021
З початку поточного тижня від українських садівників стали все частіше надходити повідомлення про завершення реалізації залишкових партій яблук сорту «Гала».
З початку поточного тижня від українських садівників стали все частіше надходити повідомлення про завершення реалізації залишкових партій яблук сорту «Гала».
16 січня 2021
 16 січня 2021
Дорожню карту повної цифрової трансформації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планують представити на початку лютого 2021 року.
Дорожню карту повної цифрової трансформації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів планують представити на початку лютого 2021 року.
16 січня 2021
 16 січня 2021
Аналітики USDA у своєму січневому звіті дещо знизили прогноз світового виробництва пшениці в 2020/21 МР – до 772,6 млн тонн у порівнянні з 773,6 млн тонн за попереднім прогнозом, що, як і раніше, вище за показник в сезоні-2019/20 (763,9 млн тонн).
Аналітики USDA у своєму січневому звіті дещо знизили прогноз світового виробництва пшениці в 2020/21 МР – до 772,6 млн тонн у порівнянні з 773,6 млн тонн за попереднім прогнозом, що, як і раніше, вище за показник в сезоні-2019/20 (763,9 млн тонн).
16 січня 2021
 16 січня 2021
За 11 місяців 2020 року відплив прямих іноземних інвестицій з України становив близько $200 млн, у тому числі шляхом вилучення доходів прямим інвестором – $1,2 млрд.
За 11 місяців 2020 року відплив прямих іноземних інвестицій з України становив близько $200 млн, у тому числі шляхом вилучення доходів прямим інвестором – $1,2 млрд.
16 січня 2021
 16 січня 2021
Українських фермерів дедалі частіше починають висаджувати на своїй землі незвичну городину, зокрема, лікарські трави. Для такого рішення є чимало пояснень, зокрема ціна. За кілограм, наприклад, сухих квітів нагідок лікарських можна отримати в середньому 120 гривень.
Українських фермерів дедалі частіше починають висаджувати на своїй землі незвичну городину, зокрема, лікарські трави. Для такого рішення є чимало пояснень, зокрема ціна. За кілограм, наприклад, сухих квітів нагідок лікарських можна отримати в середньому 120 гривень.
16 січня 2021
До відкриття ринку землі лишилося 163 ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.