Сівба озимих цьогоріч: орієнтованість на високий результат

Сівба озимих цьогоріч: орієнтованість на високий результат

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 03 листопада 2020 14:40

Для одержання високопродуктивних посівів пшениці озимої потрібно насамперед забезпечити оптимальні умови для росту й розвитку рослин у період вегетації.

У багатьох випадках між величиною надземної маси та врожаєм зерна існує зв’язок — чим більша вегетативна маса, тим вищий урожай зерна. Важливим чинником формування високих урожаїв пшениці озимої є збільшення продуктивності фотосинтезу. До того ж площа листкової поверхні має бути в 4–5 разів більшою від площі посіву й становити не менше як 40–60 тис.м²/га. Подальше її збільшення вважається недоцільним, бо послаблюється освітлення листків, тому зростання врожайності очікувати не слід.

Однак трапляється, як це сталося на полях Харківщини у 2019 році, коли за сприятливих умов для формування вегетативної маси не було отримано прогнозовану врожайність зерна. Тобто інтенсивний приріст надземної маси на ранніх етапах через високі температури, суховійні вітри та брак вологи в періоди цвітіння та наливання зерна не забезпечив належну продуктивність колосу. Недобір зерна в основному був зумовлений його щуплістю — в окремих партіях маса 1000 насінин становила 26–28 г. Тому важливо добитися формування не надмірної надземної маси, а орієнтуватися на запаси вологи в ґрунті, особливості сорту тощо.

Для стабільного зерновиробництва в області відповідно до наукових рекомендацій 65–70% посівів пшениці озимої має розміщуватися після кращих попередників. Кращими попередниками пшениці озимої є чорні та зайняті пари, горох, однорічні й багаторічні бобові трави на один укіс, що забезпечує вищу врожайність зерна на 25–40% проти несприятливих попередників. Цілком задовільними попередниками озимини, що широко використовують у сучасних ресурсоощадних технологіях, є соя, кукурудза на силос, гречка, ріпак і соняшник. Проте посіви потребують ретельнішого підходу щодо оптимізації системи живлення, особливо доз внесення азоту. Установлено, що близький до високого врожай зерна можна одержати й після гірших попередників, проте це завжди передбачає додаткові витрати на добрива, гербіциди та засоби захисту рослин, а відтак, собівартість зерна підвищується. Разом із тим практично в усі роки розміщення посівів після стерньових попередників, як порівняти з традиційними, зменшує рівень продуктивності в середньому на 10–15 ц/га. Саме через розміщення значних площ пшениці озимої в господарствах області по гірших і малопридатних попередниках знижується рівень урожайності сучасних сортів і підвищується їх залежність від погодних умов. Цього року, як ніколи, слід звернути увагу на підготовку площ під озимину після кукурудзи, адже через посуху окремі поля вже зібрано та проведено основний обробіток ґрунту.

ozimi 7

Дотримання оптимальних строків сівби пшениці озимої — одна з найголовніших передумов одержання високопродуктивного стеблостою. Однак погодні умови за дефіциту опадів, як і в попередні 5–7 років, зумовили на переважній частині області ґрунтову посуху. Така ситуація ускладнює проведення осінньої посівної кампанії цього року, що потребує коригування строків сівби та підвищення вимог до якості проведення осіннього комплексу робіт. Також слід визначитись зі строками сівби насіння в сухий ґрунт. На полях із напіввологим ґрунтом доцільним буде додаткова передпосівна культивація для повного пересушування посівного шару ґрунту, щоб не спровокувати часткового проростання насіння.

Отже, в умовах осені 2020 року процес проростання і появи сходів пшениці озимої буде пов’язаний передусім із наявністю вологи в ґрунті, адже дружні сходи з’являються тільки за наявності в посівному шарі ґрунту (0–10 см) не менше як 10–15 мм продуктивної вологи. Рівнем вологозабезпеченості й температурою повітря визначається тривалість періоду від сівби до появи сходів. В останні 7 років на Харківщині достатнє вологозабезпечення ґрунту в основному забезпечували дощі протягом третьої декади жовтня — першої декади листопаду. Тому сходи з’являлися із запізненням, рослини не встигали з осені розкущитися, сформувати вторинну кореневу систему та нагромадити достатню кількість пластичних речовин, через що знижується зимостійкість і виживаність рослин у весняно-літній період.

За узагальненими даними в зоні Лісостепу України ранні строки сівби припадають на 1–10 вересня, оптимальні — на 10–30 вересня, пізні — на 1–10 жовтня. Найкращим строком сівби вважається період з 15 по 20 вересня — до 30 числа, а допустимий — до 5 жовтня.

Виникає потреба в проведенні сівби пізніше від оптимальних строків у сухий ґрунт. Особливо це є виправданим за умов подовженої осені, частих зимових відлиг з опадами у вигляді дощів і раннього відновлення весняної вегетації. Саме останнє є визначальним, бо внаслідок весняного кущіння з пізніх сходів нерідко формуються рослини задовільного рівня продуктивності, а врожайність може бути на рівні середньорічних показників.

За повної відсутності вологи в посівному шарі ґрунту строки сівби на таких площах слід перенести на 20–25 вересня. Також краще висівати пластичні сорти з урахуванням їх періоду яровизації (30–60 днів), які за пізніх сходів меншою мірою знижують продуктивність. На непідготовлених до сівби полях і після пізніх попередників (соняшник, соя) сівбу треба завершити до 1–5 жовтня.

Ураховуючи попередники та сортові особливості, сівбу пшениці озимої доцільніше починати після гірших попередників (стерньові, кукурудза на силос, соняшник, гречка, ріпак й ін.) більш зимостійкими сортами й закінчувати після кращих (чисті й зайняті пари, зернобобові) менш зимостійкими. Інтенсивні сорти слід висівати в коротші терміни, тоді як пластичні сорти меншою мірою реагують на зміни в строках сівби.

Отже, в посушливих умовах осіннього періоду поточного року стратегічно важливо визначитися зі строками сівби пшениці озимої по кожному полю з урахуванням попередника та наявності продуктивної вологи.

Слід зазначити, що з наявних площ чорних парів на сьогодні тільки окремі поля справді є такими, що забезпечать дружні сходи. Інші — це фактично так звані зайняті, по яких, до речі, з року в рік урожайність формується на рівні непарових попередників. Таким чином, ці площі не виконували основної функції з накопичення вологи, боротьби з бур’янами, а головне — одержання своєчасних дружних сходів.

ozimi 50

Особливо слід наголосити на сортовій політиці як на регіональному, так і на внутрішньогосподарському рівнях. Правильний вибір сорту і високоякісне насіння — це біологічний фундамент, на якому базуються всі інші складові врожайності. У сучасних умовах завдяки цим двом чинникам може реалізовуватися 40% біопотенціалу культури. Як свідчить досвід, в основі оцінки й підбору сорту та його впровадження у виробництво мають лежати насамперед вимоги високої адаптивності до умов вирощування та пристосованість до екологічних особливостей конкретного регіону. Так, наприклад, у разі запізнення із сівбою скорочується період осіннього кущіння, погіршуються умови проходження цього процесу, бо у вересні за температури +10…+14 °С озимі починають кущитися на 15–20-й день, а у жовтні — на 50–60-й день. До припинення вегетації в більшості випадків рослини пізніх посівів не встигають розкущитись, і основний процес кущення переноситься на весну в менш сприятливі умови, що призводить до зниження продуктивності рослин на 20–30%.

За сівби пізніше від оптимальних строків у сухий ґрунт норму висіву збільшують до 20–25%. До того ж за норми висіву 7 млн штук насіння врожайність пшениці озимої формуватиметься не шляхом продуктивного кущіння, а кількістю рослин на одиницю площі та масою колоса.

Особливу увагу слід приділити протруйникам насіння. Вибір препарату для протруювання насіння залежить від строку сівби та попередника. Так, сходи за сівби в першій половині оптимального строку уражаються кореневими гнилями й пошкоджуються шкідниками на 80–90% сильніше, ніж за сівби в середині оптимального строку і на 40–60% сильніше, ніж за сівби в кінці оптимального строку або в межах допустимого.

Установлено, що за температури ґрунту +18…+30 °С та наявності вологи для набухання і проростання насіння, але недостатньої її кількості для одержання сходів відбувається швидке пошкодження насіння пліснявими та патогенними грибами, а також інтенсивні втрати запасних речовин насіння в процесі дихання. Це послаблює ріст проростка, затримує появу сходів і знижує польову схожість насіння. Тому насіння потрібно обов’язково протруювати. Збудники хвороб можуть бути всередині насіння (летюча сажка), або на поверхні насіння (спори). Протруювання дозволяє знезаразити насіння, захистити його і проростки від збудників хвороб, що є у ґрунті, зменшити шкоду, яку спричиняє насінню травмування, завдяки активізації його захисних властивостей і запобіганню розвитку патогенів; зменшити пошкоджуваність сходів кореневими гнилями.

В умовах посухи та високої температури ґрунту, що на глибині 10 см становить від +18…+20 °С до +25 °С і більше, важливе значення має збереження польової схожості протруєного насіння за умов тривалої відсутності вологи й неможливості одержання сходів. Як свідчать дослідження Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, проведені в посушливих умовах, протруєне насіння пшениці озимої після сівби пролежало в сухому ґрунті 47 днів і після дощів у кінці жовтня забезпечило нормальні сходи, які ввійшли в зиму у фазі шилець і надалі сформували задовільний урожай. Личинки хлібної жужелиці пошкоджують озимі до кінця осінньої вегетації, а в окремі роки — і на весні. Тому за сівби озимих у першій половині та середині оптимального строку насіння протруюють баковою сумішкою системних фунгіцидних й інсектицидних препаратів або комбінованими інсекто-фунгіцидними формуляціями.

Оптимальна глибина загортання насіння становить 4–6 см. За пізніх строків сівби, особливо за прямої, достатньою є глибина 3–4 см з розрахунку на опади та дружнє проростання насіння. Для доброго проростання насіння вологість ґрунту має бути на 4–5% вищою від коефіцієнта в’янення (для чорноземів вилугуваних вологість стійкого в’янення становить 16,4%).

За посушливих умов глибину загортання можна збільшувати до 6–8 см, але в таких випадках використовують велике насіння, а поле обов’язково коткують. Також слід пам’ятати, що в разі глибокого загортання на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущіння (епікотиль) витрачається основна частина ендосперму, і проросток виходить на поверхню ослабленим. Така рослина слабше кущиться, формується слабша коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

Для вирощування зерна потрібно використовувати тільки сертифіковане насіння пшениці озимої, з масою 1000 насінин понад 40 г. Сформовані партії насіння поточного року свідчать про високі показники посівних якостей насіння сортів за маси 1000 насінин в основному 41–42 г.

 

Сергій ПОПОВд-р с.-г. наук
Олег ЛЕОНОВд-р с.-г. наук
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

svidome

 17 вересня 2021
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
В Україні продовжується збирання зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 10,4 млн га при врожайності 43,9 ц/га, намолочено 45,7 млн тонн зерна.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
Компанія KUHN-Україна провела масштабну польову презентацію нового посівного комплексу KUHN ESPRO RT 12000 RC.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
Після різкого подорожчання тепличних огірків, яке спостерігалося в Україні минулого тижня, ціни в даному сегменті почали стрімко знижуватися.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачено фінансування громад у різних напрямках.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
Українські аграрії затямили урок з торішньої ситуації, і зараз відкладають продаж ріпаку. За перші 2 місяці сезону експорт культури скоротився до 30%.
17 вересня 2021
 17 вересня 2021
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
У жовтні-листопаді 2021 року українські та іноземні інвестори зможуть узяти участь в онлайн-аукціонах з приватизації Білгород-Дністровського та Усть-Дунайського морських портів та оренди трьох великих об’єктів у морських гаванях Одеської області.
17 вересня 2021
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.