Який гібрид інтенсивний
Перша й головна ознака інтенсивного гібрида соняшнику — високий потенціал урожайності. У сучасних гібридів він перевищує 4,5 т/га. Залежно від гібрида прибавка врожаю за інтенсивної технології вирощування сягає 0,5 т/га і вище, що окуповує додаткові витрати на ресурси. Заходи інтенсивної технології спрямовані на регулювання росту і розвитку соняшникової рослини, аби вона досягла найвищого рівня продуктивності. Такі заходи проводять упродовж усього циклу вирощування — від обробітку ґрунту до післязбиральної доробки. При цьому слід зважати на біологічні особливості кожного гібрида. Комплекс заходів дає змогу максимально використати здатність гібрида розкрити потенціал у цій кліматичній зоні вирощування.
Властивість гібрида до адаптації також підвищує рівень його продуктивності у конкретних погодних умовах. Коли йдеться про використання високоадаптивних гібридів, варто приділити увагу загальній і специфічній адаптивній здатності генотипу. Першу — як здатність гібрида давати сталий високий урожай за різних умов вирощування, другу — як здатність бути рекордсменом за специфічних умов. Специфічними можуть бути як покращені умови, так і умови впливу чинника, що лімітує урожайність у регіоні (холод, спека, посуха, хвороби).
У селекційній науці рівень адаптивної здатності виражають конкретною цифрою та обчислюють статистично після тривалого спостереження, оцінок гібридів у різних ґрунтово-кліматичних умовах (що їх більше, то точніша оцінка). Зазвичай селекційні компанії, коли пишуть у каталожній характеристиці гібрида про його широку адаптивність, мають на увазі саме високу загальну адаптивну здатність. Такої властивості вимагають різноманітні кліматичні умови нашої країни із суттєвими коливаннями погоди від року до року. Добираючи гідрид, аграрії мають зважати й на ті гібриди, що вигідно вирізняються саме у специфічних умовах, тобто мають високу специфічну адаптивність.
За багаторічними дослідженнями вчених Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, серед наших гібридів із високим потенціалом врожайності у сприятливих умовах виокремлено високоадаптовані й до специфічних умов. Такий гібрид інтенсивного типу, як Славсон, маючи високу здатність реагувати на покращені умови вирощування, у сприятливих умовах (оптимальна вологозабезпеченість, найкращі ґрунти) максимально розкриває продуктивний потенціал. Зокрема, його врожайність у зоні Лісостепу в окремі роки сягала 4,71 т/га. Цікавим прикладом є також гібрид Сібсон, який за несприятливих високих температур під час цвітіння (34 °С) здатен зберігати високий рівень урожайності — 3,27 т/га. Натомість у сприятливих умовах Сібсон поступається Славсону.
Основи успіху
На жаль, в останні два — три десятки років зростання врожайності соняшнику та якості олійної сировини завдяки генетичному вдосконаленню сповільнилося. Можливо, наявні генетичні ресурси і методи селекції не пропонують ефективних рішень для підвищення продуктивності культури. Методи сучасної селекції, безсумнівно, є перспективними щодо більшої стабільності врожайності, але навіть у сучасних умовах кліматичних змін селекція — це довгий шлях.
Оптимізація та інтенсифікація прийомів вирощування новітніх адаптованих гібридів залишаються дієвим короткостроковим способом підвищити врожайність культури. Оптимізація вирощування соняшнику за інтенсивними технологіями передбачає «конвеєр» гібридів із різною тривалістю вегетаційного періоду. Завдяки тривалості вегетаційного періоду певного гібрида він може уникнути впливу посухи та спеки.
Зокрема, червень — період активного росту і розвитку соняшнику. До цвітіння соняшник проходить дуже важливі етапи органогенезу, в тому числі закладаються генеративні органи квітки. Це — найбільш відповідальний період, упродовж якого формується майбутній урожай. Вплив температури понад 25 °С на зачатки суцвіття соняшнику скорочує кількість функціональних квіток. У таких умовах генотипи з коротким періодом від сходів до цвітіння потерпають від стресу більше, ніж пізньостиглі.
Багаторічні спостереження та облік урожайності гібридів різних груп стиглості у північній частині помірно посушливої зони України (Харківська область) продемонстрували різне зниження їх урожайності у стресових умовах. Унаслідок зростання максимальної середньої добової температури червня на 4 °C (від 25 до 29 °C) втрати врожайності групи скоростиглих гібридів сягнули 0,63 т/га, тобто 20% максимальної, що отримували впродовж періоду спостережень (рис. 1). Водночас втрати врожайності гібридів середньоранньої групи були наполовину меншими — 0,30 т/га. Отже, скоростиглі гібриди за таких умов більше ризикують потрапити під ранню посуху та спеку.
Рис. 1. Варіювання врожайності насіння гібридів соняшнику двох груп стиглості залежно від середньої максимальної температури
Серпень є періодом інтенсивного наливання насіння. У разі водного і теплового стресу впродовж двох — трьох тижнів після цвітіння, безумовно, виграють генотипи з коротким періодом вегетації. Оскільки прогнози щодо посушливості впродовж року недостатньо достовірні, рекомендується застосовувати «конвеєр» з трьох — чотирьох гібридів.
Використання скоростиглих гібридів суттєво ускладнюється через залежність від тривалості вегетації: врожайний потенціал генотипів різко знижується в міру скорочення тривалості вегетації. Тому селекційні компанії приділяють таку значну увагу скоростиглим і раннім гібридам, які завдяки генетичним особливостям здатні формувати врожай на рівні більш пізньостиглих або навіть більший. До таких гібридів належать широковідомий Ясон, уже згадані Славсон і Сібсон, Форсаж та інші.
Як посієш…
Щоб забезпечити інтенсивний ріст на початку онтогенезу, гібриди соняшнику потрібно сіяти високоякісним відкаліброваним насінням, в оптимальні строки, точно дотримуючи норм висіву. Строки сівби і норми висіву насіння визначають у кожному конкретному випадку з огляду на запаси вологи, засміченість ґрунту бур’янами, зону вирощування гібрида і, звісно, особливості самого гібрида.
Маневруючи строками сівби, також можна уникнути водного і температурного стресу під час цвітіння й наливання насіння. У нашій країни неможливо зсунути строки сівби соняшнику настільки, наскільки це припустимо, наприклад, в окремих районах Середземномор’я. Там соняшник сіють пізно восени або навіть узимку й отримують добрі результати врожайності завдяки ефективному використанню вологи. В окремих районах України, особливо північних, щоб отримати вигоду від ранньої сівби, треба мати адаптовані генотипи з нижчою базовою температурою розвитку і коротшим термічним часом проростання. Оптимальною для проростання соняшнику вважають температуру від 8 до 14 °C на глибині загортання насіння. Соняшник може проростати за температури від 5 С, але коріння поширених гібридів за такої температури росте дуже повільно, сходи затримуються, з’являються слабкими, уражуються несправжньою борошнистою росою. Стійкість до збудника цієї хвороби, протруєння насіння — обов’язкові умови для ранніх посівів.
У районах, де навесні ґрунт зволожений недостатньо, потрібно в ранні строки сіяти гібриди з подовженою тривалістю вегетації. Це компенсує скорочення вегетаційного періоду під час підвищених температур (що зменшує продуктивність генотипу). В окремих районах Франції, півдня Італії соняшник сіють на 10–20 діб раніше від загальноприйнятих строків у зоні вирощування й отримують гідні врожаї.
Вирощування соняшнику за інтенсивними технологіями потребує додаткових витрат на добрива. Але окупність їх висока. Ефективність локального внесення добрив одночасно з сівбою зумовлена високою концентрацією добрив і таким їх розміщенням щодо кореневих систем рослин, яке забезпечує дієве споживання проростками і молодими рослинами елементів добрив.
Доведена й ефективність внесення добрив під час передпосівної культивації. Врожайність новітніх гібридів залежно від фону живлення (внесення добрив під час передпосівної культивації) і строку сівби показано у Таблиці 1. Різниця у строках сівби у 12 діб неоднаково позначається на врожайності гібридів. За результатами досліджень, наприклад, щоб отримати максимальну прибавку від внесення добрив, рекомендовано в ранні строки сіяти гібриди Драйв, Фундатор, Златсон, Форсаж. Для гібридів Равелін і Тревел ефективнішою є сівба у другій декаді травня. Отже, строки сівби, отже, й режим зволоження і температура, впливають на ефективність використання гібрида як інтенсивного.
Таблиця 1. Урожайність гібридів соняшнику залежно від фону живлення і строку сівби, т/га
1 Гібриди занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
2 Гібриди стійки до найбільш вірулентних рас несправжньої борошнистої роси.
3 Гібрид стійкий до гербіцидів групи сульфонілсечовини.
4 Гібрид стійкий до гербіцидів групи імідазолінонів.
Зрозуміло, що найефективніший шлях підвищення врожайності соняшнику — зрошення. Проте водні ресурси обмежені. Тому так важливо зберігати зимову вологу, а під час вегетації соняшнику у посушливих зонах застосовувати мульчування і технологію «ноу-тілл». Наприклад, у Франції з початку 2000 років впроваджують спеціальну програму, спрямовану на інтенсифікацію виробництва соняшнику в умовах кліматичних змін. Програму засновано на технології «ноу-тілл», постійному укритті ґрунту і довгострокових сівозмінах. У результаті зменшилася ерозія ґрунтів, покращився їх водний режим. Але головної мети не досягли — продуктивність соняшнику в результаті технології «ноу-тілл» не зросла. Причин кілька, й одна з них — слабкий контакт насінини із ґрунтом після сівби, ослаблення і затримка сходів порівняно зі звичайними технологіями, незадовільний розвиток молодих рослин.
Однією з властивостей інтенсивного гібрида соняшнику є технологічність. Вирівняність за оптимальною висотою рослини і нахилом кошика, тип нахилу кошика, одночасні та стислі строки цвітіння й дозрівання — такі властивості зменшують будь-які витрати впродовж вирощування гібрида і підвищують врожай.
Катерина МАКЛЯК, доктор с.-г. наук,
Микола ЦЕХМЕЙСТРУК, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН
