Для урожайності кормових бобів потрібні мінеральні добрива

Для урожайності кормових бобів потрібні мінеральні добрива

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 06 січня 2021 14:10

Кормові боби є однією з найцінніших бобових культур, що мають високий уміст білка (до 35%) та азотфіксувальну здатність (до 180 кг/га). В умовах достатнього зволоження ця бобова культура, що не вилягає, може переважати за зерновою продуктивністю горох. Особливо перспективні кормові боби на важких глинистих ґрунтах західних областей.

Чого потребує рослина

Це досить холодостійка культура. Насіння проростає за температури +3…+4 °С, сходи витримують приморозки до –3…–5 °С і гинуть тільки за зниження до –6…-7 °С. Оптимальна температура для розвитку культури становить +20 °С. Кормові боби — дуже вологолюбна культура, особливо в період появи сходів — цвітіння. Добре ростуть, якщо в травні й червні часто випадають дощі. Незважаючи на те, що кормові боби мають добре розвинуту стрижневу кореневу систему, вони погано витримують суху й спекотну погоду. У таких умовах рослини швидко в’януть, утворюють менше бобів і зернин у них.

 

Як залежить урожайність зерна бобів від норм мінеральних добрив і позакореневих підживлень

Кормові боби характеризуються значним використанням поживних речовин із ґрунту. Для формування 1 ц зерна й відповідної кількості соломи вони виносять із ґрунту 6–7 кг азоту, 1,5–2,1 — фосфору, 2,5–2,8 — калію, 2,2–2,8 кг кальцію.

Є багато дискусійних питань щодо системи удобрення зернобобових культур, зокрема й кормових бобів. Для вивчення реакції кормових бобів на добрива у 2013–2015 рр. на дослідному полі Львівського національного аграрного університету на темно-сірих ґрунтах були проведені польові досліди. Сіяли кормові боби в першій декаді квітня рядковим способом із відстанню між рядками 15 см. Норма висіву — 600 тис./га. Глибина загортання насіння — 7 см. Для контролю дводольних бур’янів використали гербіцид Базагран (бентазон, 480). Для боротьби з попелицею посіви обприскували інсектицидом Бі-58-новий.

Результати наших досліджень показують значний вплив норм мінеральних добрив і позакореневих підживлень на врожайність зерна бобів кормових (табл. 1). Найвищі рівні врожайності були у варіантах із роздрібним внесенням азоту N30 + N30 на фосфорно-калійному фоні Р60К90: без позакореневих підживлень 3,81 т/га, за внесення Вуксалу Мікропланту (2 кг/га) — 3,94 т/га, за внесення семиводного сульфату магнію (4 кг/га) — 3,89 т/га. До того ж отримано приріст до контрольного варіанта в розмірі 1,29 та 1,33 т/га відповідно.

 

Таблиця 1. Вплив норм мінеральних добрив і позакореневих підживлень на врожайність кормових бобів, т/га

09 424 52 1

 

За одноразового внесення азоту під передпосівну культивацію врожайність була нижчою на 0,08–0,09 т/га проти варіанта, де азотні добрива вносили двічі: під культивацію та в підживлення.

Зі зменшенням норми внесення азоту до N30 знижувалось і зростання врожайності. Так, у варіанті N30Р30К60 та позакореневому внесенні: MgSO4 × 7Н2О (4 кг/га) врожайність становила 3,67 т/га, а приріст до контролю 1,11 т/га. Порівнюючи з варіантом N30P60K90 + N30 урожайність знизилася на 0,20 т/га.

Внесення тільки фосфорно-калійних добрив восени під основний обробіток ґрунту призводило до зростання врожайності, як порівняти з контролем, але в менших значеннях. Так, на варіанті з внесенням Р60К90 без позакореневого підживлення отримано 3,24 т/га зерна та приріст 0,72 т/га, однак це на 0,57 т/га менше проти варіанта з унесенням N30Р60К90 + N30 (підживлення). Проте, порівнюючи з унесенням Р30К60, урожайність зросла більш ніж удвічі.

Ще нижчий приріст урожайності був за внесення меншої норми фосфорно-калійних добрив (Р30К60). Він становив усього 0,31–0,32 т/га.

Значний вплив на рівень урожайності бобів кормових мали гідротермічні умови років досліджень. Лімітаційним чинником є волога, причому не лише її кількість, а й рівномірність розподілу. Найоптимальнішим у цьому був 2014 рік, саме за цей період отримано максимальний рівень урожайності — 4,59 т/га, що більше на 0,87 т/га та 1,09 т/га проти інших досліджуваних років.

Отже, результати досліджень показують, що в умовах Лісостепу Західного за сприятливих гідротермічних умов, унесенні оптимальних норм мінеральних добрив і позакореневих підживлень можна отримати врожай кормових бобів на рівні 4,0–4,5 т/га.

 

Вплив унесення гідразид малеїнової кислоти (ГМК) та чеканки на врожайність бобів кормових

Дія ГМК (препарат Фазор) характеризується пролонгованістю. Різні концентрації мають як інгібіторний, так і стимуляційний вплив на ростові процеси в апікальній зоні. Вплив чеканки та внесення регулятора росту на показники індивідуальної продуктивності відбився й на показниках урожайності бобів кормових (табл. 2). Чеканка та внесення ГМК в концентрації 0,4% підвищили кількість достиглих бобів на 31,0 та 21,8%, однак зменшили масу 1000 зернин на 31 і 45 г. Чеканка забезпечила отримання 4,55 т/га зерна, що на 0,6 т/га більше проти контролю, дещо менший приріст отримано у варіанті з унесенням 0,4% ГМК — 0,55 т/га. Унесення ГМК у концентрації 0,4% є економічно й енергетично обґрунтованим елементом технології.

 

Таблиця 2. Вплив дози внесення ГМК та чеканки на врожайність кормових бобів, т/га

09 424 52 2

 

Унесення ГМК в концентрації 0,6% мало виражений інгібаційний вплив на ростові процеси й зменшувало врожайність проти контролю на 0,94 т/га у середньому за три роки досліджень.

Отже, в умовах західного Лісостепу для одержання врожайності зерна кормових бобів на рівні 4,5–5,0 т/га рекомендується вносити мінеральні добрива в нормі N30Р30К60 у поєднанні з листковим підживленням сірчанокислим магнієм (4 кг/га) та Вуксалом Мікроплант (2 кг/га). Для регулювання апікального росту застосовувати гідразид малеїнової кислоти у формі препарату Фазор у фазі кінця цвітіння концентрацією 0,4% з витратою робочого розчину 200 л/га.

 

В. В. ЛИХОЧВОР, д-р с.-г. наук, професор,
член-кореспондент НААН, лауреат
Державної премії в галузі науки і техніки,
завідувач кафедри технологій у рослинництві
Львівського національного аграрного університету
Т. І. БАГАЙ, канд. с.-г. наук, науковий співробітник
В. С. БОРИСЮК, канд. с.-г. наук, доцент,
заступник декана з науково-дослідної роботи

svidome

 15 січня 2021
В Україні 18 січня – 24 січня 2021 року закупівельні ціни на свиней живою вагою коливатимуться в межах 36-37 грн/кг.
В Україні 18 січня – 24 січня 2021 року закупівельні ціни на свиней живою вагою коливатимуться в межах 36-37 грн/кг.
15 січня 2021
 15 січня 2021
Агрохолдинг KSG Agro став лідером серед українських компаній за позитивну динаміку котирувань акцій на Варшавській фондовій біржі. За перші два тижні 2021 року курс акцій компанії виріс на 33 % і склав 3,5-3,7 PLN за акцію.
Агрохолдинг KSG Agro став лідером серед українських компаній за позитивну динаміку котирувань акцій на Варшавській фондовій біржі. За перші два тижні 2021 року курс акцій компанії виріс на 33 % і склав 3,5-3,7 PLN за акцію.
15 січня 2021
 15 січня 2021
У Міністерстві фінансів України припускають, що у разі відсутності співпраці з Міжнародним валютним фондом державний бюджет на 2021 рік може бути переглянутий.
У Міністерстві фінансів України припускають, що у разі відсутності співпраці з Міжнародним валютним фондом державний бюджет на 2021 рік може бути переглянутий.
15 січня 2021
 15 січня 2021
Погіршення світового балансу кукурудзи в січневому звіті Міністерства сільського господарства США (USDA) призвело до зростання біржових котирувань. Слідом за світовими ціни на кукурудзу в Україні зросли на 10-15 $/т до рекордних 245-250 $/т або 8150-8250 грн/т для поставок в порт.
Погіршення світового балансу кукурудзи в січневому звіті Міністерства сільського господарства США (USDA) призвело до зростання біржових котирувань. Слідом за світовими ціни на кукурудзу в Україні зросли на 10-15 $/т до рекордних 245-250 $/т або 8150-8250 грн/т для поставок в порт.
15 січня 2021
 15 січня 2021
З початку 2020/21 маркетингового року, станом на 15 січня, українські сільгосптоваровиробники експортували 27,203 млн тонн зернових та зернобобових з продуктами їх переробки, а також борошна.
З початку 2020/21 маркетингового року, станом на 15 січня, українські сільгосптоваровиробники експортували 27,203 млн тонн зернових та зернобобових з продуктами їх переробки, а також борошна.
15 січня 2021
 15 січня 2021
Січневий баланс USDA по сої призвів до різкого зростання біржових цін на сою та соєвий шрот. А слідом за ними виросли ціни на сою та соняшник на фізичних ринках США, України та Аргентини.
Січневий баланс USDA по сої призвів до різкого зростання біржових цін на сою та соєвий шрот. А слідом за ними виросли ціни на сою та соняшник на фізичних ринках США, України та Аргентини.
15 січня 2021

Please publish modules in offcanvas position.