Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці азотними добривами

Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці азотними добривами

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 29 січня 2021 15:02

З огляду на чергову суху осінь та знову ж таки чергову нетипову зиму навесні агрономові нудьгувати не доведеться. Традиційне ранньовесняне підживлення посівів озимини азотними добривами набуває особливої ваги. Річ у тім, що без нормального азотного живлення годі сподіватися на високу врожайність та висококласне зерно. Поряд із тим вологи на полях мало, і розраховувати на ефективність традиційного підживлення по мерзлоталому ґрунту не доводиться.

Дедалі більше фермерів замислюється над тим, чи правильно вони роблять, підживлюючи пшеницю тим що є: найчастіше аміачною селітрою або карбамідом. Кожен із цих видів добрив, так само як і КАС, мають свої тонкощі під час внесення та засвоєння рослинами. І не завжди вони збігаються із погодними умовами та агрономічними підходами, застосовуваними в господарстві.

Для чого ми підживлюємо посіви озимої пшениці азотними добривами навесні? Почнімо з того, що підживлення сприяє кращому кущенню рослин, інтенсивному відростанню, збільшенню кількості колосків, а також покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.

При цьому саме за достатньої забезпеченості пшениці азотом можна вести мову про високу класність зерна, себто вміст білка та клейковини. Це безпосередньо стосується ранньовесняного внесення азотних добрив. Поряд із тим доволі поширеним є помилкове рішення агрономів заощадити кошти і цілковито відмовитися від осіннього внесення азоту. Це неприпустимо, оскільки в такому разі рослини не увійдуть нормально в зиму і розпочнуть відновлення весняної вегетації із потужним дефіцитом азоту.

Враховуючи постійний дефіцит вологи, в тому числі і тієї, що випадає із зимовими опадами (красномовним прикладом цього слугує нинішня зима), аграрії чіпляються за будь-яку нагоду полегшити засвоюваність мінеральних добрив. Надто ж, коли наприкінці зими випаде довгожданий сніжок! У поле заходять розкидачі чи обприскувачі, котрі рівномірно розподіляють азотне підживлення. Цього не можна робити, оскільки рівномірним це підживлення буде недовго, і разом із таненням снігу розчинений азот попрямує до улоговин на полі. Як наслідок, більша частина посівів не отримає потрібного азотного живлення, а менша — матиме сильний фітотоксичний стрес у результаті надмірної концентрації азоту. В крайньому разі можна вносити азотні добрива на сніговий покрив 2–3 см, однак у жодному разі не більше.

Надзвичайно важливо внести азотні добрива у найбільш підходящі фази розвитку рослин озимої пшениці. В плані закладання майбутньої урожайності слід обов’язково орієнтуватися на фазу кущення посівів, під час якої має бути здійснене одне із внесень. Загаявшись навіть на два-три дні, можна втратити оптимальний момент, не давши пшениці азоту в потрібний час.

Традиційно найпоширенішим є дворазове підживлення озимих зернових. Перше внесення здійснюється по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин. Друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення продуктивності зерна.

Однак у багатьох випадках оптимально провадити триразове азотне підживлення посівів у тому разі, якщо цьому сприяють погодні фактори.

Під час першої обробки на сильних посівах рекомендується вносити 30% від повної норми азоту, особливо в разі раннього відновлення вегетації рослин. Тоді вони чудово ростуть, відмінно кущаться та утворюють продуктивний стебло­стій. Однак слід враховувати, що чим пізніше відновлюється вегетація на сильних посівах озимих зернових, тим більше діючої речовини потрібно внести.

03 418 67

Від якості і своєчасності другого підживлення — на початку виходу рослин у трубку, безпосередньо залежить урожайність озимої пшениці. Тому під час нього дають не менш ніж 50% азотних добрив. При цьому спостерігається посилене зростання бокових стебел і підвищення їх продуктивності. Важливо у разі потреби здійснити внесення гербіцидів перед другим підживленням озимих.

І нарешті, третє підживлення (10% азоту) виконується у період від початку фази колосіння до наливу зерна. Чим пізніше воно провадиться, тим меншим чином діюча речовина впливає на врожайність і тим більшим на його якість.

Під час розрахунку норм внесення діє чітка формула — для формування 1 т врожаю висококласної пшениці потрібно 30 кг діючої речовини азоту. В тому разі, якщо у якості попередника виступають бобові культури, цю цифру можна скоротити до 25 кг/т.

Як свідчать практичні результати останніх років, відмінний позитивний ефект на врожайність та якість озимої пшениці спричиняє паралельне внесення сірки у співвідношенні 1/8 до загального виносу азоту. Річ у тім, що сірка безпосередньо впливає на якість засвоєння рослинами азоту.

Так само загальноприйнятним є той факт, що найвищою ефективністю у весняних азотних підживленнях озимих зернових характеризуються селітра та КАС, які за наявності більш-менш нормальної кількості вологи стрімко потрапляють у зону розташування кореневої системи рослин і фактично не спричиняють жодних токсичних впливів. Натомість застосування карбаміду розкидним способом і залишання його на поверхні є недоцільним, оскільки цей вид азотних добрив характеризується прискореною втратою діючої речовини шляхом випаровування. До того ж карбамід є набагато більш токсичним у порівнянні із селітрою та КАС.

Оптимальним варіантом ранньовесняних підживлень можна вважати поєднання КАС із домішкою сірки разом із фосфоровмісними рідкими добривами. Це дає змогу разом із поверхневою вологою спрямувати малорухливий фосфор ближче до кореневої системи озимої пшениці. При цьому він буде краще засвоюватися — відразу із настанням температури грунту вище 10°С. Відповідно, рослини почнуть розвивати потужну кореневу системи, чому сприяє фосфор, що забезпечить значно вищу стійкість проти стресових посушливих умов.

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 19 січня 2022
Уряд відклав питання включення пшеничного хліба до переліку товарів, які мають соціальну значущість, та щодо яких встановлюється гранична торговельна націнка у 10%.
Уряд відклав питання включення пшеничного хліба до переліку товарів, які мають соціальну значущість, та щодо яких встановлюється гранична торговельна націнка у 10%.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Сьогодні, 19 січня, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
Сьогодні, 19 січня, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Агрохолдинг KSG Agro у 2021 році експортував 324 тонни пшеничного борошна до Лівії та 26 тонн бутильованої соняшникової рафінованої олії у ДР Конго. Постачання здійснювалися на умовах CIF Incoterms.
Агрохолдинг KSG Agro у 2021 році експортував 324 тонни пшеничного борошна до Лівії та 26 тонн бутильованої соняшникової рафінованої олії у ДР Конго. Постачання здійснювалися на умовах CIF Incoterms.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Фонд державного майна України очікує на ухвалення Верховною Радою змін до законодавства, які дозволять ліквідувати фракційну оцінку (окреме оцінювання земельної ділянки та нерухомості на ній) і впровадити світові стандарти ведення оціночної діяльності.
Фонд державного майна України очікує на ухвалення Верховною Радою змін до законодавства, які дозволять ліквідувати фракційну оцінку (окреме оцінювання земельної ділянки та нерухомості на ній) і впровадити світові стандарти ведення оціночної діяльності.
19 січня 2022
 19 січня 2022
В Україні значна частина бізнесу (68%) протягом наступних дванадцяти місяців очікує зростання цін на продукти і послуги власного виробництва.
В Україні значна частина бізнесу (68%) протягом наступних дванадцяти місяців очікує зростання цін на продукти і послуги власного виробництва.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 року нормативних документів – стандартів групи ДСТУ у сфері зерна і зернопродуктів.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 року нормативних документів – стандартів групи ДСТУ у сфері зерна і зернопродуктів.
19 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.