agro business 160 160

Який протруйник дієвіший на ярих зернових колосових?

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 17 лютого 2012 13:53
altЮрій Красиловець, головний наук. співроб., доктор с.-г. наук, професор
Наталя Кузьменко, старш. наук. співроб., канд. біол. наук
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ
Навесні посівам ярих зернових колосових культур - ячменю, пшениці та тритікале основну шкоду спричиняють жуки смугастої хлібної блішки, личинки внутрішньостеблових шкідників (стеблових блішок і шведських мух), личинки гесенської мухи, імаго клопа шкідливої черепашки, злакові попелиці.
Смугаста хлібна блішка. Жуки починають заселяти сходи ярих зернових колосових культур за середньодобової температури повітря 8-100С. Вони живляться листям, зішкрібаючи з верхнього боку м’якуш у вигляді довгастих смужок. Сильно пошкоджені рослини у фазі 2-3 листків відстають у рості, жовтіють і можуть загинути, особливо в роки з ранньовесняними посухами.
Велика і мала (звичайна) стеблові блішки. За біологією і характером нанесення шкоди вони схожі між собою. Як і смугаста, стеблові блішки заселяють сходи ярих зернових колосових культур рано навесні. Жуки також живляться листям, зішкрібаючи з них паренхіму. Але основну шкоду спричиняють личинки. Після відродження вони проникають у пагони і живляться їх центральною частиною. При цьому центральний листок спочатку в’яне і жовтіє, а потім гине.
Шведські мухи. Сходам ярих колосових злакових культур шкодять вівсяна і ячмінна шведські мухи. За біологією і шкідливістю вони не відрізняються між собою. Як і личинки стеблових блішок, личинки цих мух проникають у середину пагона. В результаті пошкоджень пагони припиняють ріст і в подальшому гинуть.
Гесенська муха. Самиці розміщують яйця ланцюжками на листках. Личинки проникають за піхву листка й там живляться, висмоктуючи соки. Пошкоджені стебла молодих рослин гинуть.
altКлоп шкідлива черепашка. Міграція клопів з місць зимівлі на посіви починається за середньодобової температури повітря вище +120-+130С протягом трьох діб і денної температури в цей період вище +180С. На ярих зернових культурах основну шкоду клопи спричиняють у фазі кущіння. Уколи клопа в пагони викликають їх загибель, що призводить до знищення продуктивного стеблостою.
Злакові попелиці. Дорослі попелиці та їх личинки висмоктують поживні речовини з рослин, чим пригнічують їх ріст і розвиток. Крім того, злакові попелиці переносять вірусні хвороби типу мозаїк і карликовості.
Для захисту ярих зернових колосових культур від комплексу цих шкідників на перших етапах органогенезу широко застосовують інсектицидні препарати способом обприскування. Недоліком застосування інсектицидів цим способом є те, що не завжди можливо провести цю технологічну операцію в оптимальний агротехнічний строк. Крім того, цей спосіб потребує додаткових витрат інсектицидів, пального і трудових витрат. Наприклад, для того щоб захистити посіви від блішок і шведських мух на І-ІІІ етапах органогенезу (сходи-початок кущіння) і від шкідливої черепашки після міграції клопів з місць зимівлі на посіви (кущіння), необхідно провести не менше двох обприскувань інсектицидами. В останній час для захисту посівів ярих зернових колосових культур від комплексу шкідників рекомендовано застосовувати інсектицидні або інсектицидно-фунгіцидні протруйники, до складу яких входить імідаклоприд, за регламентами, які вказані в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (табл. 1).
 
Таблиця 1. Регламент застосування інсектицидних протруйників на основі імідаклоприда на ярих зернових колосових культурах
alt
 
Як видно з табл. 1, рекомендації щодо норм витрати діючої речовини інсектицидних протруйників, імідаклоприду або його суміші з клотіанідином, відрізняються у 17 разів - від 0,165 кг (Прем’єр голд) до 2,800 кг (Команч WP) на 1 т насіння. Тому нами були проведені дослідження з оптимізації норми витрати інсектицидних протруйників для захисту посівів ярих зернових культур від комплексу шкідників.
Як показали польові дослідження, проведені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ в 2011 році, для захисту посівів ячменю ярого від комплексу шкідників з високою ефективністю можна застосовувати інсектицидні протруйники, до складу яких входить імідаклоприд (табл. 2). Крім того, Інститут одержав патент на корисну модель «Спосіб боротьби з імаго клопа шкідливої черепашки на посівах ярих зернових колосових культур» (№62754 від 12.09.2011), який передбачає використання інсектицидних протруйників для захисту посівів від цього шкідника.
Збільшення норми витрати імідаклоприду від 0,20 до 0,35 кг/т або застосування цього препарату в суміші з клотіанідином 0,54 кг/т підвищило технічну ефективність цієї технологічної операції проти внутрішньостеблових шкідників від 43,4 до 72,0%, в тому числі проти стеблових блішок - від 56,7 до 91,2-96,9%, смугастої блішки - від 17,6 до 41,2%, попелиць - від 53,5 до 71,5-76,5% (табл. 2).
 
Таблиця 2. Фітосанітарний стан посівів ячменю ярого залежно від передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками на основі неонікотиноїдів
 
 
alt
 
З наведених у табл. 2 даних можна зробити висновок, що норма витрати діючої речовини інсектицидних протруйників на основі імідаклоприду або його суміші з клотіанідином проти комплексу шкідників на посівах ярих зернових колосових культур повинна бути в межах 0,25-0,35 кг на 1 т насіння. Але слід пам’ятати, що зміну норми витрати препаратів та регламенту їх застосування слід узгоджувати з фірмами.
За рахунок значного покращення фітосанітарного стану посівів ячменю ярого способом передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками (Гаучо або Табу) з нормою витрати імідаклоприду 0,35 кг/т насіння у середньому за 2009-2010 роки збільшилась урожайність цієї культури на 0,25 т/га, від 4,21 т до 4,47 т/га.
Торік у фазі молочної стиглості зерна посіви ячменю ярого були сильно пошкоджені градом. Як наслідок, урожайність цієї культури зменшилась більш ніж на 50% і становила в контролі 2,57 т/га. В цих умовах передпосівна обробка насіння Табу або Юнта Квадро підвищила урожайність ячменю ярого на 0,14-0,17 т/га.
Таким чином, для захисту висіяного насіння, проростків, сходів і посівів ярих зернових колосових культур до кінця кущіння (ячменю, пшениці, тритікале) від комплексу шкідників слід застосовувати системні інсектицидні протруйники на основі імідаклоприду (Гаучо, Команч, Табу та інші) проти комплексу хвороб - системні фунгіцидні протруйники (Вітавакс 200 фф, Віал Траст, Іншур Перформ, Ламардор 400 FS, Сертікор 050 FS та інші).
Проти комплексу шкідників і хвороб насіння ярих зернових колосових культур перед посівом обробляють баковою сумішкою системних інсектицидних і фунгіцидних протруйників або готовими інсекто-фунгіцидними препаратами, такими як Нупрід Макс, Юнта Квадро та іншими (табл. 3). На 1 т насіння витрачають рекомендовану норму препаратів, які розбавлені водою. Норма витрати робочої рідини на 1 т насіння до 10 л. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння, попередньо очищене від домішок і пилу, які можуть утримувати значну кількість препаратів, і тим самим зменшувати ефективність їх застосування. Вологість зерна не повинна перевищувати 14%. Протруювання проводять механізовано, за допомогою спеціальної техніки. У невеликих фермерських господарствах можна використовувати бетономішалки. Посівний матеріал зернових колосових культур протруюють у день сівби, або за 1-15 діб до сівби, інколи за 1-2 місяці до сівби (завчасно).
 
Таблиця 3. Оптимізована норма витрати системних препаратів для захисту посівів ярих зернових колосових культур від шкідників і хвороб способом передпосівної обробки насіння
alt

 

 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.