Домінуючими видами торік були глодовий, червоний плодовий кліщі, а також комплекс тетраніхоїдних кліщів. Інші види зустрічались поодиноко. Зокрема, були помічені чотириногі кліщі з родин ерофіїд. Хижі кліщі представлені видами з родин фітосеїд і стігмеїд, умовно хижі з родини тідейд. Індереферентні до живлення листям плодових дерев кліщі - сапрофаги з родини тарсонемід і акарид.
У зоні Степу (Запорізька, Миколаївська, Донецька області та АР Крим) сади заселені комплексом рослиноїдних кліщів, серед яких домінує червоний плодовий і глодовий. У весняний період глодовий кліщ був виявлений на 32-53% дерев за чисельності 1-3,2-26 екз./бруньку. Влітку чисельність кліща збільшилась і становила 3-20 екз./листок у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях, а в АР Крим - місцями до 6-22 екз./листок. З
Зимуючий запас шкідника сягає 4-8 екз./п.м.г. Червоний плодовий кліщ виявлений у Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Одеській, Донецькій областях та в АР Крим. Чисельність його становила 3-5 екз./бруньку навесні, влітку - 2-7екз./листок при заселені ним 12-24% дерев, в АР Крим, Херсонській та Дніпропетровській областях кліщем було заселено 36, 52, 76% дерев відповідно. Садовий павутинний, звичайний павутинний кліщі були виявлені в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях, їх чисельність становила 2-5екз./листок. Найбільш шкодочинними у цій зоні були чотириногі кліщі з родини еріофіїд. Їхня кількість становила 31,2% від загальної чисельності кліщів.
У садах Лісостепу найбільш шкодочинними є садовий павутинний, звичайний павутинний і червоний плодовий кліщі. Найбільш поширений був садовий павутинний. Влітку його чисельність у Черкаській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Полтавській, Закарпатській, Київській областях сягала 2-7 екз./листок.
Крім того, в садах Лісостепу зустрічався червоний плодовий кліщ, чисельність якого збільшилась. Навесні було заселено 7-16% бруньок на 12-18% дерев у Черкаській і Львівській областях та на 40-62% дерев у Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій, Київській областях. Влітку чисельність шкідника коливалася у межах 3,5-5,5 екз./листок при заселені 8-14% гілок. Зимуючий запас становить 2,5 екз./п.м. Вперше за роки спостережень (2006-2011 рр.) у господарствах Київщини було помічено плодову плоскотілку і бурого плодового кліща.
У Поліссі домінують звичайний павутинний і садовий павутинний кліщі. Цими видами заселені сади Житомирської, Чернігівської, Рівненської областей, їх чисельність становила влітку від 2-4 екз./листок. Окрім того, червоний плодовий кліщ відмічений у Волинській області, де він влітку заселяв 12% дерев при чисельності 2,5 екз./листок. Бурий плодовий спостерігався на Чернігівщині. Зимуючий запас шкідників варіював у межах від 4 до 6 екз./п.м.
Відбулась зміна домінування певних видів і збільшення чисельності окремих видів кліщів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах, домінуючим видом стали представники чотириногих кліщів - еріофеїд.
У зв’язку з цим потрібно проводити ранньовесняні обстеження для з’ясування стану та кількості кліщів у плодових насадженнях після перезимівлі. А для знищення популяції кліщів необхідно здійснювати дворазову обробку: перша вбиває преімагінальні рухомі стадії і частину самок, друга - через 15-18 днів - рухомі стадії нового покоління, яке відродилось з яєць, що збереглися, або відкладених самками після першої обробки.
У ранньовесняний період (до розпускання бруньок) застосовують препарат 30В, дозволений для використання на яблуні і черешні до розпускання бруньок за температури не нижче +40С проти зимуючих яєць червоного і бурого плодових кліщів зі зниженням норми витрат (40 л/га). Разом з тим, проти популяції кліщів застосовують специфічні акарициди (Демітан, Ортус, Омайтом, Аполлон тощо).