agro business 160 160

Удобрення сої: основні елементи успіху

Удобрення сої: основні елементи успіху

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 24 лютого 2021 15:04

З усіх зернобобових культур соя є найціннішою культурою, що уже як 50 років перебуває в центрі уваги виробництва, особливо в останні десятиліття. За обсягами виробництва олії соя — на перших місцях у світі серед олійних культур, а за вмістом життєво необхідних речовин у насінні, не має собі рівних.

У світовий кошик рослинного білка з урожаєм сої надходить близько 100 млн тонн. Її висока цінність визначається насамперед значним умістом повноцінного за амінокислотним складом білка (33–52%), який на 88–95% представлений водорозчинною фракцією і містить легкорозчинні глобуліни (60–81%), альбуміни (8–25%), важкорозчинні глобуліни (3–7%). За хімічним складом він дуже близький до білків тваринного походження, зокрема, до білка курячих яєць, який є еталоном якості білка.

Серед зернобобових культур соя є одним із найефективніших біологічних фіксаторів атмосферного азоту, поступаючись тільки багаторічним бобовим травам (люцерні, конюшині й ін.) — її посіви можуть біологічно фіксувати до 160–200 кг/га азоту. Внаслідок симбіозної діяльності соя, за твердженнями різних дослідників, здатна на 65–80% забезпечувати свою потребу в азоті, залишаючи після збирання врожаю понад 30% біологічно фіксованого азоту в післяжнивних і кореневих рештках, завдяки чому є одним із найкращих попередників у сівозміні (табл. 1).

 

Таблиця 1. Площа посівів сої, її частка до ріллі, урожайність і інтенсивність біологічної фіксації азоту

12 427 28 2

 

Світова практика, зокрема США, Бразилії, Аргентини й Канади, свідчить, що система землеробства no-till ефективно працює в короткоротаційній сівозміні «соя — кукурудза», де соя внаслідок біологічної фіксації на 60–80% забезпечує свою потребу в азоті, покращуючи азотний баланс ґрунту. Завдяки біологічній фіксації азоту посівами сої фермери США акумулюють 5,3 млн тонн цього елемента, Бразилії — 4, Аргентини — 2,8, Китаю — 1,6 млн тонн, що аналогічно роботі потужних заводів із виробництва азотних добрив. До того ж це важливий чинник біологізації землеробства й підвищення врожайності культур у сівозміні.

Біологічний потенціал продуктивності сортів сої поки що реалізується всього на 50%, а стоїть завдання — досягти 90%. Серед чинників, що визначають рівень урожайності культури, є система удобрення, частка впливу якої сягає 30%. Незважаючи на здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті біологічною фіксацією з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив.

 

Вимоги до ґрунтів і винесення елементів живлення з урожаєм

На утворення 1 т насіння та відповідної кількості побічної продукції соя використовує близько 72–100 кг азоту, 25–40 — фосфору, 22–40 — калію, 45 — сірки, 23–28 кг кальцію. Протягом вегетації соя нерівномірно поглинає азот. У міжфазний період «сходи — цвітіння» рослини сої засвоюють тільки 18% азоту, 15 — фосфору і 25% калію. Від фази цвітіння починається інтенсивний ріст і розвиток сої, і основна частина елементів живлення поступає в рослину в період від бутонізації до наливу насіння — 80% азоту, 80 — фосфору і 50% калію.

Період максимального споживання азоту припадає на фазу цвітіння та формування бобів і становить 5 кг/га/добу. Фосфор із ґрунту рослини починають засвоювати відразу після появи первинних коренів. Період максимального засвоєння припадає на фазу формування бобів — 0,45 кг/га/добу.

Рослини сої здатні швидше поглинати калій, ніж азот і фосфор. Він виконує роль балансувального елемента у живленні рослин між азотом і фосфором. Тому в період максимального живлення рослини його виносять у кількості 1,9 кг/га/добу.

Кальцій і магній рослинам сої потрібні для формування повноцінного та якісного насіння. Максимальна кількість кальцію та магнію споживається на 65–70-й день після сходів і становить 1,5 кг/га/добу. Максимальну кількість сірки рослини споживають у фазу формування бобів — 1,7 кг/га/добу.

12 427 30 1

Для активного бобово-ризобіального симбіозу потрібно забезпечити ґрунт мікроелементами, в першу чергу — бором і молібденом, тому що бор виконує різноманітні фізіологічні функції та сприяє кращому розвитку судинно-провідної системи, а молібден входить до складу ключового для азотфіксації ферментного комплексу — нітрогенази та стимулює ріст і дихання ґрунтових бактерій. За дефіциту бору в бульбочках не формуються судинні пучки й порушується формування бактероїдної тканини, спостерігається порушення цвітіння, скидання квіток і бобів.

Потреба бобових культур у мікроелементах зростає за планування високих урожаїв і застосування підвищених норм унесення мінеральних добрив. Найчастіше соя відчуває дефіцит цинку, марганцю, молібдену та міді. Ефективний симбіоз потребує й інших мікроелементів — кобальту, заліза, міді, марганцю, нікелю. За внесення підвищеної норми калійних добрив треба вносити магній, за дефіциту якого застосування фосфорних, калійних добрив, мікроелементів й інокуляція насіння малоефективні. Оскільки магній потрібен для молодих рослин, то його треба вносити в основне удобрення, а не тільки як листкове підживлення. Навіть якщо немає видимих ознак дефіциту елемента, все одно спостерігається висока ефективність удобрення ним — видимі ознаки спостерігаються лише за сильного браку, але раніше від їх проявів відбувається зниження врожайності. Позбутися проблеми забезпечення сої магнієм можливо шляхом внесення кальцієво-магнієвого добрива.

На нейтральних ґрунтах найчастіше виникає потреба у внесенні борних добрив (на кислих і слабокислих ґрунтах бор є в доступнішій рослинам формі — й борні добрива не застосовують). Молібден, навпаки, слід уносити на кислих і слабокислих ґрунтах. З урожаєм насіння бобові виносять із ґрунту 4–8 г молібдену на 1 т, а зернові злакові культури — від 0,2 до 0,3 г.

Рослини сої досить негативно реагують на кислотність і засоленість ґрунту, які є причиною порушення фізіологічних процесів засвоєння азоту, фосфору, калію й інших елементів, а також вуглеводного та білкового обміну (табл. 2).

 

Таблиця 2. Вплив кислотності ґрунту на відносне засвоєння NPK (НДІ сої, 2013 рік)

12 427 30 2

 

Більшість кислих ґрунтів зосереджено на Поліссі, в передгір’ї Карпат і Закарпатті, а також частково в Лісостеповій зоні. За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, високі врожаї насіння сої в регіонах із кислими ґрунтами забезпечуються вапнуванням, внесенням мінеральних і бактеріальних добрив. Рекомендується застосовувати такі вапняні матеріали, як мергель, гашене вапно. Потребу ґрунтів у меліорантах і норму їх унесення визначають на основі агрохімічних обстежень, гранулометричного складу ґрунту й чергуванні культур у сівозміні. Максимальна нейтралізаційна дія вапна припадає на 2–3-й роки після внесення, термін дії для половинної норми становить 3–4 роки, повної — 4–6, півтори норми — 7–8 років. Дрібний помел вапняного матеріалу збільшує загальну поверхню часток й ефективність вапна. Рідкі вапняні суспензії застосовуються з кінця 1970-х років минулого століття. До їх складу входить подрібнений вапняк. Ефект від їх застосування настає за короткий період. До того ж ці суспензії сприяють підвищенню токсичної дії гербіцидів на бур’яни.

Дослідженнями авторів (2015) установлено, що рівень рН ґрунту істотно впливає на засвоєння азоту з ґрунту та добрив посівами сої. Так, на чорноземах типових в умовах достатнього зволоження було проведено дослідження щодо впливу різних норм азотних добрив на їх засвоєння. Варіанти досліду передбачали внесення азотних добрив у нормі 30, 60 і 90 кг/га д. р. на тлі внесення Р45К45. У фазу бутонізації (за методом активності хлоропластів) було проведено визначення забезпеченості рослин азотом. Аналітичні дослідження засвідчили, що навіть за внесення N60–90, азот був на межі дефіциту. Після агрохімічного обстеження ґрунту було встановлено, що його рН — 5,7.

Великий вплив на діяльність мікроорганізмів має реакція ґрунтового розчину: бульбочкові бактерії на коренях бобових дуже чутливі до підкислення ґрунту. Можна спостерігати деякий паралелізм між рослиною-господарем і бактерією, що живе на його корені. Наприклад, соя та її раса бульбочкових бактерій потерпають від зазначених несприятливих умов значно сильніше, ніж горох і його раса бульбочкових бактерій.

Дослідження H. Zahtan, J. Sprent свідчать, що за посухи насамперед гинуть рослини, що забезпечуються симбіотично зв’язаним азотом, як порівняти з бобовими, що одержують мінеральний азот у вигляді добрив. Причиною цього є те, що після посушливого періоду тільки незначна кількість бульбочок відновлюється. Дія посухи передусім позначилася на бульбочках, ніж на листках — азотофіксувальна система бульбочок сої сильніше реагувала на брак вологи, ніж її надземна маса.

Меліорація ґрунтів усуває шкідливу надмірну кислотність і засоленість, створює сприятливі умови життєдіяльності для корисних мікроорганізмів, різко підвищує інтенсивність біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріями, збагачує ґрунт кальцієм і магнієм, поліпшує його фізичні та фізико-хімічні властивості, підвищує ефективність мінеральних добрив на 30–90%, а органічних на — 20–40%, що, своєю чергою, призводить до підвищення рівня врожайності та якості насіння.

Соя належить до середньосолестійких культур і витримує засолення тільки до середнього рівня (0,25–0,3%). Висока концентрація легкорозчинних солей у кореневмісному шарі ґрунту призводить до зниження продуктивності рослин від 30 до 100% і навіть повної загибелі посівів. Може виникнути істотне пригнічення посівів за зрошення на солончаках (вторинне засолення). Солонці та солончаки розповсюджено в основному в АР Крим, Херсонській і Запорізькій областях.

12 427 31 2

В умовах засолення ґрунту погіршується доступність елементів живлення, спостерігається пригнічення росту рослин, відмирання листків, а також слабкий розвиток або загибель бульбочкових бактерій. Рослина намагається швидше завершити цикл розвитку, залежно від ступеня стресу формує недостатню кількість генеративних органів або «скидає» квітки та боби, утворює щупле насіння.

Зважаючи на це, найпридатнішими для сої є достатньо родючі суглинкові й супіщані чорноземи з високим забезпеченням фосфору, калію і гумусом із нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5–7). Соя має високі вимоги до щільності ґрунту. Сприятливі її параметри — у межах 0,9–1,3 г/см³, оптимальні — 1,0–1,2 г/см³. В ущільненому ґрунті (понад 1,27 г/см³) послаблюється ріст рослин, коренева система розміщується близько до поверхні ґрунту, на її коренях формується мало бульбочок, знижується інтенсивність азотфіксації. За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, збільшення щільності ґрунту на 0,01 г/см³ від оптимальної — це зниження врожайності на 0,1 т/га.

Органічні добрива в більшості соєсійних країнах вносять під попередник, поєднуючи з мінеральними добривами. Слід пам’ятати, що на малородючих ґрунтах соя добре реагує на сумісне внесення органічних і мінеральних добрив безпосередньо під культуру. Під основний обробіток ґрунту рекомендується вносити гній або компости в нормі 20–25 т/га. Проте на родючих ґрунтах можливий незначний приріст урожаю від добрив, однак застосовувати їх потрібно з урахуванням збереження родючості ґрунту. Одним із ефективних і доступних органічних добрив, особливо для господарств, у яких немає тваринництва, є сидеральні культури. Для сидерації, як правило, використовують редьку олійну, гірчицю білу, ріпак, суріпицю.

Для формування врожаю соя використовує у 2–3 рази більше поживних речовин, ніж зернові культури (пшениця, кукурудза). Тому вона формує високу врожайність тільки на родючих і окультурених ґрунтах, а на інших — тільки за внесення основних добрив, збалансованих за складом, що відповідає співвідношенню елементів живлення в урожаї. Біологічні особливості культури дозволяють добре використовувати післядію як мінеральних, так і органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря в симбіозі з бульбочковими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфатів.

Отже, з огляду на потреби сої в елементах живлення, норми внесення мінеральних добрив і співвідношення елементів визначають на підставі ґрунтової діагностики, контролі мінерального живлення — за допомогою листкової діагностики та проведення позакореневих підживлень для підтримання балансу елементів живлення.

За недостатньої кількості в ґрунті доступних форм елементів живлення бобові культури особливо активно реагують на диференційоване внесення добрив під основний обробіток, під час сівби та в підживлення. Враховуючи потреби сої в елементах живлення на сірих лісових ґрунтах слід уносити під зяблеву оранку по 60–90 кг/га д. р. фосфорних і калійних добрив і 45 кг/га — азотних навесні (на темно-сірих опідзолених — N35–40P60K60), на чорноземах опідзолених — 30–45 кг/га азотних, 60 — фосфорних і 40–60 кг/га калійних добрив. На каштанових ґрунтах Степу норму калію зменшують до 30–45 кг/га.

Дослідами в північних районах Амурської області встановлено, що найефективнішим за вирощування сої є внесення N30P60 і N30P90. На цих посівах формувалося найбільше насіння. Незважаючи на численні досліди з вивчення ефективності добрив під сою, проведені як у США, так і в Канаді, чимало питань мінерального живлення ще не вирішено. Це пов’язано з біологією рослин сої, різними вимогами до елементів живлення в період онтогенезу, наявністю процесу біологічного засвоєння азоту.

 

Анатолій ЮНИК, канд. с.-г. наук, доцент кафедри рослинництва
Національного університету біоресурсів і природокористування України
Володимир МОКРІЄНКО, керівник відділу по роботі з ключовими
клієнтами ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», канд. с.-г. наук, доцент кафедри
рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України
Вадим ПІРДА, директор з виробництва Українського аграрного холдингу

 

 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.