В умовах центральної частини Лісостепу України, де географічно розташована Черкаська область, гібриди кукурудзи різних груп стиглості розкривають свої потенційні можливості тільки за застосування належного рівня агротехніки з урахуванням їхніх біологічних особливостей росту й розвитку. З тим потрібно враховувати кліматично-погодні умови росту в конкретному році.
З іншого боку, стабільність виробництва зерна, формування послідовного збирального конвеєра кукурудзи з оптимізацією післязбиральної доробки вологого зерна в центральній частині Лісостепу України забезпечує добір і оптимальне співвідношення гібридів різних груп стиглості, що забезпечується специфічною їх диференціацією залежно від спеціалізації господарства та їхньої маркетингової спрямованості.
В умовах центральної частини Лісостепу гібриди кукурудзи різних груп стиглості екологічно вимогливі до температурного режиму та режиму зволоження як атмосферними опадами, так і запасами продуктивної вологи в ґрунті. У 2016–2018 роках температурний режим за період вегетації був посушливим. Сума активних температур понад + 10 °С була вищою за норму.
У червні-липні сума активних температур перевищувала норму на 140 і 227 градусів (табл. 1). За вимогливістю до вологи кукурудза належить до мезофітів, однак для отримання високих урожаїв гібриди кукурудзи споживають загалом велику кількість вологи за вегетаційний період. Нормативні показники вологозабезпечення показують (табл. 2), що за господарський рік (жовтень-вересень) надходить 572 мм опадів. З тим на період жовтень-квітень припадає 41%, а на квітень-вересень — 59% опадів. Співвідношення атмосферних опадів за період квітень-червень до червень-вересень становить 1 : 1,1.
Таблиця 1. Теплозабезпеченість періоду вегетації гібридів кукурудзи різних груп стиглості та селекції за 2016–2018 роки
За період 2016–2018 рр. загальна кількість опадів була меншою майже на 30 мм, з тим співвідношення розподілення атмосферних опадів по періодах року збереглося, але по окремих роках були суттєві відхилення. За період квітень-вересень атмосферних опадів випало менше майже в 1,3 раза, а співвідношення опадів за квітень-червень і червень-вересень до норми було найменш оптимальним: 18 і 25% за значно нижчих кількісних показників опадів за зазначені періоди, що, враховуючи температурний режим, характеризує вегетаційний період як посушливий.
За період жовтень-квітень опадів було менше на 35 мм, а співвідношення опадів за квітень-вересень забезпечувало найкращі умови вегетації для гібридів кукурудзи всіх груп стиглості. В найоптимальнішому господарському році забезпечення атмосферними опадами за осінньо-зимово-весняний період було найкращим, а співвідношення опадів за квітень-червень і червень-вересень було розподілено рівномірно у співвідношенні 1 : 2, або 18–33% опадів за господарський рік на нормативному рівні.
Таблиця 2. Вологозабезпеченість атмосферними опадами періоду вегетації гібридів кукурудзи різних груп стиглості й селекції за 2016–2018 роки
*% за господарський рік
Виявлено (табл. 3), що між продуктивністю ранньостиглих гібридів і кількістю опадів за квітень-червень існує прямий кореляційний зв’язок на рівні сильної кореляції, що на 46% визначає кінцеву продуктивність. Аналогічна залежність виявлена між продуктивністю ранньостиглих гібридів й опадами у квітні-червні. Продуктивність середньостиглих гібридів визначається опадами як за квітень-червень, так і за червень-вересень на 42–60% (середній і високий рівень кореляційного зв’язку), тоді як ранньо- і середньоранні гібриди визначають свою продуктивність на 23–25% вологозабезпечення у квітні-червні (низький і середній рівень кореляції).
Таблиця 3. Кореляційна залежність між продуктивністю гібридів кукурудзи та забезпеченістю атмосферними опадами за періодами вегетації
Аналіз продуктивності ранньостиглих гібридів показав, що за три роки найпродуктивнішими виявилися гібриди Зорень, Дніпровський 181 СВ та Суботівський 190 СВ (9,54–10,0 т/га). Найпродуктивнішими гібридами в посушливий рік (2010) були Суботівський 190 СВ та Дніпровський 181 СВ (8,26–8,81 т/га). Зниження врожайності від середньої за три роки в гібрида Дніпровський 181 СВ становило 7,8%, а в гібрида Суботівський 190 СВ — 17,4%, тоді як гібриди Явір 180 СВ і Зорень знижували врожайність на 27,4–28,4% (табл. 4).
Таблиця 4. Продуктивність гібридів кукурудзи ранньостиглої групи за 2016–2018 рр.
Для ФАО 180–199: НСР0,95 = 0,89 т/га (9,41%), Fфакт>F0,95.
* Черкаська державна дослідна станція ННЦ «Інститут землеробства»
**ТОВ «АПК „Маїс”»
Найпродуктивнішими виявилися гібриди Дніпровський 181 СВ, Суботівський 190 СВ і Зорень. Збільшення врожайності від середнього становило 16,8%, 15,9 та 12,15% відповідно. Зростання продуктивності відносно середньої становило 7,0–8,5% проти 2% в гібрида Дніпровський 181 СВ.
Економність витрати атмосферних опадів визначається врожайністю гібридів на 100 мм атмосферних опадів (т/100мм а. о.) за період червень-вересень як найвідповідальнішого етапу росту і формування врожаю. Виявлено, що гібриди Дніпровський 181 СВ, Суботівський 190 СВ і Зорень на 100 мм опадів за червень-вересень формують найвищу продуктивність (3,79–3,97 т/100 мм), тоді як гібрид Явір 180 СВ має в 1,13 раза меншу продуктивність. Дещо поступався за цим показником гібрид Суботівський 190 СВ. В оптимальних за зволоженням роках гібриди мали однакову продуктивність на 100 мм опадів: Явір 180 СВ, Зорень, Суботівський 190 СВ — 3,13–4,86, Дніпровський 181 СВ — 3,01–4,55 т/100 мм опадів.
Отже, з ранньостиглих гібридів найпродуктивнішими й пластичними до погодно-кліматичних умов виявилися: Зорень, Дніпровський 181 СВ і Суботівський 190 СВ. Вологість зерна на період збирання в гібрида Суботівський — 25–26%, а в гібрида Дніпровський 181 СВ — 19,8–20%. Вихід зерна — 79–80 і 83–84% відповідно.
Аналіз продуктивності гібридів середньоранньої групи стиглості (табл. 5), до якої входять гібриди вітчизняної (7 гібридів) і закордонної селекції (4 гібриди), показав, що за 3 роки випробувань найвищу продуктивність мав гібрид Корсунський 297 МВ — 13,39 т/га, а такі гібриди, як Титан 220 СВ та Переяславський 230 СВ мали найнижчу продуктивність — 9,98–10,52 т/га. Гібриди вітчизняної селекції Лелека, Подільський 271 СВ, Богун забезпечували продуктивність від 12,2 до 12,7 т/га. Тільки гібрид Любава 279 МВ забезпечив продуктивність на рівні 11,79 т/га.
Таблиця 5. Продуктивність гібридів кукурудзи середньоранньої групи стиглості за 2016–2018 роки
Для ФАО 220–350: НСР0,95 = 0,95 т/га (12,6%), Fфакт>F0,95
* Черкаська державна дослідна станція ННЦ «Інститут землеробства»
**ТОВ «АПК „Маїс”»
Гібриди закордонної селекції (Аттракт, Скафор, Бігстар) мали продуктивність меншу за 12 т/га, а гібрид Бюрлі — 12,03 т/га. Продуктивність гібридів у найпосушливіший рік продемонструвала, що серед гібридів вітчизняної селекції продуктивність 10,61–10,63 т/га мали гібриди Лелека і Корсунський 297 МВ, а серед закордонної селекції: Скафор і Бюрлі — 10,47 і 10,77 т/га.
Продуктивність в межах 9,37–9,65 т/га забезпечили гібрид Богун і Бігстар. Гібриди Переяславський 230 СВ, Любава 279 МВ, Подільський 271 СВ, Аттракт мали продуктивність на рівні 8,04–8,45 т/га, а Титан 220 СВ — 7,85 т/га.
Зниження врожайності від несприятливих погодних умов від середніх значень за три роки виявлено в гібридів Титан 220 СВ, Переяславський 230 СВ, Богун і Корсунський 297 МВ: 20,6–23,6%, тоді як у гібридів Подільський 271 СВ, Любава 279 МВ — 28,7–33,4%. Найменше зниження врожайності було в гібридів вітчизняної селекції: Лелека і Корсунський 297 МВ — 16–20,6%. Закордонної селекції: Бігстар, Бюрлі та Скафор — 7,0–14,4%.
Продуктивність гібридів вітчизняної селекції досягала 14,1–15,3 т/га (Богун, Подільський 271 СВ, Корсунський 297 МВ). Гібриди Титан 220 СВ, Лелека, Любава 279 МВ мали продуктивність на рівні 12,1–13,0 т/га, а гібриди закордонної селекції — 12,6–13,8 т/га.
У гібридів вітчизняної селекції середньоранньої групи стиглості зростання врожайності відносно середньої за три роки (Титан 220 СВ, Богун, Корсунський 297 МВ) становило 14–21%, а у гібридів Любава 279 МВ, Подільський 271 СВ — 10–20%.
Гібриди закордонної селекції підвищували врожайність на 13–17%. У 2009 році, коли вологозабезпеченість у період квітень-вересень була найоптимальнішою, найвищу продуктивність показали гібриди вітчизняної селекції — 13,21–14,56 т/га.
Гібриди закордонної селекції мали продуктивність 9,61–11,63 т/га. Найвище зростання продуктивності відносно середньої за три роки мали гібриди Любава 279 МВ, Подільський 271 СВ, Лелека (13,3–15,9%). Гібриди закордонної селекції на покращення умов вологозабезпечення реагували зростанням продуктивності від 1,4 до 6,8%, а такі гібриди, як Скафор, Бюрлі знижували продуктивність на 11,7 і 3,9%.
У гібридів середньоранньої групи стиглості економність витрати вологи, порівнюючи з ранньостиглою групою, зростає. Найпродуктивнішими гібридами виявилися гібриди вітчизняної селекції Подільський 271 СВ, Корсунський 297 МВ, Богун і Лелека. В середньому за три роки випробувань продуктивність на 100 мм атмосферних опадів за період червень-вересень становила 5,18–5,31 т/100 мм опадів, а в найпосушливіший — 4,71–5,25 т/100 мм а. о. У роки з найоптимальнішим вологозабезпеченням у квітні-вересні — 5,24–5,64 т/100 мм а. о. Найменш продуктивними гібридами виявилися Титан 220 СВ і Переяславський 230 СВ: 4,19–4,23 т/100 мм а. о. Проміжне положення посідали гібриди закордонної селекції та гібрид Любава 279 МВ: 4,27–4,85 т/100 мм а. о.
Отже, серед гібридів середньоранньої групи стиглості найпродуктивнішими виявилися гібриди вітчизняної селекції Богун, Лелека, Корсунський 297 МВ і Подільський 271 СВ, продуктивність яких зростає від 12,22 т/га (Богун) до 13,39 т/га (Корсунський 297 МВ). Гібриди Лелека та Подільський 271 СВ мали продуктивність 12,62–12,68 т/га. Вихід зерна в гібридів Богун і Корсунський 297 МВ 78–80% за вологості на час збирання 29–31%, а в гібридів Лелека та Подільський 271 СВ — 81–84 та 22–26%.
Оцінювання продуктивності гібридів середньостиглої групи (ФАО 300–350) показало, що в середньому за три роки врожайність гібридів Достаток, Збруч і Моніка була в межах 12,98–13,8 т/га. В посушливих умовах 2010 року найвищу продуктивність мали гібриди вітчизняної селекції 10,12–10,51 т/га. Відхилення врожайності від середнього за три роки в гібридів Комета МВ і Достаток становило 17,7–20,4%, а в гібридів Збруч і Харківський 329 МВ — 25,3–29,0% (табл. 6).
Таблиця 6. Продуктивність гібридів кукурудзи середньостиглої групи за 2016–2018 роки
Для ФАО 220–350: НСР0,95 = 0,95 т/га (12,6%), Fфакт>F0,95
* Черкаська державна дослідна станція ННЦ «Інститут землеробства»
**ТОВ «АПК „Маїс”»
Гібриди закордонної селекції (Моніка 350 МВ і Сеіді) показали продуктивність меншу за 10 т/га за зниження врожайності на 32,6 та 17,2%. Найменш продуктивним виявився гібрид Кредит (8,85 т/га) з відхиленням від середнього за 3 роки 29,7%.
За достатнього забезпечення атмосферними опадами найвищу продуктивність показали гібриди Достаток (15,6 т/га), Збруч (16,1 т/га) і Моніка 350 МВ (15,9 т/га). Зростання врожайності до середнього за три роки становило 12–17%. Гібриди Комета МВ, Харківський 329 МВ і Сеіді забезпечили врожайність 13,71–13,90 т/га.
Зростання врожайності у гібрида Комета МВ становило 12%, а у гібридів Харківський 329 МВ і Сеіді — 20 і 28%.
За оптимального забезпечення опадами в період квітень-вересень і співвідношення за квітень-червень і червень-вересень найвищу продуктивність забезпечили гібриди Моніка 350 МВ (16,28 т/га), Збруч (14,93 т/га), Кредит (14,81 т/га). Збільшення врожайності від середнього за 3 роки становило 17%, 7,8 і 15,1% відповідно. Гібриди Комета МВ і Богун забезпечили урожайність 13,1–13,2 т/га за збільшення врожайності на 0,92–6,2%. Гібриди Харківський 329 МВ і Сеіді мали урожайність 11,12–11,94 т/га за низьких значень зростання врожайності від середнього за 3 роки.
Нормована продуктивність гібридів середньостиглої групи на 100 мм атмосферних опадів за період червень-вересень показала, що гібрид Достаток незалежно від умов року досягав 5,13–5,19 т/100 мм а. о., а Комета МВ — 4,73–5,21 т/100 мм а. о. А такі гібриди, як Кредит і Збруч мали ширше значення коефіцієнта водоспоживання: 4,45–5,88 т/100 мм а. о. та 5,17–5,92 т/100 мм а. о. Ще ширше значення співвідношення було у гібрида Моніка 350 МВ — 5,37–6,46 т/100 мм а. о., що забезпечило найвищу продуктивність гібрида за 3 роки спостережень. Найменш продуктивно використовувалася волога атмосферних опадів гібридами Харківський 329 МВ і Сеіді. Співвідношення продуктивності до 100 мм атмосферних опадів змінювалося в межах 3,87–4,56 та 4,44–4,59 т/100 мм а. о.
Отже, серед гібридів середньостиглої групи найпродуктивнішими виявилися: Комета МВ, Достаток, Збруч і Моніка 350 МВ. Вихід зерна в гібридів Комета МВ і Достаток 300 МВ 79–84% за вологості на час збирання 31–37%, а в гібридів Збруч і Моніка 350 МВ 82–83% та 24–26% відповідно.
В 2019 -2020 роках спостерігається значне потепління кліматичних параметрів в Лісостепу, де географічно знаходиться Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція ННЦ ІЗ НААН. Так, кількість атмосферних опадів за квітень-жовтень відносно середньобагаторічних значень зменшилися на 28 %; за квітень-вересень – на 56 %; за квітень-червень на 36 %, а за червень-вересень – на 58 %. При цьому середньодобова температура повітря за найбільш відповідальний період вегетації гібридів (липень-серпень) перевищувала норму на +2,70С (+17,30С проти +20,30С). За таких кліматичних умов було отримано високу урожайність зерна гібридів кукурудзи, табл. 7.
Таблиця 7. Урожайність гібридів кукурудзи в складних кліматичних умовах 2019-2020 років
В 2020 році, коли спостерігалася жорстка посуха в період вегетації, гібриди з ФАО 287-300 забезпечили урожайність зерна 7,46-7,68 т/га, а з ФАО 197-227 – 6,48-6,68 т/га. За 2019-2020 роки незалежно від ФАО урожайність гібридів становила від 9,13 т/га до 9,44 т/га, що свідчить про стійкість і пластичність гібридів до погіршення умов вегетації.
В 2020 році по сортодільницях Лісостепової зони України середня урожайність гібриду Київський 197МВ становила – 11,8 т/га, гібриду Черкаський 227 МВ – 11,1 т/га.
Загалом можна зробити узагальнений висновок, що найвищу продуктивність і пластичність до погодно-кліматичних умов проявляють гібриди вітчизняної селекції. Найбільшою мірою ця властивість проявляється, коли географічне місце селекції та широке впровадження у виробництво збігаються, як із гібридами Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ ІЗ НААН.
Олександр ДЕМИДЕНКО, д-р с.-г. наук
Оксана ВИНОГРАДОВА, молодший науковий співробітник
Черкаська державна сільськогосподарська
дослідна станція «ННЦ „Інститут землеробства НААН‟»
