Таке актуальне й нині питання, як глибина загортання насіння, започатковане з часів зародження культурного рослинництва, ще на зорі створення штучних агрофітоценозів. Проте не завжди йому відводили в системі агротехнічних заходів таке саме чільне місце, як сортам, глибині оранки, строкам унесення добрив, строкам сівби та нормам висіву.
Перші повідомлення в науковій практиці про значення глибини загортання насіння ярої пшениці з’явилися в XVI сторіччі. Історію вивчення цього явища досліджували Д. М. Прянішнікова та І. В. Якушкіна, які ще в 1936 році писали: «Насіння ярої пшениці потрібно закладати менше, ніж насіння озимої… Глибина закладання визначається зазвичай типом ґрунту, на важких ґрунтах потрібно провести мілке закладання насіння».
З біологічного погляду оптимальною глибиною сівби насіння ярої пшениці є максимальна, за якої епікотиль, ледве рушивши у ріст, тут же його зупиняє. Вона відповідає нормальному заляганню вузла кущіння й становить 2,5–3,0 см, але також є рекомендації сіяти на глибину 4–5 см. Менша глибина сівби зерна недоцільна, бо глибина залягання вузла кущіння зменшується, що, своєю чергою, негативно відбивається на вторинному укорінені, посилюється небезпека прикореневого вилягання.
Біологічно допустимою, але не оптимальною, вважається глибина сівби насіння, що відповідає граничній довжині колеоптиля цього сорту. Для більшості сортів, занесених у Державний реєстр, високорослих сортів вона відповідає 7–8 см.
У своїх дослідженнях ми вивчали вплив глибини загортання насіння пшениці ярої на густоту рослин і продуктивний стеблостій. Елементи структури врожайності суттєво впливають на її величину, що підтверджують численні багаторічні дослідження. Сорти, що вирощували в дослідах Миронівської селекції — це Діана, Панянка, придатних для поширення в Україні.
Отримані нами дані зміни динаміки густоти рослин протягом двох років весняно-літнього періоду (таблиця) свідчать, що впродовж вегетаційного періоду постійно відбувається випадання рослин стеблостою. Густоту стеблостою рослин визначали шляхом підрахунку кількості рослин на виділених ділянках завдовжки 66,6 см на двох рядках у п’яти виділених місцях, розміщених по діагоналі дослідної ділянки, що становить 1 м² посіву. З отриманих даних видно, що кількість рослин через це на період збирання зменшується практично в півтора раза.
Густота рослин сортів ярої пшениці за різної глибини загортання насіння протягом вегетаційного періоду, за 2018-й і 2020 рр.
Досліджено, що у квітні 2018 року найменша густота рослин була за глибини загортання насіння 2–3 см — у цьому шарі ґрунту було найменше вологи — як у сорту Діана, так і у сорту Панянка. В цей період обидва сорти мають практично ідентичні показники проростання. Максимальні показники проростання зафіксовано у 2018 році за глибини загортання насіння 6–7 см. Також на час збирання така закономірність зберігалася, кількість живих рослин і продуктивний стеблостій були вищими в сорту Панянка за глибини загортання насіння 6–7 см у 2018 році — 338–314 шт./м², а у 2019 році ситуація змінилася, й більше рослини ярої пшениці виживали за сівби на глибину загортання насіння 4 см, відповідно 473–457 шт./м² у сорту Панянка і 458–442 шт./м² у Діани.
Минулий рік теж був сприятливим для розвитку ярої пшениці, перевага в кількості рослин збереглася за сортом Панянка — 425–449 шт./м².
У середньому за роки досліджень сорт Панянка перевищував сорт Діана за кількістю рослин на 15,7 шт./м² за глибини загортання 2–3 см і на 11,3 шт./м² за глибини загортання 6–7 см.
Сівба досліджуваних сортів у ранні строки — 18 березня у 2018 році — не забезпечила оптимальної кількості сходів, що пов’язано із сильною повітряною й ґрунтовою посухою, тому що від сівби й до 10 травня того ж року (майже за два місяці) випало всього 27 мм опадів.
Важливим елементом структури врожайності сортів є густота продуктивного стеблостою рослин сортів ярої пшениці. Дані (рис.), що ми отримали у 2018-му та 2020 роках, свідчать, що цей показник значною мірою залежить від сорту та глибини загортання насіння.
Рис. Густота продуктивного стеблостою ярої пшениці за різної глибини сівби, середнє за 2018-й і 2020 рр.
Густота продуктивного стеблостою у сортів за глибини загортання насіння 2–3, 4–5 і 6–7 см вища в сорту Панянка, хоч за сівби на глибину загортання насіння 4–5 см показники продуктивного стеблостою мають найменшу розбіжність у досліджуваних сортів — 558,5–577,0 шт./м².
У середньому за три роки в сорту Діана наростання кількості продуктивних стебел іде від сівби на глибину 2–3 см — 536,4 шт./м², до 558,5–559,3 шт./м², за сівби на глибину 4–5 см і 6–7 см.
У сорту Панянка дані досліджень інші. Цей сорт за всіх глибин загортання насіння мав вищу продуктивну кущистість проти сорту Діана.
Дані трьох років досліджень указують, що мінімальна кількість продуктивних стебел 571,2 шт./м² була відмічена у сорту Панянка за сівби на глибину загортання насіння 2–3 см. Кращі показники кількості продуктивних стебел за глибини загортання насіння 6–7 см — 580,6 шт./м².
Проаналізувавши результати досліджень продуктивного стеблостою сортів, доведено, що оптимальної глибини загортання насіння для досліджуваних сортів немає. У кожного з них вона різна й по різному впливає на густоту рослин і продуктивний стеблостій.
Т. В. ПАНЧЕНКО, М. В. ЛОЗІНСЬКИЙ
кандидати с.-г. наук, доценти
Г. Л. УСТИНОВА, аспірантка
Білоцерківський національний аграрний університет