Підживлення посівів ячменю ярого

Підживлення посівів ячменю ярого

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 14 квітня 2021 14:15

Ефективність підживлення посівів ячменю ярого макро- та мікродобривами за вирощування після різних попередників і за несприятливих умов.

Вищий рівень урожаю в середньому за 2019–2020 рр. 4,74 т/га отримали, вирощуючи ячмінь ярий плівчастий після сої. За сівби після попередника пшениця озима, соняшник і кукурудза на зерно спостережено недобір урожаю, порівнюючи із соєю, на 1,40 т/га (29,4%), 1,22 т/га (23,325,7%) і 1,42 т/га (30,1%) відповідно (таблиця).

 

Вплив попередників і підживлень на врожайність ячменю ярого плівчастого сорту Самородок, середнє за 2019–2020 рр., т/га

05 444 31 1

 

Після попередника соя за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого в середньому за роки досліджень отримали врожай на рівні 4,42 т/га (контроль). За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,28 та 0,30 т/га відповідно, що на 6,3 та 6,8% вище від контролю.

Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,46 т/га (10,4%), і вона становила — 4,88 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,25 т/га (5,5%), порівнюючи до контролю.

За сумісного використання азотного добрива (Карбамід у різній дозі застосування) з комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 4,58 та 4,89 т/га, що на 0,16 (3,6%) та 0,47 т/га (10,6%) вище від контролю.

Листкове підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,43–0,56 т/га, що на 9,6–12,7% вище від контролю, і вона була на рівні — 4,84–4,98 т/га.

Після попередника озима пшениця в середньому за роки досліджень за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого (контроль) отримали врожай на рівні 3,02 т/га.

Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого після попередника зернові культури на 0,35 т/га (11,4%), і вона становила — 3,37 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,27 т/га (8,8%) проти контролю.

За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,45–3,41 т/га, що на 0,45 (14,7%) та 0,41 т/га (13,6%) вище від контролю.

Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,35 т/га, що на 10,8–11,6% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,35–3,37 т/га.

Застосовуючи листкові підживлення рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га, отримали прибавку врожаю 0,37 та 0,39 т/га відповідно, що на 12,3 та 12,9% вище від контролю.

yachmen 7

Вирощування ячменю ярого плівчастого після попередника соняшник за базової технології (контроль) отримали врожай на рівні 3,06 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,25 та 0,47 т/га відповідно, що на 8% та 15,4% вище від контролю.

Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,55 т/га (17,8%), і вона становила — 3,61 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,63 т/га (20,6%) проти контролю в середньому за роки досліджень.

За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,61–3,70 т/га, що на 0,55 (18,0%) та 0,64 т/га (20,9%) вище від контролю.

Листкові підживлення рослин у фазі кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,39–0,69 т/га, що на 12,7–22,4% вище від контролю, і вона була на рівні 3,45–3,75 т/га.

Після попередника кукурудза на зерно за базової технології вирощування ярого плівчастого ячменю (контроль) отримали врожай на рівні 3,03 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазі кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 і 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,38 та 0,55 т/га, що на 12,4 та 18,0% вище від контролю відповідно.

Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,40 т/га (13,4%), і вона становила — 3,44 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,23 т/га (7,6%) проти контролю.

За сумісного використання азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазі кущення врожайність була на рівні 3,35–3,33 т/га, що на 0,32 (10,4%) та 0,30 т/га (9,9%) вище від контролю.

Застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння бакової суміші (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,18–0,19 т/га, що на 5,9–6,4% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,21–3,23 т/га.

За підживлення рослин ячменю ярого азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га (незалежно від попередника) в умовах 2019–2020 рр. отримали прибавку врожаю 0,32 та 0,43 т/га відповідно до норми внесення, що на 9,4 та 12,6% вище від контролю (3,38 т/га) (рис.).

 

Урожайність ячменю ярого сорту Самородок залежно від листкових підживлень за вирощування після різних попередників, середнє за 2019–2020 рр., т/га

05 444 31 2

 

Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності на 0,44 т/га, що на 13,0% вище від контролю. За підживлення рослин мікродобривом Авангард отримали врожайність на рівні — 3,72 т/га, приріст до контролю — 0,34 т/га, або 10,1%.

За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазіу кущення врожайність коливалася від 3,75 до 3,84 т/га залежно від норми внесення азотного добрива. Приріст до контролю — 0,37 т/га (10,9%) та 0,46 т/га (13,5%) відповідно.

Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,45 т/га, що на 9,8–13,2% вище від контролю, і вона становила 3,71 та 3,83 т/га відповідно до норми внесення азотного добрива.

За вирощування ячменю ярого в умовах 2019–2020 рр. після попередника зернові культури вищий рівень урожайності (3,47 т/га) забезпечило сумісне підживлення азотним добривом Карбамід (5 кг/га) та комплексним добривом Сульфат магнію (2 кг/га), і приріст до контролю становив 0,45 т/га (14,7%). Після попередника соняшник вищу прибавку врожайності — 0,64 т/га, або 20,9%, забезпечило застосування бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га), і вона становила 3,70 т/га. За вирощування ячменю ярого після попередника кукурудза на зерно вищий рівень урожайності (3,58 т/га) формувався за застосування азотного добрива (Карбамід 10 кг/га), і приріст до контролю становив 0,55 т/га, або 18,0%.

Найвищий рівень урожайності в середньому за 2019–2020 рр. отримано по попереднику соя за застосування у фазу кущення бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га + Авангард Р зернові 2 л/га) і він становив — 4,98 т/га, приріст до контролю — 0,56 т/га, або 12,7%.

 

Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувачка лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва

svidome

 18 травня 2022
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
18 травня 2022
 17 травня 2022
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
17 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.