Озимий ріпак: підживлюємо весною

Озимий ріпак: підживлюємо весною

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 27 квітня 2021 11:14

Цієї весни з огляду на тривалу прохолодну вологу погоду є змога ефективно здійснити внесення азотно-сірчаних добрив на посівах озимого ріпаку.

Специфіка весняних підживлень посівів озимого ріпаку полягає у визначенні правильних строків і норм унесення азотних добрив, оскільки на рослини може негативно вплинути не лише дефіцит, а й надлишок азоту. Окрім того, ріпак гостро потребує на цьому етапі розвитку не лише додаткового азоту, а й доступної сірки в досить значних обсягах.

Перше підживлення азотними добривами посівів озимого ріпаку здійснюється за можливості в ранні терміни, після оцінювання перезимівлі рослин. Оцінювання перезимівлі рослин озимого ріпаку проводять, як правило, через два тижні після сходження снігу. Оптимальна доза азоту становить 100–120 кг/га. Мета цієї підгодівлі — посилення розвитку вегетативної маси рослин.

У цей період закладаються довжина центральної і бокових гілок і кількість майбутніх квіток. Підживлення бажано провести в максимально стислі терміни — протягом 5–7 днів, оскільки в разі запізнення з її проведенням формується менше пагонів першого порядку і квіток на них.

Оптимальним варіантом ранньовесняного підживлення озимого ріпаку найчастіше є внесення 60 кг/га д. р. азоту у формі сульфату амонію і 60 кг/га д. в. азоту у формі карбаміду або КАС. За внесення сульфату амонію рослини отримують ще один додатковий мезоелемент — сірку, до наявності якої в ґрунті ріпак дуже чутливий. З тим бажано здійснювати підгодівлю у два заходи.

Другу підгодівлю слід провести через 2–2,5 тижня внісши 50–60 кг/га д. р. азоту. Мета цієї підгодівлі — посилення галуження рослин і утворення гілок другого і наступних порядків. Брак доступного живлення в цей період спричиняє зниження загальної кількості стручків на рослині й насіння в них. На цьому етапі краще застосовувати карбамід чи аміачну селітру.

Використовуючи сульфат амонію як джерело сірки для ріпаку, таке підживлення слід проводити якомога раніше, адже це добриво вимагає високої вологості повітря для нормального своєчасного розчинення. Однак застосовувати карбамід ще складніше і проблематичніше. Ранньої весни процеси вивільнення й засвоєння азоту з цього виду азотних добрив відбуваються досить повільно, що може позначитися на динаміці росту рослин.

З іншого боку, амонійні й амідні добрива підкислюють ґрунт. За оптимальної для ріпаку кислотності ґрунтового середовища (рН>6,0) це сприяє підвищенню доступності для рослин мікроелементів, особливо марганцю. Тому, підбираючи азотні добрива, слід ураховувати особливості обох форм і дотримуватися балансу.

Взагалі в розрахунках весняних підживлень озимого ріпаку потрібно взяти до уваги низку важливих моментів. Звісна річ, що роль азоту як елемента живлення у формуванні врожайності насіння озимого ріпаку є дуже значною. Азот впливає на кількість зав’язей бічних пагонів рослин і квіток ріпаку. Але з тим надлишок азоту може спровокувати й зворотний ефект.

Позитивна дія азоту на посіви ріпаку встановлена до певної критичної норми — до 160 кг д. р./га. У разі ефективного засвоєння такої дози азоту ріпак утворює оптимальну кількість бічних пагонів на рослині (в середньому 6,5 шт.), а також — 24 стручки на головному пагоні й понад 90 — на бічних пагонах, і найбільшу масу 1000 насінин. Однак, зрозуміло, що це йдеться більше про оптимальні розрахунки, що істотно корелюються реальними ґрунтово-кліматичними умовами. І що досягти відмінних результатів вирощування цієї культури можливо тільки за умови балансу трьох основних елементів живлення: азоту, фосфору та калію.

ripak 7

Резерви зростання врожайності ріпаку за інтенсивної технології вирощування криються не в збільшенні кількості стручків, а в масі насіння. Маса 1000 насінин свідчить про «здоров’я» стручків і про вплив на них зовнішніх умов у період дозрівання (температури, вологості повітря). Так, збільшення маси 1000 насінин до 5,05 г дозволило б отримати врожайність насіння до 45 ц/га. Єдиний показник якості, який знижується зі зростанням норм азоту, — це вміст олії в насінні ріпаку.

На першому етапі планування азотного живлення на посівах озимого ріпаку слід ураховувати кілька чинників:

• плановану врожайність насіння;
• суму і розподілення опадів в осінньо-зимовий період;
• погодно-температурний режим навесні;
• щільність стеблостою восени та після відновлення вегетації навесні.

 

Норми внесення азоту визначають балансовим методом на основі вимірювання вмісту мінерального азоту в ґрунті навесні. Такі вимірювання здійснюють навесні перед самим початком відновлення вегетації за встановлення стабільної температури близько + 5 °С. За внесення органічних добрив або вирощування ріпаку після бобових культур дозу азоту можна зменшити без наслідків для планованої врожайності

Дозу азоту обов’язково знижують, якщо погодні умови у квітні гальмують розвиток рослин. У цих умовах завищена норма азоту, що не засвоїлася в повному обсязі, може спровокувати не зростання, а зниження врожайності.

На практиці за нижню межу густоти стояння рослин озимого ріпаку заведено вважати 20 шт./м². Виходячи з реальної густоти, коригується планована врожайність з точністю до 5 ц/га і вноситься перша доза азоту. Водночас вносять фосфор, який потрібен для стимуляції росту бічних пагонів.

Уже у фазу повної розетки вирішують про розмір другої підгодівлі азотом озимого ріпаку. У цю фазу можна найточніше визначити рівень майбутнього врожаю. Чим більшою є розетка, тим сильніше і краще вкоренилися рослини ріпаку, що сприяє посухостійкості рослин, особливо в травні.

Дефіцит азоту у фазу цвітіння рослин, якщо і спостерігається, то це не має великого значення для формування майбутнього врожаю. Набагато небезпечнішим може бути надлишок цього елемента, бо він провокує рослину на формування додаткових квітконосних пагонів, що відбувається внаслідок уже сформованих стручків. Тому строки внесення азоту слід планувати так, щоб на початок цвітіння озимого ріпаку позначилося зниження забезпеченості цим елементом.

Не слід забувати й про супутні листкові підживлення озимого ріпаку рідкими борними й марганцевими добривами, які рекомендується проводити у два заходи. Перший — у фазу бутонізації — початок цвітіння в нормі 150 г/га бору і 75 г/га марганцю спільно з інсектицидом проти квіткоїда, другий — у кінці цвітіння в нормі 150 г/га бору спільно з фунгіцидом.

 

Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 18 травня 2022
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
18 травня 2022
 17 травня 2022
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
17 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.