Весняна оборона
/
Агрономія Сьогодні
/
Понеділок, 19 березня 2012 15:59
Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин НААНУ
Рекомендації щодо захисту основних сільгоспкультур від бур’янів у вегетаційний період 2012 року
Невід’ємною частиною технологій вирощування сільськогосподарських культур і підвищення культури землеробства є контроль бур’янів - одна з ланок системи заходів, спрямованих на збільшення виробництва і поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
Бур’яни знижують урожай культурних рослин на 10-20%, а при порушенні агротехнічних рекомендацій ці втрати підвищуються до 30-40% і більше. Найчутливішими до бур’янів є просо, сорго, цукрові буряки, кукурудза, які можуть знижувати врожай при великій забур’яненості посівів до 70-80%, а то й взагалі призводити до повної загибелі посівів.
Зернові колосові культури
Різноманітні ґрунтово-кліматичні умови території України обумовлюють зональні відмінності в бур’яновій флорі посівів озимої пшениці. Поряд із загальнопоширеними бур’янами зустрічаються види, притаманні певній зоні.
Основними засмічувачами посівів озимої пшениці в умовах Лісостепу є ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчак березковидний, гірчак шорсткий, берізка польова, підмаренник чіпкий, зірочник середній, мак дикий, редька дика, суріпиця звичайна, гірчиця польова, сокирки польові, метлюг звичайний, пирій повзучий.
У Західній частині Лісостепу і Поліссі поширення мають такі бур’яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчиця польова, капуста польова, суріпиця звичайна, редька дика, зірочник середній, фіалка польова, гірчак березковидний, гірчак шорсткий, глуха кропива пурпурова, метлюг звичайний, пирій повзучий.
Основу весняного бур’янового угруповання посівів озимої пшениці становлять в умовах Степу ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, сухоребрик Льозеліїв, кудрявець Софії, амброзія полинолиста, хрінниця крупковидна, гірчак степовий звичайний, гірчак березковидний, лобода біла, курай руський, кривоцвіт польовий, жовтушник розчепірений, мак дикий.
Навесні для знищення зимуючих та озимих бур’янів у посівах озимих культур залежно від їх стану, щільності і механічного складу грунту, необхідно проводити боронування середніми або важкими боронами. Досить ефективними на грунтах усіх типів є застосування голчастих борін.
На ярих культурах
Посіви ярих зернових культур найбільш засмічуються такими злісними багаторічними коренепаростковими бур’янами, як осот рожевий і жовтий, берізка польова, багаторічними злаковими (пирієм), однорічними двосім’ядольними (лободою білою, редькою дикою, триреберником непахучим, щирицями, гірчаками).
Велике значення для контролювання бур’янів у посівах ярих культур мають агротехнічні заходи. Застосування різноглибинного обробітку грунту дисковими та лемішними лущильниками і високоякісна оранка сприяють знищенню до 70% коренепаросткових та 40% однорічних бур’янів. Часто вони не забезпечують оптимальної чистоти посівів, тому виникає необхідність у застосуванні гербіцидів.
Строки використання останніх слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. Якщо домінують однорічні двосім’ядольні бур’яни, посіви обробляють на початку кущення, багаторічні коренепаросткові - у фазі повного кущення. Засмічені багаторічними злаковими та коренепаростковими бур’янами площі обробляють до сівби одним із гербіцидів на основі гліфосату - раундап, гліфоган та інші.
При засміченні посівів двосім’ядольними бур’янами, чутливими до 2,4-Д застосовують: 2,4-дихлорфеноксиоцтову кислоту у формі диметиламінної солі, 600 г/л, 0,7-1,2 л/га, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислоту у формі диметиламінної солі, 685 г/л, 0,7-1,0 л/га, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислоту у формі диметиламінної солі, 500 г/л, 0,9-1,7 л/га, 2,4-Д, 344 г/л у кислотному еквіваленті + дикамба, 120 г/л у формі диметиламінної солі, 0,6-0,8 л/га, 2,4- Д 2-етилгексиловий ефір, 905 г/л, 0,5-0,7 л/га.
Якщо посіви засмічені стійкими до вказаних гербіцидів бур’янами, застосовують один із препаратів: амідосульфурон, 750 г/кг, 20 г/га, амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот мефенпірдиетил, 250 г/л, 0,9 - 0,1 г/га, бентазон, 480 г/л, 2,0-4,0, бентазон, 250 г/л + МЦПА, 125 г/л, 2,0-3,0 л/га, дикамби натрієва сіль, 750 г/кг, 0,1-0,2, дикамби диметиламінна сіль, 480 г/л, 0,15-0,3 л/га, диметиламінна сіль дикамби, 970 г/л, 0,07-0,25, триасульфурон, 41 г/кг + дикамби, 659 г/кг, 0,15, клопіралід, 750 г/кг,0,06-0,12 г/га, клопіралід, 300 г/л, 0,16-0,66 л/га, метсульфурон-метил, 600 г/кг, 8-10 г/га, метсульфурон-метил, 200 г/кг, 25-30 г/га, МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/кг, 0,9-1,5, тифенсульфурон-метил, 750 г/кг, 10-15 г/га+ПАР 200 мг/га, трибенурон-метил, 750 г/кг, 20-15 г/га, трибенурон-метил, 500 г/кг+метсульфурон-метил, 200 г/кг 15 г/га, тритосульфурон, 250 г/л + дикамба, 500 г/л, 0,15-0,2 + ПАР «Цитовет» - 0,2, феноксапроп-п-етил, 69 г/л + антидот, 1,0 л/га, флуроксипір, 250 г/л, 0,5-0,7 л/га, карфентразон-етил, 400 г/кг 37,5-50 г/га, 2-етилгексиловий ефір 2,4- Д , 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л, 0,4-0,6 л/га, 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 566 г/л + метсульфурон-метил, 6 г/л, 0,3-0,5
При підсіві до злакових культур бобових застосовується МЦПА у формі диметиламіну натрію, 500 г/л (0,8-1,4 л/га), бентазон, 480 г/л (2,0-4,0 л/га).
Кукурудза
Завдяки низькій конкурентоспроможності посіви цієї культури практично засмічені в усіх господарствах в середньому і сильному ступенях. Рівень засміченості переважно визначається способами обробітку грунту, чергуванням культур у сівозміні, строками сівби, добривами (в основному органічними, які вносились під попередню культуру).
В усіх регіонах вирощування культури домінуючими на полях є однорічні злакові (просо куряче, мишії). Серед багаторічних переважає пирій повзучий.
У Поліській зоні з однорічних найбільш злісних бур’янів найбільш вираженими є просо куряче, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, а з багаторічних - пирій повзучий, хвощ польовий.
У Лісостепу домінуючими є осоти, берізка польова, молочай верболистий, дескуренія Софії, мишій сизий та зелений, просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла, звичайна та жминдоподібна, амброзія полинолиста.
У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти - рожевий та жовтий, гірчак березковидний, хрінниця круповидна, гречка татарська, просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, пасльон чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста та інші.
Найбільш шкідливими бур’янами в посівах кукурудзи є амброзія полинолиста, будяк польовий (осот рожевий) та жовтий, берізка польова, гірчиця польова, лобода біла, щириця біла і звичайна, пирій повзучий, які знижують її врожайність на 30-50%.
Комплекс заходів із догляду за посівами кукурудзи розділяють на дві системи: інтенсивну (на основі застосування пестицидів) і маловитратну (без використання гербіцидів). Як одна, так і інша не можуть бути взаємовиключними, а в окремих випадках деякі із прийомів навіть доповнюють кожну із них.
Інтенсивна, енергонасичена технологія передбачає застосування ґрунтових (базових) і післясходових (страхових) гербіцидів. При умові ефективної дії ґрунтових препаратів, коли протягом 30 діб не спостерігається масового повторного відростання бур’янів, замість обприскування післясходовими гербіцидами в системі подальшого догляду можна обмежитись одніює міжрядною обробкою.
У разі розташування посівів кукурудзи після озимої пшениці по пару при невисокому рівні потенційної забур’яненості доцільно застосовувати безгербіцидну (механізовану) технологію догляду, яка передбачає виконання досходових, післясходових боронувань та міжрядних обробок. За умови розповсюдження коренепаросткових бур’янів додатково проводять обприскування посівів страховими гербіцидами. Запровадження різних технологічних систем дозволяє регулювати рівень виробничих витрат і палива на здійснення прийомів догляду за посівами.
В останні роки в більшості господарств кукурудза вирощується за інтенсивною технологією, при якій повністю або частково виключаються механічні прийоми догляду за посівами. Однак на незначних площах ця культура вирощується за загальноприйнятою механізованою технологією, основними елементами якої у контролі бур’янів є досходове і післясходове боронування, проведення міжрядних обробок із використанням різних пристосувань для знищення бур’янів у рядках.
При безгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його здійснюють з урахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеню й особливості забур’янення поля.
Хімічні заходи
Для одержання високих і сталих урожаїв кукурудзи необхідно поєднувати агротехнічні й хімічні заходи контролю за бур’янами. На сильно забур’янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур’янів, застосовують гербіциди.
Багаторічні злакові (пирій повзучий та інші), коренепаросткові у весняний період знищують похідними на основі гліфосату з нормами витрати 3-6 л/га. Препарати вносять по вегетуючих рослинах бур’янів за 2 тижні до висівання культури, при цьому потрібно виключити всі механічні обробки, крім ранньовесняного закриття вологи.
Контроль бур’янів у посівах кукурудзи - одне з найважливіших завдань у технологічному циклі вирощування цієї культури. І що раніше знищаться бур’яни, то більший потенціал урожайності буде забезпечено. Для забезпечення найкращих умов на ранніх стадіях росту культури застосовують ґрунтові гербіциди. Базові гербіциди використовують з урахуванням типу забур’яненості, агротехнічних та фінансових можливостей господарств.
Селективні досходові гербіциди на основі ацетохлору застосовують на посівах культури проти однорічних злакових та дводольних бур’янів. Головною вимогою для прояву високого гербіцидного ефекту грунтових препаратів є якісно проведений передпосівний обробіток грунту (великі груди збільшують площу поглинання, знижуючи ефективність препарату).
Після внесення гербіциду необхідно провести його заробку в грунт легкими або середніми боронами, а в умовах посухи провести ще й коткування для ущільнення грунту. Норма витрати препаратів залежить від типу грунту: на малогумусних, легких за механічним складом грунтах, доцільно використовувати мінімальну, а на суглинистих, важких із високим вмістом гумусу грунтах - максимально рекомендовану норму. Важливою умовою отримання ефективності є рівномірне внесення 200-300 л/га робочого розчину. Найкращий ефект досягається при внесені препарату в добре зволожений грунт та при випаданні опадів після обприскування.
Ґрунтові гербіциди на основі ізоксафлютолу, пендиметаліну, диметенаміду, метолахлору, S-метолахлору, S-метолахлору + атразину, S-метолахлору + тербутилазину, S-метолахлору + тербутилазину + мезотріону забезпечують практично повний захист посівів на ранніх етапах росту та розвитку культури від однорічних тонконогових і широкого спектра дводольних бур’янів.
Сумішеві препарати на основі S-метолахлору + атразину, S-метолахлору + тербутилазину мають у своєму складі два компоненти, тому контролюють значно ширший спектр дводольних бур’янів, ніж ацетохлорні препарати. За рахунок синергізму двох компонентів посилюється дія на злакові та дводольні бур’яни, подовжується термін захисної дії. Крім того, ці препарати не мають токсичного впливу на кукурудзу (тим самим покращують потенціал урожайності) і можуть бути використані на ділянках гібридизації.
Ще однією перевагою цих гербіцидів є можливість використати їх не тільки до сходів кукурудзи, а й після їх появи - до фази трьох-п’яти листків. Це дуже важливо в двох випадках: 1) якщо господарство має великі площі кукурудзи й не завжди встигає внести препарати до сходів; 2) під час посухи, коли є ризик погіршення дії грунтових гербіцидів.
За умов дефіциту вологи та наявності пророслих бур’янів, в тому числі й осотів, доцільно застосувати трикомпонентний препарат, до складу якого входять S-метолахлор, тербутилазин, мезотріон. Завдяки такому складу спектр контрольованих бур’янів стає ще ширшим, підвищується ефективність їхнього знищення, а захисна дія зберігається протягом 70-80 днів (це найтриваліший період серед грунтових гербіцидів).
Перевагою є те, що гербіцид знищує вже пророслі бур’яни, діє як страховий гербіцид, включаючи осоти, а потім контролює проростаючі рослини (наступні хвилі) як грунтовий гербіцид протягом 12 тижнів. У цей період вірогідність опадів зростає, дія препарату реактивується, значно скорочуються ризики зменшення ефективності грунтових гербіцидів у разі посухи. Цей препарат також не має фітотоксичної дії та може бути використаний на ділянках гібридизації. Гербіцид проявляє високу ефективність при застосуванні на рослинних рештках, що дає змогу вважати цей гербіцид базовим для No-till технологій.
Страховий захист
Страхова схема захисту агроценозу кукурудзи передбачає внесення гербіцидів по вегетуючих бур’янах. Необхідно підкреслити, що обробка насіннєвих посівів страховими гербіцидами повинна враховувати реакцію батьківських форм.
На відміну від більшості культур кукурудза стійка до багатьох гербіцидів. Широке застосування мають препарати з групи 2,4-Д. При їх використанні потрібно враховувати сортові особливості: скоростиглі і середньостиглі сорти обробляють у фазі 3-5 листків, пізні - 3-7 листків. При порушені строків і норм внесення гербіцидів рослини пошкоджуються, відбувається скручування листків і опорних коренів. Основними видами бур’янів, які чутливі до дії препаратів, є гірчиця польова, редька дика, грицики звичайні, талабан польовий, щириця звичайна, лобода біла, лутига розлога, амброзія полинолиста, волошка синя, галінсога дрібноквіткова, переліска однорічна, паслін чорний, хрінниця круповидна, горошок волосистий, празелень звичайна, сухоребрик лікарський, чина бульбиста, падалиця ріпаку і соняшнику, шпергель звичайний.
Особливості застосування: препарати можна використовувати разом з іншими пестицидами, регуляторами росту рослин і добривами; оптимальні умови застосування препаратів складаються за середньодобової температури від +12С до +25С; чутливішими до препаратів молоді бур’яни, які перебувають у фазі активного росту. Осот найбільш вразливий при досягненні висоти 10-15 см. Не рекомендується використовувати препарати на основі 2,4-Д у посівах культурних рослин, що знаходяться у стресовому стані (холод, посуха та інші негативні фактори).
При виборі гербіцидів потрібно враховувати метеорологічні умови: у дощову погоду краще застосовувати ефіри, у сонячну, теплу - препарати групи 2,4-Д.
Своєчасне визначення типу й ступеня засміченості площ кукурудзи створює передумови оптимального застосування хімічних і агротехнічних заходів боротьби з бур’янами.
Проти однорічних злакових та деяких двосім’ядольних бур’янів поля під кукурудзу в допосівний чи післяпосівний період обробляють одним із гербіцидів: Ацетохлор, 900 г/л, 1,5-3,0, Ацетохлор, 850 г/л, 1,5-2,5, Пендиметалін, 330 г/л, 3,0-6,0, Диметенамід, 900 г/л, 1,1-1,7, Метолахлор, 960 г/л, 2,6, S-метолахлор, 960 г/л, 1,6, Прометрин, 500 г/л, 2,0-4,0, S-метолахлор, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л,3,5-4,0, Ізоксафлютол, 750 г/кг,0,1-0,15,S-метолахлор, 400 г/л + атразин, 320 г/л, 4,0-4,5, S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л, 4,0-4,5.
Після сівби кукурудзи ефективним проти двосім’ядольних бур’янів та злакових є застосування гербіцидів: 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 500 г/л, 0,9-1,7, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 600 г/л, 0,7-1,5, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 720 г/л, 0,7-1,2, 2,4-Д, 344 г/л + дикамба, 120 г/л,1,5, 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л, у кислотному еквіваленті - 564 г/л, 0,7-0,8, 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 905 г/л, 0,6-0,7, 2,4-Д-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 850 г/л, 0,7- 0,8, 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л, 0,4-0,6, Амідосульфурон, 750 г/кг, 20-30, Бентазон, 480 г/л, 2,0-4,0, Римсульфурон, 500 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг, 20-25 + 200 мл/га ПАР, Тифенсульфурон-метил, 750 г/кг, 10 + ПАР або 15 без ПАР, Форамсульфурон, 300 г/кг + йодсульфурон-метил натрію, 20 г/кг + антидот-ізоксадифенетил, 300 г/кг, 150, Римсульфурон, 250 г/кг, 40-50 + 200 ПАР, Римсульфурон, 32,5 г/кг + дикамба, 609 г/кг, 307-385 + 200 ПАР, Просульфурон, 725-775 г/кг, 15-20, Нікосульфурон, 40 г/л, 1,0-1,25, Нікосульфурон, 750 г/кг, 0,04-0,08 + ПАР 0,5-1,0, Нікосульфурон, 630 г/л + тифенсульфурон-метил, 120 г/л, 0,06-0,08 + ПАР 0,25, Дикамба, 480 г/л, 0,4-0,6, Диметиламінна сіль дикамби, 970 г/л, 0,2-0,4, Тритосульфурон, 250 г/л + дикамба, 500 г/л, 0,2 + ПАР 0,2, Дикамби натрієва сіль, 600 г/кг + тифенсульфурон-метил, 60 г/кг, 0,20-0,25, Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот мефенпірдиетил, 250 г/л, 0,1 - 0,11, Мезотріон, 480 г/л, 0,2 - 0,25+ 0,2 ПАР, Клопіралід, 300 г/л, 1,0, Клопіралід, 750 г/л, 0,12-0,2, Флуроксипір, 250 г/л, 07-0,8.
Соняшник
Посіви цієї культури засмічуються переважно злаковими та двосім’ядольними бур’янами. Найбільшої шкоди вони завдають культурі в перший період розвитку, коли культурні рослини ростуть порівняно повільно.
Найпоширенішими засмічувачами посівів соняшнику з двосім’ядольних малорічних бур’янів є лобода біла, види щириці, гірчак березковидний; із багаторічних - осоти рожевий та жовтий, види молочаю, берізка польова. Односім’ядольні однорічні представлені плоскухою звичайною, мишієм сизим і зеленим, а багаторічні-пирієм повзучим.
Злакові та деякі двосім’ядольні бур’яни знищують обприскуванням грунту до сходів культури та після сівби препаратами: Ацетохлор, 900 г/л, 1,5-3,0, Пендиметалін, 330 г/л, 3,0-6,0, Імазамокс + Імазапір, 33 г/л +15 г/л, 1,0-1,2, Імазапір, 250 г/л, 0,2-0,22, Диметенамід, 900 г/л, 0,8-1,4, Трифлуралін, 480 г/л, 2,0-5,0, Ацетохлор+Пендиметалін, 900 г/л+330 г/л, 1,5 + 3,0-3,5, Метолахлор, 960 г/л, 1,2-1,6, Прометрин, 500 г/л, 2,0-4,0, Прометрин+Ацетохлор, 500 г/л + 900 г/л, 2,0-3,0 + 2,0, Метолахлор+Прометрин, 960 г/л+500 г/л, 1,2-2,0, Клетодим, 120 г/л, 0,4-0,8,1,4-1,8, Клетодим, 300 г/л, 0,25-0,4, 0,4-0,6, Флуазіфоп-П-бутил,150 г/л, 0,5-1,0, 1,0-2,0,Феноксапроп-П-етил, 69 г/л, 0,8-2,0, Хізалофоп-П-етил, 50г/л, 1,0-3,0, Хізалофоп-П-етил, 90 г/л, 0,6-0,9,1,0-1,5, Хізалофоп-Р-тефурил, 40 г/л, 1,0-1,25, 1,75-2,0, Тепралоксидим, 45 г/л, 1,2-2,3, Оксифлуорфен, 240 г/л, 0,8-1,0, Галоксифоп-R-метил, 104 г/л, 0,4-0,5, 0,8-1,0, Пропахізофоп, 100 г/л, 0,6-0,8, 1,0-1,2, Трибенурон-метил, 750 г/кг, 50 г/га +ПАР Тренд 200 мл/га, Флурохлоридон, 250 г/л, 2,0-3,0. Для десикації застосовують препарати на основі діючих речовин - ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л, 3,0, гліфосат, 450 г/л, 2,4, дикват, 150 г/л, 2,0-3,0, глюфосинат амонію, 150 г/л, 2,0 л/га.
Ріпак
Від комплексу бур’янів, що пригнічують посіви озимого ріпаку у ранні фази вегетації, зниження урожаю насіння сягає 20-25%, а при сильному забур’яненні і більше. Важливим показником, що характеризує особливості конкурентних відносин в агроценозі ярого ріпаку є знищення бур’янів у посівах протягом перших 30 днів після появи сходів культури.
Незважаючи на високу конкурентну спроможність щодо бур’янів внаслідок випереджаючого росту навесні, ріпак може сильно забур’янюватись. Найбільш шкодочинними бур’янами у посівах культуривважаються однорічні ярі - редька дика, гірчиця польова, лобода біла, жабрій звичайний, гірчак березкоподібний, гірчак шорсткий, щириця біла і звичайна, мак дикий, плоскуха звичайна, мишій сизий і зелений, амброзія полинолиста, глуха кропива стеблообгортаюча і пурпурова, галінсога дрібноквіткова; однорічні зимуючі - підмаренник чіпкий, суріпиця звичайна, талабан польовий, фіалка польова, грицики звичайні, триреберник непахучий, празелень звичайна, волошка синя; багаторічні - пирій повзучий, хвощ польовий, осот рожевий, берізка польова, кульбаба лікарська, полин гіркий, полин звичайний; ефемери - зірочник середній. Вони забирають у рослин ріпаку вологу й елементи живлення, засмічують насіння та підвищують його вологість.
На посівах застосовують як до сходові, так і після сходові гербіциди. Препарати і їхні норми витрат вибирають з урахуванням видового складу і чисельності бур’янів.
При наявності на полях видів будяків й осотів ефективно застосувати гербіциди суцільної дії на основі гліфосату. Раціонально використовувати також бакові композиції на основі гербіцидів з різними діючими речовинами. Наприклад, гліфосат + препарати на основі феноксиоцтової кислоти. Препарати суцільної дії на основі гліфосату та їх аналоги із нормами витрати 2,0-5,0 л/га застосовують для знищення комплексу бур'янів за 2-3 тижні до оранки. При цьому забороняється використовувати солому на корм тваринам, олію - у харчових цілях.
Оптимальними фазами розвитку рослин будяків та осотів, для одержання найбільш високого рівня дії гербіцидів, є формування розвинутих розеток (6-10 листків) і проходження у них активних ростових і обмінних процесів. Метою заходу є не забезпечення відмирання надземних однорічних частин у рослин багаторічних бур’янів, а повна загибель підземних (головних) багаторічних органів рослин.
Для надійного контролювання масової присутності на орних землях рослин берізки польової при формуванні молодих пагонів (довжиною від 15-20 см до фази цвітіння) доцільне використання захисної дії гербіцидів на основі гліфосату та похідних 2,4-Д і дикамби.
При застосуванні агротехнічних заходів і внесенні гербіцидів (до або після сівби ріпаку) забезпечується очищення поля від видів бур’янів, проти яких діє внесений препарат.
Застосовують ґрунтові препарати після вирівнювання поля комбінаторами. Заробляють у ґрунт з допомогою зчіплення важких борін чи культиватора КПС-4. Не бажано заробляти комбінаторами, оскільки гербіцид із грунтом може переміщуватись із вищих місць на нижчі, руйнуючи рівномірність його внесення. Високоякісний передпосівний обробіток грунту - важлива технологічна умова при вирощуванні ріпаку та інших дрібнонасінних культур.
Бур’яни, які завдають значних збитків урожаю культури, знищуються за умов економічної доцільності рекомендованими гербіцидами похідними метазахлору, трифлураліну, кломазону, а також грамініцидами: похідними галоксифоп-R-метилу; квізалофо-п-етилу; хілазофоп-П-етилу; клетодиму; тепралоксидиму з відповідними обмеженнями щодо подальшого використання сировини. Для передпосівного внесення застосовують трифлуралін, для раннього післяпосівного - метазахлор, кломазон і для пізнього післяпосівного - клопіралід.
Для досягнення максимального ефекту при застосуванні грунтових досходових гербіцидів потрібен якісний передпосівний обробіток грунту, відсутність грудок, вирівняна поверхня поля. Препарати на основі кломазону - унікальні ґрунтові гербіциди, котрі завдяки своїй високій розчинності у воді та високому рівню абсорбції грунтом, можуть швидше реагувати на появу ґрунтової вологи та легше проникати в рослину й перебувати довший період у прикореневій зоні бур'янів. Обприскування доцільно проводити протягом перших трьох днів після посіву або одразу.
При недостачі грунтової вологи після обприскування рекомендується провести коткування грунту кільчасто-шпоровими котками. Для розширення спектра дії проти злакових бур’янів рекомендується застосування похідних кломазону в баковій суміші з ґрунтовим гербіцидом на основі діючої речовини S-метолахлор.
Необхідно звернути увагу на значне поширення у посівах в останні роки такого злісного бур’яну, як підмаренник чіпкий. Він має яру й озиму форми, тому захист культури від нього має включати як агротехнічні, так і хімічні заходи, проводитися завчасно, по попереднику. Для цього на зернових культурах застосовують гербіциди, похідні амідосульфурону+йодосульфурон-метил натрію+антидот, флуроксипіру та інші, які знищують підмаренник. Безпосередньо на посівах ріпаку проти підмаренника чіпкого використовують препарати на основі діючих речовин трифлураліну, метазахлору, а також кломазону.
Зернобобові культури сильно засмічуються всіма видами однорічних і багаторічних бур’янів через низьку конкурентоспроможність на ранніх фазах розвитку.
Ефективним заходом контролю бур’янів у посівах однорічних бобових культур є до- і післясходове боронування. Перше проводиться через 3-6 днів після сівби, коли довжина проростка не перевищує 1,5 см, друге - за висоти бур’яну 8-10 см у фазі 3-4 листків гороху; 3-4 трійчастих листків люпину; першого трійчастого листка сої.
Боронування після появи сходів проводять легкими або середніми боронами на невеликій швидкості руху агрегату, поперек рядків. Як правило, боронують у суху погоду і в другій половині дня, коли у рослин спадає тургор.
Горох
Найбільш поширеними бур’янами із малорічних на горосі є лобода біла, щириця звичайна, редька дика, вівсюг звичайний, мишій зелений, мишій сизий, плоскуха звичайна; із багаторічних - осот жовтий (шорсткий) (Sonchus asper (L.) Hill), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), осот рожевий, пирій повзучий, берізка польова, свинорий пальчастий.
Проти однорічних бур’янів після посіву використовують прометрин (2,0 кг/га), до сівби або до сходів застосовують метолахлор (1,6 л/га), Двосім’ядольні в цей період або до сходів чи після них (фаза 3-6 листків культури) знищують імазетапіром, 100 г/л (0,5-0,75 л/га), у фазі 5-6 листків культури проти двосім’ядольних застосовують бентазон, 480 г/л (3,0 л/га). Проти однорічних та багаторічних злаків застосовують хізалофоп-п-тефурил, 40 г/л (1,0-2,0 л/га), клетодим, 240 г/л (0,4-1,6 л/га).
Соя
Домінуючими засмічувачами посівів є однорічні види бур’янів. Злакові представлені мишіями та курячим просом. Переважаючими представниками двосім’ядольних бур’янів є лобода біла, ромашка непахуча, талабан польовий, щириця звичайна. Із багаторічних видів бур’янів поширені осоти рожевий та жовтий.
Із грунтових гербіцидів до або після сівби проти однорічних злакових та деяких двосім’ядольних вносять гербіциди: трифлуралін, 480 г/л (2,0-5,0), ацетохлор, 900 г/л (1,5-2,0 л/га), S-метолахлор, 960 г/л (1,2-1,6 л/га), диметенамід – П, 720 г/л (0,8-1,4 л/га), ацетохлор, 900 г/л (1,5-3,0 л/га), ацетохлор, 850 г/л (1,5-2,5 л/га).
Проти однорічних двосім’ядольних і злакових бур’янів застосовують метрибузин, 700 г/л (0,5-0,7 кг/га), прометрин, 500 г/л (3,0-4,0 л/га), імазетапір, 100 г/л (0,5-1,0 л/га). Проти однорічних у фазі 2-4 листків бур’янів і багаторічних злаків за висоти 10-15 см використовують хізалофоп-П-етил, 50 г/л (1,0-2,0 проти однорічних злаків, 2,0-3,0 л/га - проти багаторічних). Проти однорічних злакових бур’янів у фазі 2-4 листків та багаторічних за висоти 10-15 см проводять обробку флуазіфоп-П-бутил, 150 г/л (0,5-1,0 проти однорічних злаків, 1,0-2,0 л/га - проти багаторічних).За висоти бур’янів 3-5 см використовують клетодим, 120 г/л (0,4-0,8 проти однорічних злаків, 1,4-1,8 л/га - проти багаторічних) або хізалофоп-П-тефурил, 40 г/л (1,0 проти однорічних злаків, 1,5-2,0 л/га - проти багаторічних). Проти однорічних двосім’ядольних бур’янів застосовують тифенсульфурон-метил, 750 г/л (6-8 г/га + ПАР Тренд 90 200 мл/га), бентазон, 480 г/л, імазамокс, 40 г/л (0,75-1,0), імазетапір, 450 г/кг+хлоримурон-етил, 150 г/кг (0,1).
Льон-довгунець дуже повільно росте на початку вегетації, що сприяє масовій появі всіх видів однорічних бур’янів, спочатку - двосім’ядольних, пізніше - більш теплолюбивих мишиїв та проса курячого. З багаторічних дошкуляють пирій повзучий, осоти.
Із грунтових гербіцидів весною до сівби з негайною заробкою проти однорічних злакових вносять гербіцид трифлуралін, 480 г/л (2,0-5,0 л/га). Двосім’ядольні бур’яни знищують бентазоном, 480 г/л (1,5-3,0 л/га), МЦПА у формі диметиламінної солі, 500 г/л, (0,7-1,2 л/га), МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л, (0,5-0,75 л/га). Проти однорічних та багаторічних злаків застосовують хізалофоп-п-етил, 50 г/л (2,0-3,0 л/га), клетодим, 240 г/л (0,2-0,8 л/га + ПАР 0,6-2,4 л/га). Обробка посівів проводиться в фазі «ялинки» при висоті рослин 4-10 см.
Картопля
Найбільш поширеними бур’янами є пирій повзучий, хвощ польовий (у Поліссі), осоти (рожевий, жовтий), берізка польова, щавель горобиний, свиріпа, гірчиця польова, редька дика (у Поліссі, Лісостепу), види лободи, сизий та зелений мишії, види щириці, плоскуха звичайна.
Проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів до сходів культури вносять у грунт метрибузин,700 г/кг (1,4-1,6 кг/га), прометрин, 500 г/л (2,0-5,0 л/га).
При висоті культури 10-25 см проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур’янів застосовують римсульфурон, 250 г/кг (50 г/га + ПАР), проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів, у тому числі пирію - хізалофоп-п-етил, 50 г/л (2,0-3,0 л/га), флуазифоп-П-бутіл, 150 г/л (0,5-1,0 проти однорічних злаків, 1,0-2,0 л/га - проти багаторічних).
Цукрові буряки
Основними видами, які становлять у структурі 70-75%, є двосім’ядольні: лобода біла, щириця колосиста, гірчак розлогий, гірчак березковидний, талабан польовий та інші капустяні, паслін чорний, ромашка непахуча, осоти. Частка односім’ядольних - куряче просо, мишій сизий і зелений, пирій повзучий та інші сягає 25-30% у структурі бур’янів.
Особливу увагу слід приділити знищенню у посівах буряків однорічних злакових, багаторічних бур’янів, і таких, що створюють велику засміченість грунту - щириці колосистої, пасльону чорного, дурману, осоту польового, пирію повзучого та інших.
Під передпосівний обробіток грунту проти однорічних злакових та деяких дводольних вносять S-метолахлор, 960 г/л (1,0-1,6 л/га) або диметенамід-П,720 г/л, (0,8-1,4 л/га). Проти однорічних дводольних бур’янів вносять із заробкою метамітрон, 700 г/л (5,0-6,0 кг/га). Обприскування десмедифам, 71 г/л+фенмедифам, 91 г/л+етофумезат, 112 г/л (6,0 л/га) проводять у фазі 2-4 справжніх листків культури, у фазі сім’ядолей культури його застосовують із нормою витрати 2,0 л/га. Друге обприскування пздійснюють через 5-7 днів (2 справжніх листки у культури). Обприскування трифлусульфурон-метил, 500 г/кг (30 г/га + ПАР ) проводять по сходах культури проти однорічних дводольних бур’янів. Проти однорічних дводольних та багаторічних коренепаросткових застосовують клопіралід, 300 г/л (0,3-0,5 л/га) при появі 1-3 пар справжніх листків культури.
Система захисту буряків цукрових від бур’янів у передових господарствах базується на раціональному поєднанні захисної дії грунтових гербіцидів та посходових. Через те, що найпроблемнiшими на посiвах цукрових буряків є дводольнi бур’яни, передусім слiд зосередити увагу на їх ефективному контролюваннi.
Найбiльш селективним щодо рослин культури i препаратом, що має широкий спектр дiї на дводольнi види бур’янiв, є хлоридазон, 520 г/л. Норма внесення гербiциду в грунт становить 2,0-3,0 л/га. Навiть iстотне перевищення рекомендованих норм внесення (хоча це економiчно недоцiльно) не пригнiчує рослини культури.
Гербіциди грунтової дії на основі метолахлору є ефективним засобом захисту посівів цукрових буряків на початку вегетації. На грунтах легкого механічного складу і невисокої ємкості грунтового поглинального комплексу (вміст гумусу в межах 3-4%) застосовується мінімальна норма, підвищена на суглинкових і важких із вмістом гумусу 4-5% та торфяниках. Оптимальним способом застосування гербіцидів є внесення препаратів у грунт із загортанням під передпосівну культивацію або після сівби культури, але до появи сходів рослин.
Проти однорічних і багаторічних злаків у фазі 3-6 листків бур’янів використовують галоксифоп-R-метил, 104 г/л (0,5-1,0 л/га), хізалофоп-п-етил, 50 г/л (1,0-2,0 проти однорічних злаків, 2,0-3,0 л/га - проти багаторічних). Проти однорічних злакових бур’янів у фазі 2-4 листків та багаторічних за висоти 10-15 см проводять обробку флуазифоп-П-бутіл, 150 г/л (0,5-1,0 проти однорічних злаків, 1,0-2,0 л/га - проти багаторічних).
Якщо на період внесення гербіцидів температура повітря сягає понад 24?С і спостерігається низька вологість, посходові препарати застосовувати після 17 години, норму знизити на 5-10%.
Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин НААНУ
Рекомендації щодо захисту основних сільгоспкультур від бур’янів у вегетаційний період 2012 року
Невід’ємною частиною технологій вирощування сільськогосподарських культур і підвищення культури землеробства є контроль бур’янів - одна з ланок системи заходів, спрямованих на збільшення виробництва і поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
Бур’яни знижують урожай культурних рослин на 10-20%, а при порушенні агротехнічних рекомендацій ці втрати підвищуються до 30-40% і більше. Найчутливішими до бур’янів є просо, сорго, цукрові буряки, кукурудза, які можуть знижувати врожай при великій забур’яненості посівів до 70-80%, а то й взагалі призводити до повної загибелі посівів.
У Поліській зоні з однорічних найбільш злісних бур’янів найбільш вираженими є просо куряче, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, а з багаторічних - пирій повзучий, хвощ польовий. Особливості застосування: препарати можна використовувати разом з іншими пестицидами, регуляторами росту рослин і добривами; оптимальні умови застосування препаратів складаються за середньодобової температури від +12С до +25С; чутливішими до препаратів молоді бур’яни, які перебувають у фазі активного росту. Осот найбільш вразливий при досягненні висоти 10-15 см. Не рекомендується використовувати препарати на основі 2,4-Д у посівах культурних рослин, що знаходяться у стресовому стані (холод, посуха та інші негативні фактори). Із грунтових гербіцидів до або після сівби проти однорічних злакових та деяких двосім’ядольних вносять гербіциди: трифлуралін, 480 г/л (2,0-5,0), ацетохлор, 900 г/л (1,5-2,0 л/га), S-метолахлор, 960 г/л (1,2-1,6 л/га), диметенамід – П, 720 г/л (0,8-1,4 л/га), ацетохлор, 900 г/л (1,5-3,0 л/га), ацетохлор, 850 г/л (1,5-2,5 л/га). Схожі матеріали (за тегом)
20 квітня 2024
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Команда шеф-кухаря та ідеолога проєкту Cult Food Євгена Клопотенка презентувала оновлений збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, який розроблено на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування, яка реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
20 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
