На формування білка в зерні великий вплив чинять погодні умови. В помірно посушливі роки зерно пшениці озимої містить вищу кількість білка, але слід зазначити, що за зменшення запасів вологи в ґрунті, зростання вмісту білка зберігається, допоки їх значення в метровому шарі становить не менше як 70–80 мм. За подальшого зменшення запасів вологи формується мілке та щупле зерно, що негативно впливає як на врожай, так і на низку технологічних показників (натура зерна, вихід борошна тощо). Особливо чітко це проявляється за умов низької відносної вологості повітря та підвищеного температурного режиму в період наливання зерна.
Серед комплексу заходів, спрямованих на одержання якісного зерна пшениці озимої, важливе місце посідає організація максимально стислого в строках збирання цієї культури.
Дослідження свідчать про те, що перестоювання пшениці на корені 10–12 діб, а також тривале перебування у валках за несприятливих умов призводять до істотного погіршення показників якості.
За результатами досліджень Інституту сільського господарства степової зони, перестоювання пшениці на корені до 5–10 діб спостерігалося значне зниження таких показників, як склоподібність і маса 1000 зернин. Ці показники різко погіршуються вже після випадання 1–2 дощів на посіви достиглої пшениці. А вже через 20 діб під впливом різних метеорологічних чинників шкідників і хвороб спостерігалося суттєве зниження таких показників, як масова частка білка та клейковини.
За умов вологої погоди та перестоювання пшениці може спостерігатися поширення хвороб, які призводять до почорніння зародка, збільшення частки зараженого зерна та його проростання в колосі.
За умов спекотної погоди в післязбиральний період (вересень, жовтень) температура зовнішнього середовища довгий час не знижується до достатнього рівня. За таких умов фізіологічні процеси в зерні в складських приміщеннях не припиняються. Достатньо інтенсивно відбуваються процеси дихання, і зерно втрачає запаси речовин. Окрім виділення СО2 під час дихання виділяється велика кількість води, частина якої потрапляє у повітря, а частина осідає на поверхні зерна та зволожує його. Це призводить до посилення дихання та самозігрівання. Тому зростає важливість забезпечення відповідного температурного режиму під час зберігання зерна.
Залежно від показників якості зерно м’якої пшениці поділяють на чотири класи. Зерно твердої пшениці залежно від показників якості поділяють на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці наведено в наступних таблицях.
М’яку пшеницю 1–3 класів використовують для продовольчих (переважно в борошномельній і хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю 4-го класу використовують на продовольчі й непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника в зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які є не обов’язковими (некласоутворювальними): вміст зернин, ушкоджених клопом-черепашкою, сила борошна за альвеографом, індекс седиментації, тощо відповідно до чинних методик.
Для не обов’язкових показників зерна пшениці м’якої рекомендуються значення:
• пошкодження зерна клопом-черепашкою не більше як 1% — для зерна 1-го класу, 2% — для зерна 2–3 класів, не обмежено — для 4-го класу;
• сила борошна в одиницях альвеографа не менша за 220 — для зерна 1-го класу, 160 — для зерна 2-го класу, 130 — для зерна 3-го класу, не обмежено — для 4-го класу.
Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути здоровим, не зіпрілим та без теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо); мати властивий зерну колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.
Показники якості зерна твердої пшениці
Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для зерна м’якої пшениці 1–3 класів дозволено перший і другий ступені, для 4-го класу — будь-який ступінь знебарвленості.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна м’якої пшениці хоча б за одним показником її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини мінімальним вимогам 1–3 класів пшеницю переводять у 4-й клас за умови дотримання вимог до інших показників якості.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний за якістю клас.
За згодою суб’єктів підприємницької діяльності вологість зерна та вміст домішок у зерні пшениці допускають вище від граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях цього стандарту.
У разі невідповідності граничній нормі якості зерна пшениці мінімальним нормам 4-го класу для м’якої і 5-го класу для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності.
Показники якості зерна м’якої пшениці
Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування й імпортування встановлюють у контракті (угоді) між постачальником і покупцем.
Залишкові кількості пестицидів у зерні пшениці не мають перевищувати норм, передбачених МБТиСН 5061 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000.
Уміст радіонуклідів у зерні пшениці не має перевищувати рівнів, установлених ГН 6.6.1.1-130.
На полях, де передбачається одержання якісного зерна, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий обмолот. На току зерно з крайових смуг складують окремо.
Насамперед у стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом й іншими хворобами зерна.
На забур’янених площах і тих, що нерівномірно дозрівають, доцільно застосовувати десикацію рослин. На товарних посівах за 2–2,5 тижні до збирання застосовують гербіциди суцільної дії: Раундап (3 л/га), Гліфоган (3 л/га), Домінатор (3 л/га), Вулкан (3 л/га), Космік (3 л/га), Ураган (3 л/га), Ураган форте (1,5-2,0 л/га). Посіви обробляють одним із десикантів за вологості зерна не більше як 30%. Серед інших гліфосатів вирізняється Ураган форте — він діє у 1,5–2 рази швидше.
Проведення десикації дозволяє полегшити й пришвидшити збирання, зменшити втрати зерна у 2–3 рази, знизити собівартість зерна завдяки економії енергоносіїв. Десикація також забезпечує захист посівів наступних у сівозміні культур від багаторічних бур’янів.
На насінницьких посівах гербіциди суцільної дії для десикації застосовувати не можна — відбувається зниження схожості на 30%. Тут доцільніше використати Баста 150 (1–2 л/га), Реглон Супер (1,5 л/га).
Жнива, залежно від погодних умов, можна розпочинати через 5–10 днів після застосування десикантів. Горох обробляють за пожовтіння 70–75% бобів. Застосування Раундапу на зернових культурах забезпечує зниження вологості зерна з 30 до 14,5–16%, що й потрібно для його швидкого збирання без втрат та якісного зберігання.
Повітряно-теплова обробка зерна гороху забезпечує знищення збудників аскохітозу, бактеріозу, фузаріозу, пероноспорозу та підвищує схожість насіння. На зберігання засипати насіннєвий матеріал можна тільки після аналізу на зараження гороховим зерноїдом. У разі виявлення більше як 10 жуків на 1 кг зерна його знезаражують.
Знезараження гороху слід починати через 40–45 днів після збирання й закінчити фумігацію не пізніше другої декади вересня (до масового вильоту жуків зерноїда з насіння). Для фумігації зерна застосовують Фостоксин, Магтоксин, Метабром 980.
Післяжнивне лущення стерні, своєчасне знищення сходів падалиці та бур’янів у серпні-вересні — найважливіші агротехнічні заходи знищення шкідників, збудників хвороб і бур’янів, які розвиваються після збирання хлібів. Це сприяє покращенню фітосанітарного стану посівів.
Назар УМРИХІН, завідувач науково-технологічного відділу рослинництва
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, старший
науковий співробітник, дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Юлія КОРШУНОВА, завідувачка вимірювальної лабораторії ІСГС НААН
Тетяна МОСТІПАН, старша наукова співробітниця лабораторії
кормовиробництва та фітопатології ІСГС НААН, експертка-дорадниця
з питань інтегрованого захисту рослин
