Нині в короткоротаційних сівозмінах вкрай потрібна однорічна посухостійка бобова культура з функціями постачальника органічної речовини — азоту, а на солонцюватих ґрунтах — з меліоративними властивостями. Тому і виникла потреба у веденні насінництва буркуну білого однорічного. Це посухостійка рослина, дуже приваблива для багатоцільового використання у жорстких умовах Півдня України. Сортовий ресурс цієї культури в Україні практично відсутній. Так сьогодні в «Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні» внесено тільки один сорт буркуну білого однорічного Південний селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН, що є недостатнім для ефективного використання генетичного потенціалу цієї рослини та відтворення насіннєвого матеріалу.
Як отримати високі врожаї буркуну
Найнадійнішим шляхом одержання високих урожаїв насіння буркуну білого однорічного є удосконалення технології його вирощування, що базується на науково обґрунтованих елементах агротехніки. Зокрема, оптимізація строків сівби, норм висіву та системи захисту від шкідників, хвороб рослин і бур’янів у насіннєвих посівах. У формуванні високопродуктивного посіву буркуну білого однорічного велика роль належить сорту, тому повна реалізація врожайного потенціалу можлива тільки за створення сприятливих умов вирощування, виконання всіх заходів, що повністю задовольняють вимоги цього сорту.
Метою досліджень було з’ясувати особливості формування продуктивності й урожайності кондиційного насіння буркуну білого однорічного залежно від біологічного потенціалу досліджуваного генотипу, строків сівби, норм висіву та застосування гербіцидів за різних норм їх внесення в умовах Півдня України.
Дослідження проводили протягом 2015–2017 рр. в умовах дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН у відділі первинного та елітного насінництва. ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий середньосуглинковий, слабкосолонцюватий, ґрунтоутворювальною породою якого є льосовидний суглинок, збагачений на вапно та гіпс, порівнюючи з нижчими шарами, а також має досить велику щільність, типовий для зони Півдня України. В темно-каштанових ґрунтах валовий уміст елементів живлення нижчий за чорноземи: азоту — 0,112–0,164%, фосфору — 0,068–0,090%, калію — 2,10–2,33%. Уміст рухомих форм азоту низький, фосфору — середній, калію — середній і підвищений.
Вплив примхливої погоди
У роки проведення досліджень погодні умови значно відрізнялися за кількістю атмосферних опадів та їхнім розподіленням у період вегетації рослин, за температурним режимом і відносною вологістю повітря. Навесні 2015 року спостерігали різке коливання між денними (плюсовим) і нічними (мінусовими) показниками температури в межах 15–20 ºC і більше (рис. 1).
Рис. 1. Показники середньодобової температури повітря, опадів і відносної вологості повітря за 2015 рік
Волога в ґрунті й далі нагромаджувалася внаслідок опадів попереднього періоду, а також завдяки 55,7 мм опадів, що випали в березні. Березень і початок квітня були холодними, а в ІІІ декаді квітня, хоча і відбулося швидке наростання температури до 12–15 ºC, але різких коливань температури не спостерігали. Квітень характеризувався прохолодною погодою з істотними опадами, сильними вітрами та заморозками. Максимальна температура підвищувалась у повітрі від 17 до 23,5 °С, на поверхні ґрунту — від 28,5 до 51 °С. Середня температура повітря за місяць становила 9,3 °С. Опадів за місяць випало 68,8 мм за норми 33,0 мм. Істотні опади сприяли накопиченню вологи в ґрунті. Максимальна швидкість вітру сягала 11–19 м/с. Травень характеризувався теплою, з помірними опадами погодою. Середня декадна температура повітря становила 19,6 °C тепла, що на 2,2 °С вище від норми. На кінець травня випало 70,7 мм опадів за норми 13 мм.
Літо було помірно спекотним, із суттєвими опадами у вигляді нерівномірних злив. Значна кількість опадів — 104,6 мм випала в липні. Середньомісячна температура повітря за літній період становила 22,5 °C, що на 1,5 °C вище від норми. Максимальна температура повітря підвищувалася до 38,6 °C, мінімальна знижувалась до 11,4 °C. Опадів за літній період випало 155,0 мм. У третій декаді серпня спостерігали спекотну суху погоду, а відсутність атмосферних опадів сприяла утриманню недостатніх запасів вологи та значному висиханню верхніх шарів ґрунту.
Вересень характеризувався теплою без суттєвих опадів погодою. Висока температура понад 30 °C трималася шість днів. У денні години максимальна температура підвищувалась до 35,3 °C, поверхня ґрунту прогрівалася до 58,0 °C — це були найвищі максимуми за всі роки проведення спостережень. Мінімальна температура повітря у нічний час знижувалась до 7,4 °C, на поверхні ґрунту — до 7,0 °C тепла. Опадів випало 4,6 мм, або 28% норми. Загалом осінній період 2015 року був відносно сухим і теплим.
Зимовий період 2015–2016 рр. характеризувався прохолодною з опадами погодою. У січні протягом семи днів спостерігали сильну ожеледь. Уже на кінець січня кількість опадів досягла 67,3 мм, що становить 204%. За зимовий період середньомісячна температура коливалася від плюс 2,3 до мінус 3,6 °C, що на 0,6 °C нижче від кліматичної норми. В третій декаді лютого спостерігали аномальну теплу погоду без істотних опадів. Максимальна температура повітря підвищувалась до 13 °C тепла, на поверхні ґрунту до 22,3 °C.
У першій декаді березня 2016 року спостерігали теплу погоду з опадами у вигляді мряки й дощу. Середня температура повітря становила 7,8 °C, що на 7,9 °C вище від норми, опадів випало 9,4 за норми 6 мм. (рис. 2).
Рис. 2. Показники середньодобової температури повітря, опадів і відносної вологості повітря за 2016 рік
Друга декада березня характеризувалася прохолодною без суттєвих опадів погодою, з тим середня температура повітря була майже у два рази вищою від норми й становила 4,3 °C, випадіння опадів було незначним і становило 0,3 мм за норми 9 мм. У третій декаді березня спостерігали теплу з опадами погоду, їх кількість становила 9,8 мм за норми 11 мм. У першій декаді квітня хоча і відбулося швидке наростання температури до 15–25 °C, але різких коливань не спостерігали. Загалом утворилися сприятливі умови для сівби культури. Друга та третя декади квітня характеризувалися теплою з опадами погодою, що стало доброю передумовою подальшого росту й розвитку рослин буркуну білого однорічного. За весняний період максимальних показників температура повітря досягла в травні та становила 26,9 ºС, мінімальні температурні значення було зафіксовано під час короткочасних приморозків у другій декаді березня — мінус 5,8 °C (20 березня). Опадів за весняний період випало 211,4 мм за норми 101 мм, або 209,3%; у квітні — 68,8 мм, а в травні — 86,9 мм.
Літо було спекотним і посушливим, середньомісячна температура найтеплішого місяця — липня становила 24,4 °C, а в окремі дні вона доходила до 38 °C і більше. Такі високі температурні показники призводили до незначного пригнічення ростових процесів рослин культури. Опади випадали переважно у вигляді злив, але волога швидко випаровувалася й не забезпечувала глибокого зволоження ґрунтів. На момент збирання врожаю буркуну в третій декаді серпня спостерігали теплу без опадів погоду.
Перша й друга декади вересня характеризувалися сухою та теплою погодою. Середньомісячна температура повітря за період становила 18,7–22,0 °C. Максимальна температура повітря підвищувалась до 31,4 °C (6 вересня), мінімальна — знижувалась до 7,9 °C (20 вересня). Опадів до моменту збирання буркуну білого однорічного не спостерігали.
Перша і друга декади березня 2017 року були схожими за температурними режимом і кількістю опадів. Середньодобова температура коливалася в межах 6,6–6,7 ºС, що було вищою за середньорічну на 4,2–6,7 ºС (рис. 3). Кількість опадів у вигляді дощу та мряки не перевищувала позначки 5 мм. В третю декаду місяця середньодобова температура повітря досягала позначки 8,3 ºС, а на глибині ґрунту 5 см — 9,2 ºС, 10 см — 8,9 ºС. Опадів випало 1,4 мм, що становило 13% декадної норми. Такі умови дали можливість розробити поверхню ґрунту і своєчасно провести сівбу буркуну.
Рис. 3. Показники середньодобової температури повітря, опадів і відносної вологості повітря за 2017 рік
У першу декаду квітня середньодобова температура становила 9 °C, що було вище від середньорічної на 6,2 °C. У кінці декади пройшли дощі (16,7 мм), що припали на післяпосівний період ІІ строку сівби буркуну.
Початок другої декади квітня був теплим, без суттєвих опадів, у кінці декади температура знизилась до 2,8 ºС, внаслідок чого середньодобова позначка температури становила 8,2 ºС, що було на 1,3 ºС нижче від норми. Враховуючи погодні умови та прогноз Херсонської метеослужби, сівбу ІІІ строку провели до дощів (14.04). Опадів за декаду випало 50,08 мм, або 462% норми. На початку третьої декади квітня знову пройшли дощі (20,4 мм), середньодобова температура дещо знизилась, на 1,3 °C нижче від норми, й становила 10,6 ºС.
Подальшим розвиток погодних умов був типовим для спекотного і посушливого літа Півдня України. Якщо в травні середньодобова температура не мала суттєвих коливань, як порівняти до середньобагаторічних показників, і за місяць випало 25,6 мм опадів, то в червні, липні та серпні середньодобова температура становила 26–29 ºС, що перевищувала середньобагаторічну на 0,1–3,1 ºС. Особливо були спекотними липень і серпень, коли максимальна температура сягала 36,8–40 ºС. На фоні такого температурного режиму опадів випало у червні всього — 10,3 мм, у липні — 39,8, серпні — 4,8 мм.
Найкращий період для рослини
Таким чином, у 2017 році в першій половині вегетаційного періоду буркуну білого однорічного за березень-травень склалися сприятливі погодні умови для отримання повноцінних сходів, росту й розвитку рослин культури. У другій половині вегетаційного періоду за червень-серпень унаслідок підвищення температури й обмеженого надходження опадів від цвітіння й до кінця вегетації створилася спекотна та суха погода, що надалі значно вплинуло на цвітіння культури та формування насіннєвої продуктивності.
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень достатньою мірою відбивають агроекологічні та кліматичні ресурси Півдня України, що дозволяє одержані експериментальні дані, висновки та рекомендації виробництву використовувати в господарствах зони зрошення.
Раїса ВОЖЕГОВА, академік НААН
Анатолій ВЛАЩУК, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб.
Олеся ДРОБІТ, канд. с.-г. наук
Олександр МІСЄВИЧ, канд. с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН, м. Херсон
