Санін Ю.В.
Мікроелементи є складовою частиною ґрунту, повітря та рослин і всього навколишнього середовища й беруть участь у всіх хімічних та фізіологічних процесах їх розвитку та формуванню урожаю.
- Бор забезпечує стійкість до хвороб та збільшує урожайність і його якість. Покращує синтез та переміщення вуглеводів, відіграє важливу роль у процесах ділення клітин та синтезі білку. Бор посилює ріст пилкових трубочок та проростання пилку, збільшуючи кількість квіток і плодів.
- Мідь бере участь у фотосинтезі та утворенні ензимів, входить до складу білків та ферментів. Посилює засвоєння азоту та забезпечує високий урожай.
- Марганець бере участь у процесах фотосинтезу, утворення хлорофілу та синтезі білку, збільшує цукристість плодів та овочів, прискорює розвиток рослин і їх плодоношення.
- Молібден бере участь у синтезі вітамінів і хлорофілу та у вуглеводному обміні речовин. Сприяє біологічній фіксації азоту та збільшенню вмісту білку в продукції.
- Цинк активує діє ферментів, бере участь у фотосинтезі, перетворенні крохмалю та азоту. Під впливом цинку збільшується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин.
- Залізо бере участь в утворенні хлорофілу і білків.
Без мікроелементів принципово неможливе повноцінне засвоєння основних добрив (азоту, фосфору і калію) рослинами. Дефіцит мікроелементів порушує обмін речовин та хід фізіологічних процесів у рослині. Мікроелементи сприяють синтезу в рослинах повного спектра ферментів, які дозволяють інтенсивніше використовувати енергію, воду й макроелементи.
Тільки завдяки збалансованому застосуванню добрив, що містять мікроелементи, можливо отримати максимальний урожай належної якості, що генетично закладений у насінні сільськогосподарських культур. Нестача мікроелементів у доступній формі у ґрунті призводить до зниження швидкості протікання процесів, що відповідають за розвиток рослин. У кінцевому результаті це провокує втрату урожаю, його класності та незадовільних органолептичних властивостей.
Рослини, що належним чином забезпечені мікроелементами, значно краще споживають та засвоюють основні добрива (на 10-30%), відмінно розвиваються та краще протистоять хворобам, шкідникам, заморозкам, засухам та іншим стресовим чинникам.
Нестачу мікроелементів важко виявити, але коли ми все-таки бачимо явні ознаки дефіциту того чи іншого мікроелементу, рослині вже завдано непоправимої шкоди, ріст і розвиток рослин уже затримано, на належний урожай та його якість - годі й сподіватись.
Найефективніший метод внесення мікроелементів – позакореневе живлення протягом вегетації шляхом обприскування рослин у критичні фази розвитку.
Незбалансоване внесення макро- та мікроелементів негативно впливає на розвиток рослин, шкодить навколишньому середовищу та призводить до неефективних фінансових витрат. Збільшеною кількістю основних добрив не можна компенсувати нестачу мікроелементів.
Сільськогосподарські культури потребують різний асортимент та кількості мікроелементів. Як нестача, так і надлишок останніх (до речі, тяжких металів) може викликати негативну реакцію рослин не лише через їх власну токсичність, а й через блокування надходження у рослини необхідних елементів живлення. Це значно впливає на урожайність та якість самого урожаю. Надлишковий вміст деяких мікроелементів у рослинах, що споживаються, може негативно позначитися на людині й тварині.
За даними компанії «АДОБ ППЦ», фізіологічна потреба сільськогосподарських культур у мікроелементах є такою:
Примітка: *** - «ключовий» мікроелемент; **- життєво важливий мікроелемент; *- важливий елемент;
Мінеральне живлення рослин суттєво впливає на синтез вітамінів. Як нестача, так і надлишок елементів живлення знижує вміст у рослині каротину, аскорбінової кислоти та інших вітамінів.
Чи достатньо мікроелементів у ґрунті?
Головним джерелом мікроелементів для ґрунту є ґрунтоутворюючі породи. Найбільш низький вміст мікроелементів у ґрунтах Полісся. У Лісостепу, Степу та Донбаському регіоні, у зв’язку із наявністю ґрунтів із більш високим вмістом гумусу, значно підвищується наявність мікроелементів.
Мікроелементи у ґрунтах знаходяться у різних формах, найчастіше у важкодоступних до засвоєння корінням рослин. За різними даними, мікроелементи з ґрунту можуть бути засвоєні рослинами до 3% від загально наявних.
Достовірний аналіз наявності мікроелементів у ґрунті та рослині можуть зробити лише декілька лабораторій в Україні. Зразки мають бути доставлені в лабораторію для аналізу протягом кількох годин (краще – хвилин); вартість аналізів може перевищити вартість обробки поля необхідними мікродобривами.
Ступінь та швидкість засвоєння елементів живлення із добрив через листя значно вище, ніж корінням, але об’єми їх засвоєння через листя обмежені. Так, фосфор, калій, кальцій не можуть бути засвоєні у суттєвій кількості листям, а потреба в мікроелементах може бути забезпечена через листя на 100%.
Кількість мікроелементів у ґрунті постійно зменшується шляхом їх засвоєння та винесення вирощеною продукцією та бур’янами, частина елементів може переходи з доступних у важкодоступні форми шляхом хімічних перетворень. Зі зменшенням внесення органіки в ґрунт ми майже припинили їх природне поповнення.
Ефективність застосування мікроелементів
Позакореневе підживлення рослин найбільш ефективне на належно удобрених ґрунтах при інтенсивній технології вирощування, де лімітуючим фактором зростання урожайності може бути нестача макро- та мікроелементів.
Рослини не пристосовані для повного засвоєння неорганічних солей мікроелементів (з нехелатизованих добрив або з добрив із незначною хелатизацією), тому процент їх засвоєння невеликий.
Рослини можуть засвоювати мікроелементи тільки у водорозчинній формі. Підготовка мікроелементів у рухому біологічно активну форму у вигляді комплексонатів (хелатів) металів здійснюється за допомогою спеціальних речовин – хелатів.
Рисунок 1. Внесення мікродобрив, що не хелатизовані (у вигляді солей). Більша частина мікроелементів залишається на поверхні листя і швидко змивається опадами чи здуваються вітром.
Рисунок 2. Мікродобриво хелатизоване. Мікроелементи швидко потрапляють у життєво важливі органи рослин.
Примітка: Малюнки наведені за матеріалами презентації компанії АДОБ ППЦ.
Найбільш доцільним, визнано спосіб позакореневого внесення мікродобрив шляхом обприскування рослин. У цьому випадку рослини споживають мікроелементи у 30-40 разів ефективніше, ніж корінням.
Загальна практика внесення мікродобрив західними фермерами заснована на внесенні мікроелементів розрахунковим методом відповідно до їх виносу, пропорційно до кількості запланованого урожаю, а не на основі лабораторного визначення їх кількостей у ґрунті.
Фактори, що впливають на засвоєння мікроелементів
Агротехнічні. Кислотність ґрунту, своєчасне і в повному обсязі внесення основних добрив, насіння належної якості, проведення заходів захисту рослин – обов’язкові агротехнічні заходи. Рослини повинні бути здоровими, рівномірної густини стояння.
Листове підживлення мікроелементами доцільно проводити разом із обробкою пестицидами (дотримуючись рекомендацій виробників щодо змішування). У результаті зменшується стресовий вплив дії засобів захисту рослин на культуру та підвищується дія пестицидів, завдяки наявності поверхнево-активних речовин у найкращих мікродобривах. Об’єм робочого розчину має бути 200-400 л/га, а саме обприскування треба проводити в похмуру погоду, краще вранці або ввечері.
Фаза розвитку та стан рослин. Молоді рослини та пагони швидше засвоюють елементи. Здорова рослина засвоює елементи живлення швидше і в більшій кількості.
У кожної культури є так звані «критичні фази» розвитку, коли вони потребують ті чи інші мікроелементи. Так, наприклад: кущення та початок колосіння зернових колосових
- 3-5 та 8-10 листків кукурудзи
- 6-8 справжніх листків соняшнику
- 7-8 листочків та бутонізації ріпаку
- 4-6 та 8-10 справжніх листків цукрових буряків
- 3-5 листків, бутонізація та формування бобів сої та гороху
- розпускання бруньок, рожевий бутон та налив плодів на плодових культурах
- 5-8 листків, кінець цвітіння та закладання грон винограду
Форма добрива
Хелатизація мікроелементів у мікродобривах повинна бути обов’язковою. Хелати (латинською - «клешня» краба) - це натуральні або синтетичні сполуки, які роблять мікроелементи легкодоступними для рослини. Хелатизуючий агент міцно утримує іон металу в розчинному стані і легко доступній для рослини формі.
Зазвичай застосовують найбільш поширені ЕДТА, ДТПА та інші, основною вадою яких є те, що вони дуже повільно розкладаються у навколишньому середовищі, забруднюючи його на десятиріччя. Останнім часом у Європі зареєстрованій ІДХА (спільний патент компаній Байер та АДОБ), що біологічно розкладеться у навколишньому середовищі за 28 днів, і добрива, на основі ІДХА уже постачаються в Україну (наприклад БАСФОЛІАР, АДОБ Макро+ Мікро, СОЛЮ).
Мікроелементи у хелатній формі не мають собі рівних при позакореневому підживленні. Профілактичне внесення мікроелементів у хелатній формі шляхом позакореневого підживлення позитивно вплине на стан рослин, практично повністю виключить стан фізіологічної депресії, що призведе до підвищеної стійкості рослин до паразитних захворювань, значно збільшить ступінь засвоєння азоту, фосфору та калію із ґрунту, а це, в свою чергу, позначиться на підвищенні урожаю, його класності, відмінної якості та кращому збереженні й переробці.
Далеко не всі виробники відносяться до цього відповідально. В багатьох каталогах Ви і згадки не знайдете про те, чим саме хелатизоване добриво (якщо воно взагалі хелатизоване). Але загальновідомо, що від цього залежить ступінь засвоєння мікроелементів, із наявних у добриві! На жаль, достовірної інформації по цих параметрах у супроводжувальній документації та наукових працях ми не знаходимо. Не беручи до уваги цю інформацію, немає сенсу порівнювати дані по вмісту мікроелементів у різних добривах, що публікуються у каталогах.
Цікаво, що у деяких компаній кількість мікроелементів у складі добрив, зазначених у Каталогах, відрізняються у десятки разів, а норми їх застосування - лише у рази! В якому випадку нас обманюють чи дезінформують щодо ступеня їх засвоєння? В якому із випадків ми вносимо недостатню кількість мікроелементів, а коли - забруднюємо навколишнє середовище та витрачаємо зайві кошти?
Сам склад хелатного агента може давати різноманітний негативний вплив на культурні рослини (фітотоксичність, опіки, пригнічення розвитку та інше – більшість з Вас, мабуть, таке бачили).
Поверхнево-активні речовини, що містяться у новітніх формах мікродобрив сприяють кращому засвоєнню мікроелементів та підвищують ефективність спільного застосування засобів захисту рослин, зменшують пестицидне навантаження та сприяють економії грошей, завдяки можливості застосування зменшених норм витрати пестицидів.
Неорганічні солі не можуть повноцінно забезпечити рослини мікроелементами
Добрива, що містять неорганічні солі мікроелементів або хелатизовані найпростішими та найдешевшими хелатними агентами не здатні забезпечити рослини необхідною кількістю мікроелементів, тому що відсоток засвоєння мікроелементів буде незначний.
Солі металів є токсичними речовинами для рослин, і у разі перевищення оптимальної норми внесення можуть визвати опіки у місцях контакту з поверхнею рослинами.
У ґрунті солі металів достатньо швидко вступають у реакцію із ґрунтовими компонентами і перетворюються у недоступні для рослини з’єднання.
Кліматичні. Оптимальна вологість повітря та ґрунту, температурний режим.
У стресових ситуаціях (низькі температури, заморозки, нестача вологи тощо) засвоєння елементів живлення кореневою системою є недостатнім, що сповільнює темпи росту і розвитку рослин. Під час інтенсивного росту культур внаслідок інтенсивного швидкого наростання вегетативної маси з ґрунту вичерпуються запаси легкодоступних форм елементів живлення, та їх засвоєння не встигає за темпами росту рослин.
Ступінь та швидкість засвоєння елементів живлення через листя, шляхом позакореневого підживлення, значно вище (у 30-40 разів), ніж при засвоєнні добрив, внесених у ґрунт, але об’єми засвоєння елементів через листя обмежені. Таким чином, фосфор, калій та кальцій практично не можливо внести в достатній кількості шляхом позакореневого підживлення, але потребу у рослин в мікроелементах, таким способом, можна задовольнити повністю.
Таким чином, мікроелементи - це елементи життя для рослини. Шляхом активізації усіх процесів у рослині вони зміцнюють імунну систему, спонукають рослини краще засвоювати основні добрива, роблять їх стійкими до різноманітних стресових ситуацій. Як результат, - рослини значно краще розвиваються, що призводить до отримання максимальних урожаїв належної якості.
