agro business 160 160

Моніторинг ворожого стану

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 13 квітня 2012 14:24
altТетяна НЕВЕРОВСЬКА, зав. лабораторією прогнозів
Ольга БАКЛАНОВА, канд. біолог. наук, старш. наук. співроб.  лабораторії прогнозів
Ольга КРАВЧЕНКО, канд. біолог. наук, старш. наук. співроб.  лабораторії прогнозів
Інститут захисту рослин НААНУ
Минулорічний аналіз фітосанітарного стану засвідчив, що середня чисельність найбільш шкідливих фітофагів не перевищувала порогу шкідливості.
 
Шкідливі метелики
Однак майже усюди - в південних та східних областях, а подекуди й в центральних - спостерігаються спалахи чисельності лучного метелика (Margaritia sticticalis L. ), гусінь якого пошкоджувала польові та овочеві культури. Зокрема, лучного метелика було виявлено на буряках, соняшнику, кукурудзі, зернобобових, у багаторічних травах. А восени він може пошкоджувати сходи озимих культур, деревні та кущові насадження, виноградники тощо.
 
altПід час літньої генерації протягом останніх трьох років погодні умови в період льоту, парування, ембріонального розвитку та виходу гусениць ІІ покоління (липень-серпень), особливо в східних та південно-східних областях, де шкідник найбільш поширений, характеризувались надмірно високими температурами і посухами. У липні та серпні максимальна температура повітря підвищувалася до + 34-40°С, опади були мінімальні, а протягом останніх трьох років лише у західних областях вони були близькими до норми, в той час подекуди в південних та південно-східних областях у серпні не було жодного дощу. Такі високі температури (більше 30°) і низька вологість повітря (менше 45%) призводили до значної загибелі яєць, гусениць молодшого віку та лялечок шкідника. Крім того, високі температури зумовили низький репродуктивний потенціал.
 
Всі ці фактори стримували наростання чисельності популяції лучного метелика впродовж останніх років. Однак торік шкідник мав найсприятливіші умови для розвитку - достатню вологість, помірні температури, наявність квітучої рослинності, що спровокувало значне підвищення чисельності та відчутну шкідливість лучного метелика, особливо в осередках східних та південно-східних і подекуди центральних областей: у Дніпропетровській області - в багаторічних травах на люцерні; в Донецькій шкідник концентрувався на квітучій рослинності на неораних землях, стерні, соняшнику; в Кіровоградській були виявлені осередки на сої, цукрових буряках, соняшнику, багаторічних травах; у Харківській - на посівах цукрових буряків, сої, овочевих культур тощо; у Полтавській - на сої , цукрових буряках, соняшнику, овочевих повсюдно, на люцерні та багаторічних травах.
 
Для запобігання формування вогнищ підвищеної чисельності та шкідливості лучного метелика необхідно висівати буряки, соняшник, кукурудзу, льон, коноплі та інші культури в оптимальні строки, вносити добрива, проводити знищення бур'янів на посівах та навколо них.
 
Обробляти інсектицидами найдоцільніше проти гусениць І-III віків. Обробку проводять за чисельності 4-5 екз./м2 у посівах: цукрових, столових, кормових буряків у фазі 2-10 справжніх листки та за чисельності 5-20 екз./м2 у другій половині вегетації; 8-10 екз./м2 на соняшнику у фазі 4-6 листки та 20 екз./м2 у фазі формування корзинок; на овочевих 8-10 екз./м2 у першому поколінні та 12-16 екз./м2 у другому, осередково застосовують інсектициди проти гусениць ІІ-ІІІ віків, у період відкладання яєць можливі випуски трихограми.
 
Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) шкодив кукурудзі, соняшнику, просу. Подекуди, особливо на площах пізніх посівів у північних та інколи центральних областях, де гідротермічні умови 2011 року були оптимальнішими для розвитку шкідника, фітофаг заселяв до 50% рослин за чисельності до 3,0 екз./рослину.
 
Для стримування наростання чисельності та шкідливості фітофага на площах посівів у фазі 6-8 листків кукурудзи (як правило, це період початку відкладання яєць кукурудзяним метеликом) доцільно випускати трихограму, у фазі викидання волотей, що співпадає із періодом виплодження гусениць шкідника, проводять обприскування посівів інсектицидами.

Саранових стримують погодні умови
Продовжують непокоїти й саранові, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження із нанесенням сільському господарству великих збитків. Торік саранові в основному були представлені нестадними видами і розвивались на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та луках, біля зрошувачів та лісосмуг, подекуди в посівах багаторічних трав, сої, просапних і зернових культур. Чисельність саранових в Україні стримують несприятливі погодні умови в період відкладання яєць та відродження і розвитку личинок молодшого віку, особливо в зоні потенційної їх шкідливості. Так, у Степу місцями середньодобова температура підвищувалася до 39оС, із мінімальною кількістю опадів, а подекуди не випало жодного дощу, що й призводило до ущільнення ґрунту та ускладнювало відкладання яєць та утворення ворочок.
 
Напружена ситуація реєструвалась в осередках Миколаївської (Веселинівський р-н, р. Чичиклія) та Дніпропетровської (рибгоспи Петриківський, Самарський) областей, де виявляли найбільш шкідливу серед комплексу саранових - перелітну (азіатську) сарану, яка розвивалась в очеретах та на злакових бур’янах за чисельності від 0,8 до 4 екз./м2, що свідчить про реальну загрозу утворення стадної форми шкідника у 2012 році.
 
Загалом за осінніми обстеженнями щільність зимуючого запасу саранових дещо менша порівняно з минулим роком, а тому спалаху розмноження у поточному році не очікується, але у Луганській, Одеській, Донецькій, Запорізької і Миколаївській областях за сприятливих умов перезимівлі саранових та сухої жаркої весни, низьких короткочасних паводків - не виключена можливість утворення осередків підвищеної чисельності італійської та азіатської сарани, і пошкодження ними сільськогосподарських культур.
 
Для запобігання спалахів чисельності саранових необхідно постійно проводити обстеження, починаючи з І декади травня (у період відродження личинок) стацій-резерваторів саранових: неорні землі (перелоги та узбіччя з полином і споришем; залежні землі слабозадернені з ксерофільним різнотрав’ям; ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів), посіви багаторічних трав, пасовища та вигони з дикою рослинністю; галявини та узлісся лісових насаджень, а також стації, де в липні-серпні минулого року реєструвалась висока чисельність шкідників, для своєчасного виявлення і знищення осередків з високою чисельністю сарани.

Совки - загроза багатьох культур
Небезпечними залишаютьсяй підгризаючі совки, які повсюдно шкодили соняшнику, картоплі, озимому ріпаку, озимій пшениці, посівам буряків, цибулі, іншихкультур. Розвивались підгризаючі совки(озима, оклична тощо)у двох поколіннях. Серед комплексу підгризаючих найнебезпечнішою є озима совка (Agrotis segetum Shiff.) Наростання чисельності озимої совки стримували несприятливі гідротермічні умови протягом весняного та літнього періоду протягом 2007-2010 років, але, як і прогнозували, торік спостерігалось утворення осередків із підвищеною чисельністю гусениць шкідника.
 
altВ багатьох областях зливові дощі впершій половині вегетації, посуха - у другій половині дещо стримували інтенсивний розвиток шкідників. Середня чисельність гусениць першого і другого поколінь в більшості областей була невисока, подекуди в осередках у центральних та південних областях становила 3-5 екз./м2, що на межі порогу шкідливості. В АР Крим відзначали осередки відчутної шкідливості окличної совки на молодих виноградниках. У Запорізькій області на соняшнику шкодила дика (південна) совка. В посівах озимини під урожай 2012 року середня щільність підгризаючих совок нижче порогу шкідливості, але за оптимальних умов в кінці весни-на початку літа (кінець травня-початок червня), у періоди льоту, відкладання яєць метеликами та відродження і живлення гусениць молодшого та середнього віку можливе утворення осередків високої шкідливості підгризаючих совок у посівах озимих, просапних, овочевих та інших культур.
 
Для запобігання шкідливості на парах, узбіччях доріг знищують бур’яни, особливо в період початку льоту метеликів (кінець травня-початок червня), розпушують міжряддя просапних, випускають трихограму у період відкладання яєць. За чисельності гусениць: 2-3 екз./м2 у посівах озимої пшениці; 1-2 екз./м2 у посівах буряків; 3-8 екз./м2 у кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших просапних необхідно застосовувати інсектициди за регламентом.
 
Відчутної шкоди в останні роки на просапних і овочевих культурах завдають і листогризучі совки. У минулому році домінували совка-гама, С-чорне, капустяна, бавовникова та помідорна совки, розвивались шкідники у двох, а подекуди мали повний розвиток і шкідливість третього покоління. Капустяна совка найбільше шкодила цукровим бурякам, озимому ріпаку, овочевим культурам у північних та подекуди в центральних та східних областях, совка-гама та С-чорне - у центральних та південних областях, особливо на площах цукрових буряків та соняшнику. Бавовникова совка у господарствах зони Степу та Лісостепу, в деяких господарствах Черкаської та Запорізької областей бавовникова совка пошкодила до 35%, в осередках Кіровоградської, Донецької, Харківської областей та в АР Крим - до 60% рослин соняшнику та кукурудзи. Помідорна совка, або карадріна особливо відчутної шкоди завдавала на півдні, а в АР Крим, в осередках пошкодила до 32% плодів томатів.
 
У цьому році листогризучі совки розвиватимуться у всіх областях України, можуть завдавати значної шкоди у зоні Степу й окремих господарствах Лісостепу.
 
Для боротьби зі шкідниками застосовують дворазовий випуск трихограми в період масового відкладання яєць метеликами. Інсектицидами доцільно обробляти в період, коли гусениці живляться відкрито і є найбільш уразливими до дії інсектицидів (від відродження до ІІ віку).

Вороги посівів зернових: шкідники та хвороби
Мишоподібні гризуни спричиняли відчутної шкоди не тільки в Лісостепу та Поліссі, а й в областях Степу. Переселення шкідників на площі озимих культур під урожай 2012 року відбувалося пізніше, ніж зазвичай, - у ІІІ декаді жовтня, що зумовлювалось дуже слабкими або майже повною відсутністю сходів на полях. У листопаді середня чисельність мишоподібних гризунів на площах озимої пшениці та озимому ріпаку була допорогова - 1,0-2,0 жилих колоній/га (ЕПШ 3-5 кол./га).
 
У багаторічних травах та неорних землях, на площах після пізніх просапних культур у західних, північних та подекуди в центральних і південних областях відзначали осередки з чисельністю від 3 до 7 жилих колоній/га, а подекуди (у західних та північних областях) - до 10 жилих колоній/га і більше. В подальшому розвиток гризунів визначатиметься погодними умовами зими та весни.
 
 
Для запобігання загрози посівам здійснюється постійний контроль за розвитком мишоподібних гризунів повсюдно. За перевищення чисельності 3-5 колоній на гектар, розкладають отруєні зернові принади: бактороденцид, роденфос, бродисан А по 3 г в нору, шторм, 0,005% воскові брикети - 0,7-1,5 кг/га, ратрон, гранульована принада, 3 г в нору та інші.
 
На зернових культурах протягом вегетації 2011 року шкодили хлібні клопи та жуки, жужелиця, п’явиці, цикадки, трипси, злакові попелиці та мухи, пильщики, листокрутки.
 
Клоп шкідлива черепашказимує у дорослому стані під опалим листям здебільшого у лісосмугах. Протягом зимового періоду минулого року загинуло до 30% особин клопа шкідливої черепашки. Переліт клопів і заселення крайових смуг полів у 2011 році розпочався у ІІ декаді квітня. Шкідник активно заселяв площі посівів, його чисельність на полях Степу становила від 0,5-2,0 екз./м2. Відродження личинок відбувалось з ІІІ декади червня. Найбільше шкідником були заселені площі в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях. Окрилення та переліт жуків у місця зимівлі відбувалось з ІІ декади липня.
 
Восени чисельність клопа в лісосмугах становила від 0,5 до 7,0 екз./м2, що менше, ніж у минулі роки, (2009 - 2-18 екз./м2; 2010 - 1,5-8,0 екз./м2). Однак фізіологічний стан клопів, що пішли у зимівлю, цілком задовільний. Цього року дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фазі сходів, кущення (ярий ячмінь), виходу рослин у трубку (озима пшениця) до молочної стиглості зерна, внаслідок чого рослини будуть сохнути, а в період колосіння до утворення повної або часткової білоколосиці спостерігатимуться чисельні втрати. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи, які небезпечні для збереження кондицій урожаю сильної і цінної пшениці.
 
Для запобігання шкідливості клопа шкідливої черепашки у квітні-травні, в період «виходу рослин у трубку», за чисельності 2-4 екз./м2 (дорослі клопи) та у червні в період «формування зерна-молочна стиглість», за наявності 2-4 екз./м2(личинки) посіви необхідно обприскати.
 
Відмічено наростання чисельності й хлібних жуків. Домінуючим є хлібний жук кузька. За осінніми обстеженнями шкідниками заселено близько 30% площ зернових, що майже на рівні минулого року. Найбільше заселені площі Степу - до 37% і Лісостепу - до 30%. У 2012 році найбільші осередки слід очікувати, перш за все, у Київській, Полтавській, Кіровоградській і Сумській областях.
 
 
Хлібна жужелиця найбільше завдає шкоди у степових районах, але в останні роки теплі зими з незначним промерзанням ґрунту обумовили підвищену чисельність хлібної жужелиці і у лісостепових районах. Минулого року спекотна, посушлива погода з недостатньою кількістю опадів у липні-вересні стримувала активний вихід жуків хлібної жужелиці з діапаузи, знижувала плодючість самок, призводила до загибелі яєць та личинок молодших віків.
 
Заселяти падалицю зернових культур хлібний турун почав із третьої декади серпня, яйцекладку та початок відродження личинок на падалиці відмічали з першої декади вересня. Запас шкідника, що пішов у зимівлю, не перевищує порогу шкідливості, але в Степу (Донецька та Запорізька області) залишаються осередки з підвищеною чисельністю шкідника - до 10 екз./м2, що значно вище порогу (ЕПШ 3-4 екз/м2).
 
Для запобігання шкідливості фітофага за чисельності личинок у період кущення - 2-3 екз./м2 проводять обприскування площ озимини фосфорорганічними інсектицидами за умов, коли денні температури не нижче 12оС, а нічні - не нижче 5оС, у вечірні або вранішні години. При дифузному заселенні поля шкідником порівняно невеликих площ (40-60 га) обприскування проводять суцільне або покрайове - завширшки 100-150 м по периметру поля. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності фітофага, обприскуючи і на 4-6 м навколо самого осередку.
 
Восени сходи озимої пшениці під урожай 2012 року заселяли злакові мухи (гессенська, шведська, чорна), злакові попелиці, цикадки, гусениці озимої совки у незначній кількості. Накопиченню та наростанню чисельності злакових мух завадили пізні строки сівби та сходів озимих, що й зумовило розбіжність появи сходів та строків масового виходу та відкладання яєць шкідниками, а це, своєю чергою, зменшило шкідливість фітофагів.
 
altЩодо хвороб, у період відновлення вегетації 2011 року в загущених посівах озимої пшениці відзначали снігову плісняву, яка в осередках Київської і Чернігівської областей уразила до 40% рослин, кореневі гнилі, борошнисту росу, септоріоз, якими було пошкоджено до 25% рослин, подекуди борошнистою росою - до 100%, темно-бурою плямистістю та бурою листковою іржею у Донецькій, Кіровоградській, Львівській областях -до 50% рослин, пероноспорозом - до 20% рослин у західних областях, а у Львівській - до 70%.
 
Відчутної шкоди завдала й оливкова пліснява в господарствах Рівненської, Чернігівської, Київської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської областей, де дощова погода призвела до подовженого строку збирання урожаю, і як наслідок - ураження від 40 до 90% рослин. На ячмені розвивались: гельмінтоспороз, борошниста роса, плямистості, кореневі гнилі, бура іржа. Хвороби уражували від 10 до 80% рослин.На сходах озимих зернових під урожай 2012 року в період весняного відновлення вегетації, за сприятливих погодних умов, ймовірний повсюдний прояв та наростання хвороб.
 
Для запобігання поширення та розвитку хвороб, навесні, в період відновлення вегетації (у березні-квітні) для підвищення компенсаторних реакцій рослин, у першу чергу, на ослаблених, зріджених посівах, пошкоджених хлібним туруном, злаковими мухами, дротяниками, сніговою пліснявою, кореневими гнилями, борошнистою росою, іржею та іншими хворобами рослини підживлюють азотними добривами, проводять ранньовесняне боронування посівів впоперек рядків. У період весняного кущення обприскують проти личинок хлібної жужелиці (ЕПШ 3-4 екз./м2). У період виходу у трубку здійснюють обприскування проти дорослих клопів шкідливої черепашки. У травні, в період фази «вихід в трубку» (IV-VIІ етапи), за перших ознак хвороб та сприятливих погодних умов для їх розвитку - дощова тепла погода, часті дощі з вітрами - проводять захист посівів від борошнистої роси, іржі, септоріозу листя та інших плямистостей, а для церкоспорельозної кореневої гнилі при сприятливій прохолодній та вологій погоді за температури 5-7оС посіви обробляють фунгіцидами: Альто супер, к.е.-0,4-0,5 л/га; Імпакт, 25 SC, к.е, 0,5 л/га; Рекс Т, к.с., 0,5-1,0 л/га; Топсін М, з.п.-1,0-1,2 л/га; Тілт 250 ЕС, к.е., 0,5л/га; Фолікур 250 ЕW, к.е., 0,5-1.0 л/га.
 
Оборона ріпаку
На ріпаку озимому та ярому торікшкодили хрестоцвітні блішки, клопи, прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд та листоїд, капустяна попелиця, пильщик, капустяна стручкова галиця (комарик). Ріпаковий квіткоїд, подекуди у західних та північних областях пошкодив до 50% рослин, стебловий пильщик у Кіровоградській та Херсонській - до 40%. Рослини уражували фомоз, альтернаріоз, пероноспороз, бактеріоз, борошниста роса, найбільшої шкоди завдали альтернаріоз та пероноспороз у західних областях.
 
Для запобігання загрози ріпаку від шкідників та хвороб навесні в період відновлення вегетації озимого та появи сходів ярого ріпаків проводять заходи захисту. Проти чорної ніжки, бактеріозу, снігової плісняви розпушують міжряддя. Боронують, підживлюють азотними добривами озимий ріпак. Сходи 2-4 листки проти хрестоцвітих блішок (3-5 екз./м2) обприскують інсектицидами Сумі-альфа, к.е 0,3 л/га, Альфагард, к.е. 0,15л/га; проти хвороб: фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу обробляють фунгіцидами Ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, Містик, к.е., 1 л/га, Амістар Екстра, К.С., 0,5-0,75 л/га.
 

Також читайте: Шкідники на посівах ріпаку

 


 
У фазі «утворення розетки-початок бутонізації» проти ріпакового пильщика, прихованохоботників, клопів, листкоїдів посіви обприскують інсектицидами Золон, к.е., 1,5-2 л/га, Децис профі, в.г., 0,07 л/га, Бульдок, к.е., 0,3 л/га, Шаман, к.е., 0,5-0,6 л/га, Ф'юрі, в.є., 0,1 л/га. У фазі «бутонізація-закінчення бутонізації» проти ріпакового квіткоїда, стеблового хрестоцвітного та насіннєвого прихованохоботників (5-6 жуків/рослину), ріпакового пильщика, капустяної попелиці, клопів посіви обробляють інсектицидами: Вантекс, мк.с, 0,04-0,06 л/га, Карате зеон, мк.с, 0,15 л/га, Фуфанон (на ярому) к.е., 0,6-0,8 л/га, Альфазол, в.р.к., 0,2-0,25 л/га, Каліпсо, К.С, 0,15-0,2 л/га, враховуючи строки до початку збору.

Кукурудза: підвищуємо стійкість до хвороб
На кукурудзі шкодили попелиці, блішки, трипси, цикадки. Відчутної шкоди завдавали: стебловий (кукурудзяний) метелик, бавовникова совка, яка найбільше поширена у центральних та південних областях. Рослини уражували церкоспороз, фузаріоз, бура іржа, пухирчаста сажка, летюча сажка, гельмінтоспоріоз.
 
 
Для попередження накопичення шкідливих організмів, перед сівбою кукурудзи рано навесні для збереження вологи, створення умов для якісної сівби та рівномірного загортання і розподілу ґрунтових гербіцидів, для знищення ґрунтових шкідників, що мігрували у поверхневий шар та забезпечення передумов запланованої густоти рослин та потенційної продуктивності гібридів проводять весняне закриття вологи та передпосівний обробіток ґрунту. Також з метою підвищення стійкості рослин до пошкоджень шкідниками та ураження збудниками хвороб здійснюють основне ранньовесняне та рядкове внесення добрив. Сіють протруєним насінням із дотриманням оптимальних строків сівби, норм та глибини загортання насіння у вологий шар ґрунту для забезпечення дружніх сходів та оптимальної для зони густоти рослин, скорочення тривалості періоду «сівба-сходи», що сприяє збільшенню періоду захисної дії пестицидів, нанесених на насіння, підвищує стійкість проти пошкоджень фітофагами та зменшує ураження збудниками хвороб.

Захист соняшнику
Соняшник заселяють: геліхризова попелиця, трипси, цикадки, дротяники та несправжні дротяники, бавовникова совка і совка-гама. Відчутної шкоди у минулі роки завдавала й соняшникова вогнівка, в південних та східних областях - соняшникова шипоноска. В осередках Донецької та Одеської виявляли вовчок соняшниковий. Рослини соняшнику уражували збудники: білої та сірої гнилі, пероноспорозу, антракнозу, аскохітозу, фомоуз, септоріозу, іржи.
 
Для запобігання нанесення збитків фітофагами та збудниками хвороб у ранньовесняний період на площах під соняшник вносять збалансовані до потреб ґрунту органо-мінеральні та мікродобрива, гербіциди у рекомендовані строки; проводять основний і передпосівний обробіток ґрунту відповідно до зональних схем і типу забур'яненості полів; притримуються оптимальних норм висіву і глибини загортання насіння.
 

Також читайте: Фітофаги проти соняшнику

 


 
Важливо пам’ятати, що високі дози азоту можуть викликати інтенсивне ураження рослин пероноспорозом, іржею, альтернаріозом, фомозом. Знезаражують насіння від збудників хвороб препаратами: Апрон XL, т.к.с, 3 л/т, Ровраль ФЛО, к.с, 8 л/т, Вінцит, к.с, 2 л/т, Колфуго Супер, в.с, 2 л/т, Максим XL, т.к.с, 6 л/т, Металакс, т.к.с, 2 л/т, Форсаж,к.с., 0,8л/т . Проти, комплексу грунтових та наземних шкідників насіння протруюють: Гаучо,з.п. - 10,5 кг/т, Космос, т.к.с. 4л/т, Круїзер 350, т.к.с. 6-10 л/т.
 
Особливу увагу слід приділити шкідникам у посівах пізніх строків сівби. В період від посіву до змикання рядків для знищення ґрунтової кірки, бур'янів, шкідників, покращення фізіологічного стану рослин проводять розпушування верхнього шару - суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків поперек або по діагоналі поля. При необхідності здійснюють міжрядні культивації: першу на глибину 6-8 см, другу - на 8-10 см. У період «сходи - 1-2 пара справжніх листків» проти заселення посівів піщаним мідляком, довгоносиком, кравчиком проводять і крайові обприскування посівів препаратами Діазинон 2,0 л/га, Децис 0,5 л/га. Проти попелиць, клопів сліпняків та гостроплечих клопів, лучного метелика, люцернової совки використовують: Фуфанон 570, 0,6 л/га, Деціс 0,25 л/га, Діазинон 1,0-2,0 л/га, Децис Профі 0,025 л/га, Бі-58 1 л/га, Фастак 0,15 л/га. Проти збудників хвороб обробляють фунгіцидами: Імпакт 0,5 л/га, Танос 0,6 к л/га, Дерозал 1,5 л/га, Амістар Екстра,к.с., 0,75-1,0 л/га.

Соя страждає найбільше у Центрі
Сою заселяли за допорогової чисельності: бульбочкові довгоносики, листогризучі совки, попелиці, павутинний кліщ, тютюновий трипс та уражували від сходів до бутонізації борошниста роса, іржа, септоріоз, фузаріоз, бактеріоз, аскохітоз, кореневі гнилі. Найбільше хвороби поширені в центральних та західних областях, зокрема у Вінницькій області на окремих площах септоріоз уразив до 80% рослин, у Рівненській аскохітоз і антракноз - до 35%, у Київській - пероноспороз до 65%. А бактеріальний опік пошкодив до 35% рослин у Київській, Черкаській та Рівненській областях.
 
 
Для стримування поширення хвороб та накопичення шкідників необхідно дотримуватись сівозмін, своєчасно проводити обробіток ґрунту. Протруювати насіння препаратами Максим, т.к.с, 1 л/т, Команч з.п., 7 кг/т. Для запобігання кореневих гнилей насіння висівають у прогрітий до 10-12°С ґрунт. У день сівби здійснюють інокуляцію насіння симбіотичними азотфіксуючими бактеріями й одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом. У період сходів проти фузаріозу сходів, сім'ядольного бактеріозу проводять розпушування досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями. Перед посівом, до сходів або по сходах сої і до початку утворення першого трійчастого листка сої проти бур’янів вносять гербіциди. В період 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків за чисельності 8-15 жуків/м2, люцернового клопа за чисельності 2-5 екз./рослину, попелиць застосовують: Золон, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га.

Небезпечні довгоносики на буряках
На площах цукрових буряків у минулому році живилися листогризучі совки, бурякові блішки, крихітки, мінуючи мухи, листкова попелиця, мінуюча міль за допорогової чисельності. Найбільш шкідливими були звичайний та сірий бурякові довгоносики, які почали заселяти сходи у першій декаді травня. Найбільшої шкоди фітофаги завдавали у Київській, Харківській, Кіровоградській областях. Хвороби: пероноспороз, фомоз, борошниста роса в середньому уразили до 15% рослин, церкоспороз уражував від 60 до 100% рослин, коренеїд сходів цукрових буряків - до 5%, 15% коренеплодів цукрових буряків хворіли паршею звичайною, поясковою, хвостовою гниллю, дуплистістю. Зокрема,максимально хвостовою гниллю до 30% коренеплодів було уражено у Вінницькій області.
 
 
Осінні обстеження вказують на те, що цього року існує реальна загроза посівам цукрових буряків від звичайного та сірого бурякових довгоносиків у Черкаській області. Можливе відчутне поширення пероноспорозу та церкоспорозу за наявності теплих дощів, рясних ранкових рос за температури повітря вище 20оС і відносної вологості 70%. Хвороби коренеплодів розвиватимуться на ущільнених, перезволожених та пересохлих ґрунтах, насамперед, за порушення агротехніки.
 
Для захисту цукрових буряків від комплексу наземних та ґрунтових шкідників сходів та хвороб проводять допосівну обробку кондиційного насіння композицією захисно-стимулюючих речовин на насіннєвих заводах. У квітні-травні до і після сівби за високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового довгоносика та інших шкідників здійснюють обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками та систематично обприскують їх контактними інсектицидами. Проти коренеїду та бур’янів проводять розпушування верхнього шару ґрунту - суцільне боронування плантацій через 4-5 днів після сівби, повторно (за прохолодної погоди) - за 2-3 дні до сходів. У період «сходи-2-3 пари справжніх листків» проти звичайного бурякового довгоносика за чисельності 0,2-0,3 екз./м2, сірого 0,2-0,5 екз./м2, мідляка 0,3-0,5 екз./м2, блішок 3-7 екз./м2, щитоноски 0,7-1,2 екз./м2 рослини обприскують препаратами: Актара, в.г. 0,08 кг/га, Актеллік, к.е. 1-2 л/га, Фуфанон, к.е. 1-2,5 л/га, Дурсбан, к.е. 1,5-2,5 л/га, Золон, к.е. 2-3,5 л/га, Нурелл Д, к.е. 0,8 л/га, Фастак, к.е. 0,1-0,25 л/га, Ф'юрі, в.є. 0,15 л/га, Маршал, к.е. 1-1,2 л/га. З фази 2-3 пари справжніх листків фабричних та утворення стебел у насінників буряків проти сисних шкідників обприскують крайові смуги, або все поле при заселенні у травні попелицями 5% рослин, у червні - 10%, у липні - 15%; мухами - 30% рослин за чисельності 3-5 личинок/рослину. Проти хвороб обприскують фунгіцидами Акробат МЦ, в.г. 2 кг/га, Дерозал, к.е. 0,3-0,4 л/га, Альто супер, к.е. 0,5 л/га, Фундазол, з.п. 0,6-0,8 кг/га, Імпакт К 0,6-0,8 л/га.
 
Важливим у захисті рослин є дотримування технологій вирощування сільгоспкультур, ретельне проведення діагностики фітосанітарного стану агроценозів після перезимівлі, завчасне планування обсягів та асортименту захисних заходів, враховуючи видовий склад шкідливих організмів, визначаючи строки та економічну доцільність проведення тих чи інших заходів.
 
У статті використані матеріали Наукових установ НААНУ,
Головної Державної інспекції захисту рослин та Державних обласних інспекції

 

 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.