Сучасні технологічні вимоги вирощування ячменю озимого в неполивних умовах південного Степу України

Сучасні технологічні вимоги вирощування ячменю озимого в неполивних умовах південного Степу України

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 02 серпня 2021 09:48

В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили низку сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й більшою стійкістю до вилягання та поширених хвороб, потенціал продуктивності яких становить 5–7 т/га.

На Півдні України зосереджено близько 85% посівних площ ячменю озимого. Найбільші площі його посіву у цій зоні розташовано в Одеській і Миколаївській областях, де майже щорічно висівають понад 200 тис. гектарів. Розширюються посіви ячменю озимого і в Херсонській області, в останні роки вони досягають 77–106 тис. гектарів, в той час як десять років тому було всього 20,4 тис. Одним із головних чинників, що надають йому перевагу над ячменем ярим, є раннє дозрівання, ефективніше використання вологи, вища продуктивність і невеликі витрати на вирощування, що за сучасних умов господарювання має велике значення.

Разом із тим урожайність ячменю озимого на Півдні України є досить низькою — 2,8–3,3 т/га, за його потенційної врожайності 5–6 т/га. Однією з причин цього є те, що не враховуються особливості зональної й сортової технології вирощування, що не дає можливості повною мірою реалізувати генетичний потенціал культури.

У формуванні високопродуктивних посівів ячменю озимого велика роль належить сорту. Сорт значною мірою визначає рівень урожайності, якість зерна та ефективність виробництва. Тому вагомим чинником підвищення врожайності ячменю в кожному господарстві є оптимізація сортового складу.

В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили низку сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й більшою стійкістю до вилягання та поширених хвороб, потенціал продуктивності яких становить 5–7 т/га.

У 2019-му та 2020 роках на демонстраційно-випробувальних ділянках ми досліджували сорти ячменю озимого вітчизняної селекції, із яких дев’ять — Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН (Академічний, Альтерно, Гетьман Сагайдачний, Гордість Пальміри, Дев’ятий вал, Достойний, Презент, Скарб Пальміри, Снігова королева) та вісім — Миронівського інституту пшениці НААН (Гладіатор, Дарій, Корсар, Лідер, Оскар, Паладін, Статус і Ясон) (табл. 1).

 

Таблиця 1. Урожайність сортів ячменю озимого за вирощування за умов природного зволоження на демонстраційному полігоні, т/га

06 445 34 2

 

Аналіз отриманих даних показав, що досліджувані сорти значно відрізнялися за рівнем урожайності. Так, у 2019 році рівень урожайності по сортах становив від 4,11 до 5,68 т/га, а у 2020 році — від 4,8 до 6,94 т/га. У 2019 році найвищу врожайність забезпечували сорти Презент і Скарб Пальміри (5,67 та 5,68 т/га), а найменшу врожайність сформував сорт Альтерно (4,11 т/га).

У 2020 році, незважаючи на весняні коливання температури, які у квітні опускалися нижче від 0 °С, урожайність була значно вищою — 4,80–6,94 т/га. Цього ж, 2020 року, найвищу врожайність сформував сорт Ясон, який забезпечив збір зерна 6,94 т/га, тоді як сорт Альтерно знову забезпечив найнижчу врожайність — 4,8 т/га.

Слід також зазначити, що рівень урожайності всіх сортів значно коливався за роками, що зумовлено їх реакцією на погодні умови.

Аналізуючи дані за два роки, можна зазначити, що найстійкішими до несприятливих погодних умов, менше реагують на стресові чинники й формують стабільну за роками врожайність, являються сорти Презент і Дев’ятий вал. Саме ці сорти в середньому за два роки забезпечували й найвищу врожайність зерна — 6,05 та 6,02 т/га відповідно. Дещо нижчими за врожайності виявилися сорти Академічний і Достойний. Решта сортів сильно реагують на несприятливі погодні умови року й значно знижують урожайність.

Висока продуктивність сорту Дев’ятий вал значною мірою зумовлена стійкістю його до грибних хвороб. Дослідженнями встановлено, що найстійкішими до сітчастої плямистості (Drechslera teres lto) виявились сорти Дев’ятий вал і Буревій; до смугастої (Drechslera graminea lto) — сорт Дев’ятий вал; до ринхоспоріозу (Rhynchosporium graminicola Heinsen) — сорти Академічний і Буревій; до борошнистої роси (Blumeria graminis Speer) — Академічний, а жовтої іржі (Puccinia striiformis West) — Айвенго і Буревій. Але всі сорти потребують обов’язкового протруювання насіння.

 

Важливість строків сівби

Важливим елементом технології вирощування ячменю озимого для формування високопродуктивних посівів є строки сівби. Залежно від терміну сівби рослини потрапляють у різні метеорологічні умови, по-різному ростуть і розвиваються, набувають різної стійкості до перезимівлі, впливають на формування елементів продуктивності, врожай і якість зерна.

Вивчення строків сівби сортів ячменю озимого Академічний, Дев’ятий вал і Достойний показало, що всі ці сорти найвищу врожайність забезпечували за сівби 1 жовтня (табл. 2).

 

Таблиця 2. Урожайність сортів ячменю озимого залежно від строку сівби, т/га (середня за 2016–2018 рр.)
НІР05, т/га: часткових розбіжностей: А — 0,32; В — 0,48; середніх (головних) ефектів: А — 0,23; В — 0,26.

06 445 36 1

 

Чим пізніше висівали сорт, тим більше знижувалася врожайність. Так, за сівби 1 жовтня врожайність у середньому по сортах становила 5,31 т/га, за сівби 10 жовтня вона знижувалась на 0,31 т/га і становила 5,0 т/га, а за сівби 20 жовтня зниження було ще більшим і становило 0,53 т/га. Як видно із табл. 2, всі сорти ячменю озимого найбільше знижували врожайність за сівби 20 жовтня. Проте слід зауважити, що врожайність ячменю озимого навіть за пізнього строку сівби — 4,78 т/га зазвичай значно вища, ніж ячменю ярого в цій зоні.

Установлено також, що найвищу врожайність зерна 5,84 т/га за сівби 1 жовтня формував сорт ячменю Дев’ятий вал. Цей сорт і в наступні строки сівби мав вищу, за інші сорти, врожайність. Так, за сівби 10 жовтня його врожайність була на 0,29 т/га вищою за сорт Академічний і на 0,97 т/га — за сорт Достойний. За сівби 20 жовтня він також випереджав сорт Академічний і Достойний відповідно на 0,27 і 0,89 т/га. Тобто за всіх строків сівби найвищу врожайність забезпечував сорт Дев’ятий вал. Найменшу врожайність за всіх строків сівби забезпечував сорт Достойний, що, на наш погляд, пов’язано зі слабкою його стійкістю до грибних хвороб.

Отже, можна вважати, що оптимальним строком сівби ячменю озимого є 1–10 жовтня, а допустимим — 20 жовтня.

Для одержання високого врожаю ячменю озимого важливо забезпечити повною мірою його потреби в елементах мінерального живлення. Проте протягом останніх десятиліть на Півдні України все частіше спостерігаються екстремальні умови з тривалими періодами повітряної й ґрунтової посухи, через що процеси нітрифікації відбуваються повільно і не нагромаджується достатня кількість азоту в ґрунті. Численними дослідженнями доведено, що в більшості ґрунтів цієї зони серед елементів живлення азот стоїть у першому мінімумі.

Установлено, що азотні добрива на посівах ячменю озимого слід уносити у два заходи: 50% загальної норми до сівби і 50% — рано навесні. Внесення всієї норми азотних добрив до сівби призводить до надмірного розвитку надземної маси рослин і зниження їх зимостійкості, що не бажано за морозної та безсніжної зими. Тому доза внесення азотного добрива восени на посівах ячменю озимого має становити не більше як 45 кг д. р.

Досліди показують, що на Півдні України одним із найефективніших способом керування ростом і розвитком рослин і формування високоврожайних посівів ячменю озимого є раннє весняне підживлення посівів азотними добривами. Підживлення посівів рано весною аміачною селітрою стимулює ростові процеси й забезпечує підвищення врожайності на 0,5–0,9 т/га і більше. Враховуючи цьогорічний стан розвитку ячменю озимого його краще підживити азотними добривами до відновлення вегетації. Це пов’язано з тим, що після перезимівлі рослини ячменю озимого ослаблені, а на деяких полях унаслідок низьких температур і відсутності снігового покриву втратили частину надземної маси, а для інтенсивного відростання потребуватимуть достатньої кількості доступних елементів живлення, особливо нітратного азоту. Тому підживлення у цей період дозволить рослинам одразу після відновлення вегетації використовувати азот добрив, що сприятиме швидкому відростанню пагонів, коренів, створенню оптимальної густоти стеблостою та формуванню добре розвиненої надземної маси.

06 445 36 2

Дослідженнями встановлено, що в більшості випадків перенесення підживлення, особливо на слаборозвинених посівах, на пізніші терміни — після відновлення вегетації, менш ефективне. За пізнього підживлення в умовах недостатнього вологозабезпечення ґрунту добрива потрапляють у сухий ґрунт і не використовуються. Тому рослини тривалий час потерпають від браку азоту, що призводить до формування низькопродуктивних посівів. Таке часто-густо можна побачити в господарствах, коли з різних причин, вони не встигають своєчасно провести раньовесняне підживлення посівів, а переносять його на пізні строки, що призводить до недобору врожаю зерна.

Інша річ — сильно розвинені й удобрені з осені посіви, у яких весною кількість пагонів перевищуватиме 6–8 пагонів на рослині, ранньовесняного підживлення не потребують. А цього року з таким розвитком посівів у господарствах області налічується значна кількість, особливо там, де проводили ранню сівбу по парах і на зрошенні. Навпаки, на таких посівах важливо стримувати весняне непродуктивне кущіння, для чого підживлення краще перенести на початок виходу рослин у трубку, коли припиняється кущіння. У ці строки верхні шари ґрунту зазвичай висихають, тому аміачну селітру слід вносити зерновими сівалками, щоб загорнути їх у ґрунт, або обприскати посіви розчином сечовини чи рідкими добривами, типу КАС.

 

Як розрахувати дозу добрив

Доза добрив за підживлення має уточнюватись з урахуванням умісту поживних речовин і вологи в ґрунті та запланованого рівня врожаю. Тут спеціалістам господарств можуть надати допомогу вчені Інституту зрошуваного землеробства НААН, які мають можливість їх визначити на основі результатів агрохімічного аналізу зразків ґрунту для кожного поля окремо відповідно до вмісту елементів живлення. Щорічно користуються послугами лабораторії аналітичних досліджень десятки агроформувань області. Визначення вмісту поживних речовин у ґрунті дасть можливість раціональніше використати добрива й отримати значно більшу віддачу від їх застосування.

Розраховуючи дози внесення азотного добрива, слід звернути увагу на запаси продуктивної вологи в ґрунті. Експериментально доведено, що за запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту менших за 100 мм, дозу азоту в підживленні слід зменшувати, а за 150 мм і вище — збільшувати до розрахованої на запланований урожай. Це сприятиме формуванню досить високого рівня врожаю зерна.

 

С. О. ЗАЄЦЬканд. с.-г. наук, зав. відділу рослинництва та неполивного землеробства
Л. І. ОНУФРАНканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
К. С. ФУНДИРАТ, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
С. М. ЮЗЮКканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Інститут зрошуваного землеробства НААН

svidome

 08 серпня 2022
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
08 серпня 2022
 05 серпня 2022
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
05 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.