Алгоритми вирощування озимої пшениці

Алгоритми вирощування озимої пшениці

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 16 серпня 2021 10:12

Агрономія, як і математика, досить точна наука, що вимагає набору інструкцій, які описують порядок дій агронома під час виконання тієї чи іншої технологічної операції. Для уникнення помилок агротехнічні операції треба виконувати дуже чітко. Послідовності таких дій описуються за допомогою дракон-схем або покрокової інструкції й називаються алгоритмами. Упорядковані блок-схеми наочно показують агротехнічні операції, які повинні точно і бездоганно виконувати. Мета алгоритмів — допомогти якомога краще запам’ятати послідовність дій і тих чи інших параметрів у вирощуванні культури.

Алгоритм — одне з основних понять математичної логіки. У медицині дуже поширені алгоритми лікування захворювань. Вони можуть бути представлені у вигляді покрокової інструкції або блок-схеми алгоритму. Медичні алгоритми є одним із ключових форматів представлення медичної інформації. На жаль, в агрономії, як порівняти з медициною, алгоритми вирощування культур поки що не набули значного поширення. Зупинимося на деяких моментах алгоритмів вирощування озимої пшениці, зокрема на системі добрив, системі захисту від бур’янів, хвороб і шкідників.

 

Сівозміна

Через переважання у вирощуванні незначної кількості культур (пшениця, соняшник, кукурудза на зерно, ячмінь, соя, ріпак, горох, буряк цукровий) в останні 20 років відбулися зміни у сівозмінах із переважанням короткоротаційних. Найпоширенішими сівозмінами з озимою пшеницею залежно від кліматичної зони є озима пшениця — кукурудза — соняшник, кукурудза — кукурудза — соняшник — озима пшениця, соя — кукурудза — соняшник — озима пшениця, кукурудза — соняшник — озима пшениця — соя, соя — пшениця озима — кукурудза на зерно, ячмінь ярий — пшениця озима — кукурудза на зерно, чистий пар (занять пар) — озимий ріпак — озима пшениця — соняшник, чистий пар (занять пар) — озима пшениця — соняшник, чистий пар (занять пар) — озима пшениця тощо.

 

Обробіток ґрунту

Для збереження вологи однією з найпоширеніших технологій є мінімальний, нульовий обробіток ґрунту.

 

Сорти

Найкращі сорти озимої пшениці: Богдана, Шестопаловка, Подолянка, Скаген, Смуглянка, Кубус, Мулан, Колонія, Антонівка, Патрос, Богемія, Матрикс, Самурай.

ozimi 7

 

Терміни, норма і глибина висіву

Календарні дати строків сівби озимої пшениці: надранні — до 10.09, ранньо-оптимальні — 10.09–20.09, оптимальні — 20.09–30.09, пізньо-оптимальні — 30.09–10.10, надпізні — після 10.10. Через зміну клімату терміни сівби зсуваються на 5–10 днів раніше загальноприйнятих. Пшениця має війти в зимівлю з 3–4 стеблами по 3–4 листки на кожному.

У середньому норма висіву насіння в зоні Степу — 4–5 млн шт./га, Лісостепу — 4,5–5, Полісся — 5–5,5, або 160–250 кг/га і залежить від сортових особливостей (кущення сорту). За ранніх термінів сівби норму висіву потрібно зменшити на 300–500 тис./га, а за поганої підготовки ґрунту, недостатнього його зволоження та через пізні строки сівби норму висіву потрібно збільшити на 300–500 тис./га (до 15% насіння).

Глибина загортання — 4–6 см, на важких ґрунтах глибину зменшують на 1–2 см. Оптимальною вважається глибина 2–3 см через те, що вузол кущення закладається на глибині 2–5 см від поверхні ґрунту. За глибини висіву більше як 4 см утворюється підсім’ядольне коліно, що піднімає вузол кущення до 2–3 см поверхні ґрунту. Це викликає пізні сходи, повільний розвиток рослин, зниження зимостійкості й сприяє ураженню паростків збудниками пліснявіння, кореневих гнилей і сажкових хвороб.

Дружні сходи з’являються за наявності в посівному шарі 10–15 мм продуктивної вологи. Насіння проростає за температури в посівному шарі ґрунту — 1–2 °С. Оптимальна температура проростання в межах 12–20 °С. За температури понад 25 °С проростки уражуються хворобами.

 

Система добрива

Раніше, до 1990-х років, для вирощування озимої пшениці рекомендувалося співвідношення азоту, фосфору і калію приблизно для Полісся, Лісостепу як 1 : 0,9 : 0,9 (N90Р80К80), Степу 1 : 1 : 0,6 (N60Р60К40), яке останнім часом по фосфору і калію зменшується до 1 : 0,2 : 0,2 залежно від природно-кліматичної зони й високої вартості фосфорно-калійних добрив. На сьогодні дози добрив для Полісся зазвичай становлять N120–150Р30–40К30–40, Лісостепу — N90–120Р20–30К20–30, Степу — N60–90Р10–20К0–20.

Практично повну норму фосфорних і калійних добрив потрібно вносити під передпосівну культивацію розкидачем після лущення або дискування стерні попередника або під час сівби сівалкою як основне добриво стрічково на глибину від 5–10 до 15–20 см. Глибоке внесення фосфорних і калійних добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи озимої пшениці.

Звичайно, найкраще вносити основні фосфорні та калійні добрива під оранку або стрічково локально диско-лаповими агрегатами — вони перемішуються з шаром ґрунту на глибині від 5–10 до 22–25 см. Однак оранка і глибокорозпушення як основний обробіток ґрунту зазвичай не використовується під озиму пшеницю, бо сильно висушує верхній шар ґрунту.

У той самий час за внесення під передпосівний обробіток ґрунту фосфорні та калійні добрива розташовуються, як правило, у верхньому шарі ґрунту. Це сильно зменшує ефект від добрив, а за браку вологи їх віддача дуже низька через пересихання верхнього шару ґрунту. Тому фосфорно-калійні добрива можна вносити під основний безвідвальний обробіток ґрунту з осені стрічково локально диско-лаповими агрегатами або під оранку як депозит під попередню культуру, що росла перед озимою пшеницею. За сівби в рядок сівалкою як стартові добрива рекомендується вносити 10–15 кг/га д. р. Р2О5 (20 кг/га амофосу 12 : 52, 50 кг/га суперфосфату 50 кг/га).

 

Таблиця. Система удобрення озимої пшениці (Лісостеп, Полісся, Степ)

13 452 40

 

У системі удобрення озимої пшениці важливо забезпечити оптимальне азотне живлення. Восени треба спочатку уникнути його надлишку, а навесні забезпечити інтенсивне азотне живлення рослин шляхом дробового його внесення в кілька заходів або використовувати повільно розчинні добрива.

Оскільки більшість азотних добрив є легкорозчинними, то невелику їх частину вносять восени — до N10–30 (діамофоска 10 : 26 : 26 100 кг/га), а решту використовують під час першого ранньовесняного підживлення по таломерзлому ґрунту сті від погоди приблизно в кінці лютого N30–60, другу — у фазу кущіння (ВВСС 20–29) до початок виходу рослин у трубку N30–90, і третю — в період стадії молочна стиглість (ВВСС 70–79). Перше (регенеративне) підживлення пришвидшує кущіння рослин, друге — найсуттєвіше впливає на врожай зерна, а третє — підвищує його якість. Критично важливим підживленням для озимої пшениці є перше і друге підживлення. Не бажано наприкінці зими (перше підживлення) розкидати по поверхні ґрунту карбамід через втрату азоту від 15 до 25%.

У роки з ранньою весною (коли вегетація настає в середині березня) або на добре розвинених посівах озимої пшениці перше підживлення рекомендують проводити меншими нормами азотних добрив — до N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га) від повної норми азоту. У той самий час у роки з пізньою весною (відновлення весняної вегетації відбувається близько 6 квітня) або на погано розвинених посівах озимої пшениці норму азоту в перше підживлення збільшують до N60 (аміачна селітра 180–200 кг/га). Норма добрив другого підживлення визначається першим підживленням. Якщо ранньою весною вносили N30 (100 кг/га аміачної селітри) загальної норми азоту, то в друге підживлення вносять близько N60–90 (карбамід 130–200 кг/га). Оптимальну норму добрив другого підживлення встановлюють за листковою діагностикою.

У зоні Степу перше (регенеративне) підживлення рекомендують проводити по мерзлоталому ґрунту зазвичай в кінці лютого дозою N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га), а друге — з середини березня по 1-шу декаду квітня у фазу кущіння до початок виходу рослин у трубку у вологий ґрунт в нормі N30 (аміачна селітра 90–100 кг/га). У Степу можливе об’єднання двох підживлень в одне і внесення N60 (аміачна селітра 180–200 кг/га) по мерзлоталому ґрунту (на погано розвинених посівах) або у фазу кущіння до початку виходу рослин у трубку N60 (з пізньою весною або на добре розвинених посівах). Найкращий час для застосування азотних добрив у фазу кущення є тоді, коли ґрунт дозрів, але ще вологий, і трактор уже не в’язне. За підсихання верхнього шару ґрунту слід використовувати штригельні борони для загортання добрив.

Важливим елементом живлення для озимої пшениці також уважається сірка, яка потрібна в співвідношенні 1/8 до загального виносу азоту. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого Mg — 21%, S — 36% (прикореневе підживлення), кристалічного (листкове підживлення) або сульфату амонію (21% азоту і 24% сірки).

ozimi 50

Рослина може засвоїти елементи живлення у великих обсягах тільки за допомогою кореневої системи. Живлення по листку є допоміжним засобом, і не може бути основним. Серед різноманітних фоліарних препаратів доцільним є застосування у фазу виходу в трубку — колосіння листкового підживлення карбамідом 5 кг/га + сульфат магнію семиводний (16% Mg і 32% S) 3 кг/га на 250 л води робочого розчину. У період цвітіння озимої пшениці (ВВСН 61–69) крім фунгіцидного обприскування від фузаріозу колоса не рекомендується проводити обробки через запилення квіток у колосках і початок формування зерна.

 

Система захисту від бур’янів

Гербіциди на зернових застосовують зазвичай після появи сходів восени та навесні. Найчастіше восени проводять післясходову обробку гербіцидами у фазу сім’ядоль у бур’янів і у фазу 1–3 листки зернових (пендіметалін, флуміоксазін) і трьох листків (амідосульфурон, галауксіфен-метил, флорасулам, йодосульфурон, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил). Ауксиноподібні гербіциди (дікамба, амінопіралід, клопіралід, флуроксіпір, 2,4-Д, МЦПА) восени на озимій пшениці застосовувати не можна через те, що за температури нижчої від +10 °С вони стають фітотоксичними для рослин. Навесні від початку до кінця фази кущіння (ВВСН 21–29) обробляють гербіцидами з діючими речовинами 2,4-Д, МЦПА, бентазон, дікамба, клопіралід, а в фазу кущіння до кінця виходу в трубку (ВВСН 21-29, ВВСН 30-37-39) — тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил, флорасулам, флуметсулам, сульфосульфурон, просульфурон. Проти злакових однорічних бур’янів ефективні діючі речовини пендиметалін (фаза 1–3 листки), сульфосульфурон, піноксаден (від 3 листків до появи прапорцевого листка), а проти дводольних бур’янів — флорасулам, флуметсулам, тифенсульфурон-метил, трибенурон-Мметил і ауксиноподібні гербіциди.

Восени слід обробляти посіви, коли зимуючі бур’яни рано проросли й можуть становити небезпеку для нормального розвитку посівів в осінній період. У кінці вересня — початку жовтня слід припинити обробку через зниження температур і недостатньої біологічної дії гербіцидів. Навесні післясходове застосування слід проводити якомога швидше за настання потрібних температур, бо зернові менш чутливі, а біологічна ефективність препаратів проти бур’янів висока.

Застосовувати гербіциди потрібно строго регламентовано і не бажано в баковій суміші з іншими препаратами, бо їх застосування для культурних рослин завжди стрес, який не завжди візуально помітний. При цьому фітотоксичний вплив гербіциду в бакових сумішах з мікроелементами, амінокислотами та рідкими добривами часто зростає. Такий ефект пов’язаний із підвищенням метаболізму при застосуванні мікродобрив й інших речовин, а також зі зміною формуляції гербіциду. Цей факт призводить до того, що на листках з’являються неінфекційні пошкодження епітелію поверхні листа, через які відбувається зараження хворобами. Це вимагає в наступній фазі гострого проведення захисту рослин від мікозів.

Допускається бакова суміш гербіциду з інсектицидами та фунгіцидами, але це може посилити негативний вплив гербіциду на культуру. Бувають випадки, коли тільки одні гербіциди поза баковою сумішшю за несприятливих погодних умов викликають гербіцидний стрес на рослині. Не слід застосовувати гербіциди, якщо посіви зернових потерпали від морозу, посухи, перезволоження, ослаблені хворобами й шкідниками.

Гербіциди найкраще діють на бур’яни, коли оптимальна температура становить від +10…+25 °С. Препарати на основі тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу, флорасуламу, амідосульфурону, просульфурону тощо можуть працювати від +5…+8 °С. Гербіциди з д. р. 2,4 D діють оптимально за температури +15…+20 °С (мінімальна температура +8…+12 °С), дикамба +15…+20 °С (8–12), флуметсулам +12…+25 °С (5-8), флуроксіпір +15…+20 °С (7–8), пендіметалін +5…+6 °С (0).

 

Сергій ХАБЛАКд-р біол. наук, начальник відділу впровадження та
моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу AGR group

svidome

 08 серпня 2022
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
08 серпня 2022
 05 серпня 2022
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
05 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.