agro business 160 160

Біостимулятори на озимій пшениці

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 13 квітня 2012 15:15
altСергій Авраменко, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник,
Сергій Попов, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник,
Микола Цехмейструк, канд. с.-г. наук, зав. лабораторією,
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААНУ
Галузь рослинництва на Україні наразі знаходиться на перехідному етапі свого розвитку. З одного боку, існує державна Програма розвитку тваринництва, яка передбачає збільшення поголів’я великої та малої худоби, в результаті чого на потреби рослинництва надходитимуть органічні добрива як побічний продукт тваринництва.
З іншого, спостерігаємо надто повільні темпи реалізації цієї програми. Як результат, на наших полях протягом останніх десятиліть органічні добрива майже не вносяться. Не менш раціональним є застосування мінеральних добрив, але їх висока вартість змушує аграріїв відмовлятися і від них або вносити лише стартові, яких переважно недостатньо для нормальної життєдіяльності рослин. Водночас, сучасний аграрний ринок прагне мати екологічно чисту продукцію, яку із застосуванням надмірних норм мінеральних добрив одержувати практично неможливо.

Альтернативне живлення
Як альтернативу органічним добривам у деяких господарствах почали вирощувати сидерати. Використання сидеральних культур, безумовно, має значний агрономічний ефект, але разом з тим має і свої труднощі. Зокрема, далеко не в усіх господарствах існує можливість подрібнювати зелені добрива перед заробленням у ґрунт. До того ж, їх вирощування не завжди забезпечує високий економічний ефект. Усе це змусило аграрну науку протягом останнього часу займатися пошуком нових, альтернативних джерел збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Так з’явився новий напрям у рослинництві - застосування регуляторів (стимуляторів) росту рослин. Регуляторами росту називають препарати, що сприяють кращому засвоєнню поживних речовин, води та енергії сонця рослинами.
Переважна частина таких регуляторів прискорює та підсилює певні біохімічні реакції, які відбуваються у рослинах. Але такі біохімічні зміни, як правило, нестабільні та короткотривалі. Підсилення однієї чи двох, навіть дуже важливих біохімічних реакцій призводить до порушення гомеостазу, тобто стабільності організму, в результаті чого рослина починає швидко його відновлювати. Звідси ефект від застосування такого роду стимуляторів не перевищує 5-10%.
У лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ щороку випробовуються десятки препаратів-регуляторів росту рослин на різних культурах. На жаль, переважна більшість з них не забезпечує позитивного ефекту, а нерідко викликає й негативну реакцію у рослинах, що призводить до зниження їх продуктивності.
Виходячи з цього, проводиться пошук таких стимуляторів, які змогли б чинити комплексний та стабільний вплив на усі біохімічні реакції у рослинах, створюючи для них найбільш сприятливі умови для пристосування та взаємодії з навколишнім середовищем, виконуючи функцію біологічного нормалізатора.
У 2008 році на посівах озимих ріпаку та пшениці з-поміж інших виділявся препарат біологічного походження з основною діючою речовиною «ВПТ» («ВПТ» - робоча назва. Справжню назву не наводимо з метою уникнення звинувачень на нашу адресу щодо реклами - авт.), який забезпечив прибавку урожайності на рівні 15-20%. В період 2010-2011 рр. було закладено повторні, більш широкі досліди з вивчення дії цього препарату на посівах пшениці озимої. Крім того, було одержано та проаналізовано інформацію щодо походження цього регулятора росту та його вплив на біохімічні реакції, які відбуваються у рослинах за його застосування. Нижче наводимо результати наших спостережень та короткий нарис про походження препарату.

«Біологічний насос»
Передумовами для створення «ВПТ» стали наукові розробки та практичні дослідження, розпочаті кілька десятиліть тому низкою науково-дослідних інститутів України й Росії. На відміну від сучасних хімічних та бактеріальних регуляторів росту, згадуваний вище препарат було створено з плаценти тварин, яку спочатку знезаражували, а потім за допомогою спеціальних обробок розщеплювали високомолекулярний білок на складові частини, що є будівельним матеріалом біологічного світу.
altОсновними діючими речовинами у «ВПТ» вважаються поліпептиди, у складі яких є щонайменше одна амінокислота, яка містить оксигрупу у бічному ланцюжку, типу оксипролін та оксилізин. Утворення таких фрагментів білка в природних умовах відбувається за допомогою спеціального ферменту - пролінгідроксилази.
Зазвичай хімічні реакції у клітинах рослин відбуваються дуже повільно, тому біохімічні реакції, необхідні для життєдіяльності клітин, каталізуються, тобто прискорюються особливими сполуками - ферментами (ензимами), які є поєднанням декількох молекул білка (глобули білка). Тому, наповнюючи рослинну клітину амінокислотами шляхом застосування регуляторів росту, ми таким чином забезпечуємо й будівельний матеріал для ферментів (глобул білка). В результаті цього усі біохімічні реакції у клітині прискорюються у багато разів, рослина починає швидше рости й розвиватися.
Другою діючою речовиною у «ВПТ» є пептиди. Пептидний ланцюжок завдяки іонам амінокислот діє як резонансна структура (свого роду антена), яка не лише приймає сонячні промені, але й концентрує їх, збираючи енергію, внаслідок чого утворюється згусток енергії - квантово-іонна плазма. Саме завдяки останній у рослинній клітині можуть переміщуватися білки, жири, вуглеводи, вода та інші сполуки. Власне, це є основним засобом пересування не лише в клітині, але й в усьому організмі.
Біологічні регулятори росту на основі «ВПТ», завдяки своїм основним складовим - амінокислотам та пептидам, прискорюють процеси синтезу білка та ферментів у рослинах, збільшують забезпеченість рослин енергією, що спричиняє транспортні процеси як у клітині, так і в усьому рослинному організмі.
У середньому рослинна клітина росте та ділиться за 24 години. Під час застосування розчину «ВПТ» процес поділу клітин скорочується майже вдвічі - до 12-13 год., а отже, прискорюється наростання біологічної маси: зокрема, процес утворення кореневих волосків на кореневій системі. Як результат, протягом встановленого проміжку часу збільшується сисна ефективність кореня, а отже, і збільшується ефективність застосування органічних та мінеральних добрив для рослин.
Стимулятори росту виконують функцію «біологічного насосу». Забезпечуючи рослину додатковою енергією, вони дають можливість використовувати її для перекачування у клітини більшої кількості поживних речовин із ґрунту, а також органічних та мінеральних добрив.
Застосування біологічних стимуляторів росту на основі «ВПТ» може забезпечити рослину додатковою кількістю вологи. Так, при поєднанні двох амінокислот, які є складовими «ВПТ», у пептидний ланцюжок, виділяється молекула води, внаслідок чого відбувається «внутрішній полив» рослини. А тому більшої актуальності застосування «ВПТ» набуває у період гострого дефіциту вологи.

Наукою доведено
У дослідах лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ вивчали вплив біологічного препарату «ВПТ» на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Досліди закладали у стаціонарній зерно-паро-просапній сівозміні з триразовою повторністю після попередника горох на зерно. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий середньо-гумусний. Варто відзначити, що система сівозміни, удобрення та обробітку ґрунту на дослідному полі дотримується вже понад 38 років, що надзвичайно покращує достовірність результатів експерименту.
Варіанти експерименту було закладено на чотирьох фонах живлення: без добрив, післядія внесення 30 т/га гною (фон), фон + основне внесення комплексного мінерального добрива в дозі N30P30K30, а також фон + внесення комплексного мінерального добрива в дозі N60P60K60.
Вивчали три способи застосування «ВПТ». Перший полягав у нанесенні розчину препарату на насіння перед сівбою. Другий передбачав обприскування посівів розчином препарату, яке проводили у фазі осіннього кущення, а також повторно у фазі виходу в трубку пшениці озимої. За третього способу вивчали комплексне застосовування розчину препарату шляхом обробки насіння та дворазового обприскування.
Для порівняння результатів експерименту застосовували два варіанти контролю. За першого (чистий контроль) висівали непротруєне насіння, за другого (протруєний контроль) - протруєне хімічним протруйником насіння пшениці без наступного застосування стимулятора.
На час сівби ґрунт містив достатню кількість вологи, що дало змогу одержати своєчасні та дружні сходи. В цілому погодні умови осінньо-зимового періоду знаходилися у межах середніх багаторічних показників. Початок весни 2011 року був досить вологим та прохолодним.Так, кількість опадів у квітні перевищувала норму на 18,4 мм (або на 52%), а середньодобова температура повітря була меншою від норми на 1,4оС.
Загалом весняно-літній період (квітень-серпень) можна охарактеризувати як оптимальний за середньодобовою температурою повітря (18,2оС при нормі 17,6оС) та надмірно зволожений, кількість опадів була на 174,0 мм, або на 67% більшою від норми. Сума ефективних температур була більше норми на 259,2оС і становила 1347,9оС за норми 1088,7оС. Таким чином, надмірна кількість опадів у період вегетації пшениці озимої сприяла доброму прояву «ВПТ», про що свідчать результати експерименту.
Як і передбачалося, протруювання насіння хімічним протруйником дало позитивний ефект на більшості фонах удобрення. Так, порівняно з чистим контролем, при протруєнні насіння прибавка урожайності пшениці на варіанті без добрив становила 0,17 т/га (8,3%), на фоні основного внесення органічних добрив (30 т/га) та мінеральних N30P30K30 - відповідно 0,25 т/га та 5,1%, на такому ж фоні органічних добрив, але із внесенням мінеральних у дозі N60P60K60, - відповідно 0,18 та 3,6%. На фоні післядії основного удобрення достовірної різниці в урожайності між чистим та протруєним контролем зафіксовано не було (табл. 1).
Під час живлення без добрив достовірні прибавки урожайності було одержано за усіх способів застосування біологічного стимулятора росту. За прибавками врожайності у процентному відношенні фон без добрив виявився найбільш ефективним з усіх досліджуваних. Так, застосування обробки насіння розчином «ВПТ» сприяло зростанню урожайності на 0,63 т/га (або на 30,7%) порівняно з чистим контролем, а також на 0,46 т/га (20,7%) у порівнянні з протруєним контролем (табл. 1). При застосуванні подвійного обприскування посівів розчином препарату прибавка урожайності до чистого контролю становила 0,38 т/га (18,5%), до протруєного - 0,21 (9,5%).
Комплексне застосування обробки насіння та подвійного обприскування посівів препаратом сприяло одержанню прибавок 0,60 т/га (29,3%) та 0,43 т/га (19,4%) відповідно до чистого та протруєного контролю. На фоні післядії органічних добрив (30 т/га) найбільш ефективним способом застосування препарату був обробіток насіння його розчином, за якого прибавки урожайності до чистого та протруєного контролю становили відповідно 0,26 т/га (6,6%) та 0,18 т/га (4,5%). Подвійне обприскування посівів розчином препарату у цьому випадку виявилося неефективним.
За поєднання обробки насіння та подвійного обприскування посівів пшениці одержано прибавку 0,19 т/га (4,8%) до чистого контролю. Порівняно з протруєним контролем у цьому варіанті достовірної прибавки одержано не було.
Під час органо-мінеральної системи удобрення, у разі післядії органічних добрив (30 т/га) та мінерального удобрення у дозі N30P30K30 також спостерігався значний ефект від застосування біологічного стимулятора. Зокрема, обробка насіння препаратом спричинила прибавку 0,75 т/га (15,4%), для порівняння з чистим та протруєним контролем - 0,50 т/га (9,7%) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність пшениці озимої залежно від фону живлення та способу застосування «ВПТ», т/га, 2011 р.
alt
 
Водночас, подвійне обприскування посівів препаратом у порівнянні з чистим контролем дало прибавку 0,55 т/га (11,3%). При цьому під час протруєного контролю достовірної прибавки одержано не було.
Комплексне поєднання обробки насіння та обприскування посівів при органо-мінеральному живленні забезпечило прибавку урожайності 0,54 т/га (11,1%) до чистого контролю та 0,29 т/га (5,7%) - до протруєного.
На найбільш інтенсивному у досліді фоні удобрення (післядія 30 т/га органічних добрив + основне внесення N60P60K60 мінеральних) обробка насіння перед сівбою «ВПТ» сприяла одержанню прибавки врожайності порівняно до чистого контролю на рівні 0,23 т/га, що у процентному відношенні становить 4,7%. Дещо вищу прибавку - 0,25 т/га (5,1%) до чистого контролю отримано від застосування подвійного обприскування посівів стимулятором росту. Прибавки до протруєного контролю за обох способів застосування препарату знаходилися у межах НІР, тобто були недостовірними. Під час інтенсивного органо-мінерального живлення найбільші прибавки врожайності - відповідно 0,33 т/га (6,7 %) та 0,15 т/га (2,9 %) до чистого та протруєного контролю - одержано за поєднання обробки насіння та обприскування посівів розчином препарату.
Усі вищезгадані варіанти досліду закладалися за традиційної системи землеробства, коли під просапні та ярі зернові культури сівозміни застосовували полицеву оранку, а під озимі культури - поверхневий обробіток ґрунту. Натомість останнім часом спостерігається тенденція до повної заміни у сівозміні оранки поверхневим обробітком ґрунту. Для порівняння, у наших дослідженнях був проведений експеримент при двох фонах обробітку ґрунту: за післядії оранки та чизельного обробітку на одному фоні живлення - N60P60K60 та післядії внесення гною (30 т/га). В середньому у рік проведення досліджень спостерігалася тенденція до зменшення урожайності пшениці на фоні чизельного обробітку ґрунту порівняно з оранкою. Натомість за чизельного обробітку ґрунту порівняно з фоном післядії оранки було одержано вищі прибавки урожайності від застосування біологічного стимулятора росту (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від фону обробітку ґрунту та способу застосування «ВПТ», т/га,  фон живлення N60P60K60 + післядія гною (30 т/га), 2011 р.
alt
 
Так, після чизельного обробітку ґрунту при застосуванні обробки насіння «ВПТ» було одержано прибавку урожайності 0,49 т/га (10,6%) у порівнянні з чистим та 0,31 т/га (6,4%) - з протруєним контролем, тоді як на фоні післядії оранки реальну прибавку врожайності - 0,23 т/га (4,7%) - отримано лише порівняно з чистим контролем (табл. 2). Обприскування посівів стимулятором росту на відміну від чистого контролю спричинило збільшення урожайності на чизельному та орному фоні відповідно - 0,33 т/га (7,1%) та 0,25 т/га (5,1%).
Разом з тим, комплексне застосування обробки насіння та обприскування посівів стимулятором на фоні чизельного обробітку ґрунту дало прибавку 0,47 т/га (10,2%) в порівнянні з чистим та 0,29 т/га (6,0%) - з протруєним контролем.

У підсумку
Отже, застосування біологічного стимулятора росту на основі «ВПТ» в умовах 2010-2011 рр. забезпечило одержання істотного збільшення урожайності пшениці озимої, яка вирощувалася на різних фонах живлення та за різних фонів обробітку ґрунту. Найбільшими прибавки врожайності були на фоні без добрив, які, залежно від способу застосування препарату, коливалися від 0,38 т/га до 0,63 т/га, або від 18,5% до 30,7% порівняно з чистим контролем та від 0,21 т/га до 0,46 т/га, або від 9,5% до 20,7% порівняно з протруєним контролем.
Серед способів застосування препарату на більшості фонів живлення найефективнішою виявилася обробка насіння перед сівбою, а також комплексне застосування обробки насіння та подвійного обприскування посівів восени та навесні. Так, залежно від фону живлення, прибавки врожайності пшениці від обробки насіння становили від 0,23 т/га до 0,75 т/га порівняно з чистим контролем та від 0,18 т/га до 0,50 т/га порівняно з протруєним контролем. За поєднання обробки насіння та обприскування посівів прибавки до чистого контролю сягали від 0,19 т/га до 0,60 т/га, а до протруєного - від 0,15 т/га до 0,43 т/га.
Доведено, що за високого органо-мінерального живлення (основне внесення N60P60K60 + післядія гною (30 т/га)) пшениця озима давала більшу врожайність на фоні післядії чизельного обробітку ґрунту порівняно з післядією оранки. Так, за чизельного обробітку ґрунту, залежно від способу застосування препарату, збільшення урожайності коливалось від 0,33 т/га до 0,49 т/га порівняно з чистим контролем та від 0,29 т/га до 0,31 т/га - з протруєним контролем, у той час як після оранки результати коливалися від 0,23 т/га до 0,33 т/га порівняно з чистим контролем, а при протруєному контролі достовірних прибавок на цьому фоні одержано не було.
Ці дані свідчать про наявність значного резерву підвищення урожайності пшениці озимої та поліпшення її якості шляхом застосування біологічних стимуляторів росту на основі витяжки з плаценти тварин - «ВПТ». 

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.