×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Захист яблуневих садів від шкідників

/ Агрономія Сьогодні / Субота, 28 квітня 2012 13:17
altОльга Власова, канд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник 
Інституту захисту рослин НААН України
Садові насадження займають значні площі у всіх грунтово-кліматичних зонах України - тут зосереджено 29,8% площ із країн СНД. Плодові дерева пошкоджують близько 150 видів шкідників, серед яких 12 видів кліщів.
 
Різноманіття українських садів
Садові насадження займають великі площі у всіх природних зонах України, однак породний і сортовий склад їх характеризується значними відмінностями. В Поліссі вирощуються здебільшого літні та осінні сорти яблуні та груші, вишні і трохи сливи.
 
У Лісостепу разом із літніми та осінніми сортами поширені й зимові сорти яблуні, товарна продукція пізніх сортів груші невелика, значне місце займають насадження сливи і вишні.
 
У Степовий зоні, особливо у південній частині, окрім різноманітних сортів яблуні та груші, вирощується айва, широко поширені кісточкові породи, зокрема абрикос і подекуди персик.
 
У садових насадженнях гірського Криму представлені пізні сорти яблуні, груші, айва, слива, черешня, абрикос, персик, менше ніж в інших зонах поширена вишня, на Південному березі - інжир, мигдаль, маслина, гранат.

Групи шкідників
Завдяки вирощуванню плодових дерев на одному місці протягом багатьох років у садових насадженнях створюються певною мірою стабільні екологічні умови, що формують відносно постійний склад шкідливої та корисної фауни. Чисельність популяцій окремих видів садового агроценозу коливається під впливом метеорологічних, біотичних і антропогенних факторів.
 
Шкідники плодових культур характеризуються великою різноманітністю видового складу, відмінностями способу життя та заподіюваних ушкоджень.
 

Також читайте: Захист саду навесні

 


 
З урахуванням строків розвитку, характеру живлення імаго і личинок фенології плодових культур комплекс шкідників умовно можна поділити на п’ять основних еколого-економічних груп.
 
Перша - пошкоджують бруньки і бутони. Це види, у яких весняний розвиток і максимальна шкідливість збігається із початком активної вегетації яблуні: довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд); трубкокрути (букарка, казарка). Вони знищують бруньки, листя і зав’язь плодових дерев, що послаблює плодоношення.
 
altДруга група - листогризучі види, що включає велику різноманітність гусениць лускокрилих шкідників, що живляться листям і пагонами рослин: золотогуз, непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд, листовійки, п’ядуни, горностаєві молі, мінуючі молі, совки. Гусениці, які живляться листям, зменшують площу листкової поверхні, послаблюють надходження поживних речовин у різні органи дерев.
 
Третя - сисні види. До цієї групи належать попелиці, листоблішки, щитівки, цикадки, клопи та кліщі. Сисні шкідники послаблюють ростові процеси, знижують надходження поживних речовин у різні органи дерев, спричиняють обпадання листя і плодів.
 
Вплив шкідників другої і третьої груп на урожай опосередкований через пошкодження вегетативних органів дерев, ослаблення ростових процесів. Важливу роль в обмеженні розмноження зазначених видів відіграють представники корисної фауни - паразити (іхневмоніди, браконіди, хальциди) та хижаки (кокцинеліди, золотоочки, сирфи, клопи, кліщі). Тому проти цієї групи шкідників необхідні препарати, що меншою мірою впливають на корисну ентомофауну.
 
До четвертої групи шкідників належать ті, що пошкоджують плоди: плодожерки - яблунева, східна, деякі види листовійок, плодові пильщики. Вони спричиняють прямі втрати урожаю - порушують притік поживних речовин до насіння, пошкоджені плоди опадають, а ті, що залишились, за товарними якостями вважаються браком. Шкідлива стадія їх мешкає у плодах, тому біотичні фактори не можуть утримувати щільність популяції на низькому рівні, і регулярні захисні заходи є необхідною умовою одержання високоякісних плодів.
 
Визначення доцільності застосування хімічних обробок проти плодопошкоджуючих шкідників і економічно допустиме їх скорочення має особливо важливе значення. Застосування інсектоакарицидів у літній період згубно діє на ентомо- і акарифаги, які в цей час інтенсивно розмножуються і можуть утримувати популяції рослиноїдних кліщів, попелиць і мінуючих молей на низькому рівні. Для регуляції чисельності шкідників цієї групи необхідні препарати, що обмежують відродження і розвиток личинок до проникнення в плоди.
 
П’ята - пошкоджують скелетні гілки і штамби дерев - червиця в’їдлива, деревоточець пахучий, яблунева склівка, підкорова листовійка, короїди, златки. Вони знижують урожай, викликають відмирання окремих гілок, суховершинність і загибель дерев.

Як визначити економічний поріг шкідливості
Щоб уникнути поширення отруйних речовин у навколишньому середовищі, а також не допустити зайвих витрат коштів і матеріалів, хімічні обробки насаджень слід проводити лише тоді, коли створюється загроза втрат урожаю або погіршення його якості, а також коли доцільно попередити можливе масове розмноження шкідників.
 
Заходи боротьби зі шкідниками економічно доцільні, якщо вони окуповуються вартістю збереженого врожаю. Отже, плануючи їх, потрібно визначити критичний рівень чисельності популяції або економічний поріг шкідливості - таку чисельність того чи іншого шкідника, за якої можливі збитки, що перевищують витрати на проведення заходів захисту.
 
У плодівництві економічний поріг шкідливості залежить від чисельності шкідника, віку та фази розвитку дерев, інтенсивності цвітіння.
 
Для зимуючих стадій пороги небезпечної чисельності такі:
 
  • Білан живкуватий – 1 зимуюче гніздо на 2 м3 крони.  
  • Золотогуз – 1 гніздо на 3 м3 крони.
  • Непарний шовкопряд – наявність поодиноких яйцекладок на штамбах і гілках вже слід вважати загрозливою.
  • Червоний і бурий плодові кліщі – небезпечною є наявність 50 яєць на 10 см довжини пагонів.
  • Яблунева листоблішка – 100 зимових яєць на 1 м обстежених гілок.
 
Після розпускання бруньок і в період цвітіння плодових дерев можливий прогноз значної шкоди при виявленні такої чисельності шкідників:
 
  • Яблунева попелиця – 10 засновниць на 100 квіткових розеток;
  • Яблунева листоблішка – 60 личинок на 100 квіткових розеток;
  • Яблуневий квіткоїд – 40 жуків на 1 дерево;
  • Яблунева листовійка – 5 гусениць на 100 розеток;
  • Яблунева плодожерка – 5 метеликів на ферамону пастку за 5-7 днів;
  • Східна плодожерка – 1 метелик на феромонну пастку за 5-7 днів;
  • Кліщі – 3 самки на 1 листок.
 
Економічні пороги чисельності для шкідників, що пошкоджують плоди, визначають за відсотком пошкоджених плодів. Для вишневої мухи наявність 2% плодів із личинками робить їх непридатними для консервної промисловості, а 5% - для продажу населенню у свіжому вигляді. Для яблуневої плодожерки економічним порогом є пошкодження більше 2% плодів.

Захист за фенологічними періодами
Системи захисту плодових насаджень планують згідно з інформацією про основні види шкідників. Хімічні заходи необхідно здійснювати на оптимальному агрофоні в хронологічному порядку за фенологічними періодами розвитку плодових дерев.
 
У ранньовесняний період у фазах розпускання бруньок-зелений конус і висування бутонів-рожевий бутон проти довгоносиків, квіткоїда, яблуневого пильщика, кліщів, попелиць, застосовують традиційні інсектициди: Діазінон 60%, к.е. (10л/га), Маршал 25%, к.е. (1,5л/га), Актара 25WG, в.р.г. (0,14кг/га), Каліпсо 480,SC,к.е.(0,25 л/га), Бі-58 (новий), 40% к.е. (0,8-2,0 л/га) та інші.
 
У період росту плодів основу системи захисних заходів проти комплексу лускокрилих шкідників (яблунева склівка, розанова листовійка,глодова листовійка, строкатозолотиста листовійка) становлять обробки регуляторами росту і розвитку комах та антраніламідами. Обробки «прив’язують» до періоду масового льоту метеликів яблуневої плодожерки, покоління, що перезимувало, і розвитку гусениць листовійок, які перезимували, та в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки літнього покоління. При необхідності можливе сумісне використання традиційних інсектицидів, специфічних акарицидів. Таким чином, є реальна можливість чергування препаратів із різним механізмом дії для обмеження чисельності комплексу шкідників та зниження санітарно-гігієнічної і токсикологічної загрози. 

1

 26 червня 2019
На фестивалі VinCornFest вінницький селекціонер Михайло Нагорняк цьогоріч вперше представить фіолетову солодку кукурудзу.
На фестивалі VinCornFest вінницький селекціонер Михайло Нагорняк цьогоріч вперше представить фіолетову солодку кукурудзу.
26 червня 2019
 26 червня 2019
У поточному році по всіх категоріях господарств Запорізької області належить зібрати ранні зернові на площі 917,1 тис. га.
У поточному році по всіх категоріях господарств Запорізької області належить зібрати ранні зернові на площі 917,1 тис. га.
26 червня 2019
 26 червня 2019
В Україні комерційне виробництво жимолості поступово набирає популярності.
В Україні комерційне виробництво жимолості поступово набирає популярності.
26 червня 2019
 26 червня 2019
З 2 серпня 2019 року в Україні почнуть діяти нові національні стандарти (закон №2496-VIII) органічного виробництва.
З 2 серпня 2019 року в Україні почнуть діяти нові національні стандарти (закон №2496-VIII) органічного виробництва.
26 червня 2019
 26 червня 2019
З 2020 року в Україні почне діяти заборона прийому молока ІІ ґатунку, яка стосується не продукту, який виробляють домогосподарства, а забрудненого молока, вміст мікроорганізмів у якому перевищує максимально допустимий.
З 2020 року в Україні почне діяти заборона прийому молока ІІ ґатунку, яка стосується не продукту, який виробляють домогосподарства, а забрудненого молока, вміст мікроорганізмів у якому перевищує максимально допустимий.
26 червня 2019
 26 червня 2019
У зв’язку з подорожчанням води для зрошення херсонські аграрії значно скоротили площі для вирощування рису і сої, які є стратегічними для степової Таврії.
У зв’язку з подорожчанням води для зрошення херсонські аграрії значно скоротили площі для вирощування рису і сої, які є стратегічними для степової Таврії.
26 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.