Особливості агротехнічного контролю бур’янів на сої

/ Агрономія Сьогодні / Субота, 28 квітня 2012 13:24
altРоман Гутянський, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ
Соя належить до культур, які найбільш потерпають від бур’янів. Тому сучасна технологія вирощування сої неможлива без контролю сегетальної рослинності агротехнічними методами. Для ефективної системи захисту рослин сої від бур’янів важливо знати особливості попередників, основного і передпосівного обробітку ґрунту, удобрення, сівби, конкурентоспроможності сортів сої відносно бур’янових рослин, а також ефективність до- і післясходових боронувань у посіві та можливості щодо оптимізації кількості міжрядних обробітків.
 
Попередники
На перших етапах росту в сої сильно розвивається коренева система, а ріст стебла сповільнений. Це обумовлює її низьку конкурентоспроможність до бур’янів. З огляду на це, кращими для неї є мало забур’янені поля після культур, які швидко звільняють площу, що дозволяє провести кількаразові обробітки у системі основної підготовки ґрунту. Тому в сівозміні сою краще розміщувати після ранніх зернових культур, картоплі.
Добрим попередником цієї культури є кукурудза, овочеві культури. До задовільних можна віднести буряки цукрові. Поганими попередниками для сої є соняшник, суданка, а також бобові культури. На попереднє місце повертають сою не раніше, ніж через 3-4 роки. Проте американський досвід свідчить, що в спеціалізованих фермах сою можна тривалий час вирощувати в двопільних сівозмінах, де на одному полі вона поперемінно чергується із кукурудзою на зерно.
Неприпустимо сою розміщувати на полях значно забур’янених коренепаростковими та іншими багаторічними бур’янами, оскільки з ними досить складно боротися у посівах цієї культури.

Основний обробіток ґрунту
Соя для нормального розвитку кореневої системи і функціонування бульбочкових азотфіксуючих бактерій потребує добре розпушеного орного шару. Також вона негативно реагує на недостатню аерацію ґрунту. Оптимальна щільність ґрунту для неї становить 1,0-1,2 г/см3. Тому кращим способом основного обробітку буде оранка на глибину 25-27 см.
На полях після ранніх зернових культур, забур’янених коренепаростковими та іншими багаторічними видами, готувати ґрунт слід по типу поліпшеного зябу. При цій системі обробітку ґрунту оранці повинні передувати два лущення: перше – відразу після збирання попередника дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а друге – через три тижні після цього плоскоріжучими знаряддями на глибину 12-14 см. Оранку після другого лущення слід розпочинати не раніше ніж через три тижні, дочекавшись повної появи розеток багаторічних бур’янів.
Друге лущення може бути замінене внесенням системних гербіцидів на основі ізопропіламінної солі гліфосату, 2,4-Д, 2,4-Д + дикамба чи інших препаратів. Обприскування слід проводити в той період, коли розетки багаторічних бур’янів добре відросли і середньодобова температура повітря перевищує + 10оС.
У дослідах Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва система поліпшеного зябу, яка включала дворазове лущення, дала змогу в наступному році знизити масу коренепаросткових бур’янів на 81%, а при поєднанні одноразового лущення із внесенням ізопропіламінної солі гліфосату – на 92%.
На полях, чистих від багаторічних бур’янів, можна обмежитись одним лущенням стерні, проведеним негайно після збирання попередника, щоб не дати можливість вкоренитися пожнивним бур’янам. У цьому випадку оранку слід проводити не раніше, ніж через 2-3 тижні після лущення, щоб забезпечити умови прорости падалиці зерна попередника. Після культур, які пізно звільняють поля, основна підготовка ґрунту може обмежитись лише оранкою. Але після кукурудзи для кращого загортання післязбиральних решток слід провести їх подрібнення дисковими знаряддями, і для оранки використати ярусні плуги.

Передпосівна підготовка ґрунту
Рано навесні, коли ґрунт підсихає, проводять ретельне вирівнювання поверхні поля за допомогою вирівнювачів або важких борін, що дуже важливо при збиранні врожаю. Боби сої розміщуються на стеблі невисоко над ґрунтом, і тому при збиранні культури застосовують низький зріз. На погано вирівняному полі низько скосити неможливо, і частина бобів може залишитись на рослинах незібраними.
На полях, чистих від бур’янів, наступною технологічною операцією буде передпосівна культивація на глибину 5-6 см, яку проводять безпосередньо перед сівбою сої. На недостатньо вирівняних полях, важких запливаючих ґрунтах, а також при появі значної кількості багаторічних бур’янів у допосівний період буде недостатньо однієї передпосівної культивації. Перед нею слід провести першу, більш глибоку на 8-10 см. Цю роботу слід виконувати при масовій появі бур’янів, зокрема коренепаросткових. Для більш повного очищення поля від бур’янистих рослин час посіву доцільно перенести на пізніший строк, не виходячи при цьому за його оптимально допустимі межі.

Удобрення
Згідно з даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва найбільше соя виносить із ґрунту з врожаєм насіння азоту. При рівні врожаю у забур’яненому посіві (контроль) 1,28 т/га насіння сої виносило з ґрунту 115,1 кг/га поживних речовин, з них азоту, фосфору і калію – 75,2, 23,2 і 16,7 кг/га відповідно. При рівні врожаю на прополотому вручну посіві 2,33 т/га насіння сої виносить з ґрунту значно більше азоту, фосфору і калію - відповідно на 58,9, 18,7 і 12,3 кг/га порівняно з контролем.
altЗабезпечення рослин сої елементами мінерального живлення створює умови нормального росту і розвитку культурних рослин і сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності відносно бур’янів. У сучасних умовах при значному подорожчанні мінеральних добрив найбільш доцільним буде використання невисоких норм цих агрохімікатів – Р30-45 К30-45. На бідних ґрунтах буде доцільним внесення стартових доз азоту в складі повного мінерального добрива з розрахунку N30Р45К45. Фосфорно-калійне добриво можна вносити під оранку чи у весняний період – під культивацію, а повне – краще весною.
Якщо господарство забезпечене органічними добрива, то їх доцільно вносити під попередник. Післядія органічних добрив триває 3-4 роки, а поля будуть менш забур’янені, ніж у рік внесення органіки.
Для поліпшення азотного живлення важливим і дешевим агрозаходом є бактеризація насіння сої відповідними штамами бульбочкових бактерій. Також штучна бактеризація посівного насіння є важливим прийомом підвищення урожайності і його якості. Для бактеризації «однієї» гектарної норми висіву насіння сої необхідно 200 г бактеріального добрива розбавити в 500-600 мл прохолодної води, і одержаною суспензією бульбочкових бактерій обробити насіння. Обробку необхідно проводити в захищеному від прямих сонячних променів місці, як правило, в день висіву або напередодні, оскільки при тривалому зберіганні життєздатність бактерій різко зменшується.
Якщо технологією передбачена бактеризація (інокуляція) насіння сої, то слід утриматись від його протруювання, позаяки протруювачі негативно впливають на життєдіяльність бульбочкових бактерій.
Погіршення симбіотичної активності бульбочкових бактерій, наприклад, внаслідок нестачі ґрунтової вологи робить доцільним проведення прикореневого підживлення рослин сої при проведенні міжрядного обробітку посіву.

Вибір сорту
Дослідженнями Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва встановлено, що сорти сої з більш тривалим періодом вегетації здатні успішніше конкурувати з бур’янами, що необхідно враховувати при розробці системи їх контролю у посівах. У посівах сортів Устя, Романтика і Фея із тривалістю вегетаційного періоду 101, 110 і 121 діб відповідно, кількість бур’янів перед збиранням урожаю становила 311, 224 і 199 шт./м2, а їх сира маса – 822, 613 і 397 г/м2. Втрати врожайності насіння сої від бур’янів були тісно пов’язані з рівнем конкурентоспроможності цих сортів відносно цієї групи шкідливих організмів. Фактичний недобір урожаю насіння сортів сої Устя, Романтика і Фея (49, 46 і 44%) більше співпадав із середнім значенням питомої частки бур’янів у сухій (52, 49 і 44%) масі агрофітоценозу, ніж сирій (57, 52 і 46%). Урожайність зростала у міру подовження вегетаційного періоду сої. На забур’яненому і прополотому вручну фоні сорт Устя формував урожайність відповідно 1,00 і 1,74 т/га, Романтика – 1,04 і 1,82 т/га, Фея – 1,19 і 1,89 т/га.

Сівба
Соя може успішно конкурувати з бур’янами лише за умов отримання дружніх, рівномірних за площею живлення сходів. Цьому, насамперед, сприяє використання для сівби вирівняного, середнього та крупного за розміром насіння із високою схожістю та енергією проростання.
altОптимальний строк сівби сої настає у період, коли верхній шар ґрунту прогріється до 10-12оС. Залежно від зони він звичайно припадає на останню декаду квітня-першу декаду травня. Зазвичай у цей період починається цвітіння яблунь. Передчасна сівба в непрогрітий ґрунт значно подовжує період появи сходів культури, викликає ураження насіння хворобами, що знижує їх польову схожість. Запізнення із проведенням цієї роботи в умовах пересихання верхнього шару ґрунту може негативно позначитись на густоті посіву сої.
При якісній підготовці ґрунту та достатніх запасах вологи в його посівному шарі оптимальною глибиною загортання насіння сої буде 3-4 см і лише при дефіциті вологи її можна збільшити до 5-6 см.
Сіяти сою можна як звичайним рядовим способом із шириною міжрядь 15 см, так і широкорядним при ширині міжрядь 45 см. Другий спосіб доцільний на більш забур’янених полях. Норма висіву при широкорядній сівбі повинна становити 600 тис./га, а рядовій – 650-700 тис./га. При плануванні проведення боронувань під час догляду за посівами вказані норми висіву слід збільшити на 10-15%. Вагова норма висіву сої становить у середньому 80-100 кг/га.
Після сівби сої поле коткують кільчасто-шпоровими котками, особливо при сухій погоді, що сприяє підтягуванню вологи і кращому контакту насіння з ґрунтом (поява дружніх і рівномірних сходів); знищенню ґрунтової кірки (покращується аерація); вирівнянню поверхні ґрунту (рівномірний розподіл робочого розчину при досходовому внесенні гербіцидів); частковому знищенню сходів бур’янів (виривання) шпорами котків.

Механічні заходи знищення бур’янів
При безгербіцидній технології вирощування сої значною мірою очистити посів від бур’янів можна за допомогою боронувань. Досходове боронування проводять у той час, коли бур’яни знаходяться у фазі «білої ниточки», а у культури довжина ростка не перевищує розміру її насінини. Воно особливо ефективне в холодну весну, коли поява сходів затримується. Перше післясходове боронування виконують при настанні у сої фази першого трійчатого листка. У разі потреби друге післясходове боронування здійснюють при настанні фази 2-3 трійчатих листків у культури. Післясходові боронування застосовують у полуденні години, коли спадає тургор рослин.
За даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва досходове боронування знижувало загальну забур’яненість посіву сої на 53%, а кількість злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів - відповідно на 52 і 57%. Цей прийом знищував щирицю звичайну на 61%, гірчицю польову, куколицю білу, талабан польовий – на 63%, гірчак розлогий – на 72%, осот городній – на 75%. Проведення післясходового боронування на фоні досходового боронування зменшило загальну забур’яненість на 65%. Чисельність злакових однорічних бур’янів знизилась на 66%, а дводольних малорічних – на 69%. У середньому кількість лободи білої, куколиці білої, щириці звичайної і чистецю однорічного знизилась відповідно на 51, 63, 66 і 67%. За сприятливих гідротермічних умовах для проростання бур’янів ці заходи знищують численні рослини талабану польового, гірчиці польової, гірчака розлогого в межах від 75 до 78%, а осоту городнього – на 87%.
На широкорядних посівах боротьбу з бур’янами продовжують шляхом проведення міжрядних розпушень. Міжряддя сої починають обробляти в першу чергу на полях забур’янених осотами рожевим і жовтим та іншими багаторічними бур’янами. При вирощуванні сої по безгербіцидній технології зазвичай буває достатньо проведення двох обробітків міжрядь. А на фоні навіть високоефективних гербіцидів також потрібний один міжрядний обробіток. Основне його призначення не тільки додаткове контролювання бур’янів, але й поліпшення агрофізичних показників ґрунту і стимуляція життєдіяльності бульбочкових бактерій на кореневій системі сої.
Нашими дослідженнями встановлено, що на фоні цілковитого знищення бур’янів соя потребувала одного міжрядного обробітку ґрунту, необхідності в другому не було. Врожайність сої при збільшенні кількості міжрядних обробітків від одного до двох на фоні ручних прополювань, відповідно, становила 2,30 і 2,28 т/га, а без міжрядних обробітків – 2,10 т/га. При внесенні ґрунтового гербіциду на основі ацетохлору було доцільно збільшити кількість міжрядних обробітків до двох. Приріст урожайності при проведенні одного або двох міжрядних обробітків на фоні цього гербіциду становив 0,47 і 0,52 т/га відповідно порівняно з контролем (1,50 т/га), а у варіанті без міжрядних обробітків – 0,25 т/га.
Скорочення або відмова від міжрядних розпушень ґрунту призводила до зниження кількості й маси азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі сої. Ці показники, в перерахунку на одну рослину сої, на фоні досходового внесення гербіциду на основі ацетохлору, де проводили два міжрядних обробітки, становили відповідно 25,0 шт. і 1,63 г, один – 18,6 шт. і 1,19 г, без міжрядних обробітків – 17,0 шт. і 1,15 г. На чистому від бур’янів фоні (ручні прополювання), при відмові від міжрядного обробітку, кількість і маса азотфіксуючих бульбочок на одній рослині сої становила відповідно 38,4 шт. і 2,03 г, а при проведенні одного або двох міжрядних розпушень, ці показники зростали до 44,5 шт. і 2,03 г та 46,5 шт. і 2,13 г.
За результатами біохімічних досліджень, проведених нещодавно нами, встановлено, що скорочення або відмова від міжрядних розпушень ґрунту також призводить до зниження вмісту білка в насінні сої. Цей показник на варіанті з внесенням комбінованого гербіциду (імазетапір + хлоримурон-етил) у фазі сім’ядольних листків бур’янів, де проводили два міжрядні обробітки, становив 40,1%, один – 39,6%, без міжрядних обробітків – 39,3%. 

1

 19 вересня 2019
Тільки за останні 2,5 тижня в Україну завезли 4 тисячі тонн картоплі.
Тільки за останні 2,5 тижня в Україну завезли 4 тисячі тонн картоплі.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Більше половини роботи в сільському і лісовому господарстві можуть виконувати роботи. 
Більше половини роботи в сільському і лісовому господарстві можуть виконувати роботи. 
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Попри суттєве скорочення посівних площ, Україна все ще входить до п’ятірки найбільших світових виробників жита.
Попри суттєве скорочення посівних площ, Україна все ще входить до п’ятірки найбільших світових виробників жита.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія "Бестер" з Київщини уклала контракт на постачання чорної ікри власного виробництва до США.
Компанія "Бестер" з Київщини уклала контракт на постачання чорної ікри власного виробництва до США.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
За підсумками поточного року потужності об'єктів, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел, в Україні можуть досягти 5,473 ГВт.
За підсумками поточного року потужності об'єктів, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел, в Україні можуть досягти 5,473 ГВт.
19 вересня 2019
 18 вересня 2019
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
18 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.