Ненаркотичні посівні коноплі – культура невичерпних можливостей
/
Агрономія Сьогодні
/
Середа, 20 червня 2012 15:59
Віктор Кабанець, канд. с.-г. наук, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України
В’ячеслав Вировець, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник
Ірина Лайко, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції і насінництва конопель Дослідної станції луб’яних культур
40 років виповнилось із початку наукової роботи на Дослідній станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, коли вперше в світі селекція була задіяна як захід боротьби з розповсюдженням наркоманії. За цей період було створено ряд високопродуктивних сортів ненаркотичних посівних конопель, продукція з яких користується попитом, але їх впровадження стримується необхідністю обов’язкової охорони. В той же час у країнах ЄС та Росії, де районовані ці сорти, жодної охорони не застосовується.
Ботанічна родина коноплевих поділяється на два види: коноплі посівні і коноплі індійські або гашишні. Коноплі посівні – досить поширена у всьому світі культура. Це однорічна лубоволокниста рослина, трав’янисте стебло якої з середини вегетації поступово перетворюється у дерев’янисте. Господарське використання конопель набуло значних змін, які віддзеркалюють стан попиту на їхню продукцію залежно від рівня технічного прогресу суспільства. Поступовий перехід від парусно-вітрильного до парового та дизельного флоту зумовив також і певне скорочення потреб у волокні для парусини і канатів, що призвело до зменшення посівів конопель, які ще впродовж тривалого часу залишались значними майже до середини ХХ ст.
В окремі роки площі з коноплями у СРСР займали до 1 млн га, або більше 80% усіх європейських площ. На сьогодні внаслідок останніх змін у сільському господарстві, а також обмежуючих заходів збоку правоохоронних органів щодо обов’язкового ліцензування та охорони посівних конопель, площа скоротилась до тисячі гектарів.
Коноплі, за визначення експертів деяких міжнародних фірм, стають однією з головних культур світу ХХІ ст., враховуючи їх здатність накопичувати велику масу органічної сировини у вигляді стебел, волокна та насіння. До речі, у колишніх колективних господарствах це була одна з найприбутковіших культур: займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% прибутків від усієї галузі рослинництва.
Підвищена зацікавленість у виробах із конопель у Західній Європі, Америці, Австралії та Китаю спонукає також і нас до перегляду ставлення до цієї культури. Сьогодні вироби з конопель перевищують десятки тисяч найменувань, для виготовлення яких застосовується волокно, костриця, насіння. Дивно, що в період індустріального буму та енергетичної кризи попит на продукцію із конопель не зменшився, а навпаки зріс, зокрема, у легкій промисловості, будівельній галузі та харчовій промисловості, виготовленні ліків тощо.
Індійські ж коноплі та їх препарати внаслідок наркотичних властивостей підлягали державному і міжнародному контролю на основі конвенції про наркотичні засоби 1925 року та Міжнародної конвенції 1936 року стосовно боротьби з нелегальною торгівлею сильнодіючими засобами. СРСР погодився із рекомендаціями ООН про призупинення вживання препаратів індійських конопель, і з 1954 року вони були включені з державної фармакопеї та зняті з виробництва.
Про те, що посівним коноплям характерні «чарівні» властивості, було відомо досить давно, але в європейській зоні за ними стійко закріпилась традиція як волокнистої культури, і ніколи у сільського населення це не викликало сумнівів, а про використання їх за іншим призначенням нікому і в голову не приходило. Але в післявоєнні роки внаслідок поступової урбанізації, розвитку туризму, міграції населення тощо все частіше почали траплятись окремі випадки застосування посівних конопель як наркотичну сировину. Як відомо, захоплення наркоманією призводить до фатального кінця. Причину такого трагізму дехто вбачав у наявності виробничих посівів конопель та їх доступності, бо нібито вони сприяють наркоманії і їх слід ліквідувати, або створити ненаркотичні сорти.
Як вихід зі складної ситуації, був задіяний новий напрям у селекції, вирішення якого не мало аналогів у світовій практиці. Все це створювало величезні труднощі як у методичному, так і в науковому аспектах, що навіть породжувало зневіру у вирішенні цієї проблеми. Але кількість вражаючих прикладів у світовій селекції зі створення кормового (солодкого) люпину, тютюну з низьким вмістом нікотину, шпинату з низьким вмістом оксалатів тощо вселяли впевненість у вирішенні незвичайного до цього часу завдання, спираючись на закон академіка М. І. Вавилова про гомологічні ряди в спадковій мінливості.
Відомо, що наркотичні речовини конопель містяться у смолоподібній масі, яка виділяється заловизними волосками. Ця маса і представляє гашиш-складну суміш різних канабіноїдів. Слова (поняття) «гашиш» і «марихуана» часто вживаються як синоніми. При цьому під гашишем розуміють в основному смолу, а марихуаною – рослинну частину (суміш листя та квіток). Термінологія цих понять досить різна. В Україні проби для куріння називають «шмаль», «ганж», «трава», «канабіс», «драп», «марихуана», «продукт» тощо. Вважається, що дві третини наркоманів вживають, як наркотичну речовину, коноплі. Вони користуються послугами наркодилерів або збирають проби на узбіччях польових доріг, галявинах лісів, чи використовують дикі самостійні коноплі, з якими ніколи не проводилась селекційна робота.
Наркотична активність конопель визначається наявністю канабіноїдних сполук, основними з яких є канабідіол (КБД), тетрагідроканабінол (ТГК) і його ізомери, канабінол (КБН). Найбільш висока токсичність характерна для ТГК і його ізомерів. Канадські дослідники виділяють 426 компонентів канабіноїдів, з яких 62 представляють різні видозміни ТГК. Усі вони близькі між собою і належать до однієї групи природних фенолів. Більшість дослідників поділяють схему біосинтезу канабіноїдів, яку запропонували ізраїльські науковці GaoniiMechoulam. Суть її полягає в утворенні канабідіолу і канабігеролової кислоти через конденсацію геранілпірофосфату з оліветоловою кислотою.
Дослідженнями встановлено, що канабіноїди наявні у всіх частинах рослин, а також у насінні та коренях. Але максимальна їх кількість зосереджена в дрібних листках суцвіття та оцвітинах, які несуть найбільше залозистих волосків порівняно з іншими органами рослини. Верхня поверхня листків усіяна короткими конусовидними волосками із карбонату кальцію. На верхніх листках суцвіття на нижньому боці розміщені залозисті. В їхніх головках накопичуються смолисті речовини, які поступово виділяються на поверхню кутикули, при дотику до яких відчувається іноді злипання пальців рук.
На підставі різного вмісту компонентів канабіноїдів коноплі поділено спочатку на два, а потім на чотири фенотипи залежно від різної наркотичної активності, яка значною мірою визначається районами вирощування. Багатьма дослідниками встановлено, що накопичення канабіноїдів у рослинах конопель визначається генетичними та еколого-географічними чинниками. Серед другої групи виділяють температуру, сонячну радіацію, вологість, поживний режим тощо. Проте більшості авторів так і не вдалося виявити певну залежність між абіотичними складовими та канабіноїдами. Чимало радянських дослідників теж вивчали вплив екологічних чинників на вміст канабіноїдів середньоросійських, південнодозріваючих та південних конопель. Вирішальними факторами, що визначають вміст канабіноїдів, є сортові ознаки.
Кількісна величина канабіноїдів змінюється залежно від просування сортів із північного заходу на південний схід.
Під час досліджень виявили відсутність зв’язку між господарськими ознаками і вмістом канабіноїдів, що надавало всі підстави проводити селекційну роботу на зниження їх вмісту з одночасним підвищенням продуктивності майбутніх сортів. Слід зазначити, що створення сортів без наркотичних властивостей проводили з паралельним вивченням особливостей успадкування канабіноїдів. Користуючись результатами досліджень зі створення перших сортів зі зниженим вмістом канабіноїдів (ЮСО-14, ЮСО-16 та Дніпровські однодомні 6) вдалося провести гібридизацію і встановити, що високий вміст канабіноїдів є домінантною ознакою, яка передається по материнській лінії. На підставі цього був створений новий селекційний матеріал зі значно зниженим вмістом канабіноїдів.
На початку селекції визначення канабіноїдів проводили методом тонкошарової хроматографії, який застосовували російські науковці М. Кисин і Є. Сьомкін на коноплях. Пізніше цей метод нами був удосконалений з метою отримання абсолютно точних даних про збільшення кількості аналізів рослин за сезон. На завершальних етапах селекції використовується метод кількісного визначення канабіноїдів на газорідинних хроматографах. Також для контролю ефективності дії селекції проводили визначення токсилогічно активних речовин конопель на біологічних об’єктах.
Для вирішення нетрадиційної проблеми слід було шукати нові, або вдосконалювати класичні шляхи селекції. Один із них базувався на модернізації контролюючого добору на зниження вмісту канабіноїдів, яким включалась би випадковість перезапилення рослин у популяції. Природно, що в такому випадку довелося застосовувати обмеження чисельності популяції, збільшуючи ймовірність злиття при заплідненні ідентичних за походженням гамет. Залежно від збільшення кратності доборів вдавалось впевнено знижувати вміст канабіноїдів. Але, незважаючи на жорсткий добір, у популяції конопель із характерною для них панміксією (від грецького – змішання, поєднання), спостерігається прагнення до спонтанного відновлення гетерозиготності за цією ознакою, хоч загалом відбувалось впевнене збільшення рослин із повною відсутністю та мінімальним вмістом ТГК на прикладі перспективних сортів.
У результаті тривалого пошуку вдалося запатентувати і розробити експрес-метод якісної оцінки на канабіноїди, який дав змогу значно збільшити обсяг досліджень і поліпшити гомозиготність популяції, запровадити вилучення негативних рослин до цвітіння у польових умовах. Усі ці особливості лягли в основу удосконаленої методики селекції на зниження вмісту канабіноїдів, якою передбачається індивідуальна оцінка рослин за комплексом ознак з одночасним контролем за стійкістю до пошкодження шкідниками і хворобами.
Внаслідок розгорнутої селекційної роботи було досягнуто перших успіхів. При цьому зазначимо, що вимоги до сортів за вмістом канабіноїдів поступово ставали більш жорстокішими. Якщо у 1973 році поріг вмісту тетрагідроканабінолу (ТГК) як основного компоненту в сортах, які планувалось до державного сортовипробування, допускався 0,3, то в 1980-му – 0,15%. Три перших сорти однодомних конопель ЮСО-14, ЮСО-16 та Дніпровські однодомні 6, які були районовані в різних зонах коноплярства з 1980 року з вмістом ТГК не вище 0,2%, стали переконливим доказом можливої селекції на повну елімінацію наркотичної дії посівних конопель. При цьому ці сорти перевищували стандарт за господарськими ознаками, а вміст волокна в стеблах наближався до 30%. Селекціонери усвідомлюють, що частка сорту у виробництві буде залежати насамперед від його господарських показників.
Завдяки залученню нового селекційного матеріалу, а також застосуванню нових удосконалених методів підвищення продуктивності, поліпшення ознаки однодомності за найбільш продуктивним статевим типом на не менш жорстокому фоні збереження стійкості до пошкодження шкідниками і хворобами було створено цілий ряд високопродуктивних сортів.
Досягнення Інституту луб’яних культур поступово стали надбанням світу шляхом обміну інформацією на міжнародних симпозіумах у Німеччині, Швейцарії, Канаді, Литві, взаємообміну науковими делегаціями (Угорщина, Польща, Румунія, Німеччина, Китай, Франція) та надання наукових консультацій селекціонерам Італії, Канади, Австралії та Китаю.
За результатами міжнародних випробовувань сорти Інституту виявились порівняно високоврожайними за волокном та насінням, відзначились скоростиглістю, а за низьким вмістом ТГК були унікальними. Таким чином, завдяки високим господарськими показниками, а в основному за ненаркотичністю, сорти ЮСО-14 та ЮСО-31 зареєстровані в країнах ЄС, ЮСО-14, ЮСО-31, Золотоніські 11 та Золотоніські 15 – в Канаді. Інститут з 2003 року активно співпрацює з французькою федерацією виробників конопель, яка розповсюджує елітне насіння у Європі, Америці, Австралії та Канаді.
Протягом останніх років Балтійська асоціація коноплярів Литви, Латвії та Естонії має намір зареєструвати сорт ЮСО-31 для виробництва насіння та волокна. Сучасні сорти конопель здатні формувати урожай соломи, волокна і насіння у межах 60-120, 17-25 і 6-12 ц/га. Вміст ТГК у рослинних пробах цих сортів коливається від тисячних долей до повної відсутності. При цьому в насінні навіть не виявлено слідів канабіноїдів.
На сьогодні вирощування посівних конопель регулюється Законом «Про обіг в Україні наркотичних речовин, їх аналогів і прекурсорів», яким суворо контролюється рух насіння та передбачається охорона посівів підрозділами МВС або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на надання таких послуг.
Вміст канабіноїдів у сортах посівних конопель контролюється державним НД експертно-криміналістичним центром МВС України (м. Київ). Цей контроль проводиться щорічно кількісним методом із застосуванням газорідинних хроматографів, жодного разу не було виявлено канабіноїдів, кількість яких перевищувала б допустиму норму наявності ТГК більше 0,15 %, як і не було зареєстровано і єдиного випадку використання наших конопель у ролі наркотичної сировини. Але при цьому охорона не знімається. В минулому році 85 га посівних конопель цілодобово здійснював нарад мобільної групи у складі двох працівників міліції зі службовою собакою та двома постами воєнізованої охорони. Зараз дирекція Інституту та дослідної станції за підтримки Мінагропрода Національної академії аграрних наук із залученням ЗМІ роблять кроки з метою переконання правових органів у недоцільності охорони посівних конопель, засіяних сучасними селекційними сортами.
Вирощування наших сортів у країнах ЄС, Канаді, Австралії, де не менше, мабуть, приділяють уваги боротьби з наркоманією, посіви не охороняють, обмежуючись аналізом рослин на вміст ТГК у період цвітіння, як і в Росії – за декілька кілометрів від Глухова (Курська та Орловська області) вирощують сорт ЮСО-31.
У ще більш складному становищі перебуває Інститут, який вимушений не тільки займатись селекційною роботою, а й розмноженням насіння. У всьому світі безнаркотичними вважаються коноплі, у яких вміст ТГК не перевищує 0,2-0,3%. Наші ж сорти його містять у 200 разів менше від прийнятого порогу. З 2011 року занесені в Реєстр два нових сорти Вікторія та Ніка, у яких вміст ТГК зовсім відсутній.
Ми вважаємо, що настав час скористатись сприятливими можливостями для відновлення посівів конопель та льону в державі, які до всього можуть значною мірою змінити волокно бавовни. Забезпечення сировиною коноплепереробних заводів дасть можливість також підвищити зайнятість сільського населення.
Зараз проявиться значний інтерес до вирощування луб’яних культур і, як наслідок, поступово відновлюють роботу підприємства первинної і вторинної переробки, які є замовниками лубоволокнистої сировини. У 2010 році відновили роботу ТОВ «Канатсировина» (м. Харків), ДП «Шпагатновірьовочні вироби» (м. Кіровоград), Марбутська шпагатна фабрика (Сумська обл.) значний інтерес до вирощування луб’яних культур проявляють і російські підприємства.
Коноплі – це одна з найневибагливіших культур, що може рости на всіх грунтах і при оптимальному дотриманні технології вирощування щедро віддячує щедрим урожаєм. Високу потенційну врожайність за насінням сучасних ненаркотичних сортів однодомних конопель вдається реалізувати внаслідок успішного використання зернозбиральних комбайнів. Це виключає застосування спеціальної зернозбиральної техніки і дозволяє значно скоротити втрати насіння, виключити такі операції, як скошування косарками. Піднімання і висушування снопів із наступним обмолотом спеціальними коноплемолотарками. Так, у 2008 році у кожного з 216 га посіву конопель першої репродукції сорту ЮСО-31 зерновим комбайном намолотили по 11,1 ц насіння, а у ТОВ СГП «Агрос-Віста» Ізяславського району, що на Хмельниччині, у 2010 році з площі 432 га конопель сорту ЮСО-31 зібрали по 7,2 ц/га кондиційного насіння. З окремих полів намолочували зернозбиральним комбайном Lexion більш ніж по 16 ц/га насіння бункерної маси.
P.S. Якщо у вас виникли запитання по статті, звертайтесь до авторів:
м. Глухів Сумської обл. вул. Терешенків, 45
тел.: (05444) 2-26-43, 2-26-50, 2-25-42;
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Віктор Кабанець, канд. с.-г. наук, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України
В’ячеслав Вировець, доктор с.-г. наук, професор, головний науковий співробітник
Ірина Лайко, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції і насінництва конопель Дослідної станції луб’яних культур
40 років виповнилось із початку наукової роботи на Дослідній станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, коли вперше в світі селекція була задіяна як захід боротьби з розповсюдженням наркоманії. За цей період було створено ряд високопродуктивних сортів ненаркотичних посівних конопель, продукція з яких користується попитом, але їх впровадження стримується необхідністю обов’язкової охорони. В той же час у країнах ЄС та Росії, де районовані ці сорти, жодної охорони не застосовується.
Коноплі, за визначення експертів деяких міжнародних фірм, стають однією з головних культур світу ХХІ ст., враховуючи їх здатність накопичувати велику масу органічної сировини у вигляді стебел, волокна та насіння. До речі, у колишніх колективних господарствах це була одна з найприбутковіших культур: займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% прибутків від усієї галузі рослинництва. Під час досліджень виявили відсутність зв’язку між господарськими ознаками і вмістом канабіноїдів, що надавало всі підстави проводити селекційну роботу на зниження їх вмісту з одночасним підвищенням продуктивності майбутніх сортів. Слід зазначити, що створення сортів без наркотичних властивостей проводили з паралельним вивченням особливостей успадкування канабіноїдів. Користуючись результатами досліджень зі створення перших сортів зі зниженим вмістом канабіноїдів (ЮСО-14, ЮСО-16 та Дніпровські однодомні 6) вдалося провести гібридизацію і встановити, що високий вміст канабіноїдів є домінантною ознакою, яка передається по материнській лінії. На підставі цього був створений новий селекційний матеріал зі значно зниженим вмістом канабіноїдів. Досягнення Інституту луб’яних культур поступово стали надбанням світу шляхом обміну інформацією на міжнародних симпозіумах у Німеччині, Швейцарії, Канаді, Литві, взаємообміну науковими делегаціями (Угорщина, Польща, Румунія, Німеччина, Китай, Франція) та надання наукових консультацій селекціонерам Італії, Канади, Австралії та Китаю.
23 квітня 2024
Від початку весни 2024 року ціни на сало в Україні зросли в середньому на 12 грн порівняно з кінцем лютого. Серед факторів, які впливають на зростання цін, – збільшення витрат на виробництво, що в кінцевому підсумку веде до зростання роздрібних цін на продукти.
Від початку весни 2024 року ціни на сало в Україні зросли в середньому на 12 грн порівняно з кінцем лютого. Серед факторів, які впливають на зростання цін, – збільшення витрат на виробництво, що в кінцевому підсумку веде до зростання роздрібних цін на продукти.
23 квітня 2024
23 квітня 2024
В березні 2024 року український експорт м’яса птиці становив 38,3 тис. т, що на 12% більше аналогічного місяця минулого року.
В березні 2024 року український експорт м’яса птиці становив 38,3 тис. т, що на 12% більше аналогічного місяця минулого року.
23 квітня 2024
23 квітня 2024
«Лохвицький комбікормовий завод» (ЛКЗ), що на Полтавщині, розширює свою діяльність та розпочинає будівництво круп’яного заводу.
«Лохвицький комбікормовий завод» (ЛКЗ), що на Полтавщині, розширює свою діяльність та розпочинає будівництво круп’яного заводу.
23 квітня 2024
22 квітня 2024
Внаслідок останніх заморозків в Україні, пік яких припав на 19-20 квітня поточного року, частково постраждали насадження насіннячкових та кісточкових фруктів.
Внаслідок останніх заморозків в Україні, пік яких припав на 19-20 квітня поточного року, частково постраждали насадження насіннячкових та кісточкових фруктів.
22 квітня 2024
22 квітня 2024
13 квітня 2024 року на ПрАТ «Рівнеазот» відбулась планова зупинка та початок робіт з модернізації двох цехів – цеху аміаку та цеху аміачної селітри.
13 квітня 2024 року на ПрАТ «Рівнеазот» відбулась планова зупинка та початок робіт з модернізації двох цехів – цеху аміаку та цеху аміачної селітри.
22 квітня 2024
22 квітня 2024
В українських портах спостерігається зниження цін попиту на соняшниковий шрот на тлі достатньої кількості пропозицій даного товару.
В українських портах спостерігається зниження цін попиту на соняшниковий шрот на тлі достатньої кількості пропозицій даного товару.
22 квітня 2024
