Імунітет енергетиків. Хвороби топінамбура і топісоняшнику
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 18 серпня 2012 13:26
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України
Стійкість енергетичних рослин до хвороб в умовах Правобережного Лісостепу України
Енергетична проблема на Землі на найближчу перспективу є однією з наріжних. Виснаження природних ресурсів нині змушує науковців усього світу шукати нові альтернативні види палива, замінники нафти: біонафту, біодизель, тверде біопаливо, біоетанол, біогаз для забезпечення потреб країн в енергетиці.
Одним із численних шляхів розв’язання цієї проблеми є вирощування високопродуктивних енергетичних нових інтродукційних видів рослин, таких як топінамбур (HelianthustuberosusL.),топісоняшник (HellianthustuberosusL. xHelianthusannusL.) і сільфійпронизанолистий (SilphіumperfoliatumL.) із родини айстрових, козлятник (галега) східний (GalegaorientalisLam.) із родини бобових, сіда багаторічна (SidahermophroditaRusby) із родини мальвових, мальва мелюка (MalvamelucaL.) з родини мальвових, амарант гібридний (AmaranthuscruentusL.) з родини амарантових як фітосировина для поновлюваних джерел енергії – фітоенергетики.
Так, вирощування сільфіяпронизанолистного, козлятника східного, сіди багаторічної та інших багаторічних культур дозволяє товаровиробникам від 6-7 до 15-20 років щорічно отримувати до 20 т/га абсолютно сухої речовини, 12-15 т/га умовного фітопалива калорійністю від 3400 до 4500 Ккал/н.м3 (Рахметов, 2007).
Фітомаса цих рослин є достатньо вагомим ресурсом енергетичної сировини. Проте урожай її може зменшуватися у результаті ураження рослин хворобами, які викликають суттєве зниження сухої маси.
Метою наших досліджень у 2009-2011 рр. було виявити та діагностувати хвороби на цих перспективних біоенергетичних рослинах, вивчити їх поширення та розвиток, дати оцінку сортам і гібридам на стійкість до захворювань.
Дослідження проводили в умовах Правобережного Лісостепу України в селекційному розсаднику перспективних енергетичних видів рослин кафедри рослинництва ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (АДС). Розсадник розміщений на чорноземах типових середньо суглинкових із вмістом гумусу в орному шарі грунту 4,4-4,5%.
Результати досліджень показали, що серед усіх перспективних видів енергетичних рослин, що вирощувались у розсаднику, не виявили жодного, який би не уражувався хворобами. Всі досліджувані культури в тій чи іншій мірі уражувалися хворобами різної етіології.
В період вегетації топінамбура (HelianthustuberosusL.) нами виявлені на рослинах такі хвороби, як аскохітоз, альтернаріоз, борошниста роса, біла гниль, сіра гниль. На рослинах топісоняшнику (HellianthustuberosusL. xHelianthusannusL.), крім зазначених вище хвороб, на топінамбурі був помічений ще й фомоз. Нижче наводимо діагностичні ознаки цих захворювань та біологічні особливостей їх збудників.
Хвороби топінамбура і топісоняшнику
Біла гниль або склеротініоз (Sclerotiniasclerotiorum(Lib.) deBary). Хвороба проявляється у вигляді трьох форм: кореневої, стеблової і кошикової. Коренева форма характеризується ураженням кореневої системи. Корені стають м’якими і мокрими, у вологому грунті ослизнюються і покриваються білим нальотом – грибницею збудника хвороби. Гіфи гриба-збудника хвороби у вигляді білих ниточок виявляються і між частинками грунту.
Стеблова форма проявляється у вигляді буро-коричневих плям, тканина у місцях ураження загниває, у вологу погоду покривається білим повстяним нальотом. Стебла в місцях ураження надламуються, засихають і відмирають.
Кошикова форма характеризується утворенням на нижньому боці кошиків топісоняшнику біло-коричневих плям, тканина стає мокрою і легко продавлюється. У місцях плям і на поверхні кошика з’являється білий наліт, який пронизує всю тканину кошика й насіння, між яким формуються чорні склероції у вигляді решітки.
У вологу погоду гриб продовжує розвиватися на післяжнивних рештках рослин, формуючи на них чисельні склероції.
Збудник хвороби уражує понад 360 видів, які відносяться до 225 родів і 64 родин однодольних і дводольних культурних і дикоростучих рослин.
Джерелом інфекції є склероції гриба на рослинних рештках у грунті, склероції у вигляді домішок, які висіваються у грунт разом із насінням. Додатковим джерелом є заражене насіння, в якому зберігається грибниця і склероції патогена.
Сіра гниль (Botryotianafuckeliana; конідіальна стадія - BotrytiscinereaFr.).
Сірою гниллю топінамбур і топісоняшник уражується впродовж усієї вегетації рослин, особливо інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у кінці їх вегетації.
На молодих рослинах біля основи стебла і черешків листків з’являються бурі плями з сірим нальотом, а пізніше – з дрібними чорними склероціями. На стеблах утворюються спочатку світло-бурі, згодом бурі та темно-бурі плями різної форми і величини, які часто охоплюють його навколо, займаючи значну площу, у вологу погоду покриватися рясним сірим пухким нальотом, який легко розпорошується на дотик. Згодом в уражених місцях формуються дрібні чорні склероції. Уражені тканини стебла руйнуються і рослина надламується.
На нижньому боці кошиків топісоняшнику утворюються спочатку маслянисті плями, уражена тканина розм’якшується і у вологу погоду вкривається димчасто-сірим нальотом. На поверхні і в насінні виявляються склероції. У суху погоду уражена тканина кошика стає крихкою, і він розпадається на окремі частини.
Збудник хвороби уражує понад 400 видів рослин різних родин. У циклі свого розвитку патоген формує грибницю, склероції, конідіальне і сумчасте спороношення.
Протягом вегетації гриб поширюється конідіями, формує за вегетацію декілька генерацій конідіального спороношення.
Джерелом інфекції є склероції і грибниця патогена на уражених рештках у грунті, які зберігають свою життєздатність до 8 років і більше, засмічений посівний матеріал склероціями гриба і заражене насіння, в якому зберігається грибниця патогена.
Альтернаріоз (Аlternariahelianthi Tub. etNish.; А. alternate (Fr.) Keissler). Хвороба проявляється на всіх надземних органах рослин. На листках з’являються дрібні темно-коричневі кутасті, більш світлі по краях із жовтою облямівкою і часто з концентричною зональністю плями. Згодом вони розростаються у діаметрі до 2-3 см і обмежовуються з усіх боків жилками листка. При розвитку хвороби на черешках вони засихають разом із листком.
На стеблах рослин плями мають вигляд штрихів і неправильних еліпсів, розміром 1-5 см. На чашолистиках кошиків плями коричнево-чорні, іноді концентричні, а на пелюстках – коричневі, еліпсоподібні, розміром 5х2 мм, які часто зливаються. У вологу погоду плями вкриваються оливковим або темно-оксамитовим нальотом – нестатевим (конідіальним) спороношенням патогенів.
У період вегетації збудники хвороби поширюються конідіями, формують протягом вегетації декілька генерацій.
Джерелом інфекції є уражені решки, на яких зберігаються конідії патогенів, заражене насіння, в якому знаходиться грибниця. Додатковим джерелом можуть бути конідії, які прилипають до поверхні сім’янок, або як домішка до них, і разом з насінням здатні висіватися у грунт.
Фомоз (Phomaoleraceaef. helianthituberosusSacc.). Хвороба проявляється на рослинах топісоняшнику, починаючи з фази 3-4 пар листків. На верхівках листків нижнього ярусу з’являються темно-бурі плями із жовтою облямівкою. Пізніше аналогічні ознаки хвороби виявляються на листках середнього і верхнього ярусів. Плями поступово розростаються, охоплюючи майже всю листкову пластинку. Уражені листки в’януть, засихають, але не обпадають.
На стеблах захворювання проявляється у вигляді темно-коричневих плям у місцях прикріплення черешків і біля кореневої шийки, які швидко розростаються, охоплюють нижню частину стебла. На початку цвітіння рослин плями набувають синьо-чорного забарвлення завдяки формуванню великої кількості чорних крапок-пікнід гриба.
При уражені кошиків ознаки хвороби виявляються на нижньому боці у вигляді великих бурих розпливчастих плям. На верхньому боці кошика в місцях уражень квітки буріють і засихають, насіння при ранньому уражені не формується, а при пізньому – стає бурим і щуплим.
Збудник хвороби в чорних плодових тілах – пікнідах формує численні пікноспори, якими поширюється у навколишньому середовищі. За період вегетації рослин патоген дає декілька генерацій пікнідіального спороношення.
Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, на яких гриб зберігається пікнідами, і заражене насіння, в якому перебуває грибниця.
Септоріоз (SeptoriahelianthiEll. etKell.). Хвороба проявляється на листках у другій половині вегетації рослин у вигляді округлих або неправильної форми дрібних плям, діаметром до 0,5-1 см, спочатку вони світло-жовтого забарвлення, пізніше світло-бурі до темно-бурих із світлою облямівкою. Плями спочатку виявляються на нижніх листках, пізніше поширюються на листя середнього і верхнього ярусів. У суху погоду уражена тканина засихає, випадає, листки стають дірчастими. З верхнього боку листка в місцях плям з’являються чорні крапки – пікніди гриба, в яких формуються ниткоподібні безбарвні пікноспори. Під час вегетації гриб поширюється пікноспорами. Джерело інфекції – уражені рештки, на яких зберігаються пікніди.
Аскохітоз (AscochytadorociniAll.; син. A. helianthiAbramov). Хвороба проявляється на листках, іноді на стеблах і кошиках. На них з’являються темно-бурі, майже чорні, округлі або неправильної форми плями, діаметром до 1-5 см, які повільно розростаються. У їх центрі формуються чорні крапки-пікніди.
Пікніди крупні, пікноспори циліндричні, безбарвні, двоклітинні. Під час вегетації рослин гриб поширюється пікноспорами.
Джерело інфекції – уражені рештки, в яких зберігаються пікніди гриба. Весною після рясних опадів із пікнід вивільнюються пікноспори, які наносять зараження молодим рослинам топінамбуру і топісоняшнику.
Шкідливість хвороби полягає у суттєвому зменшенні асиміляційної поверхні рослин, внаслідок цього знижується їх продуктивність.
Борошниста роса (ErysiphecichoracearumDC. f. helianthiJacr.). Хвороба проявляється на листках у другій половині вегетації рослин у вигляді білого борошнистого нальоту з верхнього боку пластинки. Згодом наліт набуває рожевого або коричневого відтінків. Уражені листки стають крихкі і легко ламаються.
Крім топінамбуру і топісоняшнику, патоген уражує соняшник (HelianthusannuusL.). Гриб формує поверхневу грибницю із конідіальним спороношенням.
Конідієносці вертикальні, прості, на їх верхівках формуються бочкоподібні конідії у вигляді ланцюжка. Гриб поширюється конідіями в навколишньому середовищі. У фазі цвітіння топісоняшнику і в більш пізні фази розвитку гриб формує статевим шляхом чорні, кулеподібні клейстотеції, у яких формуються сумки зі сумкоспорами. Фізіологічне дозрівання сумкоспор відбувається навесні.
Джерелом інфекції є уражені рештки, на яких зберігається сумчасте спороношення патогена. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор, вторинне - від конідій гриба.
Поширення і розвиток хвороб на топінамбурі і топісоняшнику в порівняні з їх розповсюдженням і розвитком на соняшнику в умовах ВП «Агрономічна дослідна станція НУБіП України» наведено в таблиці 1. Як бачимо, топісоняшник і топінамбур у порівняні з соняшником олійним і соняшником гігантським менше уражуються аскохітозом, альтернаріозом, білою і сірою гнилями і навпаки характеризується високою сприйнятливістю до борошнистої роси.
На топісоняшнику і топінамбурі поширення аскохітозу було в 1,6-2,6 разів, а його розвиток – у 1,3-2,4 разів; поширення альтернаріозу було у 2,6-3,2 разів, розвиток – у 2,2-2,8 разів,поширення фомозу – в 1,3-1,6 разів, розвиток – у 1,4-1,7 разів, поширення білої гнилі – в 1,4-3,5 разів,поширення сірої гнилі – в 1,4-2,7 разів нижчим, ніж на соняшнику олійному і соняшнику гігантському.
Розповсюдженість борошнистої роси на топінамбуру становило 33,8%, або було вищим на 23,6-28,4% в порівнянні з її поширенням на соняшнику олійному і соняшнику гігантському, відповідно розвиток хвороби сягав 8,9%; поширення борошнистої роси на топісоняшнику дорівнювало 23%, або було вищим на 12,8-17,7% в порівнянні з її поширенням на соняшнику олійному і соняшнику гігантському, розвиток хвороби становив 6,5%, тоді як на соняшнику обох видів він коливався у межах лише 0,2-0,6%.
Таблиця 1. Поширення і розвиток хвороб на соняшнику, топісоняшнику і топінамбурі
(ВП «АДС» НУБіП України, 2009-2011 рр.)
П* - поширення хвороби, %; Р* - розвиток хвороби, %
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України
Стійкість енергетичних рослин до хвороб в умовах Правобережного Лісостепу України
Енергетична проблема на Землі на найближчу перспективу є однією з наріжних. Виснаження природних ресурсів нині змушує науковців усього світу шукати нові альтернативні види палива, замінники нафти: біонафту, біодизель, тверде біопаливо, біоетанол, біогаз для забезпечення потреб країн в енергетиці.
Одним із численних шляхів розв’язання цієї проблеми є вирощування високопродуктивних енергетичних нових інтродукційних видів рослин, таких як топінамбур (HelianthustuberosusL.),топісоняшник (HellianthustuberosusL. xHelianthusannusL.) і сільфійпронизанолистий (SilphіumperfoliatumL.) із родини айстрових, козлятник (галега) східний (GalegaorientalisLam.) із родини бобових, сіда багаторічна (SidahermophroditaRusby) із родини мальвових, мальва мелюка (MalvamelucaL.) з родини мальвових, амарант гібридний (AmaranthuscruentusL.) з родини амарантових як фітосировина для поновлюваних джерел енергії – фітоенергетики.
Фітомаса цих рослин є достатньо вагомим ресурсом енергетичної сировини. Проте урожай її може зменшуватися у результаті ураження рослин хворобами, які викликають суттєве зниження сухої маси. Стеблова форма проявляється у вигляді буро-коричневих плям, тканина у місцях ураження загниває, у вологу погоду покривається білим повстяним нальотом. Стебла в місцях ураження надламуються, засихають і відмирають. На молодих рослинах біля основи стебла і черешків листків з’являються бурі плями з сірим нальотом, а пізніше – з дрібними чорними склероціями. На стеблах утворюються спочатку світло-бурі, згодом бурі та темно-бурі плями різної форми і величини, які часто охоплюють його навколо, займаючи значну площу, у вологу погоду покриватися рясним сірим пухким нальотом, який легко розпорошується на дотик. Згодом в уражених місцях формуються дрібні чорні склероції. Уражені тканини стебла руйнуються і рослина надламується.На стеблах захворювання проявляється у вигляді темно-коричневих плям у місцях прикріплення черешків і біля кореневої шийки, які швидко розростаються, охоплюють нижню частину стебла. На початку цвітіння рослин плями набувають синьо-чорного забарвлення завдяки формуванню великої кількості чорних крапок-пікнід гриба.Аскохітоз (AscochytadorociniAll.; син. A. helianthiAbramov). Хвороба проявляється на листках, іноді на стеблах і кошиках. На них з’являються темно-бурі, майже чорні, округлі або неправильної форми плями, діаметром до 1-5 см, які повільно розростаються. У їх центрі формуються чорні крапки-пікніди.Крім топінамбуру і топісоняшнику, патоген уражує соняшник (HelianthusannuusL.). Гриб формує поверхневу грибницю із конідіальним спороношенням.На топісоняшнику і топінамбурі поширення аскохітозу було в 1,6-2,6 разів, а його розвиток – у 1,3-2,4 разів; поширення альтернаріозу було у 2,6-3,2 разів, розвиток – у 2,2-2,8 разів,поширення фомозу – в 1,3-1,6 разів, розвиток – у 1,4-1,7 разів, поширення білої гнилі – в 1,4-3,5 разів,поширення сірої гнилі – в 1,4-2,7 разів нижчим, ніж на соняшнику олійному і соняшнику гігантському.
Таким чином, топінамбур і топісоняшник слабо уражуються у період вегетації білою і сірою гниллю, характеризується підвищеною польовою стійкістю проти аскохітозу, альтернаріозу і фомозу, але є дуже сприйнятливими до борошнистої роси.
18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024
