Зруйнувати міфи – досягти успіху
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 18 серпня 2012 15:29
Тетяна ЗАНЬКО
Уже восьмий рік поспіль на базі Учбового Агроцентру «Сингента-АгроРось», що на Черкащині, фахівці компанії «Сингента» проводять літні сесії, під час яких відбуваються не тільки теоретичні заняття, а й практичні відпрацювання усіх елементів технології вирощування основних сільськогосподарських культур під керівництвом провідних українських та закордонних фахівців.
Під час урочистого відкриття учасників заходу привітали генеральний директор ТОВ «АгроРось» Петро Євич та керівники ТОВ «Сингента»: генеральний директор Гебхард Рогенхофер, директор відділу продажів Олександр Лапа та його заступник Олександр Мажаєв. Зі слів організаторів, головна мета проведення літньої сесії, яку, до речі, цьогоріч як і попередні роки відвідали сотні аграріїв з усіх куточків нашої країни, полягала в аналізі помилок, яких часто допускаються агровиробники у повсякденній практиці.
Учасників семінару розділили на навчальні групи, які змінюючи одна одну, відвідували заняття з різних тем. Літня сесія цього року складалась із чотирьох інтерактивних класів.
Перший польовий клас був присвячений селекційній роботі - «Насіння польових культур від компанії «Сингента» - та пройшов під керівництвом провідних фахівців компанії у насіннєвому напрямі Сергія Косолапа, Юрія Струмінського, Ігоря Бузанова та Сергія Мельничука. Слухачі мали змогу отримати вичерпну інформацію щодо особливостей вирощування у тих чи інших умовах гібридів кукурудзи, соняшнику, ріпаку, цукрових буряків, зернових культур тощо.
Темою другого польового класу була «Особливості застосування засобів захисту рослин: міфи та реальність». Володимир Максимович, головний технічний експерт ТОВ «Сингента», детально зупинився на застосуванні систем захисту на посівах цукрових буряків, соняшнику, ріпаку, гороху, сої та зернових – пшениці та ячменю, а також помилках та наслідках недотримання технології на зазначених культурах.
Так, під час вирощування цукрових буряків серед гербіцидного захисту, зі слів пана Максимовича, правильним є вибір комбінованої системи: грунтової та післясходової . Разом з тим, дотримання технології вимагає також урахування погодних умов, оскільки, наприклад, через дощ може відтягнутися післясходова обробка. У такому випадку стає небезпечним вплив бур’янів на культуру, яка від двох перших днів вегетації до перших чотирьох тижнів надто вразлива і саме в цей час потребує максимального захисту. У цей час, зважаючи на вразливість буряків в перші дні після сходів, краще вносити тільки один препарат, а не робити багатокомпонентні бакові суміші. Компанія «Сингента» рекомендує Віктор 480 SC к.с. Надалі його можна застосовувати у сумішах із Лонтрел 300 SL в.р., Фюзілад Форте 150 ес к.е. та іншими препаратами.
Незнання агрономічних основ щодо приналежності тих чи інших культур до певних родин може призвести до непоправних наслідків. Прикрі випадки трапляються, зокрема, на соняшнику, який, як відомо, належить до однієї родини з осотом. Окремі ділянки навмисно обробили Лонтрел 300, що працює проти осоту. Наслідки надто прикрі – рослини соняшнику зазнали значного фітотоксичного впливу, як кажуть, «покрутилися». Більша частина демонстраційної ділянки соняшнику оброблена Примекстра TZ Голд 500 sc к.с., який завдяки своїй універсальності (може застосовуватися як на ІМІ-стійкому соняшнику, так і на звичайному) створює безпечний захист. У той же час продемонстрували учасникам також помилки технології сівби: висівання насіння соняшнику на глибину 2 см дало дуже зріджені сходи.
Для зернової групи культур у портфоліо компанії «Сингента» є 12 гербіцидів, з яких на демо-ділянках використовували три - Лінтур 70 WG в.г., Ланцелот 450 WG в.г. та Дербі 175 SC, с.к. Однак задля отримання високих урожаїв необхідно дотримуватись технології повністю та, незважаючи навіть на сприятливі погодні умови, забезпечувати культурам і фунгіцидний захист. Хоча нерідко агровиробники на останньому економлять. Наслідки ігнорування технології фунгіцидного захисту прокоментував Володимир Максимович: «Ми вибрали дві ділянки: на першій обробили генеричними карбендазимом у суміші з хлормекватхлоридом, а на другій - одноразово внесли флутріафол. Обидва внесення здійснювали під час кущення зернових. Як наслідок, відбувся значний розвиток борошнистої роси, жовтої іржі та септоріозу. А тому висновок такий: якщо ми займаємось сільським господарством, то повинні дотримуватись технології, зокрема, й щодо внесення фунгіцидів».
До речі, стосовно останніх, то компанія «Сингента» у фазі кущення рекомендує Альто Супер 330 ЕС к.е., а пізніше обов’язково - Амістар Екстра 280 SC к.с. або Амістар Тріо 255 ЕС к.е. Ще один важливий технологічний момент - застосування дикамбавмісних препаратів на зернових потрібно здійснювати тільки до кінця кущення, інакше - нормального врожаю не буде.
На бобових культурах, зокрема сої, горосі, помилкою є внесення МЦПА-вмісних продуктів у суміші з грамініцидами. При застосуванні таких сумішей рослина втрачає природний восковий наліт і стає уразливою до дії гербіцидів.
Як зазначив Володимир Максимович, на кукурудзі не допускається внесення двокомпонентних препаратів, що містять дикамбу, по пізніх фазах культури, оскільки такі заходи негативно впливають на рослину. Ще гірші наслідки можна отримати, якщо застосувати такі гербіциди по 8-му листку кукурудзи: наступного дня після обробки посіви пожовкнуть, культура буде виглядати «покрученою», але це тільки жахливий візуальний ефект, насправді, після такого «удару» ми можемо не отримати качани взагалі.
В основі захисту посівів ріпаку варто застосувати високоефективний післясходовий гербіцид системної дії проти багаторічних та однорічних дводольних бур’янів Галера Супер 364 SL в.р. До речі, від попередника - Галери 334 SL в.р. - новий гербіцид відрізняється трикомпонентним складом, зокрема, наявністю амінопіраліду. Під час осіннього використання Галери Супер 364 SL в.р. у фазі 4-6 листків необхідно вносити також ретардант. Часто виникає небезпечна ситуація, коли сільгоспвиробники об’єднують ці елементи технології. «Вносити ці препарати у суміші не рекомендується, - стверджує Володимир Максимович. – Це для культури буде сильним ударом, який пригальмує її розвиток. На ранніх посівах озимого ріпаку ми рекомендуємо спочатку обробляти посіви гербіцидом, а після хоча б п’ятиденної перерви – ретардантом».
Тема щодо ефективного вирощування ріпаку була виділена окремим класом, який представив Марек Танські, представник компанії «Сингента» з Польщі. Особливу увагу експерт звернув на Сетар 375 SC. к.с - спеціалізований ретардант для ріпаку з відмінним фунгіцидним ефектом. «Унікальність Сетару в тому, що він повноцінно поєднує дві властивості - фунгіцидну та регуляторну», - наголосив пан Танські. Після застосування цього препарату точка росту у рослинах ріпаку розміщується нижче, а тому це забезпечує високу зимостійкість. Крім того, відбувається рівномірний розвиток пагонів рослини: як центрального, так і бокових, що дозволяє отримати вищий урожай. До речі, Сетар також допомагає урегулювати процес цвітіння: одночасно зацвітають суцвіття бокові і центральні.
Не менш пізнавальним став клас-лабораторія під назвою «Системі захисту – обґрунтований підхід. Нові сервіси компанії «Сингента». Його провели технічні експерти ТОВ «Сингента». Спеціалісти вкотре продемонстрували, що від цієї компанії можна отримати не тільки якісне насіння та препарати, а й оперативну консультаційно-технологічну підтримку під час виробництва. На сьогодні в Україні діють вже три лабораторії – дві діагностичні й одна – з якості протруєння насіння гібридних культур. Цю мережу «Сингента» планує розширювати й надалі.
На закінчення літньої сесії слухачі мали змогу пройти тематичні розважальні випробування, конкурси, за результатами яких відбувся розіграш цінних призів.
Коментарі
Петро Євич, генеральний директор ТОВ «АгроРось»:
«ТОВ «Агрорось» є давнім партнером компанії «Сингента», загалом працюємо уже з 1994 року: не тільки користуємось самі їхньою продукцією, а й також працюємо як дистриб’ютори. Така спільна праця позитивно відображається на динаміці розвитку нашої компанії, зокрема, збільшились обсяги продажу, кількість клієнтів. Якщо аграрій володіє знаннями, то він вже не обере неякісний продукт. У цьому заслуга такого навчання, яке проводиться в Агроцентрі. Позаяк саме наочно, безпосередньо в полі кожен виробник може побачити ефект застосування правильної та неправильної технології».
Володимир Тесленко, ПП «АПК «Фаворит»:
«Ми працюємо як дистриб’ютори, продаємо весь спектр продукції компанії «Сингента». І хоч добре знайомі із продукцією компанії, однак під час літньої сесії Агроцентру змогли для себе віднайти чимало корисної інформації, особливо щодо вирощування ріпаку та руйнування технологічних міфів. Адже доводиться зустрічати агрономів, які ще досі у них вірять».
Василь Гейко, ТОВ «Зернова компанія «Хорс»:
«Ми займаємось вирощуванням сільгоспкультур, а тому з продукцією компанії «Сингента» знайомі добре – використовуємо у своїй діяльності і засоби захисту, і насіння, зокрема, гібриди соняшнику - НК Неома, який минулого року дав дуже високий урожай – 30 ц/га, та кукурудзи - НК Некта та НК Кулер. Надзвичайно цікавою та корисною була інформація щодо вирощування ріпаку та руйнування міфів – деякі з них ми «випробовували» раніше й на власному досвіді.
Марек Танські, компанія «Сингента», Польща:
«Це моя перша поїздка до України. І я приємно вражений як від Києва, від гостинності, з якою мене тут прийняли, так і від того, що я побачив на демо-ділянках: це ідеальні посіви – зелені, рівні, у доброму стані, не зважаючи на малу кількість опадів. У Польщі також є великі проблеми зі зволоженням, особливо на піщаних ґрунтах: за відсутності дощу протягом кількох днів посіви починають страждати. У цьому господарстві все блискуче, щось подібне до німецьких полів: все рівне, чисте, видно, що тут знають усе про технології та вміють їх дотримуватися».
Тетяна ЗАНЬКОПерший польовий клас був присвячений селекційній роботі - «Насіння польових культур від компанії «Сингента» - та пройшов під керівництвом провідних фахівців компанії у насіннєвому напрямі Сергія Косолапа, Юрія Струмінського, Ігоря Бузанова та Сергія Мельничука. Слухачі мали змогу отримати вичерпну інформацію щодо особливостей вирощування у тих чи інших умовах гібридів кукурудзи, соняшнику, ріпаку, цукрових буряків, зернових культур тощо.Для зернової групи культур у портфоліо компанії «Сингента» є 12 гербіцидів, з яких на демо-ділянках використовували три - Лінтур 70 WG в.г., Ланцелот 450 WG в.г. та Дербі 175 SC, с.к. Однак задля отримання високих урожаїв необхідно дотримуватись технології повністю та, незважаючи навіть на сприятливі погодні умови, забезпечувати культурам і фунгіцидний захист. Хоча нерідко агровиробники на останньому економлять. Наслідки ігнорування технології фунгіцидного захисту прокоментував Володимир Максимович: «Ми вибрали дві ділянки: на першій обробили генеричними карбендазимом у суміші з хлормекватхлоридом, а на другій - одноразово внесли флутріафол. Обидва внесення здійснювали під час кущення зернових. Як наслідок, відбувся значний розвиток борошнистої роси, жовтої іржі та септоріозу. А тому висновок такий: якщо ми займаємось сільським господарством, то повинні дотримуватись технології, зокрема, й щодо внесення фунгіцидів». В основі захисту посівів ріпаку варто застосувати високоефективний післясходовий гербіцид системної дії проти багаторічних та однорічних дводольних бур’янів Галера Супер 364 SL в.р. До речі, від попередника - Галери 334 SL в.р. - новий гербіцид відрізняється трикомпонентним складом, зокрема, наявністю амінопіраліду. Під час осіннього використання Галери Супер 364 SL в.р. у фазі 4-6 листків необхідно вносити також ретардант. Часто виникає небезпечна ситуація, коли сільгоспвиробники об’єднують ці елементи технології. «Вносити ці препарати у суміші не рекомендується, - стверджує Володимир Максимович. – Це для культури буде сильним ударом, який пригальмує її розвиток. На ранніх посівах озимого ріпаку ми рекомендуємо спочатку обробляти посіви гербіцидом, а після хоча б п’ятиденної перерви – ретардантом».Петро Євич, генеральний директор ТОВ «АгроРось»:Володимир Тесленко, ПП «АПК «Фаворит»:Василь Гейко, ТОВ «Зернова компанія «Хорс»:Марек Танські, компанія «Сингента», Польща:
18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024
