agro business 160 160

Варіанти для тритикале

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 27 вересня 2012 18:21
altСергій АВРАМЕНКО, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник,
Віктор ЦИГАНКО, науковий співробітник,
Ірина ГРЕБЕНЮК, науковий співробітник,
Анна БЄЛЄНІХІНА, аспірант,
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН
Формування урожайності та якості зерна тритикале озимого залежно від строків сівби і фонів живлення після непарових попередників.
Озиме тритикале є першою штучно створеною зерновою культурою у світі. Разом з тим, вона є однією з найменш вивчених в агрономічній практиці. Внаслідок цього гостро постає питання щодо створення нових технологій вирощування озимого тритикале в сучасних умовах.

В усіх агрокліматичних зонах України все частіше виникає питання щодо підвищення ефективності непарових попередників озимого тритикале, зокрема кукурудзи на силос, яка займає вагому частку в структурі посівів. Запізнення зі строками сівби, поєднане з негативним впливом частої осінньої посухи, ставить кукурудзу на силос у ряд ризикованих попередників озимої пшениці, проте озиме тритикале, як відомо, є більш пластичною культурою, ніж пшениця, щодо умов вирощування.
 
За даними багаторічних досліджень кукурудза на силос є небажаним попередником озимих у фітосанітарному відношенні, а ґрунт збіднюється на мінеральні форми азоту та продуктивну вологу. Більшість авторів вважають, що сіяти озимі можна тільки за умов своєчасного збирання кукурудзи і високоякісного обробітку ґрунту, обов’язкового внесення добрив та при сівбі у кращі агрономічні строки. До того ж, зі зміною клімату в останні роки все частіше складаються несприятливі умови для озимих, особливо для пшениці.
 
Якщо раніше тритикале озиме мало виключно кормове призначення, то на сьогодні селекціонерами провідних науково-дослідних установ, зокрема Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, Носівської селекційної дослідної станції НААН, Одеського державного аграрного університету, Інституту фізіології рослин і генетики НАНАУ, Державної наукової установи Краснодарський науково-дослідний інститут сільського господарства ім. П. П. Лук’яненка тощо створено ряд високопродуктивних сортів продовольчого призначення з високими показниками якості зерна. Клейковина з борошна тритикале має високу якість, завдяки чому таке борошно часто використовують для приготування сортосумішок із пшеничним борошном низької якості. Так, якщо загальна хлібопекарська оцінка борошна з пшениці шостого класу становить 2,1 бали, а з тритикале – 4,6 балів, то при змішуванні такого борошна отримуємо хліб з оцінкою 5 балів.
 
Значною мірою зросла рентабельність тих хлібопекарських підприємств, фахівці яких при виготовленні хлібобулочних виробів почали використовувати борошняну суміш із пшениці й тритикале! Уже зараз у багатьох регіонах України та далеко за її межами виробники високо оцінили переваги виготовлення хліба з борошна тритикале.
 
Крім того, в провідних господарствах світу зерно й зелена маса тритикале є обов’язковою складовою частиною у раціоні великої та малої рогатої худоби, птахів, свиней, хутрових звірів та інших видів тварин. Завдяки підвищеному вмісту поживних елементів у зерні та в зеленій масі тритикале, додавання його в раціон домашніх тварин призводить до зростання продуктивності всієї галузі рослинництва. Останнім часом попит на насіння та товарне зерно тритикале значно перевищує його пропозицію. Отже, постає питання заміни частини площ під пшеницею озимою на тритикале озиме.
 
Для реалізації потенціалу нових сортів тритикале озимого необхідно, щоб їх біологічні особливості відповідали як кліматичним умовам, так і технологічним можливостям господарств. За умов підвищення рівня енергетичних і матеріальних витрат при вирощуванні озимини слід ураховувати також економічну доцільність виробництва зерна за призначенням, оскільки отримати високоякісне зерно після непарових попередників, зокрема після кукурудзи на силос, досить проблемно.
 
Основною метою наших досліджень було вивчити формування продуктивності і якості зерна тритикале озимого після непарових попередників залежно від строків сівби та елементів технологій вирощування, які включали систему мінерального удобрення (основне, припосівне, азотне підживлення), а також інтегровану систему захисту посівів (протруювання насіння + захист від бур’янів, шкідників, хвороб).
 
Багаторічні дослідження проводили в польовій зерно-паро-просапній сівозміні лабораторії рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. Об’єктами досліджень були сорти тритикале озимого Амфідиплоїд 52 (кормовий) та Ладне (зерноукісний).
 
Сівбу проводили в три строки – 10, 20 та 30 вересня (із коливаннями по роках 1-4 дні). Досліди включали чотири варіанти технологій: 1 – контроль (без добрив) – мінімальна система захисту (протруювання насіння + обприскування посівів гербіцидом); 2 – фон N60P60K60 + мінімальна система захисту (протруювання насіння + гербіцид); 3 – припосівне внесення (NPK)15 + прикореневе підживлення весною в дозі N30 + позакореневе підживлення N30 + інтегрована система захисту (протруювання насіння + гербіцид + інсектицид + фунгіцид); 4 – фон N60P60K60 + припосівне внесення (NPK)15 + прикореневе підживлення весною в дозі N30 + позакореневе підживлення N30 + інтегрована система захисту (протруювання насіння + гербіцид + інсектицид + фунгіцид).
 
altВаріанти досліду розміщували за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок на двох фонах живлення: без добрив та N60P60K60 в основне внесення. Площа облікової ділянки становила 25 м2, повторність триразова. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий потужний середньогумусний. Після збирання попередника вносили нітроамофоску в дозі 400 кг/га та проводили основний обробіток ґрунту на глибину 6-8 см. Передпосівний обробіток включав культивацію на глибину 5-6 см. Протруєне насіння (застосовували один із дозволених препаратів) висівали зерновою сівалкою з міжряддям 15 см при нормі 5 млн схожих насінин на 1 га. Після сівби поле прикочували кільчасто-шпоровими котками. Навесні проводили руйнування ґрунтової кірки та прикореневе підживлення N30 зерновою сівалкою вздовж рядків. У фазі кущіння проти бур’янів посіви обприскували одним із дозволених гербіцидів у рекомендованій дозі. Для захисту посівів від шкідників і хвороб застосовували, відповідно, інсектицид та фунгіцид, внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, а для позакореневого підживлення у фазі наливу зерна – карбамід (30 кг д.р./га). Урожай збирали при повній стиглості зерна прямим способом. При проведенні досліджень використовували загальноприйняті методики і рекомендації.
 
Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень досить різнилися, що дало змогу всебічно оцінити досліджувані технології вирощування.
 
За результатами наших досліджень встановлено, що формування елементів структури врожайності тритикале озимого значною мірою залежало від строків сівби, технології вирощування та сортових особливостей. Показники врожайності значною мірою залежали від щільності продуктивного стеблостою, яка визначається густотою рослин та їх кущистістю (табл. 1).


Найвища продуктивна кущистість була сформована рослинами у варіантах, в яких для цього були створені кращі умови. Так, у середньому за роки досліджень, залежно від строків сівби і варіанту технології вирощування, коефіцієнт продуктивного кущення змінювався у сорту Амфідиплоїд 52 від 1,17 до 2,05, а у сорту Ладне – від 1,21 до 1,78 (табл. 1).
 
При цьому найвища продуктивна кущистість в обох сортів (від 1,64 до 2,05) відмічена у варіанті технології 4 (фон N60P60K60 + припосівне внесення (NPK)15 + прикореневе підживлення весною у дозі N30 + позакореневе підживлення N30 + інтегрована система захисту). Визначення густоти продуктивного стеблостою показало, що цей показник більшою мірою підвищувався за умов застосування удобрення та системи захисту посівів, ніж від строків сівби. Так, залежно від строку сівби, кількість продуктивних стебел у сорту Амфідиплоїд 52 сягала за технології 1 (без добрив) від 388 до 484 шт./ м2 , за технології 2– від 508 до 581 шт./ м2, 3 – від  452до 495 шт./ м2,4 – від 623 до 658 шт./ м2, а у сорту Ладне цей показник по варіантах становив відповідно 358-403 шт./ м2; 411-447, 380-419 та 496-566 шт./ м2. Кількість колосків у колосі і його озерненість є сортовою ознакою. Ці показники в наших дослідах значною мірою змінювалися залежно від варіантів технології. Так, застосування добрив і особливо весняне підживлення рослин аміачною селітрою сприяло кращому формуванню елементів продуктивності колоса.
 
При цьому кількість зерен у колосі і їх маса практично не змінювалися за різних строків сівби, але істотно збільшувалися залежно від інтенсифікації технології вирощування.Так, у порівнянні з контролем (вар. 1) у варіанті досліду 2 маса зерна з одного колоса у сорту Амфідиплоїд 52, залежно від строків сівби, підвищувалася на 28,2-53,6%, у варіанті 3 – на 43,3-55,4%, у варіанті 4 – на 59,2-78,6%. Аналогічне підвищення маси зерна одного колоса в дослідних варіантах отримано у сорту Ладне.
 
Одержані результати досліджень показали, що незалежно від строків сівби комплексне застосування елементів технології вирощування позитивно впливало на формування продуктивності сортів тритикале озимого. Так, у середньому за роки досліджень на контролі (вар. 1) продуктивність сортів Амфідиплоїд 52 і Ладне від строків сівби суттєво не змінювалася і становила відповідно від 3,98 до 4,14 та від 3,60 до 3,86 т/га (табл. 2).
 
У варіанті 2 (на фоні N60P60K60) ці сорти забезпечили значно вищий рівень урожайності, який, залежно від строків сівби, становив у сорту Амфідиплоїд 52 від 6,71 до 6,98 т/га, а у сорту Ладне – від 5,54 (перший строк) до 6,19 т/га (третій строк). Застосовування моделі технології у варіанті 3 показало, що за неможливістю внесення мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту, відповідний рівень урожайності може забезпечити припосівне внесення (NPK)15, весняне прикореневе підживлення аміачною селітрою в дозі N30, позакореневе підживлення сечовиною у дозі N30 та застосування захисного комплексу. При цьому продуктивність сортів озимого тритикале Амфідиплоїд 52 та Ладне буланайменшою за сівби 10 вересня і становила відповідно 6,49 та 5,72 т/га.
 

Використання аналогічних елементів технології вирощування на фоні мінерального живлення N60P60K60 (вар. 4) забезпечило формування максимальної врожайності, яка істотно не змінювалася по строках сівби і, залежно від них, становила у сорту Амфідиплоїд 52 від 9,04 до 9,12 т/га, а у сорту Ладне – від 7,16 до 7,92 т/га, що становило прибавку урожаю сорту Амфідиплоїд 52 до контролю від 120,3 до 127,1%, а сорту Ладне – від 90,9 до 110,6%.Але незважаючи на суттєве збільшення урожайності зерна, при застосуванні інтенсивних технологій вирощування якість зерна майже не змінювалася і залишалася низькою.
 
За даними табл. 3, якість зерна сортів тритикале озимого значною мірою залежала від інтенсифікації технологій вирощування.


На відміну від пшениці озимої, сорти тритикале озимого мали меншу натурну масу, а також нижчий вміст білка у зерні. Так, залежно від строків сівби та технологій вирощування натура зерна у сорту Амфідиплоїд 52 становила 703-717 г/л, вміст білка у зерні – 10-11 %. Схожі результати мав і сорт Ладне. Проте клейковина сортів тритикале озимого у більшості варіантів не відмивалася, винятком були варіанти технології 4 за другого та третього строків сівби, де у сорту Ладне вміст клейковини в середньому за роки досліджень становив відповідно 16 % та 19 %.
 
Згідно з ДСТУ 4762: – 2007, який було затверджено у 2007 році, на сьогодні зерно тритикале розподіляється на три класи, при чому показники масової частки сирої клейковини та її якості не є обов’язковими для визначення класу тритикале, їх норми враховують при складанні договорів в Україні про постачання тритикале для переробних підприємств (виробництво борошна).
 
У разі віднесення партії тритикале до того чи іншого класу, перевагу надають числу падіння. Саме цей показник у наших дослідах був обмежуючим фактором для визначення класу тритикале сорту Ладне. Так, за першого та другого строків сівби цей сорт за показником числа падіння відповідав третьому класу незалежно від технологій вирощування. Натомість у сорту Амфідиплоїд 52 за усіх технологій вирощування показник числа падіння був досить високий та відповідав вимогам другого класу.
 
Найбільший вміст білка (10,69-10,99 %) сорти тритикале озимого мали за технології 4, що відповідно на 13-21 та 8-13 % вище, ніж на контролі.
 
У середньому за роки досліджень сорти тритикале озимого за технології 2 мали на 1 % більше білка, ніж за технології 3.
 
Таким чином, формування основних елементів продуктивності та урожайності сортів тритикале озимого різного напряму використання більшою мірою залежало від рівня застосування таких елементів технології вирощування, як удобрення та захист посівів, ніж від строків сівби, що значною мірою пов’язане з погодними умовами в роки досліджень. Це свідчить про те, що висівати тритикале на більшій частині території України можна протягом усього вересня. Показники якості досліджуваних сортів тритикале озимого переважно залежали від генотипу сорту. Так, за усіх строків сівби та варіантів технологій зерно сорту Амфідиплоїд 52 відповідало вимогам другого, а сорту Ладне – третього класу.
 
Отже, для забезпечення потреб України необхідною кількістю сировини тритикале необхідно розширювати земельні площі під цією культурою, а також застосовувати новітні підходи в її виробництві, зокрема запроваджувати районовані новітні сорти та інтенсивні технології їх вирощування.

 

 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.