Озима пшениця – без конкурентів
На орних землях в останні роки масово відмічені багаторічні кореневищні та коренепаросткові види бур’янів. Вони є більш пристосованими до умов довкілля, більш шкодочинними щодо культурних рослин, та, як правило, стійкішими до гербіцидів із різних класів хімічних сполук. У зв’язку з цим, асортимент гербіцидів має формуватися з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов кожного конкретного регіону, ситуації, що склалася у сільськогосподарському виробництві.
Системи способів контролю і їх поєднання мають зональні особливості і в кожному конкретному випадку залежать від того, на знищення яких бур'янів вони спрямовані.
Критичний період для контролю бур’янів – це, як правило, ранній період росту культури, починаючи від появи проростків або сходів, коли бур’яни здатні конкурувати з нею за поживні речовини. Тому обмежувати шкодочинність бур’янів потрібно на ранніх етапах розвитку озимої пшениці. Серед біологічних груп бур’янів найбільшої шкоди в посівах озимої пшениці завдають коренепаросткові (осот рожевий (Cirsium arvense L.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.)) та зимуючі бур’яни (кудрявець Софії (Descurainia sophia L.), жовтозілля весняне (Senecio vernalis Waldst. & Kit), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), латук дикий (Lactuca serriola (L.) Torn.), мак дикий (Papaver rhoeas L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.), сокирки польові (Consolida arvensis L.), жовтушник розчепірений (Erysimum repandum L.), кривоцвіт польовий (Lycopsis arvensis L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.)), сходи яких з’являються вже восени. Розвиток їх збігається із періодом розвитку культурних рослин. Восени бур’яни формують розетки з прилеглими до землі листками і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю. У північній підзоні Степу та в Степу на чорноземах звичайних найбільш поширені грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець Софії, сухоребрик Лозеліїв. Досвід показує, що за вмілого застосування гербіцидів ці бур’яни досить легко знищити саме на посівах озимої пшениці.
Часто, особливо по непарових попередниках, на посівах озимої пшениці складаються такі умови, що вони значною мірою забур’янюються в осінній період. Причому, якщо сходи ярих бур’янів узимку гинуть, то озимі, зимуючі та коренепаросткові, якщо їх не знищити, успішно розвиватимуться протягом усієї вегетації, шкодячи культурним рослинам. У зв’язку з цим посіви озимої пшениці необхідно ще з осені обстежити на засміченість бур’янами і у разі необхідності восени застосувати гербіциди.
Восени ефективність вища
Вітчизняні та зарубіжні дослідники зазначають, що в умовах теплої, вологої й тривалої осені, якщо складаються сприятливі умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів озимої пшениці не поступається за ефективністю весняній.
Багаторічні дані щодо порівняльної оцінки ефективності осіннього і весняного внесення гербіцидів однозначно підтверджують більш високу доцільність внесення гербіцидів саме в осінній період. З огляду на те, що на деяких посівах зустрічається метлюг звичайний, на цих площах необхідно передбачити внесення гербіцидів чибакових сумішей гербіцидів, що містять протизлаковий компонент. Ефективні проти злакових бур’янів, а також проти дводольних бур’янів гербіциди, на основі наступних діючих речовин: дикамби + хлорсульфурон, ізопротурон + дифлюфенікан, пендиметалін + ізопротурон, йодсульфурон-метил натрій, йодсульфурон-метил натрій + мезосульфурон-метил + дифлюфенікан; суміші гербіцидів на основі метрибузину, піноксадену і феноксапроп-п-етилу, просульфокарбу з гербіцидами на основі сульфонілсечовини.
За технічною ефективністю проти однорічних злакових і дводольних видів бур’янів бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із сульфонілсечовинами в багатьох дослідах білоруських дослідників були рівноцінні комбінованим гербіцидам грунтово-ростової дії (пендиметалін + ізопротурон і їхні аналоги). Висока ефективність проти комплексу однорічних бур’янів була також отримана в посівах озимих зернових культур від внесення бакової суміші гербіцидів просульфокарбу із триасульфуроном + дикамбою, піноксадену із сульфонілсечовинними гербіцидами.
Слід зазначити, що гербіциди, які містять у своєму складі лише метри бузин, недостатньо ефективні проти підмаренника чіпкого. При наявності в посівах підмаренника чіпкого варто використовувати бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із гербіцидами групи сульфонілсечовини: триасульфуроном + дикамбою, дикамбою + хлорсульфуроном та іншими. Норми витрати гербіцидів у сумішах – мінімальні з рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», при сильній засміченості можуть використовуватися і максимальні. Ефективне також застосування препаратів на основі композицій амідосульфурону + йодсульфурон-метилу натрію + антидот (мефенпірдиетил).
Посіви без падалиці ріпаку
Розширення посівних площ озимого ріпаку, який є одним із найкращих попередників озимої пшениці, потребує у більшості випадків обов’язкового знищення падалиці відразу після сходів, оскільки ріпак має потужніший стартовий розвиток, ніж пшениця. У зв’язку з цим потрібно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, ефективних проти падалиці ріпаку. В осінній період за температури +50С можливе застосування гербіцидів на основі діючих речовин: ізопротурон + дифлюфенікан; пендиметалин + ізопротурон; йодосульфурон-метилнатрій, йодосульфурон-метилнатрій + мезосульфурон-метил + дифлюфенікан; метрибузин + сульфонілсечовина (норми витрати мінімальні з рекомендованих чи близькі до максимальних при перерослих рослинах ріпаку). Ці препарати можуть застосовуватися за два тижні до перших заморозків, ефективність також виявляється за температури +50С. Однак кожний із вищевказаних препаратів ефективний проти падалиці ріпаку у певну стадію його росту. При наявності перерослого ріпаку їхня ефективність знижується, у цьому випадку більш ефективне застосування препаратів, що містять дикамбу чи групу 2,4-Д, 2М-4Х (їх варто вносити за температури 120С і вище в будь-якій фазі розвитку ріпаку), у тому числі й у весняний період. Однак, застосовані в осінній період, ці гербіциди можуть негативно впливати на озиму пшеницю, знижуючи її зимостійкість.
За температури повітря 12-140С і вище в період обробки при засміченості посівів озимої пшениці падалицею ріпаку можливе застосування бакових сумішей гербіцидів групи сульфонілсечовини із гербіцидами групи 2,4-Д і 2М-4Х (мінімальні норми внесення із рекомендованих).
Таким чином, ефективність хімічного контролю залежить не тільки від самого препарату, але і від правильного його застосування (відповідність гербіциду видовому складу засміченості, терміну застосування, погодних умов, стану і фази культури, якості внесення), що також необхідно враховувати. Від обробки восени варто відмовитися там, де внесення гербіцидів уже недоцільне через низькі температури, або фаза культури не відповідає рекомендованому терміну застосування гербіцидів, що часто спостерігається за пізніх термінів сівби озимих.
«Гербіцидні» обмеження
За осіннього внесення гербіцидів у рекомендований термін у посівах озимих зернових культур можливий весняний підсів конюшини або злакових трав на полях після триасульфурону + дикамби, дикамби + хлорсульфурону, пендиметаліну + ізопротурону. У випадку пересівання чиущільнення, в результаті поганої перезимівлі навесні після вищевказаних гербіцидів можна висівати ярові зернові культури (крім вівса і проса). Після застосування препаратів на основі метрибузинуі їхніх бакових сумішей з сульфонілсечовинами не рекомендується весняний підсів конюшини чи злакових трав. У випадку пересівання або ущільнення можна висівати ярові зернові культури (крім вівса і проса), горох, люпин, кукурудзу.
Існують обмеження використання гербіцидів, що містять метсульфурон-метил. Після їхнього застосування не рекомендується висівати буряки, овочеві культури, при рН ґрунту вище 7,5 – гречку і соняшник. Пересівання може проводитися тільки яровими зерновими культурами. Якщо восени внесені гербіциди ґрунтової дії, то боронування навесні не проводиться.
Якщо погодні умови осені на значній території України будуть вкрай несприятливими для сівби, росту й розвитку озимої пшениці (дефіцит вологи у грунті): сходи навіть на деяких парах, а особливо на непарових попередниках будуть одержані нерівномірні, зріджені, на багатьох площах посіви озимої пшениці під час закінчення осінньої вегетації перебуватимуть у фазі шилець. За такого стану посівів озимої пшениці складуться дуже сприятливі умови для розвитку бур’янів на посівах озимої пшениці.
Тому ранньої весни у випадку, коли посіви пшениці відстають у розвитку або посіви її зріджені й не можуть конкурувати з бур’янами, що вже ростуть, слід провести обробку гербіцидом, не чекаючи фази кущення.
Конкурентоспроможний ріпак
Озимий ріпак є конкурентоспроможною культурою, посіви якої переважно не потребують захисту від бур’янів. Однак при засміченні багаторічними і деякими особливо шкодочинними однорічними бур’янами, а також при зрідженні посівів унаслідок несприятливих погодних умов, заходи зі знищення бур’янів можуть стати економічно доцільними. В технології вирощування ріпаку особливо важливе місце відводиться боротьбі з засміченістю посівів бур’янами, які досить сильно пригнічують рослину на перших стадіях росту і розвитку (втрати від бур’янів можуть сягати 60% і більше). Майбутній урожай значною мірою залежить від захисту посівів ріпаку в осінній період. Підготовка грунту до сівби, посів в оптимальні строки, вчасне внесення гербіцидів для захисту посівів, створення усіх необхідних умов для успішного розвитку ріпаку та його перезимівлі - все це складові майбутнього врожаю. Восени найбільш конкурентними для ріпаку бур’янами на полях є підмаренник чіпкий, види ромашок, види осотів, волошка синя, мак-самосійка, падалиця зернових та інші. Якщо не контролювати ці бур’яни, то ріпак не зможе конкурувати з ними, що може призвести до надмірного виносу точки росту над поверхнею грунту, та, відповідно, до послаблення розвитку кореневої системи. А це збільшує ризик вимерзання ріпаку, адже міцна коренева система є запорукою успішної зимівлі.
Із гербіцидів з широким спектром дії для застосування на посівах ріпаку в Україні зареєстровані препарати, що вносяться у ґрунт до появи сходів культури, зокрема, похідні хлорацетаніліду - метозахлор, S-метолахлор, ацетохлор та динітроаніліну - трифлуралін. Однак наведені препарати неефективні проти багаторічних бур’янів. На посівах ріпаку можливе застосування гербіцидів на основі клопіраліду (Лонтрел 300, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.), що є найбільш ефективною системною діючою речовиною для викорінення багаторічних дводольних бур’янів з родини айстрових, зокрема осоту польового (Cirsium arvense (L.) Scop.). Однак спектр дії клопіраліду є досить обмеженим. Стійким щодо цієї діючої речовини є, зокрема, такий шкідливий вид дводольних бур’янів, як підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), здатний конкурувати з ріпаком та погіршувати якість урожаю насіння. Не чутливими до клопіраліду є також бур’яни з родини лободових та амарантових, найбільш поширені представники цих родин - лобода біла (Chenopodium album L.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexusL.). У зв’язку з цим було розроблено гербіцид Галера 334 SL, в.р. (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л), метою створення якого було розширення спектру дії за додавання до клопіраліду піклораму. Застосування гербіциду Галера, 334 SL, в.р. у нормах 0,3-0,35 л/га у посівах озимого ріпаку здатне забезпечити ефективне знищення окремих багаторічних, зокрема, осоту польового, та широкого спектру видів однорічних дводольних бур’янів: жовтого осоту городнього, ромашки непахучої, волошки синьої, горошку мишачого, злинки канадської, гірчаків шосткого та березковидного, а також істотне пригнічення підмаренника чіпкого, лободи білої, щириці звичайної.Проведені дослідження свідчать, що при посіві озимого ріпаку в оптимальні терміни (третя декада серпня), при відповідних погодних умовах через місяць рослини ріпаку перебувають у фазі 4-5 справжніх листків, а рослини бур’янів - у фазах, найбільш уразливих до дії гербіциду (підмаренник висотою до 5-8 см, осоти, ромашки та волошки в фазі розетки, мак-самосійка в фазі до 4 листочків). Перші симптоми дії препарату відмічаються на 3-5 день, а повна загибель рослин бур’янів настає через 2-3 тижні. Температурні умови у зазначений період також сприятливі для застосування препарату. Осіннє внесення гербіциду Галера 334 SL, в.р. при вищенаведених умовах не завдає негативного впливу (фітотоксичності) на рослини ріпаку, вони нормально ростуть і розвиваються до припинення осінньої вегетації, і завдяки цьому перезимівля посівів ріпаку проходить задовільно. При пізніших строках посіву озимого ріпаку (допустимі до середини вересня) обробку посівів гербіцидом Галера 334 SL, в.р. варто проводити весною, коли складуться оптимальні умови для застосування препарату.
При змішаному характері засмічення посівів злаковими (зокрема, пирій повзучий) та дводольними бур’янами і контролю падалиці зернових у посівах ріпаку гербіцид Галера, 334 SL, в.р. доцільно застосовувати у баковій суміші з грамініцидами, особливо з гербіцидом Зеллек Супер, к.е. Враховуючи підсилення грамініцидом фітотоксичної дії гербіциду Галера, 334 SL, в.р. на дводольні бур’яни, у сумішах слід використовувати мінімальну рекомендовану норму його внесення — 0,3 л/га. Норма внесення грамініциду у суміші з гербіцидом Галера, 334 SL, в.р. має бути у межах рекомендованої й залежатиме від засмічення посіву одно- чи багаторічними злаковими бур’янами.
За умов поганої перезимівлі посівів ріпаку (вимерзання, зрідження тощо) при пересіві треба враховувати післядію препаратів, які застосовувалися за осіннього застосування (див. табл.).
