В Україні спостерігаються зміни клімату: температура повітря стала вищою, зменшились запаси вологозабезпечення, часті посухи, які можуть виникати в різні періоди протягом вегетації. Все частіше погодні умови відіграють основну роль в отриманні конкурентоспроможного врожаю, а рівень витрачених коштів зростає з кожним роком. Навіть проведення усіх агротехнічних заходів вчасно і на найвищому рівні та отримання дружніх сходів не гарантує високого врожаю. Затяжна посуха в критичний період розвитку рослини зводить всю виконану роботу нанівець. Тому потрібно шукати альтернативу у доповненні сівозміни більш посухостійкими культурами, щоб зменшити ризик неврожаю. І однією з таких культур є просо.
Висока адаптивність проса до ґрунтових та кліматичних умов дозволяє вирощувати його на рівнинах та гірських місцевостях, на солонцюватих ґрунтах, у посушливих регіонах. Фізіологічні властивості рослин забезпечують реалізацію потенціалу продуктивності при підвищених температурах і посушливих умовах вирощування, що вказує на можливість його ефективного використання у зв’язку з тенденцією зміни клімату.
В теперішній час просо вирощується в США, Індії, Китаї, Нігерії, Мексиці, Судані, Аргентині, Буркіна-Фасо, Ефіопії, Австралії, Колумбії та Танзанії. У 2008 році світове виробництво всіх видів проса становило 65,5 млн т, в тому числі справжнього проса приблизно 35,7 млн т.
Суттєве збільшення урожайності і валових зборів зерна круп’яних культур, і проса також, є актуальним завданням не тільки в Україні, але і всьому світі, де є загроза продовольчої кризи, вирішення якої частково здійснюватиметься споживанням відносно дешевих крупів, експортером яких може бути наша держава. Вирішити цю проблему можливо шляхом впровадження у виробництво сортів проса зі стабільно високим рівнем урожайності і показниками якості зерна і крупи з дотриманням сучасної сортової технології вирощування з урахуванням всіх грунтово-кліматичних умов зони і потреб сорту.
Виробництво
Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню усіх зернових культур і дають змогу отримувати високоякісне продовольче зерно в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.
На зниження обсягів та виробництва зерна в останні роки суттєво вплинули складні погодно-кліматичні умови та недостатнє матеріально-технічне забезпечення, тому виникла необхідність у прийнятті низки нормативно-правових актів, якими визначені напрями розвитку сільського господарства та державного контролю за наповненням і функціонуванням вітчизняного ринку зерна.
Значне зниження площ посіву проса майже на 68 % розпочалося у 2005 році і в наступні роки не перевищувала 142 тис. га, що, напевно, пов’язано з низькою урожайністю, відсутністю нових інтенсивних і адаптованих сортів. За останні роки площі посіву проса значно змінювалися від 85 тис. га в 2010 до 164 тис. га в 2011 роках, що сягає майже 52%.
Джерело: Державна служба статистики України
За даними Державної служби статистики України торік виробництво проса становило 278 тис. т. На збільшення валового виробництва зерна вплинуло розширення посівних площ та підвищення урожайності. Хоча ці показники врожайності не можна назвати високими, позаяк потенціал проса значно вищий і може досягати рівня 3-4 т/га.
Найбільш придатними зонами для вирощування проса є Степова і Лісостепова в зоні Полісся. Не всі області займаються просо сіянням. Чернівецька і Закарпатська області зовсім не висівають цю культуру, не значні площі зосередженні в Івано-Франківській і Львівській, Волинській, Тернопільській, Рівненській, Хмельницькій областях - від 0,2 до 0,6 тис. га. Але попри це формується досить конкурентоспроможна урожайність від 0,94 т/га у Волинській до 2,34 т/га у Львівській областях, що підтверджує ще раз пристосованість культури проса до різних умов вирощування.
Найбільші площі вирощування проса, за даними Державної служби статистики України, в 2011 році були зосередженні на Дніпропетровській –19,8 тис. га, Запорізькій –17,3 тис. га, Миколаївській – 16,1 тис. га, Харківській–14,5 тис. га, Херсонській – 14,4 тис. га. Найбільші валові збори, за підсумками минулого року, отримали у Харківській області (33,1 тис. т), Дніпропетровській (33 тис. т), Запорізькій (25,8 тис. т). Найвищу врожайність зерна з 1 га отримали аграрії Полтавщини (2,65 т/га), Харківщини і Черкащини (на рівні 2,42 т/га).
Основне виробництво проса зосереджене в сільськогосподарських підприємствах. Так, за підсумками минулого року агроформуваннями було зібрано 132,6 тис. т. Питома вага господарств населення у загальному виробництві зерна становила 19 %, фермерських господарств - 28 %.
Рис. 2. Структура виробництва проса в Україні в 2011 році
Джерело: Державна служба статистики України
Цінова ситуація
На сьогодні вартість проса в Україні є найнижчою серед країн-сусідів. За даними департаментів Міністерства аграрної політики та продовольства України, «просо - традиційна для України сільськогосподарська культура, вирощування якої завжди буде у достатніх обсягах. У 2010 році було вироблено 117 тис. т проса, а на початок 2010-2011 МР його перехідні залишки становили 15 тис. т. Згідно з балансом попиту та пропозиції, фонд споживання становить 71 тис. т, на насіння - 5 тис. т та на корми - 15 тис. т. Разом з тим, з урожаю 2010 року було укладено експортні угоди на 17 тис. 944 т».
У поточному сезоні на ринку матиме місце надлишок зерна. Так, за попередніми даними в 2012 році посіяно 188,4 тис. га. Розширення площ посіву цієї культури відмічено і в областях, наприклад у Харківській на 3,9% (15,6 тис . га ).
Економічна ефективність вирощування проса
В умовах становлення і розвитку ринкових відносин в АПК України найбільш гостро стоїть завдання формування противитратного механізму господарювання, найбільш ефективного використання екологічних, земельних, трудових, матеріальних та інших ресурсів при необхідності їх якісного і кількісного відтворення.
Постійною глобальною проблемою для кожного підприємства є єдине завдання: щороку виробляти продукцію краще, дешевше і більше, ніж в минулому. Загальною проблемою для вирішення задачі є потреба в постійному живому зростанні праці. Резерви цього росту в сільському господарстві України в порівнянні з досягнутим рівнем в Європі практично безмежні. Достатньо відмітити, що в кінці 90-х років річний виробіток на одного працівника в сільському господарстві України становив 3,15 тис. доларів, в Європі - в середньому 6,35, Швейцарії - 30,75, Німеччині - 17,25 тис. доларів.
За даними Держкомстату України (статистичний бюлетень «Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах») протягом 2009-2011 років економічні показники вирощування проса значно коливалися. Кількість реалізованої продукції змінювалась від 75,7 тис. т в 2011 році до 105,7 тис. т. в 2011 році. Ціна реалізації за 1 т зерна відповідно стрімко збільшувалась з кожним роком від 585,9 грн до 1510 грн. Рівень собівартості 1 т зріс від 743,8 грн до 1138 грн. Можна відмітити значне підвищення одного з основних економічних показників - рівня витрат на 1 т зерна проса в 2010 році порівняно з 2009-м на 172 грн. І лише в несприятливому для вирощування проса 2009 році відмічено, що рівень рентабельності був від’ємний, але в цей рік ціна реалізації була нижчою показника собівартості. В наступних роках вирощування проса спостерігається зростання цього показника до 32 % в 2011 році.
Яким би високим не був урожай тієї чи іншої культури, але прибуток, є, власне, основним стимулюючим фактором ведення сільського господарства.
Плани і прогнози
В 2012 році передбачаються зміни в структурі посівних площ ярих зернових. За даними Програми «Зерно України-2015» збільшиться виробництво зерна в державі у 2015-2017 роках до 71-80 млн т. Посівні площі зернових культур мають становити близько 16 млн га, у тому числі площі посіву проса і сорго — 0,5 млн га.
В програмі також відмічено, що найбільші площі цієї культури планується зосередити в областях, таких як Одеська та Миколаївська, Запорізька і Херсонська, а також Дніпропетровська і Донецька.
За прогнозованими показниками урожайність проса повинна становити 4,21-4,73 т/га. Такого рівня можна досягнути лише при використанні сучасних і оновлених технологій вирощування.
Багаторічними дослідженнями вирощування проса встановлено, що головним напрямом підвищення ефективності землеробства в сучасних умовах є комплексний підхід до розробки науково обґрунтованих сівозмін у поєднанні з раціональною системою добрив і збереженням ґрунтової родючості та підбір високопродуктивних сортів адаптованих до конкретних умов вирощування. В умовах нестачі матеріально-технічних ресурсів використання адаптованих факторів для сучасних технологій є найдоступнішим і найдешевшим агрозаходом, з допомогою якого можна корегувати рівень урожайності. А для цього потрібно збільшувати інвестиції в галузь, особливо в технології і сучасну техніку.
