Переважна більшість площ, відведених для рисосіяння, знаходяться у зоні південного Степу України. Саме в цих умовах в сівозмінах і вирощують ячмінь ярий. Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими солонцюватими, а також каштановими солонцюватими ґрунтами у комплексі з солонцями. У південному Степу за рік випадає у середньому 310-435 мм опадів. В окремі роки бувають різкі коливання від середньої багаторічної кількості опадів. Так, найменшу кількість атмосферних опадів відмічено в районах південного Степу – 159 мм. Протягом року опади випадають вкрай нерівномірно. За період вегетації ярих колосових культур (квітень-липень) випадає близько 200 мм опадів. При добрих запасах ґрунтової вологи до моменту сівби така кількість опадів під час вегетації може забезпечити непоганий урожай ячменю ярого. Однак у багатьох випадках опадів випадає значно менше. У літній період дощі часто бувають інтенсивністю менш ніж 5 мм на добу або у вигляді злив. Ні ті, ні інші не призводять до достатнього промочування ґрунту, а внаслідок цього дуже часто не мають позитивного впливу на урожай сільськогосподарських культур.
Саме тому для отримання високих урожаїв в умовах степової зони України необхідно постійно турбуватися про накопичення ґрунтової вологи та її збереження. Одним із шляхів вирішення цієї задачі є застосування зрошення у посівах ячменю ярого у критичні фази росту і розвитку, якими є кущення, трубкування та наливу зерна.
Початок польових робіт настає у південному Степу приблизно у другій половині березня. Цей період відрізняється швидким настанням тепла та частими посушливими вітрами. Запізнення з підготовкою ґрунту та сівбою ячменю ярого призводить до значних втрат ґрунтової вологи, слабкого розвитку рослин та значного зниження урожаю. Під час вегетації ячменю відносна вологість повітря часто буває нижче 30%. Низька відносна вологість повітря у поєднанні з високою температурою та сильними вітрами (так звані суховії), особливо під час наливу та дозрівання зерна, зумовлює значний недобір урожаю. Суховії наносять значний збиток урожаю у червні та липні, тобто наприкінці вегетації ячменю. Тому дуже важливо підбором відповідних сортів та правильною агротехнікою забезпечити дозрівання зернових до настання суховіїв.
У 2012 р. площі посіву ячменю ярого в Херсонській області збільшилися порівняно з 2011-м у середньому на 50%, адже озимі зернові не витримали несприятливих умов осені 2011 р. та суворої зими 2011-2012 рр. і загинули на чималих площах. Посівна площа ячменю торік у Херсонській області становила 246 тис. га. Сівозміни для рисових господарств спрямовані на раціональне використання землі, розміщення і чергування культур, підвищення родючості ґрунтів і на цій основі одержання високих урожаїв як рису, так і інших культур. Важливим є те, що посіви рису повинні займати не більше 50 % сівозмінної площі і розміщуватися по кращих попередниках. Кращим попередником для рису вважається ячмінь в агромеліоративному полі, оскільки він добре використовує весняні запаси вологи. За необхідності проводять 1-3 вегетаційних поливи за допомогою дощувальних машин.
Наші дослідження у 2011-2012 рр. були спрямовані на виявлення найбільш оптимальних параметрів таких агротехнічних прийомів вирощування, як зрошення та фон живлення. У дослідах висівали сорт ячменю ярого пивоварного напряму використання Водограй. Дослід було закладено на трьох фонах живлення: 1. без добрив (контроль); 2. N60; 3. N60P30.
За результатами досліджень, проведених у 2011-2012 рр., найбільш ефективні поливи були на початку фази кущення, у фазі трубкування та у фазі наливу зерна. В цілому застосування зрошення та внесення добрив забезпечили отримання урожаю в межах 4,95-6,17 т/га. Так, наприклад, на фоні без добрив урожайність ячменю без зрошення становила 4,39 т/га, а зрошення сприяло збільшенню урожайності на 0,49 т/га в середньому по роках досліджень. Також було відмічено, що азотні добрива, внесені у дозі N60, покращили умови росту і розвитку рослин, а урожайність становила 4,87 т/га, тоді як на фоні без добрив урожайність була меншою на 0,48 т/га. Вирощування ячменю на фоні N60P30 забезпечило отримання досить високого врожаю зерна на рівні 5,11 т/га, тобто різниця в урожайності на фоні без добрив та фоні N60P30, де живлення рослин ячменю було збалансоване за дозами азоту та фосфору, становило 0,72 т/га.
Що ж стосується реакції ячменю на внесення азотних та азотно-фосфорних добрив, нами встановлено, що прибавка урожайності при зрошенні на фоні N60 сягала 0,30 т/га, а на фоні N60P30 – 0,51 т/га порівняно з фоном без добрив. Таким чином, забезпечення необхідного мінерального живлення та водного режиму для ячменю ярого сприяє отриманню значної прибавки урожайності та покращення якості зерна.