Цибулева муха - небезпечний шкідник
Ганна ТКАЛЕНКО, канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин НААНУ
У природі існує близько 100 видів цибулевих рослин, з яких лише кілька відомі і використовуються в їжу людиною: ріпчаста, порей, різанець, батун, шалот, багатоярусна, шніт, часник. Ріпчаста цибуля – одна з стародавніх культур, широко розповсюджена і вирощується, майже на всіх материках земної кулі.
У підвищенні врожайності та поліпшенні якості цибулевої продукції, важливе значення має захист посівів від шкідників, серед яких, поза будь-яким сумнівом, є цибулева муха (Delia antigua Mg.),що належить до родини Anthomyidae. Шкідник розповсюджений в усіх зонах вирощування цибулевих. Але масове розмноження цибулевої мухи і її шкідливість пов'язані з ступенем зволоження зони вирощування. В посушливих умовах зрошувального землеробства, в районах з надмірним зволоженням є справжнім “лихом” для цибулі і основним чинником, що обмежує вирощування цієї культури.
Зимує у цибулевої мухи пупарій (фаза лялечки) в ґрунті на глибині 10–20 см. Літ імаго першого покоління починається в першій декаді травня при сумі ефективних температур 103–141°С (співпадає з цвітінням бузку) і триває 30–40 днів. Муха невелика (завдовжки 5–7 мм), попелясто-сіра. У самців черевце з темною смужкою, у самок її немає. Крила прозорі. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладають яйця (по 5–12 штук) під грудочки ґрунту, в тріщини, поблизу кормових рослин і на сходи цибулі (на листки і в пазухи листків). Самиці в середньому відкладають 40–45 яєць. Яйця білі, на нижній стороні яйця є шов. Найбільш сприятливими умовами для відкладання яєць цибулевої мухи є теплі (температура повітря 19,5–21,0°С) і помірно вологі (вологість 65 – 72,5%) умови. Ембріональний розвиток триває 3–8 днів.
В результаті проведених спостережень встановлено, що в посівах цибулі-сівку в 46,5% і 12,2% випадків цибулева муха відкладає яйця в тріщини грунту і відкрито на землю поблизу рослин. В посівах цибулі-ріпки, що вирощується з сіянкина протязі вегетації проходить зміна місць, яким надає перевагу муха для відкладання яєць. Так, на початку вегетації рослин цибулева муха відкладає яйця на землю і тріщини грунту поблизу рослин, а по мірі розвитку рослин - відкрито на листки і в пазухи листків (до 40%). Оскільки, вміст сухої речовини і ефірних масел збільшується в цибулині в міру дозрівання, то і зміна відкладання яєць і пов’язана, насамперед, з біохімічним складом цибулевих рослин. Різниця вмісту ефірної олії, яка збільшується в цибулинах в міру дозрівання, а в зеленому пері цибулі залишається на 3-5% меншим, і призводить до зміни місць відкладання яєць цибулевою мухою.
Відродження личинок цибулевої мухи відбувається в другій половині травня, для яких характерно наявність 16 зубовидних одновершинних виростів: 10 із них розміщені по колу і добре видно з форзельної сторони, шість інших розміщені вентрально, причому 2 середніх вирости самі дрібні з усіх перерахованих майже прилягають до середньої пари великих виростів. Температура ґрунту на глибині 5 см і запас продуктивної вологи ґрунту (ЗПВ) значною мірю впливають на тривалість їх розвитку. За температури 20,5–22,5°С і ЗПВ 230–270 мм розвиток личинок триває 14–17 днів, за температури вище 23°С і ЗПВ нижче 240 мм – 19 – 25 днів.
Відродившись, личинки проникають в підземну частину цибулини через денце або шийку і завжди тримаються групами, виїдаючи всю середину цибулини. У пошкоджених рослин спочатку листя в'яне, потім жовтіє і засихає, цибулини загнивають, стають трухлявими, водянистими і набувають специфічного неприємного запаху. Перевагу цибулева муха надає ріпчастій цибулі, і особливо посівам цибулі-сіянки. Найбільш ранні ознаки пошкодження цибулі-сіянки проявляються у в'яненні центрального листка, який відділяється разом з личинками. Пошкоджені рослини відстають в розвитку, при сильному пошкодженні гинуть, що призводить до втрати 50 % урожаю. В ріпчастій цибулі, цибулі-батун і порей розвиток личинок відбувається тільки в одній цибулині, при заселенні цибулі-сіянки, шалот вони можуть залишити пошкоджені рослини і переповзти на інші. Після закінчення живлення личинки виходять із цибулі, заглиблюються в ґрунті, де потім і заляльковуються. В кінці червня – першій половині липня вилітають мухи другого покоління.
Слід відмітити, що із настанням діапаузи у значної частини (до 40 % особин) весняної генерації, літня генерація малочисельна. В той же час, створюється резервація фітофагу для наступного вегетаційного періоду. За сезон шкідник дає одне – два покоління.
Всі види і сорти цибулі в тій чи іншій мірі заселяються і пошкоджуються цибулевою мухою протягом вегетації (рис.1). Найменш пошкоджується цибулевою мухою цибуля з найбільшим вмістом ефірної олії (0,05-0,09%) багаторічна цибуля-батун і порей - 2,8 і 8,7%, а кількість відкладених яєць не перевищує 2,0 екз/росл. Пошкодженість ріпчастої цибулі і цибулі-шалот (вміст ефірної олії- 0,018 - 0,05%) сягає 30 - 40%, а кількість відкладених яєць складає відповідно 8,3 - 9,5 екз/ росл.
Основним видом цибулі, яку в значній мірі пошкоджує цибулева муха - ріпчаста. За смаковими якостями, які визначаються в основному вмістом гіркої ефірочасникової олії - сіркоаліну, сорти цибулі поділяють на солодкі, напівгіркі і гіркі. Дослідами встановлено, що сорти ріпчастої цибулі пошкоджуються фітофагом в залежності від вмісту сухих речовин і ефірної олії (див.табл.).
Сильно пошкоджуються до 44,5 % солодкі сорти цибулі: Ялтинська місцева, Оранжева, які мають найменший вміст сухих речовин (6-9,7 % ) і ефірної олії (0,018-0,025 %). На посівах цих сортів відмічається і максимальна кількість відкладених яєць-14,8-18,2 екз/росл.
На гострих сортах Стригунівська, Сквирська, Золотиста з високим вмістом сухих речовин (до 18 %) і ефірної олії (до 0,05%) кількість відкладених яєць на одну рослину і пошкодженість цибулевою мухою в 4 рази менші в порівнянні з попередніми і складають 3,6-4,2 екз/росл і 9,7-12,4 % відповідно.
Напівгострі сорти Луганська і Каратальська з середнім вмістом вторинних речовин займають проміжне положення. Пошкодженість цих сортів складає біля 26%, а кількість відкладених яєць – 8,3 –10,3 екз/росл.
Таблиця. Заселеність різних сортів цибулі цибулевою мухою приватні ділянки (Васильківський р-н , Київська обл., 2006-2009 рр.)
Встановлено, що в залежності від кількості гнізд в цибулині в меншій мірі заселяються і пошкоджуються цибулевою мухою сорти цибулі з 1-2 гніздами.
Посіви багатогніздної цибулі - шалот з 6-7 гніздами майже на половину заселяються шкідником, а пошкодженість їх досягає до 40,5 %, в той час, коли заселеність мало- і середньогніздних сортів цибулі складає до28,0%, а пошкодженість таких цибулин - 10–21,6%. Це свідчить про те, що личинки цибулевої мухи можуть залишати пошкоджені рослини та переповзати в інші тільки в тому випадку, якщо рослини прилягають одна до одної.
Важливу роль в обмеженні чисельності цибулевої мухи відіграють її природні вороги. Серед спеціалізованих видів основне значення мають два види стафілінів – Aleochara bilineate Cyll., Aleochara Trybliographa rapae West., горіховертка Trybliographa rapae West. та жужелиці роду Bembidion. Щільність популяції цибулевої мухи на стадії пупарія паразити знижують в середньому на 20%. Бігунчик польовий (Bembidion properans Herbs.) та бігунчик двокрапковий (Bembidion ligattutus F.) знищують близько 40% відкладених яєць фітофагу.
В урахуванням збільшення чисельності цибулевої мухи в усіх регіонах України, слід дотримуватися проведення таких основних заходів: