Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
Погодні умови на початку весни не можливо передбачити ще восени, і якось захистити сад від їх негативного впливу, однак слід знати, що особливо чутливими до атмосферних і температурних факторів сад роблять шкідники. Відтак, чим більше личинок зимує у дереві чи кущі, тим більша ймовірність руйнування рослини. Найефективнішим захистом від шкідників, котрі не тільки безпосередньо знищують рослини, а й додають негативного впливу природнім чинникам, фахівці називають сформовану систему захисту. Йдеться про планування заходів для обробки саду заздалегідь, а не за фактом виявлення проблеми. Коли вже наслідки «роботи» шкідника помітні - вживати заходи для боротьби з ним запізно. Взагалі фахівці радять догляд за садом починати разом із закладкою - фахово підійти до вибору саджанців, бажано використовувати стійкі сорти і не пропускати ранньовесняні обмивання саду. Останні є найкращим засобом убезпечення від комах, котрі знищують пагони та деревину ранньою весною.
Загалом догляд за садом можна умовно поділити на три етапи - ранньовесняний, весняний та літній. На кожному з них саду загрожують різні шкідники. Відтак, ранньою весною є кілька комах, котрі найбільш поширені в Україні та спричиняють шкоду садам. По-перше, це - кліщ. Виявити його можна за зміною забарвлення листочків: коли кліщ робить прокол на листку, щоб випити сік, то частинка листочка на місці проколу відмирає, утворюється маленька світла плямка. Відтак, виявити кліщів у саду можна саме за листочками дерев - вони виглядають так, ніби проштрикані голкою. Однак ці симптоми помітні вже влітку. Навесні ж треба уважно оглядати штамби та основи скелетних гілок - виявити кліщів можна за віддуванням кори. Як зазначають фахівці, проти кліщів ефективно застосовувати акарициди.
Ще одним ранньовесняним шкідником є листоблішки (медяниця). Ці комахи наносять саду подвійну шкоду: висмоктують сік із листя, залишаючи після себе липку речовину, котра, в свою чергу, є субстратом для живлення грибів. Листоблішки поселяються на молодих пагонах, де найлегше проколоти тканину. Наслідком є засихання пагонів, їх викривлення, деформація. Часто комахи також поселяються в бруньках, як наслідок - бутон засихає.
Надзвичайно поширеним шкідником в Україні є попелиця. Цей шкідник живиться як фруктовими, так і овочевими насадженнями, поселяється навіть на кімнатних рослинах. Науковці виділяють кілька видів попелиці, кожен з яких завдає рослинам різну шкоду. До прикладу, кров’яна попелиця висмоктує сік з коренів дерев. Хоча сама комаха і харчується листям, але її личинки зимують на кореневій системі, живлячись з неї. Виявити таку попелицю можна за білими виділеннями та павутинним нальотом. Листкова галова попелиця утворює на листках гали - здуття. Їх часто можна побачити на кущах смородини. Поширеною в Україні є і зелена яблунева попелиця. Її шкода не лише в тому, що комаха живиться молодим приростом, а й у тому, що при низьких температурах взимку замерзають пагони, в яких зимують личинки яблуневої попелиці. Однак фахівці наголошують, що шкоду від попелиці виправити неможливо, потрібно вживати запобіжні засоби. Кандидат с.-г. наук Галина Косилович зазначає: «З теоретичної позиції і практичного досвіду дуже ефективні ранньовесняні обмивки, їх пропускати не можна. Такі процедури убезпечать сад від багатьох проблем. На жаль, часто фермери намагаються боротися зі шкідниками за фактом їх виявлення в саду, але найчастіше ці заходи не дають ефекту. З такими ранньовесняними шкідниками треба боротися ще до початку їхньої активності. Якщо говорити про молодий сад, в якому ще немає накопичення шкідників, то обмивання не обов’язкові, однак вже з третього року після закладання саду такі обмивки слід проводити. Чим їх робити? Це питання індивідуальне. Потрібно виходити з місцевості, в якій розташований сад та з особливостей самого саду. Ранньовесняні обмивки ефективні і при використанні біопрепаратів, олій, акарицидів, інсектоакарицидів. Завдяки такому догляду ранньою весною вдається ще до розпускання бруньок забрати відразу кілька шкідників».
Далі слід згадати про шкідників, проти яких ранньовесняні обмивки можуть бути і неефективними. Зокрема, це щитівки. Цих комах позбутися важко, оскільки вони ховаються під твердим панциром, котрий не пропускає інтексициди. Доросла щитівка поселяється на дереві, і практично не рухається, живлячись на одному місці. Однак через панцир комаха дихає, тому щоб вивести щитівку, треба «закрити панцир». Найкраще для цього годяться різні мінеральні олії. Щитівок ще називають шкідниками запущених садів. Саме у старих та закинутих садах їх є дуже багато. У сад, за яким доглядають, вони можуть потрапити саме звідти - молоді личинки, котрі виходять зі щитка може принести вітер. Особливо небезпечною є каліфорнійська щитівка. При виявленні цього шкідника заражені гілки слід обрізати та спалити, а якщо каліфорнійська щитівка пошкодила стовбур, то таке дерево треба викорчувати.
Складаючи систему захисту саду від шкідників, слід також подбати і про знищення довгоносиків. Сірий бруньковий довгоносик зимує у ґрунті під рослинними рештками. Навесні він по стовбуру лізе у бруньку і повністю її виїдає, після чого вертається у грунт, щоб відкласти яйця. Таким чином, личинка комахи пошкоджує коріння. Боротися з довгоносиком треба на етапі розкривання бруньок. Фахівці радять використовувати фосфорорганічні препарати, неонікотиноїди. Також допомогти можуть деякі біопрепарати та елементарні засоби захисту, наприклад, клейка стрічка, обмотана навколо стовбура.
Подвійну шкоду рослинам завдає і борошниста роса. Спори гриба, котрий спричиняє це захворювання, зимують у бруньках, роблячи їх більш чутливими до морозу. Відтак, якщо температура повітря взимку –22 °C і нижче, то пагін, у якому є борошниста роса, замерзає, проте за температури до –18 °C рослина шкоди не зазнає, а борошниста роса загине. Знищити цього шкідника ранньою весною неможливо. Потрібно дочекатися періоду вильоту з бруньок на етапі розпускання. Якщо рослина заражена борошнистою росою, то на пагоні з’являється наліт - саме тоді хвороби можна позбутися. Якщо цього не зробити, то захворювання знищить суцвіття. Борошниста роса також спричиняє викривлення пагона, особливо у кущів.
Фахівці відзначають ще одну поширену хворобу на теренах України - це моніліоз або плодова гниль. Виявити моніліоз можна у період цвітіння саду - після затяжних дощів на деревах з’являються засохлі суцвіття, візуально здається ніби вони ошпарені окропом - це моніліальний опік. Такі пагони треба вирізувати із захватом 10 см здорової деревини. Пізніше ця хвороба проявляється у формі плодової гнилі. При виявленні заражених плодів їх треба зібрати і глибоко закопати, адже вітер може рознести спори грибів на здорові дерева.
Галина Косилович розповіла, що нещодавно в Україні виявили ще одну хворобу, дуже схожу за симптомами до моніліального опіку - бактеріальний опік. Це карантинна хвороба, і як зазначає фахівець, уражені дерева треба викорчовувати, бо бактерія пошкоджує судинну систему, і мухи можуть розносити джерело хвороби навіть з найменшого залишку. Від моніліального бактеріальний опік можна відрізнити за виділенням клейковини та мармуровістю деревини на зрізі.
Шкідники, котрі належать до літніх, - це плодожерки. Для того щоб вилетіти, цим комахам потрібна сума активних температур - 70–110 °C. Тобто, коли середньодобова температура повітря не менше +10 °C триває протягом 7 днів, щоб сума активних температур становила 70 °C. Масовий літ плодожерки починається тоді, коли ця сума становить 150–170 °C. Саме у цей період слід активно боротися з плодожеркою. Для боротьби з такими шкідниками фахівці радять застосовувати препарати, які впливають на розвиток комахи - не дають перейти на наступний етап розвитку. Вони є аналогом гормону молодості або гормону, який відповідає за синтез хітину у комах. Ці препарати не є пестицидами прямої токсичної дії, тому для плодів безпечні. Слід зазначити, що такі препарати дієві і проти гусениць та сарани.
Дедалі більшої популярності набирають біометоди захисту саду - це альтернатива хімічним препаратам, без шкідливих побічних ефектів. Біопрепарати зроблені з живих організмів - природних ворогів шкідників. Особливістю таких препаратів є те, що вони швидко втрачають свої властивості, тому застосовувати їх слід відразу після розведення (орієнтовно впродовж 2 годин). Ефект біозахисту помітний на 3–4 день і впродовж 5–7 днів цей захист триватиме. Однак, незважаючи на усі переваги біодогляду за садом, слід знати, що жоден з біометодів та препаратів не дасть такого ефекту, як хімічні. Для найкращого результату фахівці радять використовувати змішану систему. Галина Косилович зазначає: «Інтегрована система захисту - це золота середина для найкращого результату. При такій системі сад зазнаватиме меншого токсичного впливу, завдяки заміні деяких хімічних препаратів біологічними методами, і водночас, вдасться знищити шкідників. Це найкращий варіант і для фермерів, котрі хочуть підтримати світові тенденції використання натуральних препаратів, і для тих, хто хоче виростити здорову продукцію. Хоча багато суперечок точиться навколо використання хімічних препаратів та їхнього впливу на фрукти й овочі, однак нині це найефективніший спосіб позбавлення від шкідників. Без них якщо і вдасться виростити плоди, то вони будуть пошкоджені, а для кінцевого споживача уражені хворобами фрукти чи овочі теж не є корисними».
Довідково зазначимо, що у структурі садівництва України вирощування яблук займає 41%, ще 21% припадає на виноград. Починаючи з 2003 року, в Україні щорічно висаджують 3–4 тисячі молодих насаджень яблуні, а щорічні інвестиції у яблучний бізнес становлять 3,2 млрд грн.
