Що гризе озимину?

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 22 травня 2013 12:34
altСвітлана ТКАЧОВА, науковий співробітник
Інституту захисту рослин НААН України
Останніми роками фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур суттєво погіршився. Відбулося територіальне реформування сільськогосподарських угідь у бік зменшення як посівних площ, так і їх структури. У зв’язку зі зростаючим попитом на зерно спостерігається тенденція до розширення посівних площ зернового комплексу.

Уникнути втрат
Важливим чинником стабілізації зернового господарства і значним резервом збільшення урожаїв зернових культур є раціональний всебічно обґрунтований захист посівів від шкідників. Середні втрати врожаю зерна становлять 10-15% при одночасному зниженні його хлібопекарських і посівних якостей.
 
Починаючи з періоду проростання насіння озимої пшениці і протягом усієї вегетації, рослини пошкоджуються різними видами комах. В осінній період, від сходів до кущення, посіви заселяють і пошкоджують фітофаги: хлібний турун, підгризаючі совки, злакові мухи, злакові цикадки, попелиці. З початком відновлення весняної вегетації ці шкідники продовжують живлення на посівах. До них приєднуються і пошкоджують рослини хлібна смугаста блішка, червоногруда п’явиця. У фазі виходу рослин у трубку посіви заселяються і пошкоджуються клопом шкідливою черепашкою. На середи-ну вегетації, у фазі колосіння і наливу зерна, генеративні органи пошкоджують злакові попелиці і пшеничний трипс. У фазі наливу зерна, молочно-воскової стиглості шкоду зерну завдають личинки клопа-черепашки. Перед збиранням урожаю зерна частина його пошкоджується хлібними жуками, жуками хлібного туруна. Питання захисту озимої пшениці від шкідників завжди повинні бути в полі зору як науковців, так і аграріїв.
 
Хлібний турун, або хлібна жужелиця
Це найнебезпечніший фітофаг озимої пшениці, типовий абориген південної степової зони з чітко вираженою пристосованістю до засушливого і жаркого клімату. Поширений у Степу і Лісостепу аж до південної межі Полісся. За їх чисельністю та шкідливістю територію України можна поділити на дві зони: перша - постійної шкідливості - охоплює Крим, Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, південні райони Кіровоградської областей; друга - циклічної шкідливості - північну частину Кіровоградської, Полтавську, Харківську, Черкаську, Київську, Сумську, Вінницьку, Чернівецьку та Закарпатську області.
 
alt   alt
 
Основну шкоду посівам наносять личинки, які в своєму розвитку проходять три віки. Вони живляться сходами озимих, причому живлення може продовжуватися під снігом. Личинки об’їдають молоде листя сходів, залишаючи тільки жилки. Пошкоджені рослини мають «змочалений» вигляд. У місцях скупчення личинок рослини гинуть, а на посівах утворюються плями у вигляді «лисин». Після перезимівлі личинки поновлюють живлення на посівах озимих до заляльковування. Жуки починають виходити на поверхню ґрунту в період формування зерна озимої пшениці, масово - у фазі молочної стиглості. У цей час вони активно живляться зерном у колосі. За добу один жук з’їдає 30 мг зерна, а за 10 днів - 25 зернин. Крім того, вони вибивають із колосків і непошкоджене зерно.
 
Заходи захисту. Велике значення у зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання урожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків. При розміщенні пшениці після стернових попередників, за умов достатньої вологості ґрунту, в шарі розміщення насіння (не вище 14-15%) ефективна таксація рослин шляхом обробки насіння інсектицидами.
 
За наявності 2-3 личинок восени або навесні, 3-5 жуків на 1 м2 влітку в період колосіння застосовують обприскування інсектицидами.
 
Підгризаючі совки
До них належать близько 15 видів метеликів, гусениці яких більшу частину життя проводять у ґрунті. Найбільшої шкоди польовим культурам завдають озима, оклична, совка-іпсилон та інші. В окремі роки ці комахи передусім озима совка, здатні масово розмножуватися, заселяти великі площі та завдавати значних пошкоджень культурним рослинам.
 
Озима совка (Agrotis segetum Schiff.) є надзвичайно небезпечним багатоїдним шкідником. Гусениці її пошкоджують озимі культури (зернові, ріпак), буряки, кукурудзу, соняшник, рицину, овочеві та інші просапні культури. Вони знищують висіяне насіння та проростки. Молоді гусениці об'їдають пластинку листка, а дорослі підгризають рослини на рівні ґрунту. Сходи, пошкоджені до кущення, гинуть. 13-14 гусениць на 1 м2 повністю знищують сходи озимої пшениці.
 
Заходи захисту. Оптимальні строки сівби культури. Знищення бур’янів, особливо в’юнка польового, лободових і квітучих нектароносів. Під час відкладання яєць озимою совкою першого і другого покоління ефективна совкова форма трихограми - 20-30 тис. особин на 1 га за наявності 0,4 яйця на 1 м2. Посіви обприскують одним із дозволених до використання препаратів, коли чисельність гусениць у фазі сходи-кущення перевищує економічний поріг шкідливості - 1-3 екз./м2.
 
Злакові мухи
До найбільш шкідливих злакових мух у нашій зоні належать гессенська (Mayetiola destructor S.), шведські: вівсяна (Osicinella frit L.) та ячмінна (Osicinella pusilla Mg.), опоміза пшенична (Opomyza florum R), озима муха (Leptochylemyia cоarctata Fll.). Величина втрат урожаю визначається характером, строком і ступенем пошкодження. У більш сильному ступені шкідливість личинок злакових мух на озимій пшениці проявляється восени при пошкодженні в найбільш ранній строк їх розвитку. Весняне пошкодження на посівах озимої пшениці небезпечне насамперед для рослин, які погано розкущилися восени.
 
alt   alt
 
Гессенська муха (Mayetiola destructor S.) поширена на всій території України. Найбільш пошкоджує озиму пшеницю у період від сходів до початку кущення. Після відродження личинки пересуваються по листковій пластинці до її основи, де проникають за піхву листка. Вони висмоктують сік із м'якої частини пагона. Пошкоджені рослини на ранній стадії розвитку жовтіють і навіть гинуть. Пошкодження більш розвинених рослин навесні призводить до зігнутості стебла і пустозерності колоса, підламування стебла під час цвітіння. Пошкоджені личинками рослини утворюють характерні коліна, тому посіви набувають вигляду побитих градом або потолочених. На одному стеблі розвивається від 1-4, іноді навіть до 30-50 личинок.
 
Заходи захисту. Дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування сортів, відносно стійких до прихованостеблових шкідників, у тому числі до гессенської мухи. Лущення стерні, рання глибока зяблева оранка, знищення осередків пирію. Хімічні обробки рекомендується проводити лише в осередках масового розмноження або в разі потреби захисту особливо цінних посівів при перевищенні економічного порогу шкідливості в період сходи - кущення за наявності 30-50 мух на 100 помахів сачка або 5-10% пошкоджених стебел на початку масового льоту мух одним із дозволених до використання препаратом.
 
altШведська муха. Найбільш шкідливі два різновиди: вівсяна шведська муха (Oscinella frit L.) та ячмінна шведська муха (Oscinella pusilla Mg.). В Україні поширені повсюдно. Вівсяна муха численна в Поліссі та в західному Лісостепу. Вона вважається більш вологолюбною і менш теплолюбною порівняно з ячмінною мухою, проте часто переважає у Степу, особливо в районах діючих зрошувальних систем. Личинки зимують всередині пагонів озимих культур і диких злаків. Виліт мух збігається із закінченням фази весняного кущення озимих. Личинка нового покоління проникає всередину стебла, де виїдає точку росту і основу центрального листка. Останній жовтіє і засихає. У пошкодженої рослини призупиняється ріст стебла.
 
Заходи захисту. Внесення добрив, лущення стерні, глибока зяблева оранка. Обробка насіння колосових злаків інсектицидами. Обприскування посівів у період льоту мух при ЕПШ 40-50 мух на 100 помахів сачком одним із дозволених до використання препаратом.
 
Опоміза пшенична (Opomyza florum R) поширена повсюдно, але більше шкоди завдає у західному Лісостепу. Пошкоджує озимі злаки: пшеницю, жито, ячмінь.
 
Зимують яйця, відкладені у верхній шар ґрунту завтовшки до 3 см на посівах озимих. Личинки виходять рано навесні і заглиблюються у найбільш розвинені стебла. Опоміза ніколи не пошкоджує вузла кущення. Внаслідок пошкодження жовтіє і засихає центральний листок, а потім і все пошкоджене стебло. Заляльковується у пошкодженому стеблі або за піхвою листків сусідніх здорових стебел. Стадія лялечки триває до 20 діб. Вилітають мухи наприкінці червня. Упродовж літніх місяців мухи живляться на квітуючих зонтичних, айстрових, бобових і тільки у вересні - жовтні спарюються і відкладають яйця. Відкладання яєць триває до настання морозів. Розвивається в одному поколінні.
 
altЗаходи захисту. Передпосівна обробка насіння дозволеними для використання інсектицидами.
 
Озима муха (Leptochylemyia cоarctata Fll.) поширена в Україні повсюдно. Личинка навесні проникає у стебло і пошкоджує вузол кущення, внаслідок чого рослина гине. Частина личинок робить хід у підземній частині окремих пагонів майже до поверхні землі, що спричиняє пожовтіння центрального листка і відмирання пошкодженого стебла. Пошкодження знижують загальну густоту стебел, що може спричинити зниження продуктивної густоти посіву й призвести до фактичних втрат урожаю зерна.
 
Заходи захисту. Захист від озимої мухи насамперед ґрунтується на високій культурі землеробства. Велике значення має своєчасна боротьба з пирієм повзучим та іншими бур’янами, оптимальна система удобрення. Значно зменшує шкідливість озимої мухи підживлення передусім слабо розкущених посівів азотними добривами прикореневим способом, якомога раніше після відновлення вегетації весною.
 
Злакові цикадки
До найбільш шкідливих у нашій зоні належать шестикрапкова (Macrosteles laevis Ri.), смугаста (Psammotettix striatus L.) та темна цикадки (Laodelphax striatella Fall.).
 
Шкідливість цикадок полягає у тому, що вони висмоктують поживні речовини з рослин, що призводить до ослаблення та пригнічення їх розвитку. Це сприяє розвитку грибних захворювань, зокрема борошнистої роси. Цикадки є перенощиками вірусних хвороб типу мозаїки.
 
Заходи захисту. Профілактичні агротехнічні заходи: уникнення ранніх строків сівби озимих та пізніх ярих культур, запобігання розвитку і знищенню падалиці зернових. При досягненні чисельності 50-150 особин на 1 м2 доцільно обприскувати крайові смуги посівів (до 100 м) одним із дозволених до використання інсектицидом.
 
Злакові попелиці
Посіви озимої пшениці найчастіше пошкоджують звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.) та велика злакова попелиця (Sitobion avenae F.). Усі види злакових попелиць висмоктують поживні речовини із рослин, що впливає на урожай зерна та його якість. Сильне пошкодження у період від появи сходів до виходу в трубку може призвести до загибелі рослин, перед колосінням - до повного або часткового невиколошування та пустоколосості. Втрати врожаю можуть становити 30-50%. Пошкодження у пізніші строки розвитку рослин призводять до щуплозерності, що на 5-10% знижує урожай. Знижуються і посівні якості зерна. Крім того, попелиці - перенощики вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. Падеві виділення попелиці є живильним середовищем для розвитку збудників різних хвороб.
 
Поширення попелиць (Sitobion avenae F.) зростає при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією і врожайності зерна понад 60 ц/га.
 
Прохолодна та дощова погода, особливо сильні тривалі зливи, обмежують розмноження попелиць. Спекотна і суха погода сприяє більш ранній появі попелиць.
 
Заходи захисту. Оптимальні строки сівби. Застосування фосфорних та калійних добрив, що підвищує стійкість рослин проти пошкоджень. Обприскування посівів у фазі виходу в трубку одним із дозволених препаратів. Економічний поріг шкідливості у фазі сходів-кущення 100-150 особин на м2, фазі колосіння - 20-25 особин на 1 колос при 50%-му заселенні колосся.
 
Хлібна смугаста блішка поширена повсюдно. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, просо, кукурудзу, злакові трави. Зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалим листям. На півдні України ранньою весною, вже наприкінці березня-на початку квітня, у центральних районах - у середині квітня вони пробуджуються і переселяються на поля. Спочатку живляться на озимині та дикорослих злаках. Пізніше, з появою сходів ярих культур, вони переселяються на них, де пошкоджують листки. Після додаткового живлення самки відкладають яйця у ґрунт на глибину не більше 3 см. Личинки живуть у ґрунті, де живляться корінцями злаків, тут і заляльковуються у земляних колисочках. Через два тижні вилітають молоді жуки, які живляться достигаючим зерном пшениці та ячменю, а також на посівах кукурудзи та дикорослих злаках. Восени вони відлітають у місця зимівлі.
 
alt   alt
 
Смугаста хлібна блішка дає одну генерацію. Живлячись листками сходів та молодих рослин злаків, жуки зіскрібають паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям. Найбільше пошкоджується перший листок. Молоді рослини пригнічуються, жовтіють, сохнуть.
 
Заходи захисту. У разі високої чисельності застосовують інсектициди.
 
П'явиця червоногруда та п'явиця синя поширені повсюди, але найчисельніша в Степу, центральному й східному Лісостепу. Шкодять жуки та личинки. Жуки вигризають поздовжні отвори в листках ячменю, вівса та особливо твердої пшениці, у фазу вихід в трубку і колосіння. Личинки скелетують листя, яке з часом засихає, рослини пригнічуються і відстають у рості.
 
Зимують жуки у ґрунті на глибині 3-5 см, на полях зернових культур або в травостої. Весняне пробудження настає наприкінці квітня-на початку травня. Жуки виходять із ґрунту і розселяються на полях у пошуку кормових рослин. Дорослі особини пошкоджують листя озимих злаків, а з дикорослих - пирій, вівсюг, кострицю. Самки розміщують яйця у вигляді ланцюжка, по 3-7 штук разом, на нижній бік листків уздовж жилок. Період відкладання яєць триває більше місяця, за цей час самки відкладають від 120 до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 13-14 діб.
 
Розвиток личинок триває близько двох тижнів. Личинки, які завершили живлення, переходять у ґрунт на глибину 2-3 см, де влаштовують колисочку і заляльковуються. Період розвитку лялечки триває до двох тижнів. Невелика частина жуків виходить на поверхню ґрунту і живиться на своїх кормових рослинах, однак більша їх частина залишається в ґрунті до весни наступного року. В Україні впродовж року розвивається одне покоління цього шкідника. Масове розмноження п’явиці, як правило, спостерігається в посушливі роки.
 
Заходи захисту. Хімічні засоби застосовують одним із дозволених до використання препаратом у тому разі, якщо чисельність п’явиці перевищує економічні пороги шкідливості, а саме: жуків 40-50 екз./м2, личинок - 0,5-0,7 екз./стебло.
 
altКлоп-черепашка
Поширена переважно у степовій зоні та частково у південно-західних районах Лісостепу. Основна кормова культура - пшениця, рідше пошкоджує ячмінь, жито, овес. Озиму пшеницю пошкоджує, починаючи з моменту появи його на посівах і до вильоту на зимівлю. Спочатку при заселенні клоп пошкоджує листя рослин, пізніше стебло і колос. При уколі в стебло на початку виходу в трубку рослини жовтіють і верхній лист засихає. Пошкодження стебла у цей період може привести до зниження урожаю на 50-54%. Якщо пошкодження у стебло наноситься клопом перед колосінням, то при колосінні такий колос відрізняється частковою або повною білоколосістю, що провокує істотне зниження урожаю. Підраховано, що при наявності 1 клопа на квадратному метрі можна втратити 0,5-1,0 ц зерна з одного гектара. Але основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки, шкідливість яких залежить від їх віку. Зерно, яке пошкоджене личинками молодших віків (другого-третього), деформується і його маса зменшується на 50-70%. Личинки старших віків (четвертого-п’ятого), а також клопи нового покоління менше впливають на кількість урожаю, але різко погіршують хлібопекарські та інші технологічні показники зерна.
 
Заходи захисту. Важливі всі заходи, що сприяють кращому росту й розвитку рослин, дружньому достиганню урожаю, підвищенню стійкості рослин щодо пошкоджень черепашкою. Особливо істотним є раннє роздільне збирання хлібів зі швидким обмолотом валків. При цьому погіршуються умови живлення черепашки і значна частина клопів гине під час зимівлі.
 
Хімічні обробки практикують за чисельності шкідника, що перевищує ЕПШ: клопів, що перезимували, - понад 2 екз./м2, у фазі молочно-воскової стиглості 4-6 личинки/м2, а на посівах цінних і сильних пшениць - 2 личинки/м2. Застосовують такі інсектициди: Актара 25 WG, в. г.; Борей, КС; Грінфорт ІЛ 200, КС; ІЛ-стар, КС; Марш, к. с.; Оперкот Акро, к. с.; Кайзо, в. г.; Карате 050 ЕС, к. е.; Карате Зеон 050 СS, мк.с.; Каратель ЕС, КЕ; Кредо, СК; Ламдекс, мк.с.; Рубін, КЕ; Стайліс, КЕ та інші у рекомендованих нормах.
 
Пшеничний трипс
У період виходу озимої пшениці в трубку імаго фітофага скупчується за піхвою верхнього листка. Максимальна чисельність імаго на посівах озимої пшениці спостерігається на початку її колосіння. Але найбільш шкідливі личинки, які живляться спочатку колосковими лусочками, а потім зерном, що призводить до білоколосості і щуплозерності. При чисельності більше 40-50 личинок/колос, у період формування зерна, урожай зерна знижується на 1,8-2,5 ц/га. При цьому істотно погіршуються технологічні та насіннєві показники зерна.
 
Заходи захисту. В обмеженні чисельності пшеничного трипса важливе значення має лущення стерні відразу після збирання урожаю, що значною мірою знищує личинок і створює сприятливі умови для розвитку хижаків. Хімічний захист доцільно проводити в разі високої чисельності одним із дозволених до використання препаратом.
 
Хлібні жуки
В Україні зустрічається декілька видів, які належать до родини пластинчастовусих. Із них жук-кузька (Anisoplia austriaca Herbst.) найбільш поширений і шкідливий. Значної шкоди може завдавати жук-красун (Anisoplia segetum Herbst.), або жук польовий, а іноді й жук широкий (Anisoplia lata Er.) та хрестоносець (Anisoplia Agricola Poda.).
 
altЗимують личинки у ґрунті, заляльковуються у травні. Відродження жука-красуна нерідко співпадає із фазою цвітіння та формування зерна. Відродження жуків - кузьки, широкого і хрестоносця - відбувається на 15-20 днів пізніше. Протягом дня жуки знаходяться в активному стані зверху на рослинах, де живляться, а також перелітають з одного посіву на інший. З початку заселення вони концентруються у прикрайовій смузі поля, а згодом розповсюджуються по всьому масиву.
 
Шкоди завдають личинки і жуки. Личинки пошкоджують кореневу систему, що пригнічує розвиток і викликає загибель рослин. Дорослі жуки красуна пошкоджують пиляки, зав’язь та зерно, яке формується, внаслідок чого знижується його врожай. Значна шкода спостерігається при їх кількості 6-8 екз./м2 відповідно під час цвітіння та формування зерна. Спричиняють її й інші хлібні жуки, особливо жук-кузька. Шкода від них спостерігається не тільки у зв’язку з живленням зерном, але й осипанням його. Істотні втрати врожаю бувають, коли чисельність жуків кузьки становить 3 екз./м2 і більше.
 
Заходи захисту. Винятково велике значення у знищенні цих шкідників має культивація парів та просапних культур на глибину 12-15 см, особливо під час заляльковування личинок (перша і друга половина травня). Позитивні результати дає також післяжнивне лущення стерні услід за збиранням урожаю та весняна рання передпосівна культивація ґрунту. Якщо в період від фази цвітіння до фази молочної стиглості зерна чисельність жуків перевищує ЕПШ, посіви доцільно обробляти одним із дозволених препаратів.
 
Догляд за посівами
Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м), погода прохолодна (10-12 °C), то при наявності на 1 м2 не менше 150 добре розкущених рослин на Поліссі, 180 в Лісостепу та 200 в Степу, або не менше 250 рослин, які почали нормально кущитись, пшеницю на II-III етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слаборозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на 1 м2 у Лісостепу і на Поліссі підсівають, а в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і організовують старанний догляд.
 
Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає захист рослин від шкідників. При цьому належить враховувати видовий склад основних шкідників, встановлювати найбільш чутливі фази розвитку пошкоджуваних рослин, визначати періоди найвищої шкідливості шкідників. За розробки системи захисту слід планувати захисні заходи і строки їх виконання таким чином, щоб це давало можливість знизити чисельність шкідників до рівня, за якого вони не завдають істотної шкоди посівам.
 
У фазі відновлення весняної вегетації-кущення проти хлібної жужелиці, опомізи, пшеничної та інших злакових мух проводять раннє весняне боронування посівів впоперек рядків, прикореневе підживлення азотними та іншими добривами. Після колосових попередників в осередках за чисельності понад 3-4 екз./м2 личинок хлібної жужелиці проводять вибіркове обприскування посівів одним із дозволених до використання препаратом.
 
У період відростання і у фазі вихід пшениці в трубку проти різних видів хлібних клопів (імаго - понад 1,5-2 екз./м2), цикад, пшеничної мухи (30-40 на 100 помахів сачком) застосовують Акцент, к. е.; Бі-58 новий, к. е.; Біммер, к. е.; Грінфорт ДМ 400 КС; Данадим стабільний, к. е.; Фостран, к. е.; Штефмитоат, к. е.; Альтекс 100, к. е.; Альфа-Супер, к. е.; Альфагард 100, к. е.; Альфасайд 100 ЕС; Альфастек, к. е.; Атрікс, к. е.; Блискавка, к. е.; Дінго, КЕ; Контакт плюс, КЕ; Пілар-Альфа, к. е.; Роталаз, к. е.; Фастак, к. е. та інші в рекомендованих дозах. У фазі виходу в трубку проти гусениць злакової листовійки (40-50 екз./м2 - за теплої сухої весни і 100-150 екз./м2 - за помірно теплої і вологої погоди) проводять обприскування крайових смуг посівів завширшки до 150 м сумітіоном, к. е. (1,0 л/га).
 
У фазі колосіння і в кінці цвітіння проти хлібного жука-красуна (2 екз./м2), злакових попелиць (20 екз. на стебло), трипсів (20 личинок на колос), личинок хлібних клопів (8-10 екз./м2) застосовують інсектициди, дозволені до використання.
 
У фазі молочної та на початку воскової стиглості зерна хімічні обробки проводять проти личинок шкідливої черепашки (2 і більше екз./м2 у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на інших посівах - 4-6) та інших видів хлібних клопів (5-6 екз./м2), жуків хлібної жужелиці (2 екз./м2), хлібного жука-кузьки (1 екз./м2), злакових попелиць (30 екз. на стебло), зернової совки (20 гусениць на 100 колосів), пшеничного трипса (40-50 екз. на колос). Використовують такі препарати: Оперкот Акро, к. с.; Драгун, КЕ; Дурсбан 480, к. е.; Пірінекс 48, к. е.; Кайзо, в. г.; Карате 050 ЕС, к. е.; Карате Зеон 050 СS, мк.с.; Каратель ЕС, КЕ; Кредо, СК; Ламдекс, мк.с.; Рубін, КЕ; Стайліс, КЕ та інші в рекомендованих нормах.
 
Слід враховувати, що попелиці, хлібні жуки, злакові листовійки, хлібні блішки, злакові мухи на початку заселення посівів концентруються по краях поля, тому хімічні обробки доцільно проводити на крайових смугах 40-150 м завширшки.
 
Позитивний ефект в обмеженні розмноження хлібних клопів, хлібних жуків, хлібної жужелиці, зернової совки, хлібних пильщиків, у зменшенні втрат від них досягається ранніми і стислими строками збирання урожаю.

1

 20 вересня 2019
У французькому місті Сен–Жеранде (Бретань) побудували біогазовий завод, який працює на відходах картоплі, з якої виготовляються чіпси, та осаді стічних вод.
У французькому місті Сен–Жеранде (Бретань) побудували біогазовий завод, який працює на відходах картоплі, з якої виготовляються чіпси, та осаді стічних вод.
20 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з останніми заявами влади, при відкритті ринку землі планується надати дозвіл купувати землю юридичним ...
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з ...
19 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.