agro business 160 160

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Агротехнічні прийоми попереджають хвороби

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 04 червня 2013 14:12
Іван МАРКОВканд. біолог. наук, професор
НУБіП України
Агротехнічний метод захисту рослин - система агротехнічних прийомів, спрямованих на забезпечення найвищої продуктивності певної сільськогосподарської культури, підвищення польової стійкості рослин проти стресових абіотичних факторів навколишнього середовища і шкідливих організмів, обмеження їх розвитку.

 

Агротехнічні прийоми сприяють придушенню джерел первинної інфекції і обмеженню поширення збудників хвороб. Вони діляться на загальні агротехнічні та спеціальні. Перші не вимагають спеціальних витрат і є обов’язковими з вирощування культури. Другі пов'язані з додатковими витратами праці і засобів. Використання агротехнічних прийомів у захисті рослин ефективно тільки на фоні прийнятих для кожної зони сівозмін із властивими їм системами обробітку грунту, догляду за культурами і оптимальними термінами посіву та збирання. Особливо велике значення у захисті рослин від хвороб мають такі фітосанітарні заходи, як сівозміна, просторова ізоляція посівів, знищення післяжнивних залишків і бур'янів, оптимальні строки посіву і збирання, вапнування кислих грунтів, внесення добрив та ін.
 
Сівозміна
Як з економічної, так і з агроекологічної точок зору насиченість сівозмін культурами доцільна до певної межі, перевищення якої призводить до зниження їх урожайності за рахунок погіршення фітосанітарного стану посівів. За надмірного насичення сівозміни однією культурою або при монокультурі шкідливість збудників хвороб різко зростає, що провокує зниження урожайності культури у 2–6 разів (рис. 1–14).
 
alt   alt   alt
 
Сівозміна як важливий профілактичний захід забезпечує знищення запасів інфекції у грунті. Наприклад, за умов повернення соняшнику в сівозміну на попереднє поле через 2 роки ураженість рослин соняшниковим вовчком становила 86%, через 4 - 31, через 7 - лише 13%. Таким чином, сівозміна сприяє зниженню запасу фітопатогенів у грунті тільки в тому випадку, якщо повертати культуру на поле не раніше, ніж у грунті загине основний запас первинної інфекції.
altТак, виключення рослин із родини капустяних з цього поля на два роки звільняє його від збудника несправжньої борошнистої роси, а на п’ять-шість років - від збудника кили капусти. Сівозміна дає можливість очистити грунт від збудників стеблової сажки злаків, пухирчастої та летючої сажки кукурудзи та ін. Результати чисельних досліджень показують, що обгрунтований період повернення озимої пшениці на попереднє поле у сівозміну становить 2–3 роки, люцерни - 3–4, гороху, ріпаку, цукрових буряків - 5–6, соняшнику - 8–10 років.
 
Впровадження останнім часом короткоротаційних сівозмін сприяло суттєвому зростанню інтенсивності ураження рослин буряків цукрових церкоспорозом, рамуляріозом, коренеїдом, коренеплодів - різними видами гнилей; соняшнику, ріпаку - білою та сірою гнилями, несправжньою борошнистою росою; кукурудзи - пухирчастою та летючою сажкою.

alt

При чергуванні культур необхідно враховувати філогенетичну спеціалізацію збудників, тому не тільки уражена цією хворобою культура повин-на бути виключена на кілька років з поля, але й ті культури, які є сприятливими для розвитку хвороби. Наприклад, у сівозміні полів розсадника плодових культур не можна вирощувати коренеплоди моркви, буряків, оскільки ці культури уражуються одним і тим же самим збудником кореневого бактеріального раку. У захисних смугах навколо розсадників плодових культур не можна висаджувати плодові культури і ялівець, які є основним господарем-живителем збудників іржі яблуні і груші.
 
За вирощування в одній сівозміні цукрових буряків і ріпаку є велика загроза ураження рослин буряковою нематодою. Коротка ротація ріпаку і цукрових буряків у сівозміні призводить до катастрофічного зменшення їх урожайності і якості продукції. Для очищення грунту від бурякової нематоди слід вирощувати культури, які не уражуються цим паразитом (бобові багаторічні трави, кукурудза, льон тощо). Слід також зазначити, що кореневі виділення цих культур провокують вихід із цист личинок нематоди, які не знаходячи коренів рослин-живителів, гинуть.
 

 

 
Рослинні рештки культур є добрим субстратом для накопичення і збереження інфекції. Це призводить до формування у кожній еколого-географічній зоні специфічної ґрунтової інфекції, що визначає у подальшому фітопатогенний комплекс певної культури. Тому попередника слід вибирати таким чином, щоб його мікрофлора ризосфери проявляла антагоністичну дію до збудників хвороб наступної культури. Наприклад, посів льону після конюшини або просапних культур провокує суттєве зниження його ураження фузаріозом.
 
Багато видів рослин виділяють фітонциди, і підбір таких культур як попередника може сприяти звільненню грунту від інфекції у більш короткі терміни. При насиченні сівозмін зерновими культурами в зоні достатнього зволоження звільнення від грунтової інфекції кореневих гнилей може бути досягнуто використанням проміжних культур, наприклад гірчиці, ріпаку тощо. Вирощування ріпаку призводить до інтенсивного розвитку в грунті актиноміцетів та інших антагоністів, що пригнічують розвиток збудників кореневих гнилей зернових культур. Кореневі виділення самого ріпаку також пригнічують розвиток цих фітопатогенів.
 
Просторова ізоляція
Дотримання просторової ізоляції між культурами, які уражуються спільними збудниками хвороб, суттєво покращує фітосанітарний стан посівів. Наприклад, для уникнення перезараження рослин томата від картоплі збудником фітофторозу просторова ізоляція між ділянками повинна становити не менше 1 км. Зазвичай розвиток хвороби починається на картоплі, а потім збудник переходить на рослини томата. Поширюється він повітряним шляхом, тому за відсутності просторової ізоляції починається масове ураження плодів томата фітофторозом.
 
altСлід дотримувати просторову ізоляцію посівів фабричних буряків від насінників, оскільки останні є джерелом первинної інфекції несправжньої борошнистої роси, вірусних та інших хвороб. Насіннєві ділянки пшениці уражуються інфекцією, яка поширюється із товарних посівів. Озимі, висіяні по ярових або на прилеглих до них ділянках, ще з осені можуть уражуватися бурою, жовтою іржею і борошнистою росою. Ярі культури, розташовані поряд з озимими, навесні інтенсивно уражуються збудниками вірусних, фітоплазмових хвороб, збудниками іржі, борошнистої роси, септоріозу та ін.
 
Насіннєві посіви люцерни слід ізолювати на відстань не менше 0,5 км від посівів багаторічних бобових трав на кормові цілі та зернобобових культур, і не менше ніж на 2 км від насіннєвих посівів другого і третього року вирощування.
 
Посіви більшості сільськогосподарських культур поточного року не повинні межувати з полями, де їх вирощували минулого року. Просторова ізоляція у цих випадах повинна сягати більше 1 км.
 
Обробіток ґрунту
У профілактиці хвороб сільськогосподарських культур значну роль відіграють прийоми, що знижують запас спочиваючих структур фітопатогенів, які добре зберігаються у грунті. Суттєве зниження цього джерела інфекції відбувається після проведення культивацій та оранки з оборотом і без обороту пласта. Лущення стерні і рання глибока зяблева оранка плугом із передплужником - ефективний прийом знищення теліоспор збудників сажки, іржі, клейстотеціїв збудників борошнистої роси, ріжків жита, пікнідіальної стадії збудників септоріозів, конідіальної і сумчастої стадій фузаріозу колоса та ін. За такого обробітку грунту спочиваючі стадії багатьох фітопатогенів переміщуються на значну глибину, що запобігає їх проростанню і наступному зараженню рослин.
 
alt  alt   alt
 
Окрім цього, у глибокому шарі грунту патогенні організми піддаються дії сапротрофної мікрофлори, в тому числі й антагоністів, та гинуть. Інша їх частина з нижніх шарів грунту переміщується на поверхню, де вони висушуються і піддаються дії інших несприятливих факторів, або проростають і, за відсутності сприйнятливих рослин, гинуть. В результаті запас первинної інфекції істотно зменшується.
 
altЗагортання рослинних решток, створення сприятливих умов для життєдіяльності мікробів-антагоністів у грунті, прискорення процесу розкладання рослинних залишків за допомогою мікроорганізмів та інші фітосанітарні заходи запобігають процесу накопичення фітопатогенів та їх поширення.
 
Натомість система no-till, поверхневий обробіток ґрунту та неглибоке загортання рослинних решток сприяють розвитку хвороб. При запровадженні таких систем обробітку грунту суттєво зростають витрати на обов’язкове проведення профілактичних хімічних заходів.
 
У процесі вегетації рослин регулярне знищення ґрунтової кірки обмежує розвиток коренеїду буряків, ризоктоніозу картоплі, чорної ніжки капусти та інших хвороб. Підгортання кущів картоплі зменшує ступінь ураження бульб фітофторозом.
 
Резерваторами багатьох фітопатогенних вірусів, фітоплазм служать багаторічні бур'яни. Знищення бур'янів у чистому пару систематичною культивацією знижує запас інфекції. При догляді за просапними культурами (боронування, розпушування міжрядь, підгортання) знищуються бур'яни, покращуються фізичні властивості грунту, створюються сприятливі умови для росту і розвитку рослин, у зв'язку з чим підвищується їх стійкість до фітопатогенів. Так, у захисті картоплі від ризоктоніозу велике значення має боронування поля через чотири-п'ять днів після посадки і при появі сходів для знищення грунтової кірки. Цей прийом прискорює появу сходів, покращує стійкість рослин до хвороб, знижує їх шкідливість.
 
Строки й способи посіву і збирання
Насіння сільськогосподарських культур висівають в оптимальні для певної зони строки у прогрітий ґрунт. Пізні строки посіву озимої або занадто ранні посіви ярої пшениці призводять до значного підвищення ураженості рослин твердою сажкою. Це пояснюється тим, що збудники уражують проростки рослин у період проростання насіння в грунті, і тому чим коротший період проростання і чим дружніші сходи, тим менша ураженість пшениці твердою сажкою. При запізненні з посівом озимини насіння потрапляє у холодний грунт, період проростання розтягується, сприятлива фаза подовжується і ураженість рослин збільшується.
 
altПосів сої за ранніх строків сівби у непрогрітий грунт викликає масове ураження сходів фузаріозом, а при сівбі льону у ці строки спостерігається мінімальне ураження рослин фузаріозом, антракнозом, ламкістю стебел, іржею порівняно з ураженістю рослин за пізньої сівби. Висаджування картоплі у холодний ґрунт сприяє ураженню рослин ризоктоніозом. Томати пізніх строків посіву або висадки розсади в грунт сильніше уражуються фітофторозом і стовбуром. Посів цукрових буряків у добре оброблений грунт, в оптимальні для певної місцевості строки сприяє швидкому проростанню насіння і появі дружніх сходів, які менше уражуються коренеїдом.
 
Іноді терміни посіву або посадки допомагають рослинам «уникнути контакту з патогеном», або сформувати урожай до початку інтенсивного розвитку хвороби. Так, рання посадка ранньостиглих сортів картоплі дозволяє зібрати врожай до масового розвитку фітофторозу.
 
При своєчасному збиранні зернових культур зменшується кількість падалиці (самосівів), що обмежує розвиток іржі і борошнистої роси.
 
Ретельне очищення полів після збирання урожаю від рослинних решток сприяє знищенню джерел первинної інфекції іржі, кореневих гнилей, ріжків та інших хвороб. Скошування бадилля картоплі за декілька днів до збирання урожаю запобігає передачі інфекції збудника фітофторозу картоплі, кільцевої гнилі, чорної ніжки з ураженого бадилля на поверхню свіжозібраних бульб.
 
Система удобрення
Забезпечення збалансованого мінерального живлення рослин здійснюють на основі щорічного агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням потреби рослин на запланований урожай. Добрива відіграють важливу роль в підвищенні стійкості рослин до хвороб.
 
Внесення органічних добрив покращує умови росту і розвитку рослин, підвищує їх стійкість до хвороб, особливо які викликаються грунтовими патогенами. Органічні добрива активізують діяльність сапротрофної мікрофлори, внаслідок цього запас інфекції у грунті знижується. Теліоспори збудників твердої сажки пшениці, перебуваючи в грунті, добре заправленим гноєм, не витримують конкуренції з грунтовими мікроорганізмами і гинуть. Під впливом органічних добрив поліпшується структура грунту, що має велике значення проти коренеїду, гнилей коренеплодів та інших хвороб. Поряд з цим, внесення у грунт свіжого гною сприяє розвитку звичайної парші картоплі, буряків, моркви та інших культур, тому його можна вносити лише під попередник цих культур.
 
alt   alt   alt
 
Високі дози азотних добрив, незбалансовані за іншими елементами, часто призводять до токсикозу ґрунту, накопичення у ньому патогенних грибів. Останні здатні посилювати розвиток кореневих гнилей і фузаріозів. Внесення азотних добрив у високих дозах посилює розвиток борошнистої роси, іржі, бактеріозів у 3–7 разів. Нестача азоту може спричинити вилягання рослин, що за наявності дощів і високої температури посилюватиме розвиток хвороб. Натомість фосфорні і калійні добрива підвищують стійкість рослин проти хвороб і лежкість продукції.
 
У підвищенні стійкості проти хвороб важлива роль належить також мікроелементам. Так, мікродози сполук міді знижують ураженість картоплі фітофторозом, борні добрива запобігають розвитку гнилі сердечка буряка, обробка насіння зернових культур солями молібдену знижує ураження рослин іржею, сажкою та іншими хворобами.
 
Кислі ґрунти сприяють розвитку чорної ніжки і кили капусти, тому вони потребують вапнування. Внесення вапна на таких грунтах знижує ураженість буряків коренеїдом, льону - фузаріозом, антракнозом; капусти - килою, чорною ніжкою.

 

 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.