Площа під картоплею у країні займає понад 1,5 млн га. У структурі посівних площ в Україні в 2000 році питома вага картоплі становила близько 6%. Середня урожайність картоплі сягає 20 т/га, проте сучасна селекція пропонує високопродуктивні сорти інтенсивного типу з урожайністю 50 т/га і більше.
В останні роки в галузі картоплярства відбулися суттєві зміни. Із великих колективних господарств посадки картоплі перемістилися у приватні і фермерські господарства, на городи та дачні ділянки. Це зумовило підвищення витрат на виробництво картоплі, низьку якість посадкового матеріалу, недотримання науково обґрунтованих систем агротехніки та захисту від шкідливих організмів, що призвело до погіршення фітосанітарного стану агроценозу картоплі.
Значних втрат урожаю при виробництві картоплі завдають забур’яненість посівів, ураження хворобами та пошкодження шкідниками. Втрати врожаю від шкідливих організмів щорічно становлять у середньому 35–40%, а в окремі роки і більше.
Чинники шкодочинності
Картоплю пошкоджують різні види шкідників, серед яких виділяють багатоїдних, або поліфагів - капустянка, ковалики, травневі хрущі, луговий метелик, та спеціалізованих - колорадський жук, картопляна міль (карантинний об’єкт), картопляний комарик. Значної шкоди картоплі завдають ґрунтові шкідники - дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, підгризаючі совки, капустянка. Вони підгризають або знищують підземну частину стебел, корені, вигризають ходи і ямки в бульбах, що призводить до значних втрат урожаю бульб, втрати їх товарного вигляду. Листогризучі шкідники - колорадський жук, совка гама, лучний метелик й інші пошкоджують листову поверхню рослин.
Фітопатогенний комплекс картоплі характеризується домінуванням на картоплинні грибних хвороб (мікозів), а саме фітофторозу, альтернаріозу, фузаріозного в’янення, ризоктоніозу. В роки епіфітотій втрати врожаю від ураження фітопатогенами досягають 50% і більше. На бульбах картоплі переважають суха гниль, парша звичайна, фітофтороз, мокра бактеріальна гниль, кільцева гниль. Збереження і розвиток інфекцій зумовлений як біологічними особливостями культури, так і тим, що більшість збудників хвороб можуть постійно перебувати в активній формі на бадиллі в період вегетації та на бульбах під час зберігання. Циркуляція збудників відбувається по системі бульба-стебло-бульба, де бульби виступають основним джерелом інфекції.
Останнім часом в Україні помітно змінилась роль окремих фітопатогенів та їхнього співвідношення в агроценозі картоплі. Постійно небезпечний фітофтороз агресивно проявляється лише в окремі роки в окремих регіонах. Зате значного розвитку набула суха плямистість (альтернаріоз), фузаріозне в’янення, суха фузаріозна гниль бульб. Причиною таких змін є в основному суха спекотна погода, що утримується протягом вегетаційного періоду та відсутність стійких сортів проти збудників, що викликають ці захворювання.
Виходячи з цього, захист картоплі від шкідливих організмів є невід’ємною складовою технології вирощування. За відсутності стійких сортів, недостатнього впровадження біологічних засобів перевага надається хімічному методу захисту картоплі з використанням сучасних пестицидів. За останні роки суттєво збільшився і розширився асортимент препаратів, що пропонується для захисту картоплі від хвороб та шкідників.
Протруювання
Одним із цілеспрямованих, екологічно та економічно виправданих заходів при захисті рослин від хвороб, що передаються через ґрунт і насіння, та ряду шкідників, є протруєння бульб перед посадкою. Перевага цього способу захисту полягає у незначних нормах витрати пестицидів на одиницю площі, у безпеці для корисної фауни агроценозу, униканні забруднення урожаю залишками інсектицидів, економії паливно-мастильних матеріалів.
Для протруювання бульб картоплі ринком пропонується ряд препаратів інсектицидної та фунгіцидної дії.
Серед наявних препаратів Престиж 290 FS, т. к.с. та його аналоги є двокомпонентними, що містять у своєму складі інсектицид та фунгіцид, і можуть захищати посадки картоплі від шкідників і хвороб. (Протруйник Селект Топ 312,5 FS є трикомпонентним: містить 2 фунгіцидні та 1 інсектицидну сполуку).
Дослідження показали, що при застосуванні протруйника Престиж 290 FS, т. к.с.. за норми витрати 1,0 л/т бульб проти колорадського жука, що перезимували, ефективність становила 100% протягом всього періоду виходу шкідника з ґрунту. На рослинах картоплі не знайдено жодної яйцекладки та личинок і відповідно не було пошкоджених рослин картоплі. Як правило, наприкінці липня починають з’являтися жуки, яйцекладки та личинки колорадського жука. Ефективність дії у цей період сягала 98,4% (табл. 2). На контрольних ділянках під час вегетації картоплі спостерігався нормальний розвиток колорадського жука - яйцекладки, відродження личинок, їх живлення і пошкодження рослин.
Високою ефективністю характеризувався протруйник Престиж 290 FS, т. к.с. і проти ґрунтових шкідників (личинок хрущів, дротяників та несправжніх дротяників), ефективність дії становила в середньому 72,7%. Обробки препаратом Престиж 290 FS, т. к.с. знижували також ураження бульб ризоктоніозом на 73,5%.
Обробка бульб картоплі інсектицидом Круізер 350 FS, т. к.с. за норми витрати 0,3 л/т знижувала чисельність колорадського жука на 96,9%, а грунтоживучих шкідників - у середньому на 76,2%.
Протруйники фунгіцидної дії ефективно захищали бульби картоплі від ураження ризоктоніозом та паршею звичайною. Найвищу ефективність дії забезпечив препарат Ровраль Аквафло, к. с. - 81,1% та 75,5% відповідно. Препарат Максим 025 FS, т. к.с. знижував ураження бульб цими хворобами на 71,8–76,4%.
Знищення бур’янів
Для знищення бур’янів у посадках картоплі використовують досходові та післясходові гербіциди. До сходів культури застосовують гербіциди на основі активних інгредієнтів, що належать до різних класів хімічних сполук. На основі прометрину - Байпас, к. с., Гезагард 500 FW, к. с., Селефіт, к. е., Стратег, к. с., Прометрекс 50, к. с. з нормою витрати 3,0–4,0 л/га, метрибузину - Зенкор 70 WG, в. г., Лазурит з. п., Метрикс, з. п. з нормою витрати 0,5–1,5 л, кг/га, гліфосату - Аргумент 36% в. р.,2,0 л/га, Домінатор 36% в. р., 2,0л/га, Гліфоган 480, в. р., Клінік, в. р., Отаман, в. р., Райдон, в. р., Раундап в. р., Суперклін, в. р. з нормою витрати 2–5 л/га, на основі S-метолахлору - Дуал Голд 960 ЕС, к. е., 1,6 л/га, Примекстра TZ Голд 500 SCк.с.,4,5 л/га. Як показали дослідження, їх ефективність проти однорічних злакових та дводольних бур’янів знаходилась у межах 96–99% протягом тривалого періоду.
Проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів високу ефективність мають гербіциди на основі хізалофоп-П-етилу - Ачіба 50 ЕС, к. е., 2,0–4,0 л/га, Міура, к. е.,1,0–1,2 л/га, Оберіг к. е., 0,6–1,5 л/га, Тарга Супер, 2,0–4,0 л/га; на основі клетодиму - Центуріон, к. е., 0,2–0,4 л/га+ ПАР «Аміго» 0,6–1,2 л/га,
Проти злакових та дводольних бур’янів у період вегетації доцільно застосовувати Таро 25в.г., Тітус 25 в. г. (д.р. римсульфурон) із нормою витрати 50 г/га+ ПАР «Тренд 90», які забезпечують ефективність дії на рівні 96–100% протягом 30 днів і 78–92% протягом 60 днів після обробки.
Контроль шкідників
В останні роки суттєво розширився асортимент препаратів для захисту картоплі від шкідників. Асортимент пестицидів для боротьби з колорадським жуком поповнився новими препаратами з іншим механізмом дії, що дає змогу проводити боротьбу з популяціями колорадського жука, які набули стійкості до піретроїдних сполук. Найбільш широко представлені препарати з групи неонікотиноїдів на основі діючих речовин - імідаклоприд, тіаметоксам, тіаклоприд, клотіанідин.
В результаті проведених досліджень встановлено високу ефективність дії майже всіх досліджених інсектицидів проти колорадського жука. Їх ефективність через 3 дні після обприскування становила в середньому 97,5–100%. Найбільш ефективними були обробки посадок картоплі інсектицидами Біскайя 240 ОД, о. д., 0,20 л/га, Дантоп 50, в. г., Конфідор 200 SL, в. р.к., Конфідор Максі, в. г. та Кораген 20, к. с., 0,06 л/га, які забезпечили 100% знищення шкідника.
Висока ефективність інсектицидів зберігалась і на 7-й день після обробки: від 80,3% (Актара 240 SC, к. с.) до 100% (Дантоп 50, в. г.). Зниження ефективності деяких препаратів проти колорадського жука було відмічено на 14 день після застосування. Найменшим періодом захисної дії характеризувались препарати Біскайя 240 ОД, о. д. та Каліпсо 480 SC, к. с.: їх ефективність через 14 днів після обробки сягала 54,2% та 52,0% відповідно. Найвищу ефективність дії у цей період забезпечив препарат Дантоп 50, в. г. - 93,5%, ефективність решти препаратів становила в середньому 70,6–85,3%.
Обробки інсектицидами забезпечили збільшення урожаю бульб в 10,2–12,6 разів порівняно з контролем.
Без хвороб
Більшість фунгіцидів, що використовують для захисту картоплі від хвороб, як правило, є двокомпонентними (лише деякі трикомпонентні) і містять сполуки або системної, або системної і контактної дій. Це забезпечує ефективність препаратів проти грибних патогенів різних класів та сприяє запобіганню виникнення їх резистентності.
В останні роки домінуючою хворобою картоплі в період вегетації була суха плямистість, або альтернаріоз, перші ознаки якого відмічали, як правило, в III декаді червня - I декаді липня. Розвиток альтернаріозу становив у середньому за період вегетації 22,3–48,0%. Найвищий розвиток захворювання був у 2009–2010 роках.
Фітофтороз на картоплі мав сильний розвиток лише в окремі роки (2006, 2011). Ступінь ураження бадилля картоплі фітофторозом у період вегетації (III декада липня-II декада серпня) знаходився у середньому на рівні 14,2–32,7%.
Як видно з представлених результатів досліджень, практично всі досліджувані препарати забезпечили високу ефективність проти хвороб картоплі. Проти альтернаріозу картоплі найвищу ефективність дії мали фунгіциди Натіво 75 WG, в. г., 0,35 кг/га (75,7–86,1%), Акробат МЦ 69% в. г., 2,0 кг/га (55,2–88,2%), Квадріс 250 SC, к. с., 0,6 л/га (61,9–83,3%), Консенто 450 SC, 2,0 л/га, технічна ефективність яких за весь період досліджень була вище 70%.
Проти фітофторозу картоплі найвищою ефективністю характеризувались фунгіциди Ридоміл Голд МЦ 68 WG 2,5 кг/га, Інфініто 61 SC, к. с.,1,6 л/га, Мелоді Дуо 66,8 WP, 2,5 кг/га: у середньому 70–84%.
Варто відмітити, що найвища ефективність препаратів була за профілактичного застосування, тобто до появи ознак ураження. Із посиленням розвитку хвороби ефективність фунгіцидів дещо знижувалась. До того ж, фунгіциди системної та системно-контактної дії забезпечували в цілому вищий, триваліший і більш стабільний рівень гальмування розвитку збудників хвороб на картоплі порівняно з фунгіцидами контактної дії.
Урожайність картоплі залежить від багатьох факторів, у тому числі і від ураження її фітопатогенами. Обробки картоплі фунгіцидами сприяли одержанню вищого урожаю бульб порівняно з контролем, де їх не проводили. Урожайність бульб завдяки зниженню ураження бадилля у період вегетації на різних сортах в різні роки була в середньому на 10–36% вищою порівняно з контролем.
Таким чином, для захисту картоплі від шкідливих організмів ринок пестицидів пропонує достатню кількість препаратів різного призначення. Як засвідчили проведені дослідження, сучасні пестициди забезпечують високу біологічну і господарську ефективність. Вони суттєво обмежують розвиток шкідників, хвороб і бур’янів і сприяють одержанню вищого урожаю культури.
З екологічної точки зору, найбільш перспективними для використання у сучасних інтегрованих системах захисту рослин є препарати з низьким ступенем небезпечності (токсичності для об’єктів навколишнього середовища) та тривалим періодом захисної дії.
