agro business 160 160

Фундаментальні засади успішного землеробства

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 17 вересня 2013 12:32
Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, академік АН ВО України і МАНЕБ
Львівський національний аграрний університет
Ґрунтові ресурси планети нерівномірно розподілені між географічними регіонами. Високопродуктивних земель, що перебувають у сприятливих кліматичних умовах, обмежена кількість. Вони в основному перетворені в керовані екосистеми.

 

Структура земель
За сучасних умов у всьому світі дуже актуальною є купівля землі. Адже передусім земля дає нам їжу, що є одним з найголовніших джерел життя на нашій планеті. Але для того, щоб придбати такий «ласий шматочок» і почати на ньому вирощувати ту чи іншу культуру, купцям необхідно знати, де земля найбільш родюча, в якій агрокліматичні зоні. Саме для цього і був створений список найбільш привабливих країн світу, де земля користується попитом у великих обсягах. Україна посіла десяте місце з потенційним обсягом продажу 1,2 млн га, йдеться у звіті Всесвітньої торгової організації World Trade Report –2013 року. Перше місце у світі займає Демократична Республіка Конго з потенційним обсягом землі для продажу 8,1 млн га. Росія - на 6 місці (2,8 млн га).
 
Україна володіє значними земельними ресурсами. Земельний фонд складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання, якісний стан та правовий статус. Станом на 1 січня 2012 року її земельний фонд становив 60354,8 тис. га, або майже 6% території Європи, з яких 42,78 млн га займають сільськогосподарські землі (див. рис.).
 
Рис. Структура земельного фонду України
alt
 
Зокрема, сільськогосподарські угіддя сягають близько 19% загальноєвропейських, у т.ч. рілля - майже 27%. Український показник площі сільськогосподарських угідь у розрахунку на душу населення є найвищим серед європейських країн - 0,9 га, у т.ч. 0,7 га ріллі (проти середньоєвропейських показників 0,44 і 0,25 га відповідно). Площа чорноземів в Україні становить, за різними оцінками, від 15,6 до 17,4 млн га, або близько 8% світових запасів. Загалом на початок 2000 року нормативна грошова оцінка земельних ресурсів України становила орієнтовно 330 трлн грн.
 
Значна частка земельної площі 70,9%, або 42776,9 тис. га припадає на сільськогосподарські землі, (68,9%), з яких рілля - 53,8%; 9,1% займають пасовища; 4,0% - сіножаті; 1,5% - багаторічні насадження; 0,5% - перелоги.
 
Сільськогосподарські угіддя України в різних регіонах країни характеризуються різним рівнем сільськогосподарського освоєння, при цьому основну частку в регіонах займає рілля, яка зазнає інтенсивного обробітку.
 
За відновлення родючості!
Після жнив у господарствах провадять обробіток ґрунту під озимі культури та зяб. Науково обґрунтовані підходи до цієї проблеми повинні бути у полі зору як наукових кіл, так і всіх землеробів країни. Адже землеробська галузь - це лабораторія під відкритим небом, і шаблонів тут бути не може.
 
Природно, що для отримання врожаю польових (зернових, технічних) культур необхідно чекати практично календарний рік (один вегетаційний період). Однак, з урахуванням особливостей ґрунтово-кліматичних умов України, біологічних особливостей сільськогосподарських культур та агротехніки їх вирощування в умовах зрошення є сприятливі для отримання 2–3 врожаїв з одного поля впродовж року.
 
Такі сприятливі природно-кліматичні умови є і в інших регіонах країни. Зокрема, дослідженнями кафедри загального землеробства Львівського національного аграрного університету (С. В. Бегей, Г. Т. Періг, І. А. Шувар та ін., 1988) на основі наукових досліджень та виробничої перевірки в умовах західного регіону України в кормовій п’ятипільній сівозміні інтенсивного кормового типу отримано без зрошення три повноцінні врожаї кормових культур за умов проміжного їх вирощування. При цьому отримано високу продуктивність ріллі, високий рівень фітосанітарного стану полів сівозміни, поліпшення родючості ґрунту за мінімального агрохімічного пресингу на агрофітоценоз. Для цього необхідні знання (освіта), уміння працювати, законодавча база, матеріально-фінансові ресурси.
 
Сьогодні, як ніколи, загострилася потреба в збалансованому управлінні ґрунтовими процесами, зокрема, мінімізації ризиків, пов’язаних з його деградацією. Стійкість ґрунту до антропогенних та природних чинників залежить від того, який перебіг у ньому фізичних, біологічних, і хімічних процесів. Адже вони підсилюють стійкість тільки за оптимальних фізичних властивостей (наприклад, структури та будови ґрунту). Взагалі швидкість відновлення запасів органічних речовин у грунтi дуже низька, тоді як темпи виснаження, навпаки - дуже високі. Для відновлення родючості ґрунту потрібні тисячоліття, а втрачає він ці властивості навіть за кілька років.
 
Тому зараз украй необхідно на законодавчому рівні розробити нормативно-правові акти та механізм реалізації цих документів на місцях, які б забезпечували відновлення, поліпшення родючості ґрунту та його охорону.
 
Прикро, але факт, коли часто можна зустріти матеріали на агрономічну тематику, які готують і публікують нефахово «писарі», що не мають поняття про цю складну і відповідальну, стратегічну для держави галузь - землеробство. Без науки випадково отримати врожаї внаслідок природної родючості ґрунту, позитивної реакції нових сортів і гібридів, не обійтись. Адже окремі «псевдовчені» запевняють, що важливо отримати врожай і вигідно його продати… А що буде завтра, післязавтра, які процеси відбуваються у грунтi, навколишньому природному середовищі і яке його «здоров’я» -другорядна справа. На жаль!
 
Освоєння науково обґрунтованих зональних систем землеробства є одним із найважливіших шляхів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Провідною їх ланкою є система сівозмін, яка служить основою систем обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин, насінництва, захисту ґрунтів від ерозії, меліоративних заходів та ін. У сучасному землеробстві ефективним і раціональним способом використання землі, агрокліматичних ресурсів, добрив, машин, зрошувальних і осушувальних систем, інших засобів виробництва в системі сівозмін є вирощування культур проміжного вирощування.
 
Зазначені обставини привернули увагу до необхідності вивчення й удосконалення агротехнологічних заходів, спрямованих на усунення негативного впливу стерньового попередника, збільшення продуктивності та поліпшення якості врожаю культур. Ефективними заходами, що можуть забезпечити в цій ситуації стабільну продуктивність зернових культур і сприятимуть покращенню поживного режиму ґрунту, є удосконалення системи його обробітку і вирощування капустяних культур у проміжних посівах як заходу підтримання та відновлення плодозміни.
 
Проміжні чи післяжнивні посіви рятують грунти
Насичення сівозміни культурами, близькими за біологічними властивостями, зменшує їх продуктивність. Причиною цього є скорочення площі кращих попередників та строків повернення культури на попереднє місце, що погіршує фітосанітарний стан ґрунту і посівів та породжує явище ґрунтовтоми.
 
altПроміжними називають посіви сільськогосподарських культур, які займають поле у вільний від основної культури проміжок часу і служать важливою ланкою зеленого конвеєра та є високо-якісною сировиною для заготівлі кормів на стійловий період утримання тварин (раннього сінажу, силосу, сіна, вітамінного борошна, гранул, брикетів), мають важливе народногосподарське, агротехнічне, екологічне значення і не впливають негативно на наступні основні культури сівозміни.
 
Післяжнивні посіви розв’язують проблему бур’янів. Посіви гірчиці, редьки олійної та інших капустяних культур пригнічують ріст бур’янів, переростаючи їх. Використання зеленої маси культур післяжнивного вирощування на зелене добриво значно поліпшує родючість ґрунту, його фітосанітарний стан, фізичні властивості. Особливо важливо застосовувати посіви культур на сидерат через відсутність мінеральних та органічних добрив, пестицидів.
 
Післяжнивні посіви зменшують змив ґрунту на полях у другій половині літа і восени, сприяють підвищенню загального рівня технології кожної культури та сівозміни загалом. Вони сприяють нагромадженню вологи у ґрунті, використовуючи вологу опадів на 70–80% ефективніше, ніж поля, не зайняті культурами післяжнивного вирощування. Там волога опадів менше проникає у ґрунт, переважає поверхневий стік, сильніше випаровується із незатіненого ґрунту.
 
Випаровування води безпосередньо з поверхні ґрунту за наявності рослин менше, ніж з відкритого ґрунту. Сумарне випаровування води з ґрунту та транспірація води рослинами навіть перевищує випаровування із поверхні великих мілких водойм. Рослинний покрив значно зменшує швидкість вітру, а отже, знижує турбулентне перемішування повітря поміж рослинами. Тому відносна вологість повітря на полі серед злакових культур на 10–20% більша, ніж на оголеній ділянці.
 
Спалювати солому - не припустимо!
Унаслідок зменшення в господарствах західного Лісостепу кількості поголів’я тварин сіво-зміни набули зернової спеціалізації. Водночас, частину соломи, не використану для потреб тваринництва, необхідно приорювати як органічні добрива. На жаль, триває неприпустима практика спалювання на полях соломи, стерні, полови! Не всі знають, що це надзвичайно шкідливо для людини і навколишнього середовища.
 
Вчені встановили, що руйнування екосистеми на полях і луках зменшує родючість ґрунту, вона руйнує утворений гумус. Одноразове спалювання соломи призводить до зменшення урожайності на 5–8%, а для відновлення стану ґрунту до попереднього необхідно щонайменше 5 років. Для землевласника таке спалювання нерентабельне, тому що більш родючі ґрунти забезпечують вищий дохід, зменшуються витрати на добрива, менш ерозійна небезпека, наслідки повеней і посух (родючий грунт вбирає і утримує воду, як губка).
 
Якщо поле після збирання урожаю зернових культур пустує - у ґрунті не нагромаджуються органічні речовини, адже відсутні процеси фотосинтетичної діяльності рослин. Невикористані рослинами поживні речовини, зокрема нітратні сполуки азоту, вимиваються у нижні горизонти ґрунту і з підґрунтовими водами потрапляють у водойми, забруднюючи їх.
 
На природних угіддях рослини вегетують і нагромаджують органічні речовини упродовж періоду за температури вище 5°C. Внаслідок вирощування сільськогосподарських культур у післяукісних, післяжнивних, підсівних та озимих проміжних посівах можна подовжити період формування органічної маси на полі і максимально наблизити агрофітоценоз до природно створеного фітоценозу. Проте в Україні є значні площі, які тривалий час (вікно) перебувають без рослинного укриття (див. табл.).
 
Таблиця. Земельний фонд України без належного рослинного покриву
alt
 
Сівозміна: заведіть книгу історії полів
На жаль, вживання тільки локально окремих заходів поліпшення ситуації в аграрному секторі не забезпечить. Тут необхідні радикальні кроки, які вимагають комплексного підходу до реалізації державної програми. У кожному конкретному господарстві (існуючому, новоствореному чи реформованому) необхідно розробити систему ведення господарства з усіма її науково обґрунтованими складовими: система землеустрою, зональна система землеробства (система сівозмін, яка служить основою систем обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин, насінництва, захисту ґрунтів від ерозії, меліоративних заходів та ін.), система тваринництва, система МТП, система переробки і зберігання продукції, маркетинг, економічний та екологічний блок. Така модель господарства з відповідним напрямом спеціалізації матиме майбутнє.
 
Основним стрижнем аграрного виробництва є сівозміна, а не беззмінне (4–7 років) вирощування ріпаку чи навіть соняшнику, як це зараз, на жаль, практикується. Багаторічний досвід підтверджує, що головний фактор продуктивного землеробства - науково обґрунтована сівозміна, яка уможливлює ефективно переривати інфекційні ланцюги, а рослини взаємно доповнюють одна одну позитивними чинниками. Це дуже важливо для України з її специфічними природно-кліматичними умовами. Відносно низькі показники сонячної радіації, значна кількість опадів упродовж вегетаційного періоду та їх нерівномірний розподіл і, як наслідок, висока вологість повітря за низького рівня надходження ультрафіолетового випромінювання створюють оптимальне середовище для розвитку шкідливих організмів у рослинництві. Постійно зростає комплекс хвороб на зернових, страждають плодові та ягідні культури. В окремі роки навіть за виконання інтенсивних захисних заходів близько половини врожаю картоплі і томатів не добирають у господарствах унаслідок сильного ураження посівів фітофторозом. Умови також дуже сприятливі для пошкодження усіх рослин шкідниками та бурхливого розвитку бур'янів.
 
Для створення ефективних сівозмін необхідно сформувати таку структуру посівів, у якій співвідношення зернових і трав'яних культур буде економічно виправдано, тобто будуть враховані реальна потреба в них, продуктивність і витратність. Важливо пам’ятати, що зі збільшенням культур однієї ботанічної родини в сівозміні складаються сприятливіші умови для нагромадження усіх шкідливих факторів, збільшення витрат на боротьбу з ними, зменшення індивідуальної продуктивності рослин та поля загалом. Власне, цим і пояснюється недостатня урожайність зернових в окремих регіонах країни і збитковість їх виробництва в останні роки. Враховуючи біологічні особливості провідних культур і спеціалізацію господарства, в структурі посівних площ зернові культури можуть займати від 40 до 80%. Проте в окремих господарствах майже 90% ріллі займають злакові культури, включаючи кукурудзу. Для кліматичних умов країни і сорти, і сучасні технології не можуть забезпечити економічну ефективність такої сівозміни.
 
Необхідно також посилити вимоги землевласників щодо ведення книги історії полів, яку невиправдано закинули, ігнорують і не завжди усвідомлюють про її архіважливе значення. Через її відсутність кожен новий агроном (а їх плинність - нерідке явище) починає вивчати поля з чистого аркуша. Без неї і запрошений для консультації професор не зможе точно пояснити причину неврожаїв на конкретному полі. Тепер, коли в кожному господарстві є комп'ютерна техніка, книга історії полів повинна бути обов'язковим державним документом, оскільки без неї грамотне ведення землеробства неможливо.
 
Сучасна практика світового землеробства свідчить про те, що першочергове значення у технології захисту рослин надається не винищувальним, а запобіжним (превентивним) заходам. Передусім це добір стійких сортів, вирощування здорового насіння і садивного матеріалу, дотримання правил зберігання (включаючи повне знезараження сховищ і комплексів із доопрацювання насіння) та підготовки насіння до сівби, використання найбільш ефективних протруйників і способів їх застосування.
 
Обробіток грунту
У технологічному плані для формування оптимального фітосанітарного середовища у посівах важлива система обробітку ґрунту і строки сівби. Як правило, ранні посіви менше уражуються і хворобами. Так, ранні посіви ярих зернових, як і озимих, не пошкоджуються шведськими мухами і зеленоочками, посіви гороху менше уражуються бульбочковими довгоносиками і зернівкою, льону-довгунця - лляними блішками. Одночасна сівба сільськогосподарських культур із передпосівним обробітком ґрунту обмежує можливості розвитку бур’янів. Якщо виникає необхідність застосування хімічного захисту, важливо вносити спеціальні засоби, виходячи з результатів обстеження полів і порогів шкодочинності, а також ефективності засобів захисту.
 
В останні роки у зв’язку з глобальним потеплінням часто висловлюються пропозиції щодо перенесення осінньої сівби на пізніший час. Однак правильніше говорити про зміну термінів початку сівби, наприклад, на 5–7 днів пізніше нині рекомендованого, але при збереженні перевірених роками термінів його закінчення. Справа в тому, що динаміка нагромадження органічних речовин в озимих рослин визначається не стільки температурою, скільки тривалістю дня та спектром сонячного випромінювання, а ці фактори календарно стабільні за роками.
 
Як правило, темпи осінньої сівби в господарствах стримуються не безпосередньо посівними процесами, а підготовкою ґрунту. Тому основної уваги необхідно надавати саме цьому заходу. Сівбу ж сучасними технічними засобами у будь-якому господарстві можна виконати за 10–15 днів.
 
Варто зауважити, що передпосівну підготовку ґрунту практично під усі сільськогосподарські культури необхідно виконувати за один прохід сучасними комбінованими агрегатами. Культури суцільної сівби агротехнічно і економічно доцільніше виконувати агрегатами, що дозволяють поєднувати цей процес із передпосівним обробітком ґрунту і уможливить виконати посівні роботи в оптимальні терміни.
 
altДля ярих культур строки сівби також не повинні сильно варіюватися за роками в календарному плані. Прив'язувати їх лише до стану ґрунту недостатньо. Адже для повної реалізації генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур потрібно забезпечити максимальну сумісність біологічних вимог їх рослин за фазами розвитку зі зміною за термінами вегетації кліматичних факторів, параметри яких календарно мало змінюються за роками, а динаміка надходження і використання фотосинтетично активної радіації сонця - найважливішого чинника ефективності продуційного процесу - практично стабільна.
 
Таким чином, тема обробітку ґрунту опинилася у центрі уваги після радикальних пропозицій деяких практиків про повне виключення оранки із системи основного обробітку. Однак це штучна дискусія, оскільки природні умови України не дозволяють виключити культурну оранку. У боротьбі з хворобами та бур'янами вона - неодмінний агротехнічний захід, який забезпечує якісне загортання рослинних решток. Вона ж незамінна під час загортання внесеного соломистого гною.
 
Безперечно, на легких за гранулометричним складом ґрунтах із низьким рівнем забур’яненості у 2–3 полях за суворого дотримання агротехнічних вимог можна виконувати безполицевий обробіток. Наприклад, під час вирощування однорічних культур на зелений корм, на сидерат, де фактор забур’яненості посіву та ураження рослин хворобами має менше значення. В Україні безполицевий обробіток як захід основного обробітку ґрунту широко використовується не тільки в посушливих районах, а й у районах із достатнім зволоженням у поєднанні із заходами полицевого обробітку та застосуванням гербіцидів. Проте слід враховувати, що безполицевий обробіток за допомогою плоскорізів, незважаючи на безсумнівні переваги, має низку недоліків: труднощі загортання у ґрунт органічних та мінеральних добрив, слабке кришіння оброблюваного шару ґрунту, послаблення мікробіологічної активності і недостатньо ефективна боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.
 
Якщо фізичні властивості ґрунту (щільність, шпаруватість, аерація) після попередника близькі до оптимальних, застосовують нульовий обробіток ґрунту - висівають насіння у не-оброблений ґрунт спеціальними стерньовими сівалками. Наприклад, можна висівати в стерню попередника післяжнивно й післяукісно кукурудзу, ріпак, різні кормові сумішки, а також культури на сидерат.

 

 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.