Озима пшениця
На орних землях в останні роки масово відмічені багаторічні кореневищні та коренепаросткові види бур’янів. Вони є більш пристосованими до умов довкілля, більш шкідливі щодо культурних рослин, та, як правило, стійкіші до гербіцидів із різних класів хімічних сполук. У зв’язку з цим асортимент гербіцидів має формуватися з урахуванням грунтово-кліматичних умов кожного конкретного регіону, ситуації, що склалася у сільськогосподарському виробництві.
Системи способів контролю і їх поєднання мають зональні особливості і в кожному конкретному випадку залежать від того, на знищення яких бур’янів вони спрямовані.Критичний період для контролю бур’янів - це, як правило, ранній період росту культури, починаючи від появи проростків або сходів, коли бур’яни здатні конкурувати з нею за поживні речовини. Тому обмежувати шкідливість бур’янів потрібно на ранніх етапах розвитку озимої пшениці.
Недотримання необхідної ізоляції у часі і значне насичення орних земель посівами озимих культур призводить до накопичення на полях значної кількості специфічних озимих бур’янів, таких як метлюг (Apera spica venti (L.) Pal Beauv.) і, особливо, види зимуючих бур’янів: сухоребрик Льозелія (Sisymbrium loeselii L), сухоребрик високий (Sisymbrium altissimum L), підмаренник чіпкий (Galium aparine L), кудрявець Софії (Deuscurainia Sophia (L.) Webb ex Prantl), рутка лікарська (Fumaria officinalis L), злинка канадська ( Erigeron canadensis L.).
Процеси забур’янення посівів пшениці озимої вищезазначеними групами бур’янів мають свою зональну і часову специфіку. Появу сходів бур’янів можна розділити на три періоди: осінній, весняний і літній. В осінній період серед біологічних груп бур’янів найбільшої шкоди посівам озимої пшениці також завдають коренепаросткові (осот рожевий (Cirsium arvense L.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.)) і зимуючі бур’яни (жовтозілля весняне (Senecio vernalis Waldst.& Kit), латук дикий (Lactuca serriola (L.) Torn.), мак дикий (Papaver rhoeas L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.), сокирки польові (Consolida arvensis L.), жовтушник розчепірений (Erysimum repandum L.), кривоцвіт польовий (Lycopsis arvensis L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.)), сходи яких появляються вже восени. Розвиток їх збігається із періодом розвитку рослин культури. Восени бур’яни формують розетки з прилеглими до землі листками і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю.
У північній підзоні Степу та в Степу на чорноземах найбільш поширені грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець Софії, сухоребрик Льозеліїв. Досвід показує, що за вмілого застосування гербіцидів ці бур’яни досить легко знищити саме на посівах озимої пшениці.
Часто, особливо по непарових попередниках, на посівах озимої пшениці складаються такі умови, що вони значною мірою забур’янюються в осінній період. Причому, якщо сходи ярих бур’янів узимку гинуть, то озимі, зимуючі та коренепаросткові, якщо їх не знищити, успішно розвиватимуться протягом усієї вегетації, шкодячи культурним рослинам.
У зв’язку з цим посіви озимої пшениці необхідно ще з осені обстежити на засміченість бур’янами, і у разі необхідності восени застосувати гербіциди.
Вітчизняні та зарубіжні дослідники відмічають, що в умовах теплої, вологої й тривалої осені, якщо складаються хороші умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів озимої пшениці не поступається за ефективністю весняній.
Хімічний контроль має бути правильним. Багаторічні дані по порівняльній оцінці ефективності осіннього і весняного внесення гербіцидів однозначно підтверджують вищу доцільність внесення гербіцидів саме в осінній період. З огляду на те, що на деяких посівах зустрічається метлюг звичайний, на цих площах необхідно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, що містять протизлаковий компонент. Ефективні проти злакових бур’янів, а також проти дводольних бур’янів гербіциди, на основі наступних діючих речовин: дикамби + хлорсульфурон, ізопротурон + дифлюфенікан, пендиметалін + ізопротурон, йодсульфурон-метил натрій, йодсульфурон-метил натрій + мезосульфурон-метил + дифлюфенікан; суміші гербіцидів на основі метрибузину, піноксадену і феноксапроп-п-етилу, просульфокарбу з гербіцидами на основі сульфонілсечовини.
За технічною ефективністю проти однорічних злакових і дводольних видів бур’янів бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із сульфонілсечовинами в багатьох дослідах білоруських дослідників були рівноцінні комбінованим гербіцидам грунтово-ростової дії (пендиметалін + ізопротурон і їхні аналоги). Висока ефективність проти комплексу однорічних бур’янів була також отримана в посівах озимих зернових культур від внесення бакової суміші гербіцидів просульфокарбу із триасульфуроном + дикамбою, піноксадену із сульфонілсечовинними гербіцидами.
Слід зазначити, що гербіциди, які містять у своєму складі лише метрибузин, недостатньо ефективні проти підмаренника чіпкого. При наявності в посівах підмаренника чіпкого варто використовувати бакові суміші гербіцидів на основі метрибузину із гербіцидами групи сульфонілсечовини: триасульфурон + дикамба, дикамба + хлорсульфурон та інші. Норми витрати гербіцидів у сумішах - мінімальні з рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», при сильній засміченості можуть використовуватися і максимальні. Ефективне також застосування препаратів на основі композицій амідосульфурону + йодсульфурон-метилу натрію + антидот (мефенпірдиетил).
Розширення посівних площ озимого ріпаку, який є одним із найкращих попередників озимої пшениці, потребує у більшості випадків обов’язкового знищення падалиці відразу після сходів, оскільки ріпак має потужніший стартовий розвиток, ніж пшениця. У зв’язку з цим потрібно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, ефективних проти падалиці ріпаку. В осінній період за температури +5оС можливе застосування гербіцидів на основі діючих речовин: ізопротурон + дифлюфенікан; пендиметалин + ізопротурон; йодосульфурон-метилнатрій, йодосульфурон-метилнатрій + мезосульфурон-метил + дифлюфенікан; метрибузин + сульфонілсечовина (норми витрати мінімальні з рекомендованих чи близькі до максимальних при перерослих рослинах ріпаку). Ці препарати можуть застосовуватися за два тижні до перших заморозків, ефективність також виявляється за температури +5оС. Однак кожний із вищевказаних препаратів ефективний проти падалиці ріпаку у певну стадію його росту. При наявності перерослого ріпаку їхня ефективність знижується, у цьому випадку більш ефективне застосування препаратів, що містять дикамбу чи групу 2,4-Д, 2М-4Х (їх варто вносити за температури 12оС і вище в будь-якій фазі розвитку ріпаку), у тому числі й у весняний період. Однак, застосовані в осінній період, ці гербіциди можуть негативно впливати на озиму пшеницю, знижуючи її зимостійкість.За температури повітря 12–14оС і вище в період обробки при засміченості посівів озимої пшениці падалицею ріпаку можливе застосування бакових сумішей гербіцидів групи сульфонілсечовини із гербіцидами групи 2,4-Д і 2М-4Х (мінімальні норми внесення з рекомендованих).
Таким чином, ефективність хімічного контролю залежить не тільки від самого препарату, але і від правильного його застосування (відповідність гербіциду видовому складу засміченості, терміну застосування, погодних умов, стану і фази культури, якості внесення), що також необхідно враховувати. Від обробки восени варто відмовитися там, де внесення гербіцидів уже недоцільно через низькі температури, або фаза культури не відповідає рекомендованому терміну застосування гербіцидів, що часто спостерігається за пізніх термінів сівби озимих.
Весняні роботи. За осіннього внесення гербіцидів у рекомендований термін у посівах озимих зернових культур можливий весняний підсів конюшини або злакових трав на полях після триасульфурону + дикамби, дикамби + хлорсульфурону, пендиметаліну + ізопротурону. У випадку пересівання чи ущільнення, в результаті поганої перезимівлі навесні після вищевказаних гербіцидів, можна висівати ярі зернові культури (крім вівса і проса), горох, люпин, кукурудзу. Після застосування препаратів на основі метрибузину і їхніх бакових сумішей з сульфонілсечовинами не рекомендується весняний підсів конюшини чи злакових трав. Існують обмеження використання гербіцидів, що містять метсульфурон-метил. Після їхнього застосування не треба сіяти буряки, овочеві культури, при рН ґрунту вище 7,5 - гречку і соняшник. Пересівання може проводитися тільки яровими зерновими культурами. Якщо восени внесені гербіциди ґрунтової дії, то боронування навесні не проводиться.
Якщо погодні умови осені на значній території України будуть дуже несприятливими для сівби, росту й розвитку озимої пшениці (дефіцит вологи у грунті): сходи навіть на деяких парах, а особливо на непарових попередниках будуть одержані нерівномірні, зріджені, на багатьох площах посіви озимої пшениці під час закінчення осінньої вегетації перебуватимуть у фазі шилець. За такого стану посівів озимої пшениці складуться дуже сприятливі умови для розвитку бур’янів на посівах озимої пшениці.
Тому ранньої весни, у випадку, коли посіви пшениці відстають у розвитку, або посіви її зріджені й не можуть конкурувати з бур’янами, що вже ростуть, слід провести обробку гербіцидом, не чекаючи фази кущення.
Озимий ріпак
Це конкурентоспроможна культура, посіви якої переважно не потребують захисту від бур’янів. Однак за засмічення багаторічними і деякими особливо шкідливими однорічними бур’янами, а також за умов зрідження посівів унаслідок несприятливих погодних умов, заходи зі знищення бур’янів можуть стати економічно доцільними. В технології вирощування ріпаку особливо важливе місце відводиться контролю забур’яненості посівів бур’янами, які досить сильно пригнічують рослину на перших стадіях росту і розвитку (втрати від бур’янів можуть сягати 60% і більше).
Майбутній урожай значною мірою залежить від захисту посівів ріпаку в осінній період. Підготовка грунту до сівби, посів в оптимальні строки, вчасне внесення гербіцидів для захисту посівів, створення усіх необхідних умов для успішного розвитку ріпаку та його перезимівлі - все це складові майбутнього врожаю. Восени найбільш конкурентними для ріпаку бур’янами на полях є: підмаренник чіпкий, види ромашок, види осотів, волошка синя, мак-самосійка, падалиця зернових та інші. Якщо не кон-тролювати ці бур’яни, то ріпак не зможе конкурувати з ними, що може призвести до надмірного виносу точки росту над поверхнею грунту, та, відповідно, до послаблення розвитку кореневої системи. А це збільшує ризик вимерзання ріпаку, адже міцна коренева система є запорукою успішної зимівлі.Найкраще - грунтовий захист. Із гербіцидів з широким спектром дії для застосування на посівах ріпаку в Україні зареєстровані препарати, що вносяться у ґрунт до появи сходів культури, зокрема похідні хлорацетаніліду - метозахлор, S-метолахлор, ацетохлор та динітроаніліну - трифлуралін. Однак наведені препарати неефективні проти багаторічних бур’янів. На посівах ріпаку можливе застосування гербіцидів на основі клопіраліду (Лонтрел 300, к. е.; Лонтрел Гранд, в. г.), що є найбільш ефективною системною діючою речовиною для викорінення багаторічних дводольних бур’янів з родини айстрових, зокрема осоту польового (Cirsium arvense (L.) Scop.). Проте спектр дії клопіраліду є досить обмеженим. Стійким щодо цієї діючої речовини є, зокрема, такий шкідливий вид дводольних бур’янів, як підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), здатний конкурувати з ріпаком і зменшувати якість врожаю насіння. Нечутливими до клопіраліду є також бур’яни з родини лободових та амарантових, зокрема, найбільш поширені представники цих родин лобода біла (Chenopodium album L.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). У зв’язку з цим було розроблено гербіцид Галера 334 SL, в. р. (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л), метою створення якого було розширення спектра дії за додавання до клопіраліду піклораму. Застосування гербіциду Галера, 334 SL, в. р. у нормах 0,3–0,35 л/га у посівах озимого ріпаку здатне забезпечити ефективне знищення окремих багаторічних, зокрема осоту польового, та широкого спектра видів однорічних дводольних бур’янів: жовтого осоту городнього, ромашки непахучої, волошки синьої, горошку мишачого, злинки канадської, гірчаків шосткого та березковидного, а також істотне пригнічення підмаренника чіпкого, лободи білої, щириці звичайної.
Проведені дослідження свідчать, що за умов посіву ріпаку озимого в оптимальні терміни (третя декада серпня), за відповідних погодних умов через місяць рослини ріпаку перебувають у фазі 4–5 справжніх листків, а рослини бур’янів у фазах, найбільш уразливих до дії гербіциду (підмаренник висотою до 5–8 см, осоти, ромашки та волошки в фазі розетки, мак-самосійка в фазі до 4 листочків). Перші симптоми дії препарату відмічаються на 3–5 день, а повна загибель рослин бур’янів настає через 2–3 тижні. Температурні умови у зазначений період також сприятливі для застосування препарату. Осіннє внесення гербіциду Галера 334 SL, в. р. за вищенаведених умов не завдає негативного впливу (фітотоксичності) на рослини ріпаку, вони нормально ростуть і розвиваються до припинення осінньої вегетації, і завдяки цьому перезимівля посівів ріпаку проходить задовільно. За пізніших строків посіву ріпаку озимого (допустимі до середини вересня) обробку посівів гербіцидом Галера 334 SL, в. р. варто проводити весною, коли складуться оптимальні умови для застосування препарату.
За змішаного засмічення посівів однодольними (зокрема пирій повзучий) та дводольними бур’янами і контролю падалиці зернових у посівах ріпаку гербіцид Галера, 334 SL, в. р. доцільно застосовувати у баковій суміші з грамініцидами, зокрема з гербіцидом Зеллек Супер, к. е. Враховуючи підсилення грамініцидом фітотоксичної дії гербіциду Галера, 334 SL, в. р. на дводольні бур’яни, у сумішах слід застосовувати мінімальну рекомендовану норму його внесення - 0,3 л/га. Норма внесення грамініциду у суміші з гербіцидом Галера, 334 SL, в. р. має бути у межах рекомендованої й залежатиме від засмічення посіву одно чи багаторічними злаковими бур’янами.
Післясходовий котроль. Для знищення у посівах ріпаку капустяних бур’янів (наприклад, гірчиця польова, грицики звичайні, талабан польовий, кучерявець Софії), а також інших проблемних бур’янів, таких як види герані та інші, доцільно застосувати препарат на основі етаметсульфурон-метилу. Гербіцид активний як за теплих, так і за прохолодних умов, і може бути використаний івосени, і навесні. Рекомендується застосовувати на ріпаку (озимому та ярому) від стадії сім’ядолей (BBCH 10) до 8-ми листків культури (BBCH 18). Для досягнення максимального ефекту гербіцид слід використовувати на ранніх стадіях розвитку бур’янів (сім’ядолі-4 листки), коли в грунті достатньо вологи для їхнього росту та розвитку, і коли вони не перебувають у стані стресу внаслідок несприятливих умов, пошкодження шкідниками чи попереднього застосування гербіцидів. З метою підвищення гербіцидної активності, розширення спектра контрольованих видів бур’янів, можливості контролювати проблемні та резистентні види бур’янів рекомендуються наступні бакові суміші гербіциду на основі етаметсульфурон-метилу:- з гербіцидами грунтово-листкової дії (на основі метазахлору, метазахлору+квінмераку, пропізохлору) для раннього післясходового застостосування від стадії появи сім’ядоль (BBCH 10) до 2–3 листків (BBCH 12–13);
- з післясходовими гербіцидами (на основі клопіраліду, клопіраліду+піклораму) для осіннього та ранньовесняного застосування;
- з протизлаковими гербіцидами для контролю злакових видів бур’янів та падалиці зернових колосових культур.
За умов поганої перезимівлі посівів ріпаку (вимерзання, зрідження та ін.) при пересіві треба враховувати післядію препаратів, які застосовувалися за осіннього застосування (табл.1).
Таблиця 1. Післядія гербіцидів за умов пересівання ріпаку
У разі пересіву озимого ріпаку після внесення гербіцидів - грамініцидів, що застосовуються проти односім’ядольних видів бур’янів, можна висівати будь-яку культуру через місяць після їх застосування. Можливий також пересів ріпаку озимого ярим, але тільки за умови знищення рослин ріпаку озимого, що залишилися, тому що він буде додатковим резерватором шкідників і хвороб, дозріє раніше ярого і обсиплеться (джерело засмічення наступних культур у сівозміні). Для знищення рослин ріпаку озимого, що залишилися, можливе застосування препаратів на основі гліфосату до 3,0 л/га - далі посів культури через день. Можливе застосування гербіцидів групи 2,4-Д і 2М-4Х (норми внесення мінімальні з рекомендованих) - посів без оранки через день. Всі гербіциди слід застосовувати за температури 10 °C, а краще 15 °C протягом 3–4 годин до і після обробки.
Обгрунтування потреби осіннього внесення гербіцидів
1. Дуже важливо знищити бур’яни на початку вегетаці - на ранній, найчутливішій, фазі росту озимої пшениці. Осіннє внесення гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи пшениці, закладається морфотип рослини, що забезпечує максимальну реалізацію генетичного потенціалу врожайності.
2. За осіннього внесення гербіцидів восени і навесні впродовж щонайменше двох місяців створюються оптимальні умови росту рослин озимої пшениці.
3. Розширення посівних площ озимого ріпаку, який є одним із найкращих попередників озимої пшениці, потребує у більшості випадків обов’язкового знищення падалиці відразу після сходів, оскільки ріпак має потужніший стартовий розвиток, ніж пшениця. Знищення падалиці ріпаку аж навесні є технологічною (і особливо фінансовою, через вартість добрив) помилкою.
4. Осіннє внесення гербіцидів зменшує відчуження NРК бур’янами, дає змогу раціонально використати мінеральні добрива, підвищити ефективність застосування добрив. Вартість мінеральних добрив, що використовуються бур’янами в осінній і весняний періоди вегетації до внесення гербіциду, незрівнянно вища за вартість гербіциду.
5. Бур’яни, маючи потужнішу кореневу систему, краще за рослини пшениці використовують елементи живлення, вологу, сонячну енергію (затінення), обмежують площу живлення, пригнічують рослини озимої пшениці.
6. Поживні речовини і, особливо азот за першого весняного підживлення по таломерзлому грунті, більше використовуються бур’янами.
7. Восени краще вносити грунтові гербіциди. Приріст урожаю від грунтового внесення може досягати 0,5–1,0 т/га. У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» не розмежовано гербіциди для осіннього і весняного використання на озимій пшениці. Для осіннього використання, після додаткових консультацій із фірмою-виробником препарату, можна застосувати препарати, у характеристиці яких вказано, що вони високоефективні за відносно низьких температур (+5 °C) і застосовуються у фазі 1–3 листків у пшениці.
