agro business 160 160

Підживлення озимини: осінь чи весна?

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 11 жовтня 2013 15:00
Сергій ПОПОВ, канд. с.-г. наук, директор
Сергій АВРАМЕНКОканд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (м. Харків)
Важливим питанням сьогодення у сільськогосподарських підприємствах, які спеціалізуються на вирощуванні пшениці озимої, є пошук оптимальних доз та строків проведення підживлень. У зв’язку з перевантаженням господарств на польових роботах у весняний період виникає потреба зміщення строків проведення підживлень на осінь. Натомість на сьогодні наукові джерела мають дуже мало інформації щодо осінніх підживлень. Та, що існує, здебільшого застаріла і втратила актуальність у зв’язку з глобальними змінами клімату, появою нових сортів та іншими факторами. Виникає потреба розв’язання цього питання, яке можливо здійснити лише шляхом проведення багаторічних польових досліджень.

 

Традиційним видом добрив, яке використовується для прикореневого підживлення, є аміачна селітра, натомість останнім часом все частіше застосовують карбамід. Виникає логічне питання щодо застосування у підживлення комплексних добрив.
 

alt

Відомо, що аміачна селітра (NH4NO3) містить азот у двох формах - амонійній (NH4+) та нітратній (NO3-). Після внесення в ґрунт амоній поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, що знижує його рухомість, частково зазнає нітрифікації. Нітратна форма азоту утворює легкорозчинні солі, які можуть вимиватися в глибші шари ґрунту. Карбамід (сечовина) (CO(NH2)2) містить азот в амідній формі. Після засвоєння рослинами всього азоту від карбаміду в ґрунті не залишається ні кислих, ні лужних залишків і реакція ґрунтового розчину не змінюється. До останнього часу серед вчених-дослідників та виробничників не існувало єдиної думки щодо того, яке з цих видів добрив для пшениці озимої є найбільш оптимальним (за внесення однакових доз) для формування врожайності та показників якості зерна.
 
Протягом 2010–2013 рр. в короткоротаційній польовій зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН проводили дослідження з впливу доз та строків внесення різних форм мінеральних добрив у прикореневе підживлення на процеси формування врожайності та якості зерна пшениці озимої залежно від погодних умов року. Об’єктом досліджень був сорт пшениці м’якої озимої Досконала, який вирощували після попередника горох на зерно. Ґрунт - чорнозем типовий середньо-гумусний. У дослідах вивчали два види азотних добрив - аміачну селітру (N34) та карбамід (N46), а також комплексне добриво - нітроамофоску (N16Р16К16).
 
Вивчали сім варіантів підживлення (фактор А): 1 - без добрив (контроль), 2 - N15 (карбамід), 3 - N30 (карбамід), 4 - N15 (аміачна селітра), 5 - N30 (аміачна селітра), 6 - N15Р15К15 (нітроамофоска), 7 - N30Р30К30 (нітроамофоска); два строки внесення добрив (фактор В): осінь (фаза кущіння пшениці) та весна (фізична стиглість ґрунту). Сівбу проводили у 2 декаді вересня. Восени 2010 р. час від внесення добрив до припинення вегетації пшениці озимої становив 11 діб, а у 2011 р. та 2012 р. - відповідно 22 та 27 діб. Підживлення проводили дисковими сівалками вздовж рядків. Дослід закладали за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок у трьох повтореннях. Обліки, спостереження та аналізи проводили відповідно до існуючих методик.
 
В роки проведення досліджень (2010–2013 рр.) відмічали істотні коливання кількості опадів та температури повітря від середніх багаторічних показників, що сприяло одержанню об’єктивних результатів за даним напрямом. Так, посівний період 2010 р. був посушливий, а весняно-літній 2011 р. - оптимальний за середньодобовою температурою повітря (18,2 оСза норми 17,6 оСта дуже зволоженим за кількістю опадів (на 174,0 мм, або на 67% більше норми). В посівний період 2011 р. Внаслідок пересихання верхнього шару ґрунту сходи з’являлися нерівномірно. Вегетаційний період 2012 р. характеризувався посушливими умовами та підвищеним температурним режимом, що негативно позначилося на формування врожайності досліджуваної культури, але сприяло формуванню високих показників якості зерна. Достатня кількість опадів та сприятливий температурний режим восени 2012 р. забезпечили одержання дружніх сходів, а також сприяли доброму росту й розвитку озимини та її загартуванню. У весняно-літній період 2013 р. погодні умови в цілому були сприятливими для формування високої врожайності пшениці озимої.
 

alt

Результатами досліджень встановлено, що формування врожайності пшениці озимої більшою мірою залежало від фактору року та дози добрив, ніж від часу їх внесення. Втім, попри неможливість впливу на погодні чинники високого рівня врожайності можна досягти шляхом оптимізації системи підживлення.
 
Так, у 2011 р. в умовах доброго зволоження застосування усіх варіантів підживлень сприяло одержанню достовірних прибавок врожайності порівняно з контролем (без підживлення). При цьому за осіннього підживлення (проводилося восени 2010 р.) найбільші прибавки врожайності одержано у варіантах з внесенням нітроамофоски в дозах N30P30K30 та N15P15K15, а також карбаміду в дозі N30, які становили відповідно 1,00 т/га, 0,86 т/га та 0,68 т/га, при цьому врожайність на контролі становила 3,62 т/га. За весняного підживлення найбільші прибавки одержано за внесення аміачної селітри в дозах N30 та N15 - відповідно1,46 т/га та 1,36 т/га, а також за внесення карбаміду в дозі N30–1,37 т/га. За усіх варіантів дози внесення добрив застосування осіннього підживлення поступалося весняному, що пояснюється коротким періодом (11 діб) від внесення добрив до припинення осінньої вегетації, в результаті чого рослини не змогли повною мірою поглинути внесенні елементи живлення. Максимальна різниця урожайності (0,80–0,91 т/га) між весняним та осіннім підживленням була за внесення аміачної селітри, а мінімальна (0,25–0,26 т/га) - за внесення комплексного добрива - нітроамофоски (табл. 1, рис. 1).
 
Рис. 1. Урожайність пшениці озимої залежно від дози та строку підживлення без застосування основного удобрення, т/га (сорт Досконала, 2011–2013 рр.)
alt
 
Результатами досліджень з вивчення впливу різних форм азотних добрив за однакових доз їх внесення на формування врожайності пшениці озимої встановлено, що за малої дози (N15) перевагу мала аміачна селітра, а за збільшення дози внесення до N30 вищу врожайність одержано від застосування карбаміду як за осіннього так і за весняного внесення. Так, у 2011 р. за осіннього внесення азоту в дозі N15 в амонійно-нітратній формі (аміачна селітра) урожайність пшениці озимої була на 0,18 т/га вищою, ніж від застосування амідної форми (карбаміду). За весняного внесення цієї ж дози різниця в урожайності становила 0,25 т/га. За збільшення дози азоту до N30 (як за осіннього так і за весняного внесення) достовірної різниці врожайності пшениці між впливом двох видів добрив не виявлено.
 
В умовах дефіциту вологи восени 2011 р. рослини пшениці озимої пішли в зиму слабо розкущеними, ослабленими та нерівномірно розвинутими. За таких умов торік урожайність була значно нижчою, ніж у попередньому 2011 р. Так, урожайність пшениці у 2012 р., залежно від варіантів підживлення, коливалася від 2,80 т/га до 3,22 т/га, тоді як у 2011 р. вона становила відповідно від 3,62 т/га до 5,08 т/га. За таких умов застосування підживлень мінеральними добривами сприяло одержанню достовірних прибавок врожайності порівняно з контролем (без підживлення). Винятком був варіант з осіннім внесенням карбаміду в дозі N15, за якого прибавка була недостовірною.
 
За осіннього підживлення (проводилося восени 2011 р.) найбільші прибавки врожайності у 2012 р. одержано у варіантах з внесенням карбаміду в дозі N30, аміачної селітри в дозі N15 та нітроамофоски в дозі N30P30K30 - відповідно 0,42 т/га, 0,35 т/га та 0,33 т/га за врожайності на контролі 2,80 т/га. За весняного підживлення найбільші прибавки одержано за внесення карбаміду в дозі N30, аміачної селітри в дозі N15 та нітроамофоски в дозі N30P30K30 - відповідно 0,39 т/га, 0,34 т/га та 0,30 т/га. В умовах 2011/2012 рр. застосування осіннього та весняного підживлень було рівнозначним за впливом на врожайність пшениці озимої, прибавки врожайності були в межах НІР, за винятком варіанту з внесенням карбаміду в дозі N15, де за осіннього внесення врожайність становила 2,84 т/га, а за весняного - на 0,30 т/га більше (табл. 1, рис. 1).
 
Таблиця 1. Прибавки врожайності пшениці озимої, залежно від дози та строку підживлення порівняно з контролем (без підживлення) без застосування основного удобрення, т/га (сорт Досконала, 2011–2013 рр.) *
alt
Примітка: НІР05 врожайності, т/га: А - 0,17; В - 0,15; С - 0,22; АВС - 0,30
 
У 2011/2012 рр. за осіннього внесення азоту в дозі N15 вищу врожайність одержано від застосування аміачної селітри - на 0,31 т/га порівняно з внесенням карбаміду. За весняного внесення N15 різниця в урожайності пшениці озимої залежно від застосування аміачної селітри та карбаміду була неістотною. Доза азоту N30 в осіннє внесення сприяла збільшенню врожайності на 0,18 т/га за внесення карбаміду порівняно з аміачною селітрою. За весняного внесення N30 відмічали подібну тенденцію, але достовірної різниці врожайності виявлено не було.
 
altУ сприятливих умовах 2012/2013 рр. застосування усіх варіантів підживлення сприяло одержанню достовірних прибавок врожайності порівняно з контролем (без підживлення). За осіннього підживлення (проводилося восени 2012 р.) найбільші прибавки врожайності одержано у варіантах з внесенням нітроамофоски в дозі N15P15K15, карбаміду в дозі N30 та аміачної селітри в дозі N15, при цьому вони становили відповідно 0,59 т/га, 0,54 т/га та 0,49 т/га за врожайності на контролі 4,05 т/га. За весняного підживлення найбільші прибавки одержано від внесення нітроамофоски в дозах N30P30K30 та N15P15K15, карбаміду в дозі N30 - відповідно 0,81 т/га, 0,58 т/га та 0,67 т/га. У 2012/2013 рр. осіннє застосування аміачної селітри дозі N30 та нітроамофоски в дозі N30P30K30 мало істотну перевагу над весняним підживленням: прибавки врожайності становили відповідно 0,33 т/га та 0,37 т/га. За інших варіантів осіннє та весняне підживлення були рівнозначними.
 
У 2012/2013 рр. за осіннього внесення азоту в дозі N15 достовірної різниці урожайності пшениці озимої залежно від застосування аміачної селітри та карбаміду виявлено не було, а за весняного внесення аміачної селітри врожайність була на 0,19 т/га вищою порівняно з варіантом внесення карбаміду. Осіннє внесення N30 сприяло збільшенню врожайності на 0,18 т/га від застосування карбаміду порівняно з аміачною селітрою. За весняного внесення N30 достовірної різниці врожайності між двома видами добрив не було, натомість відмічали тенденцію до її збільшення за внесення карбаміду.
 
Отже, в середньому за роки досліджень (2011–2013 рр.) найбільшу врожайність пшениця озима формувала за весняного внесення карбаміду (N30), нітроамофоски (N30P30K30), аміачної селітри (N30 та N15) яка становила відповідно 4,30 т/га, 4,28 т/га, 4,24 т/га та 4,20 т/га (табл. 1, рис. 1).
 
У 2011 р. найкращі показники якості зерна було одержано від застосування аміачної селітри в дозі N15. Так, за осіннього підживлення N15 натура зерна становила 776 г/л, склоподібність - 64%, вміст білка - 13,0%, клейковини - 25,6%, ВДК - 85 од., число падання - 173 с, що відповідало вимогам 3 класу згідно з ДСТУ 3768:2010, при цьому показник числа падання був класообмежуючим фактором. За весняного внесення N15 натура зерна становила 788 г/л, склоподібність - 68%, вміст білка - 13,3%, клейковини - 29,2%, ВДК - 95 од., число падання - 231 с, що відповідало вимогам 2 класу, при цьому вміст білка був класообмежуючим показником. За решти варіантів підживлення показники якості зерна відповідали вимогам 4 класу, класообмежуючим показником в усіх випадках було число падання (табл. 2).
 
Таблиця 2. Якість зерна пшениці озимої, залежно від дози та строку підживлення без застосування основного удобрення, 2011 р. (сорт Досконала)
alt
 
В цілому у 2011 р. відмічено зростання показників якості зерна за весняного підживлення порівняно з осіннім. Так, за весняного підживлення аміачною селітрою в дозах N15 та N15 натура зерна підвищувалася відповідно на 12 г/л та 4 г/л порівняно з осіннім підживленням, вміст клейковини - відповідно на 3,6% та 1,6%, вміст білка істотно не змінювався. За весняного підживлення нітроамофоскою в дозах N15Р15К15 та N30Р30К30 вміст білка, порівняно з осіннім внесенням, зростав відповідно на 0,2% та 0,7%, клейковини - на 0,8% та 0,8%, число падання - на 47 с та 13 с (табл. 2).
 
У 2012 р. найвищу якість зерна (2 клас) одержано за варіанту осіннього внесення нітроамофоски в дозі N30P30K30, за якого натура становила 780 г/л, склоподібність - 41%, вміст білка - 14,5%, клейковини - 26,0%, ВДК - 65 од., число падання - 251 с. За усіх інших варіантів підживлення за показниками якості зерно відповідало вимогам 3 класу, при цьому основним класообмежувальним показником була склоподібність. Формування показників якості зерна залежало від часу внесення добрив. Так, за осіннього підживлення, порівняно з весняним, кращі результати були одержано у варіантах з внесенням N15, N15P15K15 та N30P30K30, за яких склоподібність зерна була вищою відповідно на 6%, 2% та 4%. За осіннього внесення N15 та N30 вищий був вміст білка в зерні (відповідно на 0,3% та 0,2%); за внесення N30, N15P15K15 та N30P30K30 - вміст клейковини - відповідно на 1,6%, 5,4%, 0,8% порівняно з весняним підживленням. За весняного підживлення у варіантах з внесенням N15P15K15 та N30P30K30 вміст білка в зерні перевищував варіанти з осіннім застосуванням відповідно на 0,8% та 0,5% (табл. 3).
 
Таблиця 3. Якість зерна пшениці озимої, залежно від дози та строку підживлення без застосування основного удобрення, 2012 р. (сорт Досконала)
alt
 
В сучасних складних ринкових умовах однією з найважливіших оцінок господарювання на землі є одержання чистого прибутку та рентабельності вирощування сільськогосподарських культур. Існуючий диспаритет цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин та вирощену продукцію нерідко заганяє у глухий кут навіть потужні аграрні холдинги. Менш захищені у цьому питанні дрібні сільськогосподарські підприємства.
 
У зв’язку з цим потрібно щороку проводити пошук нових моделей технологій вирощування, які максимально знизять ризик несприятливого впливу погодних умов та коливання цін на вирощену продукцію.
 
За результатами проведених досліджень було визначено найбільш сприятливі варіанти застосування підживлення для одержання високого рівня прибутку. При розрахунках економічних показників керувалися цінами на витратні матеріали, а також вартістю вирощеної продукції, яка склалася станом на вересень 2013 р.
 
Отже, в умовах 2011 р. застосування варіантів підживлень забезпечило одержання умовно чистого прибутку порівняно з контролем (без добрив) від 316,25 грн/га до 1804,62 грн/га, при цьому найвищий прибуток одержано за весняного внесення карбаміду (N30) - 1677,50 грн/га, а також аміачної селітри в дозах N15 та N30 - відповідно 1784,33 грн/га та 1804,62 грн./га. Одержаний чистий прибуток за весняного підживлення істотно перевищував (на 370,00–1371,17 грн/га) показники за осіннього внесення.
 
У 2012 р. внаслідок істотного зниження врожайності через несприятливі погодні умови чистий прибуток від вирощування пшениці озимої був низьким: найкращі показники одержано у варіантах з внесенням карбаміду (N15) навесні - 256,25 грн/га, карбаміду (N30) восени та навесні - відповідно 252,50 грн/га та 207,50 грн/га, а також аміачної селітри (N15) восени та навесні - 268,53 грн/га та 154,53 грн/га За усіх інших варіантів підживлення виявилося збитковим (табл. 4). Осіннє підживлення у 2011/2012 рр. виявилося більш ефективним, ніж весняне за усіх варіантів внесення добрив. Винятком був варіант з внесенням карбаміду в дозі N15, за якого більший прибуток одержано за весняного підживлення. Втім, варто зауважити, що ціни на зерно у 2012 р. були значно вищими, ніж на час проведення розрахунків у 2013 р., тому дані показники є умовними.
 
Таблиця 4. Умовно чистий прибуток від одержаних прибавок урожайності пшениці озимої, залежно від дози та строку підживлення без застосування основного удобрення, грн./га (сорт Досконала, 2011–2013 рр.)
alt
 
У 2013 р. застосування усіх варіантів підживлення (крім осіннього внесення N30P30K30) було прибутковим. Найвищі показники одержано за внесення осіннього та весняного внесення карбаміду в дозі N30 - відповідно 425,08 грн/га та 634,61 грн/га, селітри в дозі N15–479,02 грн/га та 490,18 грн/га та весняного внесення селітри в дозі N30–468,95 грн/га. У цьому році осіннє підживлення було більш ефективним порівняно з весняним (на 155,98 грн/га) лише за варіанту внесення карбаміду в дозі N15, за решти варіантів більш ефективним було проведення весняного підживлення.
 
В середньому за роки досліджень весняне підживлення було більш економічно вигідним, ніж осіннє внесення; найвищі прибутки одержано за варіантів весняного внесення карбаміду в дозі N30–839,87 грн/га, селітри в дозах N15–809,68 грн/га та N30–745,61 грн./га.
 
Отже, одержані результати досліджень дають підстави до визначення найбільш раціональної системи підживлення пшениці озимої в сільськогосподарських підприємствах в сучасних ринкових умовах.

 

 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.