agro business 160 160

Нюанси в технології no-till

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 06 лютого 2014 11:45
Ігор СТОРЧОУСканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН України
У сучасному землеробстві змінюються спеціалізація господарств, сівозміни, зростають обсяги мінімального обробітку грунту (мілкий, поверхневий, нульовий тощо). Система нульового обробітку грунту (no-till) набуває поширення у сучасній системі землеробства країни.

 

Технологія, що рятує грунт
За no-till технології ґрунт не ореться, а спеціально подрібнені рештки рослин, мульча, шаром повинні вкривати поля. Відповідно до наукових досліджень зазначена технологія здійснює значно більший позитивний вплив на хімічні, фізичні і біологічні властивості ґрунту у порівнянні з традиційними технологіями вирощування сільськогосподарських культур. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, така система землеробства запобігає водній та вітровій ерозії ґрунтів, а також значно краще зберігає воду. Завдяки цьому нульовий обробіток найдоцільніше застосовувати у посушливих регіонах, а також в умовах із надмірними опадами на полях, розміщених на схилах. Завдяки такій технології у грунті збільшується вміст органічних речовин, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, а також підвищується поглинаюча ємність ґрунту. Покращується структура ґрунту, підвищується його інфільтраційна здатність, збільшується кількість вологи та зростає міцність ґрунтових агрегатів. Зростає чисельність ґрунтової біоти - мікроорганізмів, земляних черв’яків, членистоногих (комах, акарид), а також грибів та мікориз.
 
altНе зважаючи на те, що врожайність за цієї технології часом дещо нижча, ніж за умов традиційного землеробства, проте такий обробіток землі вимагає значно менших витрат праці та пального. Нульовий обробіток ґрунту є сучасною, досить складною системою землеробства, яка вимагає спеціальної техніки і дотримання технологій.
 
У порівнянні з традиційною технологією система нульового обробітку ґрунту має ряд таких переваг: економія ресурсів (пального, добрива, трудових витрат, часу, зниження амортизаційних витрат) або зниження витрат, збереження та відновлення родючого шару ґрунту, зменшення або ж навіть повне запобігання ерозії ґрунтів, накопичення вологи у ґрунті, що особливо актуально в умовах степу і відповідно помітне зниження залежності урожаю від погодних умов. Незначне зниження урожайності за no-till технології компенсується за рахунок зниження витрат внаслідок чого підвищується рентабельність виробництва.
 
Впровадження no-till: досвід
В цілому під час впровадження технології no-till важливо враховувати наукові рекомендації і знання для забезпечення правильної оцінки стану агрофітоценозу і прийняття правильного рішення. У цій технології виправити помилки значно складніше, ніж у традиційній, тому що за неї проводиться дуже обмежена кількість технологічних операцій на полі - збирання попередника, посів, внесення пестицидів.
 
З метою уникнення проблем під час впровадження технології no-till також доцільно врахувати досвід фермерів США, які понад двадцять років практикують цю технологію.
 
За впровадження системи нульового обробітку грунту головним є обмеження шкідливості бур’янів у посівах культур. Контроль бур’янів у посівах культур у посушливій степовій зоні Америки базується насамперед на запровадженні сіво-змін, конкурентній здатності культур та інших заходів, які в сукупності забезпечують скорочення росту популяцій бур’янів і зменшення витрат на 50 % у порівнянні зі стандартними методами, які передбачають застосування гербіцидів. Гербіцидам відводиться важлива роль, але у зазначеній технології вони повинні бути допоміжним елементом контролю засміченості посівів.
 
За переходу на технологію no-till у зоні посушливого степу США відбулася зміна традиційних для цієї зони сівозмін. До впровадження згаданої технології фермери вирощували озиму пшеницю (Triticumaestivum L.) у двопільній сівозміні: пар - пшениця озима, з метою накопичення у грунті достатньої кількості вологи (опади у цій зоні становлять менше ніж 400 мм на рік). Пар був необхідний передусім для накопичення вологи у грунті, щоб забезпечувати гарантоване отримання досить високих і стабільних урожаїв. Перехід на систему нульового обробітку грунту, за якої рослинні рештки залишаються на поверхні грунту, позитивно впливало на збільшення накопичення вологи, що, у свою чергу, дало можливість зменшити частоту використання пару. Виробники мали можливість вирощувати кукурудзу (Zeamays L.), просо (Panicummiliaceum L.), сорго (Sorghumbicolor L.) або соняшник (Helianthusannuus L.), чергуючи їх із пшеницею озимою і паром.
 
На початку запровадження технології no-till було відмічено, що рівень засміченості посівів почав швидко збільшуватися, хоча гербіциди застосовували у великих кількостях. Цьому сприяло декілька факторів, але вирішальним було чергування культур у сівозміні. Наприклад, фермери часто вирощували пшеницю озиму два або три роки поспіль, що сприяло швидкому збільшенню кількості такого бур'яну, як стоколос (Bromustectorum L.).
 
altПроблема збільшення кількості бур’янів змусила фермерів шукати альтернативу застосуванню гербіцидів як єдиного заходу контролю бур'янів. Базуючись на знанні екології та біології розвитку популяції проблемних видів, була виділена одна з ефективних альтернатив обмеження чисельності бур'янів, а саме стратегія, спрямована на порушення їх росту. Видовий склад бур'янів, що вегетують у посівах, визначаючи бур'янове угруповання, отримав назву бур'янова синузія. Культурним рослинам, що вирощуються на полях, також властива здатність істотно впливати на бур'янову синузію.
 
Відомо, що кожна культура має свій діапазон ефективного фітоценотичного тиску на види бур'янового угрупування, характерного для певної місцевості. Збільшивши різноманітність вирощуваних культур у сівозміні, можливо створити умови до зменшення кількості насіння бур’янів у грунті, гальмування густоти, появи і розвитку сходів бур'янів, а також пригнічення репродукції насіння рослин бур’янів, що залишилися у посівах. Реалізація цієї концепції у степовій зоні США дозволила фермерам ефективно та з меншими витратами контролювати рівень засміченості посівів порівняно зі стандартною системою, орієнтованою на інтенсивне використання гербіцидів.
 
Виробникам, які планують перехід на впровадження технології no-till, для розроблення ефективної системи контролю репродукційної здатності популяцій бур’янів, доцільно взяти до уваги зазначені вище пропозиції та відповідно адаптувати їх до місцевих особливостей.
 
Ключовий елемент технології
Сівозміна є одним із ключових елементів системи нульового обробітку грунту, причому велика роль у сівозміні відводиться сидератам, які не лише покращують ґрунт, але й відіграють важливу роль в обмеженні шкідливості бур’янів, замінюючи в цьому аспекті оранку.
 
Метою планування сівозмін є досягнення ефективного контролю чисельності бур’янів на полі впродовж усього вегетаційного періоду для зниження потенційної засміченості грунту. Основа системи - це зниження потенційної засміченості грунту.
 
Вирощування різноманітних сільськогосподарських культур з різними життєвими циклами дає можливість виробничникам знижувати кількість життєздатного насіння бур’янів у грунті. Відповідно до встановленої і загальноприйнятої закономірності кількість життєздатного насіння із часом у грунті значно зменшується. Наприклад, за перший рік тільки близько 20 % насіння стоколосу і мишію зеленого (Setariaviridis (L.) Beauv.) - двох найбільш поширених видів бур’янів у степовій зоні США, зберігають життє-здатність. Через два роки життєздатними залишаються менше 5 % насіння цих видів.
 
Рівень поширеності стоколосу у двопільній сівозміні пар-пшениця озима, різко знижувався під час переходу на трипільні сівозміни з таким чергуванням культур: пар-пшениця озима-сорго або пар-пшениця озима-просо. Відтворення грунтового банку насіння цього виду в трипільних сівозмінах є неможливим упродовж дворічного проміжку, коли поле зайняте яровою культурою і знаходиться під паром.
 
Як озимий бур’ян він має екологічну нішу для формування насіння тільки у полі зайнятому пшеницею озимою. Дворічний інтервал (у трипільних сівозмінах), за якого виключається утворення у стоколосу насіння, призводить до зниження його кількості у грунті до 4 % від початковогодо строків сівби пшениці, що уп’ятеро менше у порівнянні з запасами насіння цього виду в грунті за однорічного інтервалу в двопільній сівозміні пар-пшениця озима. Зменшення потенційної засміченості природно зменшує актуальну забур’яненість майбутніх посівів. Аналогічний результат рівня потенційної та актуальної забур’яненості ярими видами бур’янів можна одержати за дворічної перерви між посівами цих культур у сівозміні, тому що останні (просо, сорго) є екологічною нішею для утворення насіння цих видів бур’янів. У посівах озимих культур фітоценотичні та агротехнічні умови несприятливі для формування насіння ярими видами бур’янів.
 
Такий дворічний період, за якого пригнічується продукування насіння бур’янами, також ефективний у сівозмінах без пару. Такі сівозміни були вивчені під час довготривалих дослідів, проведених у степовій зоні США. Сівозміни складалися із різних комбінацій культур холодного сезону, як наприклад пшениця озима, пшениця яра і горох (Pisumsativum L.), а також культур теплого сезону - наприклад, кукурудза, соняшник, просо, нут (CicerarietinumL.) і соя (GlycinemaxMerrill). Вивчали дво-, три- і чотирипільні сівозміни з різним добором культур. У всіх сівозмінах система контролю бур’янів була аналогічна системі, яка застосовувалася фермерами в цьому регіоні.
 
Через кілька років після початку досліджень провели оцінку рівня засміченості посівів у різних сівозмінах за ротацію. Найбільша забур’яненість була в двопільних сівозмінах із такими культурами, як пшениця озима-просо або пшениця озима-нут, і навпаки - щільність бур’янів була завжди низькою у сівозмінах, які включали дві холодостійкі культури з майбутніми двома теплолюбними культурами, як наприклад горох-пшениця озима-кукурудза-просо. У двопільній сівозміні рівень засміченості був увосьмеро вище, ніж у чотирипільній. Щільність бур’янів у трипільній сівозміні була також вище, ніж у чотирипільній через незбалансованість сезонних типів культур; тобто, бур’яни теплого сезону розмножувалися у сівозмінах, які складалися з двох теплолюбних та однієї холодостійкої культури. Таким чином, розроблення системи контролю бур'янів повинно починатися із планування сівозміни.
 
Під час механічної обробки насіння бур’янів заорюється, таким чином, грунт є тим середовищем, де насіння захищене від негативного впливу навколишнього середовища і шкідників; і навпаки, життєздатність насіння бур’янів, яке залишається на поверхні грунту, істотно знижується. Американські дослідники порівнювали рівень збереження життєздатності насіння вівсюга звичайного (Avenafatua L.) за зимовий період, що залишилося на поверхні грунту та висіяного у грунт на глибину 2–5 см. Через 5 місяців кількість життєздатного насіння з того, що залишили на поверхні грунту, зменшилося до 10 % і навпаки, понад 50 % насіння було життєздатним з того, що знаходилося у грунті.
 
Аналогічні результати отримано у напівпустельних преріях Канади під час вивчення життєздатності насіння мишію зеленого залежно від глибини загортання у грунт. Насіння мишію зеленого висівали на глибину від 1 до 10 см, а також залишали на поверхні грунту. Через рік більше 70 % насіння, що знаходилися в грунті на глибині 10 см, було життє-здатним, на відміну від усього лише 20 % насіння, що зберегло свою життєздатність на поверхні. Через два роки життєздатного насіння, висіяного на глибину 10 см, було все ще вп'ятеро більше, ніж того, що розміщувалося на поверхні грунту. Навіть за умов висівання насіння у грунт лише на глибину 1 см рівень їх життєздатності був вищим, ніж у насіння, що залишали на поверхні грунту. Подібні результати отримано також у Новій Зеландії і на південному сході США.
 
altРезультати цих дослідів пояснили одну з причин того, чому під час впровадження технології no-till спостерігається менше виживання насіння, і з часом рівень наявності бур’янів упродовж вегетаційного періоду у посівах зменшується. Зниження кількості сходів бур’янів сприяє дії гербіцидів, оскільки вони, за даними дослідників, більш ефективні за низької щільності бур’янів. Вчені також констатують, що кількість широколистих бур’янів (двосім’ядольні), які витримують застосування після сходового гербіциду, обумовлюється їх початковою чисельністю. Аналогічні результати відмічені науковцями раніше, тільки в експериментах із грунтовими гербіцидами. За їх даними, ефективність атразину залежала від загального рівня засміченості. Невелика щільність сходів бур’янів сприяє скороченню кількості незнищених рослин, здатних продукувати насіння і тим самим забезпечити збереження популяції даного виду.
 
Сприятливий вплив no-till на рівень засміченості культур у сівозміні був підтверджений тривалими дослідженнями, проведеними у степовій зоні США. В одному досліді вивчався рівень засміченості культур трипільної сівозміни пшениця озима-сорго-пар на фоні двох систем обробітку грунту - no-till і безвідвальній обробіток. Контроль бур’янів у посівах забезпечували застосуванням традиційних гербіцидів.
 
Через 18 років порівняли густоту появи сходів бур’янів у посівах усіх культур сівозміни за обох систем обробітку грунту. Кількість сходів бур’янів на полях як під ярими, так і під озимими культурами була утроє-п’ятеро вищою, ніж за застосування безвідвальної системи обробітку в порівнянні з no-till.
 
Аналогічна тенденція спостерігалася у довгострокових дослідженнях технологій обробітку грунту полів під монокультурами, як зазначалося вище. В одному варіанті застосовували постійно технологію no-till, а на другому - щорічно проводили мінімальний обробіток грунту з однією операцією безвідвальним знаряддям. У середньому засміченість у всіх сівозмінах була уп’ятеро вищою у варіанті з мінімальним обробітком у порівнянні з варіантом, де застосовували технологію no-till. Наведені результати свідчать, що технологія no-till у сівозміні впливає більше на рівень засміченості посівів сільськогосподарських культур, ніж технології із механічним обробітком грунту.
 
За відсутності механічного обробітку грунту вплив чергування культур на рівень засміченості проявляється значно сильніше. Наприклад, у варіантах за технологією no-till засміченість двопільної сівозміни була утринадцятеро вище, ніж у чотирипільній, а у варіантах з обробітком грунту - тільки уп’ятеро.
 
Цей взаємний вплив технології no-till і типу сівозміни на поширення актуальної засміченості посіву з часом проявляється у загальному зниженні кількості проростання бур'янів у посівах. У низці дослідів у чотирипільній сіво-зміні порівнювалася інтенсивність проростання бур’янів впродовж трьох років залежно від технології обробітку грунту. Першого року інтенсивність появи сходів бур’янів була однаковою як на тлі обробітку, так і за технології no-till. Другий рік на тлі обробітку їх було вдвічі, а на третій - увосьмеро більше, ніж у варіантах за технологією no-till. За умов дворічного чергування у сівозміні культур холодного і теплого періодів та застосування технології no-till є можливість ефективно контролювати не тільки актуальну забур’яненість посівів, а й потенційну засміченість грунту.
 
Значення пожнивних решток
За технологією no-till у системі контролю бур’янів суттєвим фактором є також рослинні рештки, які залишаються на поверхні грунту. Вони пригнічують проростання бур’янів, змінюючи екологічні умови, обмежуючи їх поширення фізично або за рахунок алелопатичного впливу. За даними іноземних дослідників, ефект пригнічення проростання насіння починає проявлятися із кількості пожнивних решток 3000 кг/га і зростає приблизно до 12 % на кожні додаткові 1000 кг/га решток.
 
У технології no-till вплив пожнивних решток на проростання бур’янів набагато вище, ніж за обробітку грунту, тому що вони зберігаються на поверхні і мають безпосередній контакт із насінням бур’янів. Згідно з дослідами, проведеними у степовій зоні США, навіть однократний обробіток грунту плоскорізом знижував властивість рослинних решток пригнічувати проростання бур’янів, хоча після обробітку на поверхні залишалася велика кількість цих решток. Розпушування грунту культиватором-плоскорізом, очевидно, спричинило сепарацію насіння бур'янів із рослинних решток і сприяло загортанню їх у грунт, де для їх проростання існують більш сприятливі умови. Таким чином, обробіток грунту знижував властивість рослинних решток впливати на проростання насіння бур'янів і їх наступний розвиток.
 
За рахунок забезпечення високотехнологічними сільськогосподарськими машинами і механізмами, фермери США мають можливість провести сівбу за технології no-till у стислі календарні строки. Це дозволяє їм варіювати термінами сівби, щоб дати можливість максимально прорости насінню бур’янів у допосівній період із подальшим їх знищенням гербіцидами. Однак є обмеження на використання цього прийому. Так, якщо занадто затягнути тривалість допосівного періоду і провести сівбу за неоптимальних термінів, існує висока ймовірність зниження урожайності культури.
 
Вплив агротехнічних заходів
Як альтернативу фермери змінюють тривалість допосівного періоду, чергуючи на полі культури з різними оптимальними строками сівби. Це дозволяє контролювати бур’яни без негативного впливу на врожайність. Ця можливість була продемонстрована у вищезазначених довготривалих дослідах у степу США. Позитивний вплив сівозміни, що включає дві холодостійкі і дві теплолюбові культури, на щільність бур’янів, проявляється більше, якщо культури однієї групи відрізняються також строками сівби. Наприклад, у чотирипільній сівозміні різниця в оптимальних строках сівби двох теплолюбивих культур кукурудзи і проса або кукурудзи і соняшнику може становити до 4 тижнів.
 
В інтегрованій системі контролю кінцевим показником її ефективності є рівень відтворення популяції шкідливого об’єкта. У гербології він оцінюється за кількістю утвореного життєздатного насіння. Добре відомо, що за застосування будь-яких винищувальних заходів деяка кількість бур’янів залишається незнищеними, і вони утворюють життєздатне насіння. Репродуктивність цих рослин бур’янів може бути пригнічена підвищенням конкурентоспроможності культурного компонента агрофітоценозів. За технології no-till для цього доступні такі прийоми, як, наприклад, висока якість сівби або внесення добрив. Але ключ для досягнення високої ефективності - в поєднанні декількох прийомів. Зокрема, жито посівне (Secalespp.) є домінуючим бур’яном у посівах пшениці озимої. Застосування тільки такого одного заходу, як підвищення густоти стояння культури, поліпшення якості сівби або внесення добрив під час сівби може знизити продукування насіння цим видом бур’яну не більше ніж на 5 %. Об'єднання усіх трьох заходів у систему різко підвищує сумарну ефективність. Це підтверджується зниженням насіннєвої продуктивності бур'яну на 40 %, що увосьмеро більше у порівнянні з застосуванням будь-якого окремого прийому. Те ж відбувається із просом. Окремий захід - внесення добрив під час сівби, збільшення щільності посіву або вирощування високорослого сорту зменшує властивість щириці звичайної (Amaranthusretroflexus L.) до продукування насіння приблизно на 20 %. За об'єднання цих трьох заходів у систему, продукування насіння зменшувалося більш ніж на 90 %.
 

alt

Різноманітність культур у сівозміні також сприяє підвищенню конкурентоспроможності посіву до бур’янів. У степовій зоні США фермери, застосовуючи технологію no-till, часто вирощують пшеницю озиму після пшениці ярої. За такого чергування у посіві пшениці озимої з нормальною густотою стояння жито посівне продукувало до 200 штук життєздатного насіння на рослині. Підвищення конкурентоспроможності культури за допомогою поліпшення якості сівби або внесення добрив знижувало насіннєву продуктивність жита посівного на 45 %. Зміна попередника сприяє обмеженню кореневих гнилей і підвищує конкурентоспроможність посіву пшениці озимої до бур’янів. Наприклад, заміна пшениці ярої на горохово-вівсяну сумішку сприяла зменшенню шкідливості кореневих гнилей пшениці озимої і знижувала репродуктивність жита посівного до 49 насінин на рослині, тобто на 75 %.
 
Агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності культурних рослин, є заходами інтегрованої системи контролю бур’янів. Наприклад, змінена технологія внесення добрив під просо, яка забезпечила збільшення густоти стояння культурних рослин, у поєднанні з вирощуванням високорослого сорту знизила втрату врожайності через бур’яни до 2 %, на противагу 29 % втрат урожайності через бур’яни за застосування стандартної технології вирощування культури. Аналогічний результат отримали, змінивши технологію вирощування кукурудзи.
 
Втрати урожаю через шкідливість мишію становила 43 %, за умов вирощування кукурудзи з густотою стояння 37000 рослин/га, шириною міжрядь 76 см і розкидним способом внесення добрив. Внесення ж добрив у рядок під час сівби зі зменшенням ширини міжрядь до 50 см і підвищенням густоти стояння рослин до 47000 на 1 га за тієї ж системи захисту сприяло зниженню втрат урожайності культури від шкідливості цього виду бур'яну до 13 %, тобто майже утричі.
 
Стійкість сільськогосподарських культур до бур’янів можна також підвищувати за рахунок правильного підбору попередника. Кукурудза була більш стійка до італійського проса (SetariaitalicaL.) після попередника гороху, ніж після попередників сої або кукурудзи. Урожайність кукурудзи становить 2950 кг/га після попередника горох і всього 200 кг/га після попередника кукурудзи. Рівень забур’яненості за цими варіантами відрізнявся у 15 разів. Але навіть якщо у посівах не відмічали шкідливості бур’янів, більший урожай кукурудзи отримали після попередника гороху, ніж після попередників сої або кукурудзи. Навіть засмічена кукурудза після попередника гороху давала такий же урожай, як її чистий посів після кукурудзи. Іноземні дослідники пояснюють це тим, що рештки кукурудзи виділяють токсини, які негативно впливають на проростки кукурудзи, що і знижує її конкурентоспроможність.
 
Застосування усіх елементів інтегрованої системи контро-лю бур’янів дало можливість фермерам степової зони США зменшити потребу застосування гербіцидів. За технології no-till і сівозміни з такою схемою чергування культур: пшениця озима-кукурудза-просо-пар, фермери вирощують пшеницю озиму і просо без обприскування посівів гербіцидами, тому що чисельність бур’янів у посівах цих культур настільки незначна, що вона не впливає на їх урожайність. Необхідність контро-лю бур’янів на полях, відведених під пар, також мінімальна. Для знищення бур’янів застосовували всього два-три гербіциди, хоча раніше у сівозміні пшениця озима-пар поля під паром обробляли 5–7 разів.
 
Шестирічний досвід показав, що витрати на контроль бур’янів у виробників можуть становити 38 доларів на гектар за технології no-till і сівозміни з чергуванням різних культур, на відміну від витрат 75 доларів на гектар на обмеження шкідливості бур’янів у посівах пшениці озимої після пару за оранки. Чистий прибуток за застосування технології no-till і чотирипільної сівозміни з різними культурами також виявився більшим у порівнянні з застосуванням двопільної сівозміни пар-пшениця озима і традиційної технології завдяки високій продуктивності грунту та здешевленню витрат на контроль бур’янів. Додаткова користь від застосування у сівозміні різноманітних культур полягає у тому, що за цих умов виробникам набагато простіше формувати асортимент гербіцидів за способами дії, з метою мінімізувати загрозу формування резистентних популяцій бур’янів.
 
Такий підхід до контролю бур’янів за застосування технології no-till також показав високу технічну ефективність й економічну доцільність у Канаді та Австралії. На сьогодні в цих країнах загальновизнано, що основою системи контролю бур’янів за застосування технології no-till є сівозміна, що включає культури з різною тривалістю вегетаційного періоду.

 

 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.