×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Найнебезпечніші шкідники ріпаку ярого

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 10 квітня 2014 15:37
Руслан ЯКОВЛЄВканд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Інституту захисту рослин
 
Очевидні вигоди культури
Ярий ріпак тривалий час залишався поза активною увагою українських аграріїв. Цю рослину вирощували в основному як олійну культуру, тому розміри виробництва були незначними. Коли ж зросли ціни на енергоносії, ріпак посів важливе місце серед сільськогосподарських культур, які є сировиною для виробництва біопалива, зокрема біодизелю. 

 

Отже, йдеться про новий перспективний напрям широкого використання ріпаку як біосировини для поповнення енергоресурсів. З огляду на високу екологічну безпечність, пальне з ріпаку можна використовувати для транспортних засобів, які працюють у сільському господарстві, міському та водному транспорті. До того ж, експорт насіння приносить значний валютний прибуток.
 

Ріпак ярий - важлива олійна рослина з родини капустяних, що культивується у понад 25 країнах світу.
 
Насіння містить до 50 % олії, 24–31 % білка, 6–12 % клітковини.
 
Побічні продукти від переробки ріпакового насіння - макуха, екстракційний шрот і сама зелена рослина є цінним кормом для тварин. Саме її підвищеною біологічною цінністю було зумовлене збільшення обсягів світового споживання ріпакової олії в останні роки.
 
Завдяки зростаючому попиту на рослинні олії та високобілкові корми ріпак впродовж останнього десятиліття значно зміцнив свої конкурентні позиції на міжнародному ринку олії та жирів, досягнувши достатньо високого рівня ринкової ціни.
 
Переконливими аргументами на користь розширення площ під посіви цієї культури є:
 
  • постійно зростаючий попит на продукти її переробки,
  • раннє повернення вкладених грошових коштів,
  • висока економічна віддача.
 

 
Крім того, ріпак ще й корисний як медонос. За період його цвітіння можна отримати до 100 кг меду з гектара. Він також позитивно впливає на екологічний стан довкілля. Зокрема, встановлено, що 1 га посівів культури виділяє майже 10,6 млн л кисню (для порівняння: цукрові буряки - 15, лісові насадження - 6 млн л).
 
Основна небезпека
Проте останніми роками, коли сільськогосподарські угіддя були територіально перерозподілені, зазнав змін увесь аграрний сектор, дається взнаки економічна рецесія, фітосанітарний стан посівів, у тому числі і ріпаку ярого, суттєво погіршився. На заваді отримання високих та сталих урожаїв цієї культури стали шкідники.
 
 
 

Шкідлива ентомофауна ріпаку ярого досить різноманітна: за різними даними, її видовий склад нараховує від 40 до 60 видів спеціалізованих і неспеціалізованих шкідників. Але найбільшу небезпеку становлять шкідники вегетативних органів - комплекс хрестоцвітих блішок, шкідники генеративних органів ріпакового квіткоїда та насіннєвого прихованохоботника, а також капустяна попелиця, що завдає шкоди як вегетативним, так і генеративним органам.
 
Шкода від хрестоцвітих блішок
Першими фітофагами, що починають з’являтися на посівах ріпаку ярого у кінці квітня-початку травня, є комплекс хрестоцвітих блішок: світлонога - Phyllotreta nemorum L, виїмчаста - Ph.vittala F., хвиляста - Ph. Undulatа Kutsch., синя - Ph. Nigripes F. і чорна - Ph. atra F. Комахи дрібні (2–3 мм), пересуваються стрибками, надкрила однокольорові (чорна, синя) або двокольорові - чорні з жовтою хвилястою повздовжньою смужкою (світлонога, виїмчаста, хвиляста). Розповсюджені в усіх ріпакосіючих регіонах України.
 
altУ блішок всіх видів є багато спільного в біології розвитку, типі пошкодження, шкідливості. Зимують нестатевозрілі жуки в лісосмугах, узліссях, під рослинними рештками, безпосередньо на полі. Їх ранньому пробудженню сприяють теплі сухі весни, а от прохолодні та вологі навпаки затримують. Поява перших комах спостерігається за температури ґрунту +10оС. Жуки, що виходять із зимової діапаузи, рухаються підстилкою і концентруються у добре прогрітих місцях.
 
Найперше шкідником заселяються дикорослі капустяні рослини, зокрема, суріпиця звичайна Barbarea vulgaris, R. Br., редька дика Raphanus raphanistrum L., гірчиця польова Sinapis arvensis L. та грицики звичайні Capsela bursa pastoris L. Зазвичай фітофаг починає мігрувати на посіви ріпаку ярого, коли погіршуються умови їх живлення через зміни біохімічних процесів та морфологічних ознак у рослин-господарів. Їм також потрібно завершити період додаткового живлення. Активність комах на сходах культури підвищується у сонячну спекотну погоду. При живленні хрестоцвіті блішки пошкоджують сім’ядольні листки та першу пару справжніх листків, вигризаючи паренхіму листка у вигляді круглих «виразок» та залишаючи отвори різного діаметру. Якщо є незначне пошкодження, рослини ріпаку ярого відстають у рості, а при сильному - гинуть. Нерідко хрестоцвіті блішки пошкоджують точку росту, що також призводить до загибелі рослини. І тоді культуру доводиться пересівати.
 
 
Заходи захисту
Агротехнічні заходи
До них належать дотримання сівозміни, повторні посіви не раніше ніж через 4 роки, вибір оптимальних попередників. Традиційно попередниками є зернові, зернобобові або просапні культури, забезпечення просторової ізоляції від інших капустяних культур, дотримання оптимальних строків сівби. Зауважимо: посів у ранні строки забезпечує повні дружні сходи, рослини краще використовують весняну вологу, розвивають міцну кореневу систему, що підвищує стійкість рослин ріпаку ярого проти шкідників.
 
altМеханізм впливу строків сівби на динаміку чисельності популяцій фітофагів та їх шкідливість виявляється у диференційованому біологічному мінімумі температур, необхідному для початку розвитку рослин та комах. У зв’язку з цим на посівах різних строків сівби створюються спеціальні умови для формування певного ентомокомплексу. Так, насіння ріпаку ярого починає проростати за температури ґрунту +1–3оС. Дружні сходи з’являються через 7–9 днів за температури +9–12оС.
 
Щодо основних шкідників сходів культури - хрестоцвітих блішок, то вони залишають місця перезимівлі, коли ґрунт прогрівається до +10оС А за температури повітря вище +15оС заселяють посіви ріпаку. Тобто завдяки раннім строкам сівби у рослин ріпаку є можливість ухилитися від пошкодження блішками, оскільки на період заселення шкідником посівів у ріпаку вже сформується друга пара справжніх листків, яка дозволить рослинам компенсувати пошкодження.
 
При пізніх строках сівби посіви зріджуються блішками на 40 %, тоді як сильно пошкоджені рослини оптимальних строків сівби випадуть лише на 20 %.
 
Для обмеження чисельності та шкідливості хрестоцвітих блішок слід висівати стійкі до них сорти Оксамит або Марія, які менше заселяються цими шкідниками.
 
Хімічні заходи
Передпосівна обробка насіння - найбільш раціональний спосіб, оскільки препарати локалізуються тільки на посівному матеріалі. Це дає змогу істотно зменшити пестицидне навантаження на агроценоз, забруднення довкілля та захистити сходи культури від шкідливих комах, підвищивши продуктивність рослин. Проводиться завчасно, але не пізніше ніж за 2 тижні до початку сівби, протруйниками Еладо 480 FS (25 л/т/), Круїзер 350 FS (4 л/т), Круїзер 600 FS (2 л/т), Нуприд 600 (3,0–6,0 л/т), Чинук 200 FS (20 л/т).
 
Якщо чисельність блішок стрімко зростає та перевищує 5 екз./м2, посіви ріпаку ярого необхідно швидко обробити інсектицидами Біская 240 OD (0,25 л/га), Децис ф-Люкс (0,25–0,5 л/га), Карате Зеон 050 CS (0,15 л/га), Моспілан (0,1–0,12 кг/га), Пірінекс 25 (0,75–1,0 л/га), Протеус 110 OD (0,5–0,75 л/га), Сумі-альфа (0,3 л/га), Танрек (0,15–0,25 л/га).
 
Ріпаковий квіткоїд
Зовні комахи схожі на деякі види хрестоцвітих блішок - дрібні (2–3 мм) чорного кольору жуки з металево-синім або зеленим блиском. Відрізняються більш плоским і широким тілом, булавовидними вусиками. Шкідник поширений у Київській, Вінницькій, Сумській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Чернігівській, Черкаській областях.
 
Зимують жуки квіткоїда у ґрунті, під сухим опалим листям та іншими рослинними рештками в різних стаціях. Із місць зимівлі шкідник виходить у другій половині квітня-на початку травня. Спочатку ріпаковим квіткоїдом заселяються рослини, що рано починають квітнути - кульбаба лікарська Taraxacum officinale Wigg., мати-й-мачуха Tussilago farfara L., потім квітки плодових дерев.
 
 
Поява фітофага на рослинах ріпаку ярого пов’язана з початком фази бутонізації культури. При цьому ні строки сівби, ні гідротермічні умови суттєвого впливу не мають. Пояснюється це особливістю харчової спеціалізації ріпакового квіткоїда: його імаго та личинки пристосовуються до репродуктивних органів капустяних рослин, у них з’являється стабільна кормова база. Після заселення рослин комахи прогризають бутони та відкладають яйця на тичинки. Личинки, що відроджуються через 7–10 діб, живляться пилком. За невисокої чисельності вони мало впливають на врожайність насіння ріпаку. Лише при інтенсивному заселенні (3 і більше личинок на 1 бутон) можуть викликати втрати врожаю насіння. Пік заселення шкідником рослин зазвичай співпадає із початком фази цвітіння ріпаку.
 
Заходи захисту
Організаційно-господарські заходи
Для збереження врожаю насіння ріпаку ярого велике значення має моніторинг динаміки заселення та чисельності жуків ріпакового квіткоїда в період початку бутонізації культури та своєчасного встановлення строків перевищення шкідником економічного порогу шкідливості (5 екз./рослину).
 
Хімічні заходи
Оскільки ріпак - ентомофільна культура, і в період цвітіння приваблює багато корисних комах, зокрема медоносну бджолу, до застосовувати хімічні засоби захисту слід з особливою засторогою. Обробку здійснювати у фазі бутонізації культури та завчасно попереджати про неї бджолярів, оскільки деякі препарати мають тривалу токсичну дію, загибель комах-запилювачів може спостерігатися навіть на 14-ту добу після обробки.
 
До застосування на ріпаку ярому проти ріпакового квіткоїда рекомендуються наступні інсектициди: Біская 240 OD (0,25 л/га), Децис ф-Люкс (0,25–0,5 л/га), Каліпсо 480 SC (0,2 л/га), Моспілан (0,1–0,12 кг/га).
 
Ріпаковий насіннєвий довгоносик, або насіннєвий прихованохоботник
Жук завдовжки 2,0–3,0 мм із тоненькою, підігнутою під груди головотрубкою, покритий зверху густими сірими лусочками та щетинками, повністю чорний. Розповсюджений всюди, проте найбільшої шкоди спричиняє у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській областях.
 
altЗимують жуки під сухими рослинними рештками, лісовою підстилкою на узліссях і в чагарниках. Весняна реактивація відбувається за середньодобової температури повітря 7–9оС. За таких умов перші комахи починають з'являтись на капустяних бур'янах.
 
Коли середньодобова температура повітря досягає 14–16оС, жуки насіннєвого прихованохоботника з'являються на посівах ріпаку ярого. Масова поява шкідника спостерігається наприкінці червня-на початку липня, в період цвітіння культури. Жуки пошкоджують стебла та квіткові бруньки, але істотного значення ці пошкодження не мають. Через 2–3 тижні від початку харчування відбувається період відкладання яєць, що співпадає із фазою стручкування ріпаку ярого. Самиця при цьому прогризає отвори в стручках ріпаку та відкладає у них яйця. Плодючість самиці сягає більше 100 яєць, проте кількість яєць рідко становить більше двох на один стручок.
 
Личинки насіннєвого прихованохоботника відроджуються через 8–10 діб і починають харчуватися, обгризаючи насіння зовні. Розвиток личинки триває до 30 діб, за цей час вона здатна пошкодити до 7 насінин. Стручки, пошкоджені прихованохоботником, майже нічим не відрізняються від здорових, але на одній зі стулок можна помітити темну крапку.
 
Заходи захисту
Агротехнічні заходи
Просторова ізоляція посівів ріпаку від торішніх полів, де вирощувалась ця культура або насінники капустяних культур, глибока зяблева обробка ґрунту, знищення бур'янів з родини капустяних, а також моніторинг за динамікою заселення посівів ріпаку жуками насіннєвого прихованохоботника та їх чисельністю.
 
Хімічні заходи
Якщо шкідник перевищив економічний поріг шкідливості в період бутонізації (1 екз./рослину), треба обробити інсектицидами: Моспілан (0,1–0,12 кг/га), Нурелл Д (0,5–0,6 л/га), Пірінекс Супер 420 (0,4–0,75 л/га), Протеус 110 OD (0,5–0,75 л/га).
 
Капустяна попелиця
Маємо справу із немігруючим видом комах розміром 1,9–2,5 мм, що розвивається та розмножується партеногенично на різних рослинах родини капустяних. Безкрилі попелиці мають яйцеподібне тіло з сірим восковим нальотом. У крилатих попелиць тіло більш видовжене. Голова та грудки коричневі, черевце жовто-зелене. Личинки відрізняються від дорослих попелиць меншими розмірами та світлішим забарвленням. Зимує у стадії яйця на пожнивних рештках капустяних культур або на багаторічних капустяних бур'янах. Поширена комаха практично всюди, найбільш шкідлива в зонах достатнього зволоження.
 
Розвиток капустяної попелиці у весняний період розпочинається із відродження личинок з яєць, що перезимували. Це покоління, як і наступні, до самої осені складаються тільки з самиць. Комаха надзвичайно швидко розмножується, для розвитку одного покоління шкідника достатньо одного-двох тижнів. У репродуктивному віці кожна безкрила самиця першої генерації за своє життя, що триває близько двох-трьох тижнів, народжує до півсотні личинок, з яких у середньому утворюється до 20 крилатих і до 30 безкрилих самиць. Потім плодючість самиць зменшується на 20–25 %.
 
 
Першу половину літа капустяна попелиця розмножується переважно на диких капустяних (суріпиця Barbarea vulgaris, грицики звичайні Capsella hyrcana Grosch., талабан польовий Thlaspi arvense L. та ін.). У червні, як тільки листя цих бур'янів стає грубшим та умови для живлення попелиць погіршуються, у колонії з'являються окремі особини із зачатками крил, так звані німфи. Останні згодом перетворюються на крилатих і також партеногенетичних самиць-розселювачок із більш подовженим тілом у легкому восковому нальоті. Такі самиці мігрують на рослини капустяних культур, більш соковиті на той час, ніж бур'яни, та засновують нові колонії.
 
На посівах ріпаку ярого попелиця зустрічається практично щороку, від фази бутонізації до збирання врожаю. Живиться соком рослин, через що бутони та квітки обпадають, а листя скручується, в’яне та засихає. На пошкоджених рослинах формуються деформовані та дрібні стручки з недорозвиненим щуплим насінням, посівні та товарні якості якого знижуються.
 
Заходи захисту
Агротехнічні заходи
Рекомендується післязбиральне дискування пожнивних решток, глибока зяблева оранка.
 
Хімічні заходи
Якщо шкідником перевищено економічний поріг шкідливості (60 екз./рослину при заселені 10 % рослин), проводити обприскування рослин препаратами: Дантоп (0,035–0,045 кг/га), Децис ф-Люкс (0,25–0,5 л/га), Моспілан (0,1–0,12 кг/га).

svidome

 07 березня 2021
Про це свідчать дані звіту Європейської комісії. Таким чином, експорт м’яса птиці скоротився на 18,8%, у порівнянні із показником 2019 року.
Про це свідчать дані звіту Європейської комісії. Таким чином, експорт м’яса птиці скоротився на 18,8%, у порівнянні із показником 2019 року.
07 березня 2021
 06 березня 2021
Уже й в Україні можна скуштувати солодкий чорний часник. Так, саме солодкий  і чорний. І йдеться не про якийсь особливий сорт часнику – усе значно простіше, хоча насправді усе значно складніше – часник не росте чорним, таким він стає внаслідок ферментації чи карамелізації.
Уже й в Україні можна скуштувати солодкий чорний часник. Так, саме солодкий  і чорний. І йдеться не про якийсь особливий сорт часнику – усе значно простіше, хоча насправді усе значно складніше – часник не росте чорним, таким він стає внаслідок ферментації чи карамелізації.
06 березня 2021
 06 березня 2021
На Сумщині інспектори Держпродспоживслужби виявляють у магазинах сотні кілограмів фальсифікованого масла.
На Сумщині інспектори Держпродспоживслужби виявляють у магазинах сотні кілограмів фальсифікованого масла.
06 березня 2021
 05 березня 2021
Цьогорічний врожай зернових в Україні досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн.
Цьогорічний врожай зернових в Україні досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн.
05 березня 2021
 05 березня 2021
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно із Державною податковою службою проведуть оперативну розробку законопроекту і реалізацію першочергових кроків, спрямованих на правове вирішення проблеми неадекватно високих штрафів для аграріїв за несвоєчасне оформлення ліцензій на зберігання пального та помилки, які допускають аграрії при отриманні ліцензій.
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно із Державною податковою службою проведуть оперативну розробку законопроекту і реалізацію першочергових кроків, спрямованих на правове вирішення проблеми неадекватно високих штрафів для аграріїв за несвоєчасне оформлення ліцензій на зберігання пального та помилки, які допускають ...
05 березня 2021
 05 березня 2021
Кабінет міністрів України не планує втручатися в ринок, встановлювати обмеження на ціну продуктів харчування або на націнку, а лише буде непрямими способами їх збалансовувати.
Кабінет міністрів України не планує втручатися в ринок, встановлювати обмеження на ціну продуктів харчування або на націнку, а лише буде непрямими способами їх збалансовувати.
05 березня 2021
До відкриття ринку землі лишилося 113 ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.