Стійкі сорти
Головною ознакою інтегрованого захисту пшениці від хвороб є оптимізація всіх наявних методів (організаційно- господарських, селекційно-насіннєвих, агротехнічних, фізико-механічних, хімічних, біологічних та інших), які використовуються з урахуванням закономірностей розвитку хвороб, біологічних особливостей їх збудників, критеріїв доцільності застосування фунгіцидів, залежно від фітосанітарного стану посівів, ступеня стійкості сортів до окремих хвороб чи групи хвороб.
Найбільш радикальним, екологічно безпечним і економічно доцільним методом захисту рослин є виведення і впровадження у виробництво високопродуктивних сортів пшениці озимої (Веста, Волошкова, Елегія, Кассіопея, Колумбія, Копилівчанка, Красень, Кохана, Куяльник, Миронівська 65, Мирхард, Овідій, Повага, Подолянка, Поліська 90, Сирена одеська, Смуглянка, Співанка, Фаворитка, Харківська 105, Харус, Ювіляр миронівський, Айсберг одеський, Аргонавт, Золоте руно, Лагуна та ін.) і ярої (Ажурная, Етюд, Колективна 3, Наташа, Недра, Кучумовка, Харківська 26, Нащадок, Славута тощо), які характеризуються груповою стійкістю проти більшості хвороб.
На стійких сортах, як правило, інкубаційний період розвитку хвороби протікає дуже повільно, спороношення патогенів незначне, часто буває недорозвинутим. Такі сорти в більшості випадків не потребують обробки посівів фунгіцидами, або кратність обробок стає мінімальною. Враховуючи ці обставини, в кожному господарстві слід вирощувати не один сорт пшениці, а 2–3, які мають генетичні за ознакою стійкості відмінності. При цьому, як правило, повільно накопичуються нові вірулентні біотипи і раси патогенів, і, таким чином, подовжуються строки сортозаміни.
Заготівля і використання насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями. Запобігання або максимально можливе обмеження його заспорення чи зараження збудниками твердої і летючої сажки, септоріозу, фузаріозу колоса, кореневих гнилей, бактеріозів. Це досягається ретельним післязбиральним очищенням, сушінням і сортуванням насіння та доведення його до посівних кондицій.
Посівний матеріал повинен бути високоякісним, маса 1000 зерен має сягати не менше 40 г, норма висіву, залежно від ґрунтово-кліматичної зони і біологічних особливостей сорту, повинна становити 400–550 млн шт. схожих насінин на 1 га, що дає можливість отримати максимальну продуктивність пшениці.
Структура посівних площ
Дотримання у господарствах сівозмін, розроблених для кожної еколого-географічної зони, залежно від ґрунтових і кліматичних умов, структури посівних площ. Виконання цієї вимоги є потужним фітосанітарним заходом, який запобігає виникненню епіфітотій хвороб на посівах пшениці. В існуючих інтегрованих системах захисту пшениці проти хвороб агротехнічні заходи діють тривалий час і сприятливо впливають на загальний фітосанітарний стан агробіоценозу. Відносно прості заходи, які, як правило, є невід’ємною складовою частиною технології обробітку ґрунту та догляду за посівами, в період вегетації дають змогу захищати урожай від хвороб без тотального застосування фунгіцидів. Крім того, агротехнічні заходи здатні змінювати в бажаному для людини напрямку екологічне середовище, від якого залежить розмноження та поширення шкідливих організмів.
Насичення колосовими культурами в полях сівозміни повинно бути не більше 40–50 % і часткою колосових у структурі попередників озимих до 10–15 %. При надмірному насиченні сівозміни однією культурою або при монокультурі підвищується шкідливість кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу, борошнистої роси, бактеріальних і вірусних хвороб. Слід також зауважити, що загальні витрати на проведення захисних заходів проти хвороб при цьому зростають у 3–5 разів. Особливе значення мають сівозміни в обмеженні поширення хвороб, збудники яких розвиваються у ґрунті.
Посіви пшениці озимої у всіх зонах, як правило, розміщують по парах, багаторічних і однорічних бобових травах, зернобобових, капустяних культурах, що суттєво знижує резервацію більшості патогенів у ґрунті і підвищує стійкість рослин до хвороб. Пшеницю яру у зоні Лісостепу і Степу висівають після занятих парів, зернових бобових культур і багаторічних трав, кукурудзи, цукрових буряків, а на Поліссі - після льону, картоплі, люпину коренеплодів.
Залежно від попередника, умови росту і розвитку пшениці складаються по-різному. З фітопатологічної точки зору передусім необхідно звертати увагу на недопущення у ранні фази розвитку рослин кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі і септоріозу. У зв’язку з цим вирощування стійких сортів проти цих хвороб, особливо при розміщенні пшениці після пшениці, мають першочергове значення.
Дотримання просторової ізоляції між товарними і насіннєвими посівами, між полями минулорічних посівів культури і цього року; між культурами, що мають спільних збудників захворювань, суттєво знижує поширення і розвиток хвороб. При складанні сівозміни не допускати близького розташування посівів пшениці озимої і ярої та по можливості інших зернових культур, щоб не сприяти швидкому переносу аерогенної інфекції. Насіннєві ділянки необхідно розташовувати на віддалі не менше 1,0 км від товарних посівів. Чим менше насичення сівозміни однією культурою, тим більше просторова ізоляція між рослиною-живителем, джерелом інфекції патогена.
Обов’язкове знезараження посівного матеріалу
Протруювати насіння пшениці можна біопрепаратами, наприклад Агат 25-К, па (40 г/т), Бактофіт, з. п. (3 л/т); Планориз БТ, в. с. (1–2 л/т); Псевдобактерін-2 (Респекта), в. р. (1,0 л/т); Сабрекс, п. (125 г/100 кг); Спектрал, р. (160 мл/100 кг); Спектрал Дуо, р. (160 мл/100 кг). У кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії на окремих збудників хвороб.
Проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, септоріозу, плямистостей листя, снігової плісені та комплексу наземних і ґрунтових шкідників сходів, особливо за умов сівби після колосових попередників, насіння пшениці протруюють препаратами на основі діючих речовин: дифеноконазолу + флудіоксонілу + тіаметосаму, т. к.с.; імідаклоприду + клотіанідину + протіоконазолу + тебуконазолу, т. к.с. (Юнта Квадро 373,4 FS, 1,4–1,6 л/т); імідаклоприду + тебуконазолу, т. к.с; фосфористої кислоти + калію фосфата + імідаклоприду, в.р; флудіоксонілу + тіаметоксаму + тебуконазолу тощо.
Для протруєння насіння пшениці ярої використовують протруйники на основі діючих речовин: беномілу, з. п. (Фундазол, 2,0–3,0 кг/т); диніконазолу М, к. с. (Сумі –8 ФЛО, 1,3–1,7 л/т); імазалілу + тебуконазолу, м. е. (Скарлет, 0,3–0,4 л/т); іпконазолу, м. е. (Ранкона 15, м.е, 1,3 л/т); карбендазиму, к. с. (Дерозал 500 SC, 1,5–2,0 л/т та аналогами); карбоксину + тираму, в. с.к. (Вітавакс 200 ФФ, 2,5–3,0 л/т та аналогами); карбоксину + триадименолу + тебуконазолу, к. с. (Росток, 1,0 л/т); N- (диоксотіолат 3-іл) дитіокарбамату калію, з. п. (Сульфокарбатіон-К, 0,2–0,6 кг/т); тебуконазолу, к. с. (Гізмо 60, 0,4–0,5 л/т та аналогами); тебуконазолу + імазалілу, т. к.с. (Оріус 5, 1,25–1,5 л/т); тебуконазолу + тіабендазолу +флутріафолу, т. н. (Пассад 190, 0,3–0,5 л/т); тираму + карбендазиму, т. к.с. (Фунабен Т 480 FS, 2,5 л/т); тритіконазола + піраклостробіну, т. к.с. (Іншур Перформ - 0,5 л/т); тритіконазола + прохлоразу, к. с. (Кінто Дуо, 2,0–2,5 л/т та аналогами); флутриафолу, к. с. (Вінцит Мініма, 1,0–2,0 л/т); флутриафолу, + тіабендазолу, к. с. (Вінцит 050 CS, 1,5–2,0 л/т та аналогами); флутриафолу + тіабендазолу + імазалілу, к. с. (ТерраВін, 1,0–1,25 л/т) і біопрепарати - Агат 25-К, па (40 г/т), Бактофіт, з. п. (3 л/т); Мікосан В та Н, 3 % в. р.к. (5–7 л/т); Планориз БТ, в. с. (1–2 л/т); Псевдобактерін-2, в. р. (1,0 л/т); Сабрекс, п. (125 г/100 кг); Спектрал, р. (160 мл/100 кг); Спектрал Дуо, р. (160 мл/100 кг).
З метою зменшення ризиків виникнення резистентності в окремих збудників хвороб до діючих речовин препаратів слід уникати використання одного і того ж протруйника або його аналогів протягом декількох років. Системні протруйники варто застосувати безпосередньо перед сівбою.
Список препаратів, зареєстрованих і дозволених до використання в Україні, щорічно публікується у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», погоджений з Мінагропродом та Державною санітарно-епідеміологічною службою України, у якому подані регламенти застосування і норми витрати препаратів, що забезпечують необхідну ефективність та безпечність застосування.
Варто застосовувати і регулятори росту
З метою отримання дружніх сходів, активізації росту й розвитку рослин на ранніх фазах розвитку, підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів, підвищення продуктивності рослин при протруєнні чи інкрустації насіння слід додавати в робочі розчини протруйника один із рекомендованих регуляторів росту рослин: Агростимулін, в. с.р. (10 мл/т); АКМ, в. р. (200 мл/т); Альбіт, в. р. (30 мл/т); Біоагростим-екстра в. р. (10 мл/т); Біолан, в. с.р. (10 мл/т); Біосил, в. с.р. (10 мл/т); Біотрансформатор БТФ, гр. (10 гран./т); Вермистим - К, р. ( 5–8 л/т); Вермісол, р. (12–15 л/т); Вимпел, в. р. (0,26 л/т); Вітамін, в. р.к. (0,03–0,15 л/т); Грейнактив-С, в. р. (0,1 л/т); Гулівер, р. (1,0 л/т); Гумінат, в. р. ( 5–7 л/т); Гуміпрім, п. (6,0–8,0 кг/т); Гумісол, р. (15 л/т); Гуміфілд ВР-18, в. с. (600–1000 мл/т); Гуміфілд, в. г. (100–200 г/т); Деймос, в. р. (0,6 л/т);); Дорсай, р. (0,3 л/т); Емістим С, в. с.р. (10 мл/т); Ендофіт L 1, в. с.р. (3–5 мл/т); Марс У, р. (250 мл/т); Марс-Ел Ві, р. (0,3 л/т); Марс-Ел, р. (0,2 л/т); Нано-Гро, в. р.г. (24 гран./т); Неостим, в. р. (0,4 л/т); Неофіт, р. (25–75 мл/т); Радостим, в. с.р. (250 мл/т); Реастим, Р (5–8 л/т); Сапрогум, р. (70–100 мл/т); ТерраСтим, р. (0,2 л/т); Фумар, 10 % р., (1–2 мл/т).
При інкрустації насіння порошкоподібними препаратами використовують плівкоутворювачі NaКМЦ - 0,2 %, або ПВС-1 %, або концентрат сульфітно-спиртову барду ССБ - 0,7–1 л/т, чи силікатний клей у дозі 0,15–0,2 кг/т та ін.
Велике значення у стримуванні розвитку хвороб мають строки сівби пшениці озимої і ярої, зокрема, ранні строки сівби пшениці ярої знижують інтенсивність ураження рослин хворобами удвічі-тричі.
Норми висіву і густота рослин значною мірою формують мікроклімат агроценозу і суттєво впливають на розвиток хвороб. В умовах загущених посівів пшениці створюються сприятливі умови для розвитку збудників кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі; зрідженні посіви, сприяючи інтенсивному ураженню рослин септоріозом.
Глибина загортання насіння має велике значення для отримання дружніх і вирівняних сходів пшениці. Глибоке загортання насіння пшениці сприяє ураженню проростків насіння збудниками пліснявіння, кореневих гнилей, сажкових хвороб.
Удобрення
Важливе значення у підвищені стійкості рослин до грибних, бактеріальних і вірусних хвороб має живлення рослин. Внесення збалансованих доз органічних і мінеральних добрив під основний та передпосівний обробітки ґрунту, а також своєчасне підживлення рослин макро- і мікроелементами суттєво підвищує стійкість рослин проти збудників іржастих, сажкових хвороб, септоріозу, борошнистої роси, кореневих гнилей, фузаріозу колоса та ін., що в кінцевому результаті дає можливість отримати високий і якісний урожай.
Слід пам’ятати, що внесення під пшеницю органічних добрив підвищує не тільки родючість ґрунту і забезпечує рослини необхідними елементами живлення, а також сприяє розвитку мікрофлори, яка є антагоністом значної кількості фітопатогенів. Цим і пояснюється суттєво нижчий розвиток кореневих гнилей, твердої і стеблової сажок та інших хвороб на полях, де вносять гній. Норми їх внесення повинні бути строго диференційовані з урахуванням родючості ґрунту, попередника, кліматичних умов.
Ефективність мінеральних добрив також залежить від ґрунтово-кліматичних умов, попередника і біологічних особливостей сорту, що вирощується. При визначенні їх оптимальних співвідношень і норм витрати необхідно керуватися результатами агрохімічних аналізів ґрунту.
Слід враховувати, що фосфорні туки, амонійний і амідний азот (замість нітратних форм) стимулює ураження рослин збудниками звичайної кореневої гнилі; фосфорні і калійні добрива - стримують розвиток кореневих гнилей, іржі. Внесення високих доз азоту сприяє розвитку борошнистої роси, стеблової іржі, септоріозу, бактеріозів.
На родючих ґрунтах недоцільно вносити азотні добрива з осені, оскільки при цьому збільшуються втрати від снігової плісені, тифульозу. Азотні добрива краще вносити частками 3–4 рази, залежно від розвитку рослин, їх стану; ранньою весною у фазі 2-х листків, у період стеблування у фазі колосіння - за результатами експрес-аналізу рослин.
Без хімії ніяк
Для хімічного захисту посівів пшениці озимої і ярої проти хвороб застосовують дозволені фунгіциди на основі діючих речовин: азоксістробіну + ципроконазолу, к. с. (Амістар Екстра 280 SC, 0,5–0,75 л/га); азоксістробіну + пропіконазолу + ципроконазолу, к. е. (Амістар Тріо 255 ЕС, 1,0 л/га); беномілу, з. п. (Фундазол, 0,5–0,6 кг/га); епоксиконазолу + тіофанат-метилу, к. е. (Рекс Дуо, 0,4–0,6 л/га та аналогами); карбендазиму, к. с. (Дерозал 500 SC, 0,5 л/га та аналогами); карбендазиму + пропіконазолу, к. с. (Арбалет, 2,0 л/га); крезоксим-метилу + епоксиконазолу, к. с. (Карт, 0,8–1,0 л/га); крезоксим-метилу + епоксиконазолу + дифеноконазолу, к. с. (Терапевт Про, 0,7 л/га); манкоцебу, з. п. (Дітан М-45, 2,0–3,0 кг/га); пікоксістробіну + ципоконазолу, к. с. (Аканто Плюс 28, 0,5–0,75 л/га); піраклостробіну + епоксиконазолу, мк.е. (Абакус, 1,25–1,75 л/га); пропіконазолу, к. е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га та аналогами); пропіконазолу + прохлоразу, к. е. (Бампер Супер 490, 0,8–1,2 л/га); пропіконазолу + тебуконазолу, к. к.р. (Титул Дуо, 0,25 л/га); пропіконазолу + триадимефону, к. е. (Ті Рекс, 0,5 л/га); пропіконазолу + фенпропідину, к. е. (Тілт Турбо 575 ЕС, 0,8–1,0 л/га); пропіконазолу + ципроконазолу, к. е. (Віртуоз, 0,4–0,5 л/га); прохлоразу, 450 г/л, к. е. (Міраж, 1,0 л/га); тебуконазолу, к. е. (Фолікур 250 ЕW, 0,5–1,0 л/га та аналогами); тебуконазолу + прохлоразу, в. е. (Замір 400, 1,75–1,5 л/га); тебуконазолу + триадименолу + спіроксаміну, к.е, (Фалькон 460 ЕС, 0,4–0,6 л/га); тіофанат- метилу, з. п. (Топсін М, 1,0–1,2 кг/га); триадимефону, к. е. (Скіф, 0,3–0,5 л/га); триадимефону + флутриафолу, к. с. (Джерело, 0,5 л/га); фенпропідин + епоксиконазол, к. е. (Ліндер Топ, 1,0–2,0 л/га); флутриафолу, к. с. (Імпакт 25 SC, 0,5 л/га та аналогами); флутриафолу + карбендазиму, к. с. (Імпакт К, 0,6–0,8 л/га); флутриафолу + тебуконазолу, к. с. (Імпакт Т, 1,0 л/га); фосфіт алюмінію + фосфористої кислоти, в. р.к. (Фитал, 1,5 л/га); ципроконазолу, к. с. (Рекрут, 0,1–0,2 л/га); ципроконазолу + пропіконазолу, к. е. (Альто Супер 330 ЕС, 0,4–0,5 л/га та аналогами).
Обприскування посівів проти хвороб можна проводити біопрепаратами: Агат 25-К, па (30 г/га); Бактофіт, з. п. (2–3 л/га); Гуапсин, р. (4–6 л/га); Планориз БТ, в. с. (1–3 л/га); Псевдобактерін-2, в. р. (0,5 л/га).
Згідно з дослідженнями С. В. Ретьмана (2008), доцільність проведення хімічних профілактичних обприскувань пшениці озимої від хвороб визначають на кожному конкретному полі, залежно від фітосанітарного стану посівів, погодних умов та фази розвитку рослин. У фазі осіннього кущення рослин захист пшениці озимої доцільно проводити лише проти борошнистої роси за умов теплої тривалої осені та інтенсивності ураження рослин до 5 % і поширення до 30 %.
У фази початок трубкування-молочна стиглість профілактичні обробки посівів пшениці озимої здійснюють проти кореневих гнилей, іржастих хвороб, септоріозу листя та колосу, фузаріозу колосу, різних плямистостей.
У період виходу рослин в трубку-цвітіння рослин профілактичні хімічні заходи проти септоріозу доцільно проводити лише тоді, коли хвороба виявляється на листках 5 % рослин, в роки з теплою та вологою погодою, коли температура повітря знаходиться у межах 28–30оС, відносна вологість становить 80–100 % і випадають часті дощі - у фазі колосіння-цвітіння рослин.
Для захисту листкового апарату найбільш доцільним є проведення першої обробки фунгіцидами із групи стробілуринів, у склад діючих речовин яких входить активний інгредієнт - азоксістробін. Ці препарати найбільш ефективні при використанні на ранніх стадіях розвитку інфекції септоріозу та інших хвороб, оскільки блокують проростання спороношення патогенів, стримують початковий ріст грибниці, запобігають спороутворенню грибів. Захисна дія препаратів на рослинах триває до 6 тижнів. Ризик забруднення навколишнього середовища при застосуванні цих препаратів із дотриманням регламентів зводиться до мінімуму.
З метою запобігання виникнення набутої резистентності у патогенів до цих препаратів дозволяється проводити одну або не більше двох обробок пшениці за вегетацію, з інтервалом 14–16 днів. Ці препарати слід використовувати тільки в системі чергування з іншими фунгіцидами, які відрізняються від стробілуринів іншим механізмом дії.
Проти комплексу хвороб грибної і бактеріальної інфекцій та підвищення імунітету у рослин можна застосовувати також біопрепарати.
З метою підвищення продуктивності і стійкості рослин проти хвороб при обприскуванні рослин фунгіцидами рекомендується додавати в робочі розчини один із рекомендованих регуляторів росту рослин: Агростимулін, в. с.р. (5 мл/га); АКМ, в. р. (500 мл/га); Альфа, в. р. (1–3 л/га); Біоагростим-екстра в. р. (5–10 мл/га); Біоглобін, в. с. (1,0 л/га); Біокроп, р. (1 л/га); Біотрансформатор БТФ, гр. (10 гран./га); Біофук, р. к. (2–2,5 л/га); Вермистим - К, р. (3–8 л/га); Вітамін, в. р.к. (0,02–0,03 л/га); Вермісол, р. (6 л/га); Вимпел, в. р. (0,25–1,0 л/га); Гуміам, р. (28 л/га); Гумінат, в. р. ( 5–7 л/га); Гуміпрім, п. (6–8 кг/га); Гумісол, р. (6–12 л/га); Гуміфілд ВР-18, в. с. (150–250 мл/га); Гуміфілд, в. г. (30–45 г/га); Деймос, в. р. (1,5 л/га); Дорсай, р. (350 мл/га); Ендофіт L 1, в. с.р. (3–10 мл/га); Келпак, в. р. (2,0 л/га); Марс-Ел Ві, р. (750 мл/га); Марс-Ел, р. (0,3–0,5 л/га); Модус 250 ЕС, к. е. (0,4–0,6 л/га); Радостим, в. с.р. (50 мл/га); Реастим, Р (4–5 л/га); Сапрогум, р. (2,1–3,0 л/га); Стимовіт, р. (8 л/га); ТерраСтим, р. (0,3–0,5 л/га); Уніфлор, р. (1,0–5,0 л/га); Фреш, п. (0,5–1,0 кг/га); Юпітер, р. (250 мл/га).
Хімічні профілактичні обробки посівів пшениці озимої проти іржастих хвороб, септоріозу та інших плямистостей, кореневих гнилей, фузаріозу колоса слід проводити, залежно від фітосанітарного стану поля, розпочинаючи з фази весняного кущення-початку виходу в трубку і закінчуючи молочною стиглістю.
Для запобігання полягання рослин і зменшення ураження рослин кореневими гнилями, фузаріозом колоса, борошнистою росою, оливковою плісенню та іншими хворобами, у фазі кущення та на початку виходу рослин в трубку посіви пшениці обприскують одним із регуляторів росту: Компосан Екстра SL, в. р.к. (0,2–0,5 л/га); Крос, в. р. (1,0–1,5 л/га); Меквалан 750, в. р.к. (0,75–2,0 л/га); Палітра, в. р.к. (2 л/га); Сінхроні SL, в. р.к. (2 л/га); Стабілан 750 SL, в. р.к. (0,75–2,0 л/га); Терпал, в. р. (0,7–2,5 л/га); Форсайт, в. р.к. (2 л/га); Хлормекват-хлорид 720, в. р. ( 1–2 л/га); Хлормекват-хлорид 750, р. (2 л/га); Хлормеквид, в. р.к. (0,75–2,0 л/га); Церон 480 SL, в. р.к. (0,75–2,0 л/га); Чаркор, в. с.р. (1,5 л/га).
З метою прискорення дозрівання і підсушування зерна, особливо на забур’янених посівах, зниження недоборів від оливкової плісені, ферментативно-мікозного виснаження зерна, розвитку на колосі і зерні пліснявих грибів рекомендується проводити обприскування посівів пшениці за два тижні до збирання за вологості насіння не більше 30 % одним із дозволених десикантів: Аргумент, в. р. (3,0 л/га); Аргумент Форте в. р. (3,0 л/га); Агрощит Макс, в. р.к. (2,4 л/га); Барклей Голлап 360, в. р. (3 л/га); Вулкан Плюс, в. р. (3 л/га); Гліфоган 480, в. р. (3 л/га); Гліфос Супер, в. р. (2,4 л/га); Домінатор 360, в. р. (3,0 л/га); Екстра Клін, в. р. (2,4 л/га); Клінік, в. р. (3 л/га); Клінік Дуо (3 л/га); Космік, в. р. (3 л/га); Напалм, в. р. (3 л/га); Нобль, в. р. (3 л/га); Оболір, в. р. (3 л/га); Отаман, в. р. (3 л/га); Райдон, в. р. (3 л/га); Рауль, в. р. (3 л/га); Раундап, в. р. (3 л/га); Раундап Класік, в. р. (3 л/га); Раундап Макс, в. р. (2,4 л/га); Раундап Екстра, в. р. (2,6 л/га); Річард, в. р. (3 л/га); Смерш Плюс, в. р. (3 л/га); Суперклін, в. р. (3 л/га); Ураган Форте 500 SL, в. р. (1,5–2,0 л/га); Чистопол, в. р. (3,0 л/га).
Своєчасне обприскування, проведене в стислі строки і без втрат збирання врожаю, обмежує поширення ферментативно-мікозного виснаження зерна, розвиток оливкової плісені і накопичення збудників багатьох інших хвороб.
Очищення та просушування зерна в буртах, на токах і зерносховищах до 13–14 % вологості, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураженості фузаріозом. Цей захід дасть можливість зберегти якість насіння за рахунок недопущення перезараження зібраного врожаю фузаріозом, пліснявінням і бактеріальними хворобами.
Календарний план проведення захисних заходів на пшениці проти хвороб
Якість зерна пшениці озимої і ярої повинна бути доведена до вимог чинних стандартів ДСТУ 2240–93; ДСТУ 4138:2002; ДСТУ ISO 6322–1:2004; ДСТУ ISO 6322–2:2004; ISO 24333:2009.
Ретельне знищення сходів падалиці до появи сходів пшениці озимої, що особливо важливо проти іржі, борошнистої роси, септоріозу, бактеріальних і вірусних хвороб.
Для прискорення розкладання рослинних решток і оздоровлення ґрунту рекомендується обприскувати стерню та інші післяжнивні рештки розчином біокомплексу - БТУ (1,0–5 л/га), або вносити компенсаційну дозу азоту з розрахунку (9–10 кг на 1 тонну соломи на полі). Цей захід суттєво прискорює біологічну і ферментативну активність ґрунтових мікроорганізмів, відбувається найбільш повна мінералізація азоту з рослинних решток, ґрунт відчутно оздоровлюється від спочиваючих структур фітопатогенів.
