Виробництво кукурудзи в світі щорічно зростає і досягло в 2011 р. 882,5 млн т, з них у США - 313,9 млн т, Китаї - 192,8 млн т, Бразилії - 73,0 млн т, Україні - 22,8 млн т (табл. 1). Останнім часом спостерігається чітка тенденція збільшення виробництва зерна кукурудзи в Україні, яке в 2011–2013 рр. зросло більш ніж удвічі порівняно з 2008–2010 рр.
Таблиця 1. Виробництво кукурудзи в світі (млн т)
Спостерігається стійке зростання посівних площ кукурудзи з 2001 р., особливо в зоні Лісостепу, а з 2004 р. і в Поліссі (табл. 2). Тривалий час відсутність високопродуктивних ранньостиглих гібридів стримувала розповсюдження кукурудзи в північних та північно-західних регіонах України. Нині селекційними центрами створені нові ранньостиглі та середньоранні гібриди кукурудзи, які відрізняються стійкою та високою продуктивністю, а їх зерно може швидко віддавати вологу при дозріванні, що зумовило різке зростання площ під посівами кукурудзи в північних та західних регіонах України, де раніше її вирощування стримувалося кліматичними умовами та відсутністю скоростиглих форм.
Наприклад, у 1991–1995 рр. у Чернігівській області в середньому висівалось 21,9 тис. га кукурудзи, а вже у 2006–2010 рр. - 160,6 тис. га, у 2012 р. - 313,9 тис. га, а у 2013 р. - 355,0 тис. га. У Київській області площі під кукурудзою збільшилися протягом зазначених років із 33,2 до 283,3 тис. га, у Сумській - із 30 до 325,7 тис. га, Хмельницькій - із 41,2 до 247,0 тис. га, Вінницькій - із 78 до 339,8 тис. га (табл. 2).
Таблиця 2. Площа під кукурудзою у розрізі регіонів, тис. га
Значно зросли площі вирощування кукурудзи у Полтавській, Черкаській, Харківській, Кіровоградській областях.
Майже стабілізувались площі посівів кукурудзи в зоні Степу з недостатнім та нестійким зволоженням, де обмежена кількість опадів і високі температури повітря під час вегетації рослин часто призводять до помітного зниження врожаю зерна. Без суттєвого розширення зрошуваних земель збільшення площ під кукурудзою у степовій зоні практично неможливе.
В цілому площа посівів кукурудзи в 2006–2010 рр. в порівнянні з 1996–2000 рр. зросла удвічі та за період 2012–2013 рр. вона збільшилась у стільки ж. У подальшому очікується стабілізація площ посіву кукурудзи на рівні 4,5–5,0 млн га.
Валові збори зерна кукурудзи збільшилися також за рахунок росту врожайності. Суттєве зростання урожайності кукурудзи в Україні відбулося після 2000 р., що особливо помітно в регіонах Лісостепу та Полісся, де вона в період 2005–2010 рр. була в середньому на 56 та 39 % відповідно вищою у порівнянні з 1996–2000 рр. (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайність кукурудзи на зерно в розрізі регіонів, ц/га
Головними факторами, які сприяли зростанню урожайності, були використання високо-якісного насіння нових високопродуктивних гібридів та більш ретельне дотримання технології їх вирощування.
Потреба в насінні кукурудзи зростатиме
Стрімке зростання посівних площ та врожайності кукурудзи суттєво підвищує частку кукурудзи в загальному виробництві зерна. У 2012–2013 рр. вона досягла майже 50 %. На 2015 рік згідно з програмою «Зерно України» планується вийти на площу посіву кукурудзи на зерно 5,0 млн га при рівні врожайності 54,7 ц/га. Ці показники є досяжними, а при сприятливій ціновій кон’юнктурі можуть бути значно вищими. Однією з основних умов вирішення вказаної проблеми є забезпечення господарств високоякісним насінням кращих вітчизняних гібридів у необхідних об’ємах. Для забезпечення цієї площі посівним матеріалом необхідно виробляти 120–150 тис. т насіння гібридів кукурудзи F1 (табл. 4).
Таблиця 4. Потреба в насінні гібридів кукурудзи F1 під урожай 2014–2015 рр.
Щоб отримати таку кількість насіння, потрібно закладати ділянки гібридизації на площі 50–60 тис. га (табл. 5). Слід зауважити, що в останні роки вона становила 22–25 тис. га, в 2011–2012 рр. близько 28 тис. га, а у 2013 р. - 39,3 тис. га. Для закладки 50–60 тис. га ділянок гібридизації потрібно щорічно отримувати 1,0–1,2 тис. т насіння батьківських форм.
Таблиця 5. Розрахунок потреби насіння батьківських форм гібридів кукурудзи на 2015 р.
Стрімке зростання посівних площ під кукурудзою призвело до невідповідності між потребою в насінні і його виробництвом. В останні роки в Україні до 30 % зменшилась частка посівів вітчизняних гібридів кукурудзи від загальної площі поряд зі зростанням площ гібридів зарубіжної селекції, але за абсолютними показниками розповсюдження українських гібридів теж зростає. Ринок насіння стрімко розвивається, та поки що відчувається дефіцит посівного матеріалу гібридів кукурудзи. Така тенденція перш за все пов’язана зі стрімким ростом товарного виробництва кукурудзи, і вітчизняна мережа насінництва не поспішала зі значним зростанням попиту на насіння. Недостатня потужність насіннєвих господарств не дозволяє повністю забезпечити насінням вітчизняного виробництва, що сприяло збільшенню імпорту та забезпечує близько 40 % загальної потреби (табл. 6).
Таблиця 6. Імпорт насіння кукурудзи, т (2010–2013 рр.)
Потрібна система доробки та зберігання
Організація і підтримка ефективного конкурентоспроможного насінництва кукурудзи в Україні вимагає створення сучасної системи доробки та зберігання, яка включає оптимізовану матеріально-технічну базу й технології для виробництва добазового, базового й репродукційного насіння. Система має забезпечувати повне збереження врожаю і підвищення якості насіння відповідно до зонального розміщення і сортового складу гібридів та їх батьківських форм.
У розвитку бази для доробки і зберігання мають враховуватись особливості різних ланок насінництва (первинного і промислового), його зональне розміщення та регіони і об’єми товарного зерновиробництва кукурудзи. Пріоритетом розвитку вважається матеріально-технічне забезпечення первинного насінництва, де виробляється добазове й базове насіння та батьківські форми гібридів, оскільки це запорука національного інтересу й виробництва українського продукту.
У процесі модернізації заводів та будування насіннє-обробних ліній необхідно передбачати, що вони мають забезпечувати також підготовку насіння інших культур, які за технологією доробки близькі до кукурудзи.
Для виробництва насіння першого покоління необхідно будувати сучасні заводи з комплектацією від кращих світових фірм за фінансування вітчизняних інвесторів і зовнішніх інвестицій.
Концепція будівництва має враховувати основні науково-обґрунтовані положення: модульний принцип будівництва з нарощуванням потужності; комплектність зі збиральною і транспортною технікою; впровадження інноваційних технологій для забезпечення високої якості насіння і енергозаощадження.
5 сучасних заводів уже маємо
При розміщенні заводів необхідно враховувати сприятливість зони для промислового насінництва, її зв’язок з первинним насінництвом та об’єми виробництва товарного зерна у регіонах. Насінництво кукурудзи необхідно сконцентрувати в зонах, які мають найкращий агрокліматичний потенціал для вирощування насіння.
Для виробництва насіння гібридів F1 на сьогодні в Україні існує 5 сучасних кукурудзообробних заводи («Маїс» (Черкаси), Черліс, Маїсадур, Райз, Піонер) також будуються потужності НВФГ «Компанія «Маїс» та планується будівництво крупного науково-виробничого центру компанією «Монсанто». З урахуванням реставрованих ліній можна виробити понад 50 тис. т якісного насіння. Крім того, ще близько 20 тис. т насіння не завжди високої якості отримують на старих приватизованих заводах, побудованих в 60-ті роки.
Суттєві інвестиції у розвиток галузі насінництва сприяли покращенню якості виробленого насіння у країні та дозволили вийти на ринок країн СНД (в основному Росії та Білорусі). Завдяки такій ситуації підвищилась зацікавленість до насінництва вітчизняних гібридів та розширилися їхні площі посівів. Так, за минулі 6 років площа ділянок гібридизації кукурудзи гібридів ІСГСЗ зросла удвічі, і в 2013 році досягла 13,3 тис. га.
На сучасному етапі дещо змінюється система організації насінництва. Поряд із наявною схемою, згідно з якою оригінатори реалізують батьківські форми гібридів насінницьким підприємствам, набуває поширення «фірмове насінництво», коли оригінатор (приватні віт-чизняні та іноземні фірми) вирощує насіння усіх ланок, і реалізує лише перше покоління гібридів, як це прийнято в більшості європейських країн. Завдяки ініціативі Міністерства аграрної політики та продовольства з ліцензування виробництва насіння кукурудзи в останні роки стала більш тісною співпраця селекційних закладів і виробників репродукційного насіння. Її особливістю є формування навколо оригінатора гібридів об’єднання виробників насіння, яке встановлює внутрішні правила виробництва насіння, контролю його якості, маркетингу продукції та фінансує селекцію та реєстрацію гібридів.
Порівняльне випробування гібридів різних груп стиглості селекції українських установ і зарубіжних компаній свідчить про їх однакову врожайність, а також ідентичність за іншими господарсько-цінними ознаками.
Вітчизняна селекція не пасе задніх
Вітчизняні гібриди, не поступаючись за врожайністю зарубіжним у сприятливі для розвитку кукурудзи роки, перевищують їх у стресові, які все частіше проявляються у центральних і південних регіонах країни. Це вказує на близькість генетичної бази кукурудзи та кращу адаптованість вітчизняних гібридів до стресових умов.
Занесені в останні роки до Державного реєстру вітчизняні гібриди не поступаються зарубіжним і за темпами втрати вологи зерном. Такі гібриди, як Почаївський 190 МВ, Немирів, Квітневий 187 МВ, Оржиця 237 МВ, Яровець 243 МВ, Батурин 287 МВ тощо забезпечують урожайність зерна 9,5–11,0 т/га при вологості 15–20 % в зоні Лісостепу і Полісся та 12–14 % в зоні Степу.
Ще більш урожайні і з низькою збиральною вологістю зерна гібриди проходять державне сортовипробування: ДН Аквазор, ДН Синевір, ДН Світязь, ДН Дніпро, ДН Галатея та інші, які за цими показниками перевищують зарубіжні гібриди провідних фірм. До того ж, ціна насіння вітчизняних гібридів у 3–5 разів дешевше зарубіжних. З результатами селекційних досягнень НААН можна ознайомитись у Виставково-інноваційному центрі, який щорічно закладається під Києвом у ДГ Саливінківське, а також у різних установах аграрної академії. Так, тільки ДУ ІСГСЗ НААН в Україні та СНД має понад 50 демонстраційних полігонів.
Для забезпечення потреб сільського господарства до Державного реєстру сортів рослин на 2013 р. до переліку «Кукурудза звичайна» занесені 668 гібридів кукурудзи, з яких 34,1 % вітчизняної селекції. Серед них 162 гібридів (24,3 %) створені установами НААН, 66 (9,8 %) - іншими оригінаторами переважно приватними. Найбільш активні серед іноземних компаній такі відомі фірми, як Піонер, Монсанто, Сингента, Лімагрен, Євраліс, КВС, Маїсадур. З вітчизняних найбільша кількість зареєстрованих гібридів зернової кукурудзи 80 (або 12 %) та 10 гібридів харчового напряму створені в ДУ ІСГСЗ НААН. Слід відмітити високу інтенсивність сортозміни цієї установи, оскільки тільки з 2006 р. вона зареєструвала 62 гібриди та 52 знаходяться на реєстрації. Вони за своїм асортиментом і кількістю здатні заповнити всі сільськогосподарські зони України (табл. 7).
Таблиця 7. Розподіл гібридів кукурудзи, зареєстрованих в Україні за скоростиглістю, типом та зоною допуску
Примітка: ПГ - простий гібрид; ПМГ - простий модифікований гібрид; ТЛГ - трилінійний гібрид
У 2013 р. ДУ ІСГСЗ НААН традиційно займає лідерські позиції в Україні як за кількістю гібридів у насінництві (51), так і обсягом виробництва насіння (13,3 тис га.). Серед найбільш популярних слід відмітити 17 гібридів, які задовольняють виробництво за всіма господарсько-цінними ознаками (табл. 8). Такі гібриди, як Дніпровський 181 СВ, Кремінь 200 СВ, Кадр 267 МВ, Дніпровський 257 СВ, Солонянський 298 СВ отримали визнання не тільки в Україні, але й Російській Федерації та Республіці Білорусь.
Таблиця 8. Обсяги насінництва деяких гібридів кукурудзи селекції ДУ ІСГСЗ НААН, га
Слід відмітити і нові гібриди Почаївський 190 МВ, Оржиця 237 МВ, Яровець 243 МВ, Сов 329 СВ, які тільки завойовують ринок, але вже отримали визнання серед виробників, що позначилось на збільшені об’ємів вирощування. Значну популярність отримали прості гібриди Почаївський 190 МВ, Хмельницький, Збруч, Моніка 350 МВ, проте обсяги їх виробництва стримують проблеми в розмножені батьківських компонентів, і тому ці форми поки що залишаються у дефіциті на відміну від трилінійних та простих модифікованих форм площі, яких налічується понад тисячі гектарів.
Конкурентна боротьба за кожне поле
Всього в Україні працює 46 компаній-заявників та 20 співзаявників гібридів кукурудзи, з яких відповідно 16 і 18 вітчизняні. За статистикою в Україні протягом 2012–2013 рр. вирощувалось у виробництві понад 500 гібридів різних компаній. Необхідно зазначити, що повернення часу, коли на полях домінувала невеличка кількість сортів і гібридів, що займали понад 1 млн га площ, малоймовірна, ринок став вільним та інтернаціональним, і маркетингова боротьба йде практично за кожне фермерське подвір’я, а розповсюдження окремого зразка на 100–150 тис. га в країні вже вважається значним успіхом компанії. Тому виникає цілком логічне питання відносно оцінки різноманіття асортименту зареєстрованих форм, як виробнику не помилитись та відібрати саме ті генотипи, які забезпечать максимальний результат на його полях. Для цього необхідно користуватись декількома критеріями вибору:
- бренд компанії;
- наявність асортименту;
- тип гібрида;
- скоростиглість;
- зона допуску;
- ціна.
Насіння сільськогосподарських культур - це звичайний споживчий товар, який характеризується всіма ринковими критеріями формування конкурентоспроможності. Базовою складовою успіху компанії у просуванні товару на ринок є досвід та авторитет торгової марки, що відповідно залежить від сталої якості продукту. На підтримку бренду компанії витрачають значні фінанси, пов’язані з рекламою, контролем якості, відслідковуванням контрафактного товару, інноваціями. Така позиція гарантує споживачу оригінальність і якість торгової марки, але, як правило, значно підвищує реалізаційну ціну.
Добір між кращими вітчизняними й іноземними брендами повинен бути заснований на доцільності додаткових витрат на посівний матеріал і їх окупності при реалізації вирощеної продукції.
Інша проблема у вітчизняного насінництві, оскільки дешеве насіння не дозволяє розвиватись самій галузі. Якщо вітчизняні виробники не відкоригують ціноутворення та контроль за виробництвом насіння, наші аграрії будуть позбавлені можливості альтернативи вибору серед іноземного та вітчизняного продуктів. Фактори, які залишають вітчизняне насіння невиправдано дешевим, в основному зв’язані з недобросовісною конкуренцією, демпінгом, адмінресурсом, інколи дотаціями. Дешеве насіння не дозволяє вітчизняним установам в повному обсязі провести самостійно модернізацію насіннєвої галузі. За нашими розрахунками, різниця у його вартості повинна становити що найбільше 30 % від середньої ринкової ціни іноземних компаній.
Останнього часу в Україні почастішали випадки реалізації контрафактного посівного матеріалу під відомими торговими марками, тому виробникам для запобігання зіткнень із такого роду шахрайськими схемами необхідно звертатись безпосередньо до оригінаторів насіннєвої продукції.
Одним із важливих критеріїв оцінки діяльності компанії на ринку є наявність широкого асортименту пропозицій, який може задовольнити всі потреби виробництва. Аналіз Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2013 р., показав, що серед іноземних компаній значною кількістю гібридів кукурудзи (15–56) представлені 12 торгових марок, вітчизняних дещо менше - 8 (9–80) (табл. 9). Саме такі компанії активно впливають на розвиток виробництва кукурудзи в Україні, випадкові невеличкі підприємства, які виникають чи заходять у країну тимчасово, вносять тільки дисбаланс ринку.
Таблиця 9. Кількість гібридів кукурудзи різних компаній, зареєстрованих в Україні в 2013 р.
Головне - зробити правильний вибір гібрида
При виборі гібрида важливо звернути увагу на його тип. Закладами НААН України створені як прості гібриди, так і модифіковані й трилінійні, рідше подвійні. Основну площу посівів кукурудзи, приблизно порівно, займають прості модифіковані та трилінійні гібриди. У той же час, серед гібридів іноземної селекції, що вирощуються в Україні, переважають в основному прості та модифіковані гібриди, які, як відомо, є більш продуктивними та технологічними, проте мають вузьку популяційну адаптивність до стресових умов.
Головною причиною такого стану є те, що собівартість виробництва насіння простих гібридів висока, і рентабельне його виробництва можлива лише за відносно високої ціни реалізації. Це призвело до того, що високопродуктивні прості гібриди вітчизняної селекції мало розповсюджені у виробництві, а вирощуються лише прості модифіковані та трилінійні гібриди. Однак окремі національні виробники, які побудували або реконструювали кукурудзообробні заводи, підвищили ціни реалізації насіння і одночасно суттєво збільшили відсоток виробництва простих гібридів. У разі побудови потужностей для сушки та доробки насіння кукурудзи частка вітчизняних простих гібридів у загальній площі посівів кукурудзи може підвищитись до 30–40 %.
Слід зазначити, що для посушливих степових районів вирощування простих гібридів менш доцільне, оскільки середня урожайність зерна в цій зоні практично вдвічі менша за Лісостеп, та трилінійні гібриди за стабільністю матимуть перевагу.
Важливим інструментом регулювання виробництва зерна кукурудзи є правильний підбір гібридів різних груп стиглості. Дієвим резервом підвищення рівня урожайності та надійного визрівання зерна кукурудзи є дотримання науково-обґрунтованого співвідношення гібридів за скоростиглістю у виробництві.
На сьогодні в Реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні, занесені 86 (12,9 %) ранньостиглих гібридів кукурудзи; середньоранніх - 329 (49,3 %); середньостиглих - 197 (29,5 %); середньопізніх - 48 (7,2 %); пізньостиглих - 8 (1,2 %). За допуском зон вирощування гібриди розташувались так: Полісся - 109; Лісостеп - 413; Степ - 481. Враховуючи посівні площі під кукурудзу в різних кліматичних зонах та потребу в насінні гібридів різних груп стиглості, спостерігається дисгармонія за кількістю рекомендованих гібридів в Степу та зареєстрованих ранньостиглих гібридів в цілому. Тобто пропозиція для зони Степу надто широка, а враховуючи попит на ранньостиглі гібриди, спостерігається деяких дефіцит в асортименті таких форм.
Проте слід зазначити, що виробники мало дотримуються рекомендацій щодо зони реєстрації гібриду та зазвичай користуються тільки самим фактом дозволу на вирощування в Україні, а дієвого контролю за розповсюдженням гібридів на сьогодні не існує. Тому часто спостерігаються порушення щодо рекомендацій розповсюдження гібридів, та в північній частині України з’являються середньопізні форми, які зазвичай у цій зоні не визрівають, а господарства несуть збитки.
Таблиця 10. Потреба в насінні кукурудзи різних груп стиглості по регіонах на 2014 та 2015 рр., тис. т
На основі встановленого оптимального співвідношення розроблені обсяги потреб у насінні гібридів різних груп стиглості по Україні: для забезпечення посівів у 5 млн га необхідно отримувати 58 тис. т насіння ранньостиглих гібридів, 64 - середньоранніх, 23 - середньостиглих та 5– середньопізніх (табл. 10).
