agro business 160 160

Система удобрення кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 16 травня 2014 14:57
Володимир ЛИХОЧВОРдоктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН,
завідувач кафедрою рослинництва
Львівського національного аграрного університету
Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. За багатьма узагальненими даними на формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя у середньому використовується 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Залежно від рівня урожайності засвоюється різна кількість поживних речовин.

 

Азот
Азот має найбільший вплив на рівень урожайності. На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5 %). Зменшення засвоєння азоту через низькі температури навесні спричиняє пожовтіння рослин і гальмування їх росту. Інтенсивніше азот надходить у рослину, починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3 % азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків (волосся) на качанах засвоюється приблизно 85 % загальної кількості азоту. Орієнтовно це припадає на період з другої декади червня до другої декади серпня. Ще 10-13 % азоту в рослину надходить у фазах достигання.
 
altКукурудза формує велику кількість біомаси, тому має підвищену потребу серед зернових культур у забезпеченні елементами живлення, особливо азотом.
 
За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками.
 
Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесення мінерального азоту орієнтовно встановлюють з розрахунку N15 на 1 т зерна на родючих ґрунтах і N20 на 1 т зерна на бідніших ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно внести N120 (8 т х 15 кг) - N160 (8 т х 20 кг). За врожайності 10 т зерна кукурудза використовує орієнтовно N150-200.
 
Норму внесення азоту встановлюють балансовим методом на основі виносу з ґрунту та за даними експериментальних досліджень науково-дослідних установ.
 
Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші карбаміду й аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засвоюється нітратний азот як найбільш рухомий і доступний. Амонійна форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі і засвоюється рослинами пізніше. Частина трансформується у ніт-ратну форму. Амідна форма азоту використовується рослинами в останню чергу, після переходу її в амонійну та нітратну форми.
 
За умови використання карбаміду під культивацію немає потреби у проведенні підживлень. Карбамід - високоефективне азотне добриво для кукурудзи.
 
Для удобрення кукурудзи використовують також карбамідно-аміачну суміш (КАС) (табл.1).
 
Таблиця 1. Норми і строки внесення КАС-28 на кукурудзі
(за Z. Poplawski, Pulawy)
alt
* перед сівбою або обприскування засіяного поля до сходів
** розлив КАС за допомогою розливних труб
 
Фосфор
Фосфор засвоюється кукурудзою у меншій кількості, ніж азот чи калій. Цей елемент живлення особливо важливий для рослини у двох фазах. У початковій фазі росту фосфор забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи кукурудзи та інтенсивний початковий ріст рослини. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергообмін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює процеси дихання, фотосинтезу тощо.
 
Друга фаза, коли найбільш потрібний фосфор, наступає під час формування генеративних органів.
 
За нестачі цього елемента листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.
 
Засвоєння фосфору покращується при вапнуванні ґрунтів. Проте кукурудза на початкових фазах росту, за низьких температур (менше 10-12 °C) або браку вологи слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору (амофос у нормі 1,0-1,5 ц/га).
 
Серед зернових кукурудза засвоює калій найбільше з усіх елементів живлення. Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, зменшується фотосинтез, листки спочатку стають жовто-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він оптимізує водний режим рослин та покращує засвоєння азоту, підвищує стійкість до вилягання, до стеблової гнилі та інших хвороб, важливий для формування качанів, оскільки впливає на переміщення вуглеводів з листків до качанів.
 
Кількість засвоєного рослиною калію має прямий кореляційний зв’язок з урожайністю зерна. За даними W. Grzebisz (KukurudzaInformacie, 2008), за високої урожайності кукурудзи зростають обсяги засвоєння калію порівняно з іншими елементами. Урожайність вище 80 ц/га може формуватися за умови доброго забезпечення калієм (табл. 2). Співвідношення елементів живлення змінюється з N: P: K = 1:0,4:0,7 (для 50 ц/га) до N: P: K = 1:0,34:1,2 (для 80 ц/га).
 
Таблиця 2. Засвоєння елементів живлення за різних рівнів урожайності з
розрахунку на 1 т зерна і відповідну кількість побічної продукції (за W. Grzebisz, 2008)
alt
 
Добра забезпеченість калієм сприяє ефективному використанню вологи, підвищує стійкість до посухи. Калій оптимізує водний режим рослини у фазі цвітіння. У засушливих умовах достатня кількість калію забезпечує добре озернення качанів. Із калійних добрив під кукурудзу вносять хлористий калій, калійну сіль, калімагнезію та ін.
 
Кальцій, магній
Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Особлива функція кальцію - нейтралізація органічних кислот, що утворюються у тканинах, насамперед щавлевої. Дефіцит кальцію проявляється за високих норм внесення NPK, на кислих ґрунтах.
 
Для більшості типів ґрунтів оптимальне значення рН знаходиться у межах 6,0-7,0. Кальцій покращує засвоєння внесених мінеральних добрив, нейтралізує важкі метали в ґрунті, пришвидшує розклад рослинних решток, поліпшує структуру ґрунту та мікробіологічну активність.
 
У системі удобрення культур застосовуються в основному фізіологічно- та хімічно-кислі мінеральні добрива, які сприяють витісненню кальцію з ґрунтового вбирного комплексу. Брак кальцію призводить до зростання втрат гумусу, і як результат - до погіршення фізичних, фізико-хімічних, біологічних властивостей ґрунту (збільшується його питома щільність, погіршується структура, буферність ґрунту, зменшується його забезпеченість елементами мінерального живлення та ступінь насичення ґрунту основами).
 
Повна норма вапнякових матеріалів (2-6 т/га) вноситься один раз на 7-8 років під оранку.
 
Нижчу врожайність формує кукурудза на ґрунтах, бідних на магній. Магній входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот. Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових і погодних умов, у разі зруйнованої структури ґрунту і негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав’язування качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза - зав’язування і формування зерна.
 
Сірка
За нестачі сірки гальмується ріст рослин. Знижується ефективність внесення азотних добрив. Качани можуть гірше виповнюватися зерном (череззерниця), листки набувають світло-зеленого або жовтого кольору внаслідок розпаду хлорофілу. Недобір 1 кг діючої речовини цього елемента унеможливлює використання майже 10 кг азоту. Компенсувати незначний брак магнію і сірки можна за допомогою листкового внесення сірчанокислого магнію одночасно з карбамідом (табл. 3). За значного дефіциту цих елементів живлення обов’язковим є основне внесення їх з добривами, що містять магній і сірку.
 
Таблиця 3. Листкове підживлення кукурудзи
alt
 
Норма внесення сірки під кукурудзу - орієнтовно S30-40.
 
Особливості внесення
Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив. Для Лісостепу вона становить орієнтовно N80-140P80-100K70-120.
 
Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію. Складні добрива (нітроамофоска та інші) найбільш ефективні при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і ретельному вимішуванні гранул добрив із ґрунтом. Норма внесення 5-8 ц/га.
 
Кукурудза добре реагує на листкове підживлення 6 % розчином карбаміду (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 7-8 листків впродовж трьох тижнів 1-3 рази через 7-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та водорозчинний сірчанокислий магній (MgSO4 5 % концентрації) (табл. 3).
 
Вплив добрив на якість зерна
Оптимальне забезпечення рослин фосфором і калієм збільшує стійкість кукурудзи до термічного стресу і нестачі води, поліпшує амінокислотний склад білка. Фосфор і магній сприяють кращому виповненню зерна, забезпечують рівномірне і швидше достигання урожаю. Найбільший вплив на якість зерна має азот, який, крім збільшення урожайності, сприяє підвищенню вмісту білка і жиру в зерні.
 
Мікроелементи
Роль мікроелементів (Fe, Mn, Zn, Cu, Mo, В) у мінеральному живленні рослин як складової ферментативних систем - біокаталізаторів важко переоцінити.
 
За даними Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. А. Н. Соколовського УААН, із 32 млн га орних земель в Україні 18 млн га (56 %) мають низький вміст рухомого цинку (близько 0,20 мг/кг), 2,5 млн га (8 %) рухомої міді (1,5-1,9 мг/кг), 8 млн га (25 %) рухомого бору (0,3-0,5 мг/кг).
 
Таблиця 4. Оптимальна кислотність ґрунту для найкращого засвоювання мікроелементів рослинами
alt
 
Мікроелементи не можуть бути замінені іншими поживними речовинами. Рослини засвоюють з ґрунту незначну частину мікроелементів, які знаходяться у рухомій легкодоступній формі, а нерухомі валові запаси мікроелементів можуть бути доступні для рослин після проходження складних мікробіологічних процесів у ґрунті за участю гумінових кислот і кореневих виділень. Тому валовий вміст мікроелементів не відображає реальної картини забезпечення рослин мікроелементами.
 
Мікроелементи у формі неорганічних солей доступні для рослин у дуже незначних кількостях і переважно на кислих ґрунтах, лише молібден засвоюється рослинами на слабколужних ґрунтах.
 
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до нестачі цинку, середньо чутливі до браку бору і міді, а на лужних ґрунтах - до марганцю.
 
Цинк - основний мікроелемент для кукурудзи. Він бере активну участь в ензиматичних та процесах обміну, а також синтезі протеїнів, хлорофілу і вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту і розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема приморозків. Підвищений вміст сполук фосфору у ґрунті призводить до нестачі цинку. За значного дефіциту цинку на рослинах можуть не зав’язуватися качани. Зменшується ріст рослин через скорочення довжини міжвузлів. Ознакою нестачі цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків між жилками, а також жовтий або білий колір всієї поверхні молодого листя.
 
 
Бор позитивно впливає на цвітіння і зав’язування качанів, процеси дихання. Нестача бору гальмує ріст рослин. Через нестачу бору, особливо на легких ґрунтах, спостерігається кущення рослин кукурудзи, скорочення міжвузлів, качани деформовані і частково не містять насіння, на листі з’являються сірі, довгасті некротичні плями, молоде листя скручується, поверхня листа набагато менша. Завдяки бору покращується склад поживних речовин у рослинах та їх стан, підвищується якість та кількість пилку, утворюється більше насіння в качані, підвищується урожайність.
 
altМідь впливає на збільшення вмісту білка і цукру в зерні, підвищує урожайність, стійкість до ураження хворобами. Нестача міді може з’явитися при внесенні великих норм азоту і фосфору під час сухої і теплої погоди.
 
Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами є листкове підживлення, головним чином у фазах інтенсивного росту і розвитку, коли елементи живлення необхідні у великих кількостях, а коренева система не завжди здатна засвоїти їх у повному обсязі до потреби. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) позакореневе підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість є дуже корисною, оскільки макро- і мікроелементи містяться у легкодоступній формі і швидко проникають у рослину.
 
Мікродобриво «Нутрівант Плюс зерновий» на кукурудзі рекомендується застосовувати у критичні фази росту та розвитку (у фазі 3-5 листків та 6-8 листків) по 2 кг/га.
 
Мікродобриво «Квантум-кукурудза» використовується для передпосівної обробки з нормою 3,5 л/т та для листкового внесення: 1 л/га «Квантум-кукурудза» у фазі 2-4 справжніх листків + 3 л/га у фазі 6-8 листків.
 
Інтермаг-кукурудза (2 л/га) вносять у фазі 3-6 листків та з такою ж нормою плюс Хелат цинку профіт маг (0,5 кг/га) вдруге у фазі 6-10 листків.

 

 29 березня 2024
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
29 березня 2024
 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.